31/156пд
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.05.07 р. Справа № 31/156пд
09 год. 45 хвилин, м. Донецьк, вул.Артема,157,
зал судового засідання (каб.) 212.
Господарський суд Донецької області у складі судді Кододової О.В. при секретарі судового засідання Тараненко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Прокурора м. Краматорська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Краматорську
до відповідача 1.- Приватного підприємства “Крамснабсервіс” м. Краматорськ
до відповідача 2.- Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕТС” м. Краматорськ
про визнання недійсним господарського зобов'язання з моменту укладення, а саме – усну угоду купівлі-продажу Дизтопливо Ventus” на суму 101 490 грн. згідно видаткової накладної № 0000087 від 03.12.04р. року укладену між Приватним підприємством „Крамснабсевіс” та Товариством з обмеженою відповідальністю „ЕТС” , стягнення з ПП „Крамснабсервіс” на користь ТОВ „ЕТС” фактично отримані кошти у сумі 74000грн. за реалізовані ТМЦ „Дизтопливо Ventus” та стягнення з ТОВ „ЕТС” на користь Держави Україна 74000грн. вартості товарно-матеріальних цінностей, одержаних від ПП „Крамснабсервіс”.
За участю прокурора – Гармашова І.В. – прокуратура Донецької області
представники сторін:
від позивача – Кравченко О.Ю.(за довіреністю)
від відповідача 1. – не з'явився
від відповідача 2. - Мацик С.М. (за довіреністю)
СУТЬ СПОРУ:
Заявлено позов Прокурором м. Краматорська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Краматорську до Приватного підприємства “Крамснабсервіс” м. Краматорськ та Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕТС” м. Краматорськ про визнання недійсним господарського зобов'язання з моменту укладення, а саме – усну угоду купівлі-продажу Дизтопливо Ventus” на суму 101 490 грн. згідно видаткової накладної № 0000087 від 03.12.04р. року укладену між Приватним підприємством „Крамснабсевіс” та Товариством з обмеженою відповідальністю „ЕТС” , стягнення з ПП „Крамснабсервіс” на користь ТОВ „ЕТС” фактично отримані кошти у сумі 74000грн. за реалізовані ТМЦ „Дизтопливо Ventus” та стягнення з ТОВ „ЕТС” на користь Держави Україна 74000грн. вартості товарно-матеріальних цінностей, одержаних від ПП „Крамснабсервіс”.
Додатковою заявою від 03 квітня 2007 року (вхід. №02-41/13992) позивач уточнив позовні вимоги відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України , в іншій частині позовні вимоги залишилися незмінними.
В обґрунтування позовних вимог позивач наводить, що господарські зобов'язання здійснені на підставі усної угоди купівлі-продажу суперечать інтересам держави та суспільства. Позивач вказує на те, що рішенням Краматорського міського суду від 27.02.2006року визнані недійсними установчі документи приватного підприємства “Крамснабсервіс” з моменту державної реєстрації, тобто з 05.02.2003року та свідоцтво платника податку на додану вартість приватного підприємства “Крамснабсервіс” з моменту державної реєстрації з 12.05.2003року. Як зазначає позивач, суд у рішенні дійшов до висновку, що статут та установчий договір підприємства є такими, що суперечать чинному законодавству України, оскільки містить недостовірні дані, щодо засновника, власника та місцезнаходження підприємства, чим створені умови для здійснення іншим фізичним особам діяльність поза державним контролем з метою ухилення від сплати податків.
Таким чином на думку позивача в господарській операції між відповідачами на стороні продавця діяла особа, яка не мала законних повноважень на здійснення таких операцій та підписання документів бухгалтерського та податкового обліку.
Позивач просить визнати недійсним господарське зобов'язання за усною угодою від 03.12.2004року, яку укладено між відповідачами на підставі її укладання ПП “Крамснабсервіс” з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства у відповідності до вимог ст. 207 ГК України. Позивач також просить застосувати наслідки передбачені ч.1 ст.208 ГК України .
Відповідач 1. ПП “Крамснабсервіс” витребуваних судом документів не надав. У судове засідання представники відповідача-1 не з'являлися. Враховуючи, що йому були своєчасно надіслані ухвали, де повідомлялося про місце, дату та час розгляду справи.
Крім того, позивач надав розписку (т.3 а.с. 51) про вручення судової повістки директору ПП “Крамснабсервіс” Жиленко Р.Ю., як вбачається з розписки ухвала господарського суду Донецької області від 03 квітня 2007року була отримана директором 12 квітня 2007року.
Відповідач 2. ТОВ “ЕТС” на вимогу суду за ухвалою господарського суду про відкриття провадження у справі від 01 березня 2007року заперечення проти позову не надав, у судовому засіданні проти позову заперечив за тих підстав, що у первинному відзиві .
