Постанова

від 08.02.2007 по справі 31/156пд

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

31/156пд

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

08 лютого 2007 р.                                                                                   № 31/156пд  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого Грейц К.В.,

суддів :Бакуліної С.В., Глос О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги та касаційного поданняДержавної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області; Заступника прокурора Донецької області

на постановувід 05.12.2006 року Донецького апеляційного господарського суду

у справі№ 31/156пд

господарського суду Донецької області

за позовомПрокурора м. Краматорська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області

до1.          Приватного підприємства “Крамснабсервіс”2.          ТОВ “ЕТС”

провизнання недійсним господарського зобов'язання з моменту укладення

в судовому засіданні взяли участь  представники :

від позивача:Чернік А.О. (довіреність №30 від 07.02.2007р.)

від відповідачів:від прокуратури:не з'явилисьІвченко О.А. –прокурор відділу Генеральної прокуратури України

В С Т А Н О В И В:

У травні 2006 року Прокурор м. Краматорська звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області до відповідачів, ПП “Крамснабсервіс” та ТОВ “ЕТС”, про визнання господарського зобов'язання –усної угоди (правочину) купівлі-продажу “Дизпалива Ventus”, укладеної відповідачами на суму 101490 грн., недійсним та стягнення з відповідача-1 на користь відповідача-2 фактично отриманих коштів в сумі 74000 грн., стягнення з відповідача-2 на користь держави 74000 грн. вартості отриманих від відповідача-1 за угодою ТМЦ. Позов обґрунтовано посиланням на п.1 ст.207 ГК України та те, що господарське зобов'язання вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 06.10.2006 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.12.2006 року, в задоволенні позову відмовлено повністю. Суди розглянули спір, керуючись нормами Господарського процесуального кодексу України.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Краматорську Донецької області та в касаційному поданні Заступник прокурора Донецької області просять скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач-2 повністю заперечує викладені в ній доводи.

Відповідачі не скористались наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника позивача, який підтримав викладені в ній доводи, пояснення прокурора, який підтримав доводи касаційного подання, перевіривши правильність застосування норм процесуального права місцевим господарським судом та апеляційним господарським судом, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню враховуючи наступне.

Згідно статті 207 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

За змістом пункту 11 частини 1 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав.

Таким чином, Державна податкова інспекція у м. Краматорську Донецької області є суб'єктом владних повноважень, який у відповідності із підпунктом 4 пункту 1 статті 17 Кодексу Адміністративного судочинства України має право звертатись з адміністративними позовами у випадках, встановлених законом.

Згідно пункту 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції –це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Аналіз суб'єктного складу та характеру правовідносин свідчить, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції, а в розумінні пункту 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України Державна податкова інспекція у м. Краматорську Донецької області є суб'єктом владних повноважень.

Кодекс адміністративного судочинства України набрав чинності з 01 вересня 2005 року. У відповідності з пунктом 6 та 7 розділу “Прикінцеві та перехідні положення” цього Кодексу до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, а заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, а також апеляційні та касаційні скарги (подання) розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

На порушення цих вимог суди першої та апеляційної інстанцій розглянули справу та переглянули рішення суду у даній справі, керуючись положеннями Господарського процесуального кодексу України. Розгляд справи у невірно обраній процесуальній судовій процедурі може істотно вплинути на обсяг прав і обов'язків учасників процесу на будь-яких його стадіях.

У відповідності із частиною 1 статті 11110 Господарського процесуального Кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин рішення Господарського суду Донецької області від 06.10.2006 року та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 05.12.2006 року у справі № 31/156пд підлягають скасуванню, а справа –передачі до Господарського суду Донецької області на розгляд за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, ст.1119, ст.ст.11110, 11111, 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ДПІ у м. Краматорську Донецької області від 28.12.2006 року №66865/10/10-013 та касаційне подання Заступника прокурора Донецької області від 11.01.2007 року №05/1-3вих-07 на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.12.2006 року у справі № 31/156пд задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Донецької області від 06.10.2006 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.12.2006 року у справі № 31/156пд –скасувати.

Справу № 31/156пд направити до Господарського суду Донецької області на новий розгляд.

Головуючий-суддя                                          К.Грейц

С у д д і

С.Бакуліна

О.Глос