Постановою Вищого господарського суду України від 08 лютого 2007 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську задоволено. Рішення господарського суду Донецької області від 06.10.2006року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.12.2006року скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Донецької області за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив:
Відповідач 1. ПП “Крамснабсервіс” зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності – юридична особа, код ЄДРПОУ 32359532.
Відповідач 2. ТОВ “ЕТС” зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності – юридична особа, код ЄДРПОУ 24308872.
Між відповідачами укладено усну угоду купівлі-продажу, згідно з якою ПП «Крамснабсервіс» (продавець) зобов'язується передати у власність ТОВ “ЕТС” (покупець), а останній – прийняти та оплатити товар (дизпаливо “Ventus”). На виконання угоди, ПП «Крамснабсервіс» поставило ТОВ “ЕТС” товар, а саме : дизпаливо “Ventus” на загальну суму 101490грн. у кількості 29850 літрів .
Виконання угоди купівлі-продажу на суму 101490грн. підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткової накладної №0000078 від 03.12.2004р., податкової накладної №00035 від 03.12.2004р., платіжного доручення №857 від 21.12.2004р. на суму 74000грн., платіжним дорученням №877 від 12.01.2005р. на суму 74200грн.
Таким чином, між відповідачами склалися відносини з укладення та виконання господарських зобов'язань .
Позивач вважає, що господарське зобов'язання з боку відповідача 1. було вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Як на підставу своїх доводів, позивач посилається на рішення Краматорського міського суду від 27.02.2006року по справі №2-3348/2006, яким визнано недійсним Статут ПП “Крамснабсервіс” та свідоцтво платника податку на додану вартість.
Як вбачається із Рішення суду відповідач Жиленко Р.Ю., що є засновником та власником ПП “Крамснабсервіс”м. Краматорська позов визнав та не заперечував проти його задоволення. Жиленко Р.Ю пояснив, що він передав свій паспорт гр. Орлову О., за грошову винагороду у розмір 50 грн. На прохання гр. Гайворонського підписав статут підприємства, доручення із текстом якого він не ознайомився, рішення про призначення директором підприємства гр. Демусом Р.А. Більше ніяких документів він не підписував та ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності ПП “Крамснабсервіс” не має, печатки та штампи у нього відсутні, ніяких декларацій, звітностей та договорів ПП “Крамснабсервіс” він не підписував. Крім того, після того, на юридичну адресу підприємства прийшли працівники ДПІ за наказом Гайворонського він зустрівся з незнайомим громадянином на ім'я Володимир Альбертович, який показав йому фінансово-господарські документи ПП “Крамснабсервіс”, що були підписані від імені Жиленко Р.Ю., хоча фактично він їх не підписував. Останній вимагав від нього дати оголошення в газеті про продаж підприємства та вимагав 500 доларів США за оформлення підприємства. Не заперечує проти задоволення позову, оскільки фактично не мав бажання створювати підприємства, займатися фінансово-господарською діяльністю, за його місцем проживання ПП “Крамснабсервіс” не знаходиться, документи, що мають відношення до діяльності цього підприємства ним не підписувалися, хоча підписані від його імені.
За приписами ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Згідно до ст.208 цього кодексу України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Позивач вважає, що обставини зазначені у рішенні Краматорського міського суду від 27.02.2006року по справі №2-3348/2006 свідчать про те, що господарська діяльність ПП “Крамснабсервіс” здійснювалась з порушенням законів і була направлена на отримання доходів, без сплати податків, що суперечить інтересам держави та суспільства, тому і усна угода купівлі-продажу є такою, що укладена з метою суперечною інтересам держави.
Відповідно до ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Наведеним рішенням суду не було встановлено укладання ПП “Крамснабсервіс” з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, саме спірного договору. Слід зазначити, що рішенням суду було встановлено використовування підприємства для проведення безготівкових коштів в готівкові в той час коли спірну угоду було укладено.
У рішенні суду взагалі відсутні обставини, встановлені на підтвердження того, що укладаючи спірну угоду, сторони діяли з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства.
Таким чином, посилання позивача на рішення Краматорського міського суду від 27.02.2006року по справі №2-3348/2006, як доказ спрямованості умислу та доведення мети суперечною інтересам держави та суспільства при укладанні оспореної угоди, суд вважає безпідставним, оскільки він не містить в собі висновки щодо укладання угоди купівлі-продажу від 03.12.2004року та не робилися висновки відносно його мети та спрямованості.
Суд вважає, що позивачем не доведені обставини на підтвердження того, що укладаючи усну угоду, відповідач 1. діяв з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Сама по собі угода не є такою, що суперечить інтересам держави і суспільства. Такий товар не виключено законом із цивільного обігу, на торгівлю ним не вимагалась ліцензія, не було й інших законодавчих обмежень стосовно його купівлі-продажу. Позивач не надав доказів будь-яких донарахувань податкових зобов'язань податковим органом за порушення податкового законодавства за оспореною угодою та доказів кримінальної відповідальності посадових осіб і відповідальності суб'єктів господарювання за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення.
В період з 05.02.2003 р. по 31.12.2004 р. позивачем, Державною податковою інспекцією у м. Краматорську проведено комплексну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового, валютного законодавства та інших законодавчих актів першого відповідача, приватного підприємства „Крамснабсервіс”, м. Краматорськ.
За результатами перевірки складено акт № 91/23-2-32359532 від 08.04.2005р., яким встановлено, що задекларовані в податкових деклараціях податкові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, підприємством сплачені до бюджету, підприємство не заявляло до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість та не декларувало збитків (в т.ч. за період з 01.01.2004р. по 31.12.2004р.).
Матеріали зазначеної перевірки були направлені до органу досудового слідства для порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 212 Кримінального кодексу України.
Постановою від 06.01.2006р. в порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб приватного підприємства „Крамснабсервіс”, в т.ч. Жиленко Р.Ю. за ознаками злочину, передбаченому ст. 212 Кримінального кодексу України відмовлено на підставі п. 2 ст. 6 Криминального процесуального кодексу України (відсутністю складу злочину).
З декларації з податку на прибуток за 4 квартал 2004р., поданої приватним підприємством „Крамснабсервіс” до Державної податкової інспекції в м. Краматорську 14.01.2005р., вбачається, що підприємство задекларувало валові доходи в сумі 1 283,8 тис. грн., валові витрати у сумі 1 282 грн. 90 коп., податкові зобов'язання у сумі 0,1 тис.грн.
По декларації з податку на додану вартість за грудень 2004р. приватне підприємство „Крамснабсервіс” задекларувало обсяг продажу (оподатковувані операції) у сумі 95 845 грн. 00 коп. і сформувало по ним податкових зобов'язань з податку на додану вартість по ставці 20% у сумі 19 169 грн. 00 коп.
Обсяг продажу по спірному господарському зобов'язанню у приватного підприємства „Крамснабсервіс” в грудні 2004 року склав 84 575 грн. 00 коп., податкове зобов'язання з податку на додану вартість по податковій накладній № 00035 від 03.12.2004р. сформоване у сумі 16 915 грн. 00 коп.
Таким чином, згідно податкових декларацій приватне підприємство „Крамсансервіс” декларувало доходи від своєї господарської діяльності.
Основними засадами судочинства відповідно до ст. 129 Конституції України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Одним із принципів ( п.4 ст.7 КАСУ) адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Відповідно до ст. 17 КАСУ визначено компетенцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ. Згідно п.4 ч.1 ст.17 КАСУ, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Згідно до п.1ст.11 КАСУ розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Пункт 2 ст.11 КАСУ передбачає, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Відповідно до п.4 ст.70 КАСУ обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до п.1 ст.71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно до приписів статті 86 КАСУ суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд вважає, що позивачем не доведені обставини на підтвердження того, що укладаючи усну угоду купівлі-продажу від 03 грудня 2004року сторони діяли з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
З урахуванням вищевикладеного, вимоги позивача про визнання недійсним господарського зобов'язання з моменту укладення, а саме – усну угоду купівлі-продажу Дизтопливо Ventus” на суму 101 490 грн. згідно видаткової накладної № 0000087 від 03.12.04р. року укладену між Приватним підприємством „Крамснабсевіс” та Товариством з обмеженою відповідальністю „ЕТС” , стягнення з ПП „Крамснабсервіс” на користь ТОВ „ЕТС” фактично отримані кошти у сумі 74000грн. за реалізовані ТМЦ „Дизтопливо Ventus” та стягнення з ТОВ „ЕТС” на користь Держави Україна 74000грн. вартості товарно-матеріальних цінностей, одержаних від ПП „Крамснабсервіс” задоволенню не підлягають.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, проголошена вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 15 травня 2007року після закінчення розгляду справи, в присутності представників сторін.
На підставі викладеного, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.1, 2, 9, 11, 12, 17, 18, 71, 104, 105, 106, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
У позові відмовити повністю.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова виготовлена у повному обсязі 21 травня 2007року.
Суддя
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2007 |
Оприлюднено | 22.08.2007 |
Номер документу | 737648 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Кододова О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні