Постанова

від 13.02.2007 по справі 4/443

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/443

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 "13" лютого 2007 р. Справа №  4/443

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І.,за  участю  секретаря  судового  засідання  Волоткевича  А.В.розглянув справу    № 4/ 443

за позовом   Управління пенсійного фонду України в Новоукраїнському    районі,  м. Новоукраїнка   Кіровоградської області

до Фермерського господарства   “МММ Рекорд” с.Іванці   Новоукраїнського району Кіровоградської  області

про стягнення  22229 грн. 94 коп.

час  прийняття   14  год.  40 хв.  вступної та  резолютивної  частини.                                                      Представники:

Представники сторін:

від позивача - Діденко Л.В. , довіреність № 8  від 01.09.06 ;

від відповідача - Жабський Д.В. , довіреність № б/н  від 15.01.07;

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача , обговоривши усі обставини справи,  господарський суд,-

                                                      ВСТАНОВИВ:

Позовні  вимоги   обґрунтовано   слідуючим  чином.

Збір до  Пенсійного  фонду  є встановленими державою  обов'язковим платежем,  визначеним Законом України “Про збір на обов'язкове державне  пенсійне  страхування” від  26.06.1997  року №400/97, Законом України “Про  загальнообов'язкове  державне   пенсійне  страхування” від 09.07.2003  року №1058-IV.

Згідно Закону України ”Про пенсійне забезпечення”, підпункту 4.2.2 пункту 4.2 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, розділом 7 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів а також обліку їх надходження до ПФУ затвердженою постановою правління ПФУ від 19.10.01р., Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування і об'єктом оподаткування для відповідача є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів „б”-„з” ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку.

Розмір збору для підприємств визначається органами ПФУ щорічно, до 20 січня поточного року.

Згідно розрахунку, поданого позивачем, заборгованість відповідача по пільгових пенсіях і поштовому збору  за період з 25.01.2005  року по  25.01.2006  року   включно   складає 22229  грн. 94  коп.  та підлягає  до стягнення в  повному  обсязі.

Вказана сума заборгованості підтверджена розрахунками  фактичних  витрат на виплату  та  доставку  пенсій, довідками про виплачені пенсії та про сплату поштового збору .

Відповідач  позовні вимоги  заперечив, правом на участь в судовому засіданні  скористався.   Доказів погашення суми боргу в повному обсязі відповідачем не подано.  Відповідач вважає, що   вимоги про відшкодування  позивачу   фактичних  витрат  по   виплаті та доставці  призначених на  пільгових умовах пенсій  не  ґрунтуються на положеннях  відповідних законів, оскільки виплата  пенсій особам, яким   вони  призначені   відповідно  до   пунктів  “в”-”е”та “ж” статті 13 Закону  України “Про  пенсійне  забезпечення” здійснюється до   01.01.2005 за  рахунок коштів Пенсійного фонду, а  з  01.01.2005   року  за  рахунок коштів  Державного бюджету  України до  досягнення пенсійного  віку,  передбаченого статтею 26 цього Закону. Згідно  ч.2 Прикінцевих  положень Закону України “Про  загальнообов'язкове державне  пенсійне  страхування”  виплата  пенсій   особам, які  отримали право виходу на  пенсію на  пільгових  умовах згідно  в.”в” та “д” повинна  здійснюватись  за  рахунок  Державного бюджету. Крім того,   п.1 ст.2  Закону  України “Про  збір на  обов'язкове  державне  пенсійне  страхування” визначено, що платниками  збору є  суб'єкти  підприємницької  діяльності , які використовують працю   найманих  працівників, крім  тих, які  є  платниками фіксованого  сільськогосподарського  податку.

Дослідивши  матеріали  справи, правовідносини  між учасниками спору та  надавши її правову  оцінку, господарський  суд прийшов  до  переконання, що позовні вимоги  є  обґрунтованими та  підлягають  до повного  задоволення   враховуючи  наступне.

Підприємство  відповідача зареєстроване в Управлінні Пенсійного  фонду відповідно до  Закону і  є  страхувальником (а.с.8).

Згідно до розпорядження   голови Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської  області від 25.04. 2000 року  №262р реорганізовано Спілку селян “Світанок” шляхом  перетворення в  фермерське господарство  “МММ Рекорд”, яке являється його правонаступником (а.с. 9, 11).

Матеріалами справи  безспірно  доведено  та  відповідачем не  оспорено , що на  підприємстві  відповідача   працювали громадяни, які отримали право виходу на пенсію на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" :

Погребняк Г.В.,  Стеценко Г. В.,  Кравченко Н.М.,  Лапа І. Д., Столяр  В.Ф.  Шеліпов Л. В. та   Борисовець Д. І., що  підтверджується   виданими   відповідачем   довідками,   які   давали   право   на призначення пенсії на пільгових умовах ( а.с.16-20).

За період з 25.01.2005 року по 25.01.2006 року вказаним громадянам виплачено 22229 грн. 94 коп. пенсій, що підтверджено довідками відділу пенсійного забезпечення (а.с.28-34).

Позивачем   направлено до Відповідача повідомлення встановленої форми про фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених у відповідності до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з розрахунком щомісячних сум, які підлягають відшкодуванню та підтверджується поштовою квитанцією про їх відправлення (а.с.12-13).

Господарським  судом  не  приймається до уваги та  розцінюється як необгрунтоване  заперечення   відповідача  щодо   відсутності  підстав для стягнення   витрат, пов'язаних   з виплатою та доставкою  призначених  на  пільгових умовах  пенсій у зв'язку  з  тим, що  відповідач  є платником фіксованого сільськогосподарського податку, оскільки відповідач посилається  на   ст.2  Закону  України  “Про  збір  на  обов'язкове   пенсійне страхування” в  редакції, що  діє  на час  розгляду  справи  судом станом  на  22.01.2007  року, а на час  виникнення  спірних правовідносин з  25.01.2005 по   25.01.2006   року    платники  фіксованого  сільськогосподарського  податку  не  звільнялись від  сплати витрат на виплату  і доставку пенсій, призначених відповідно  до  пунктів  “б”-”з” статті 13 Закону України  “Про пенсійне  забезпечення”. Натомість,   ст.9  Прикінцевих  положень  Закону  України  “Про фіксований сільськогосподарський  податок” платники  фіксованого  сільськогосподарського  податку , визначені  ст.2 цього  Закону,  не  звільняються  від  сплати  коштів на  обов'язкове  державне пенсійне  страхування. Крім  того,   господарський  суд  не  погоджується  з  висновком  відповідача  про відсутність  правових  підстав у  позивача  на  звернення  до   суду  через  визначення  законами  України   іншого джерела   виплат  призначених  пенсій, а  саме   за  рахунок  коштів  Державного бюджету   з  01.01.2005   року,  оскільки   у відповідності  до  п.6.1  Інструкції про порядок обчислення і сплати  страхувальниками та  застрахованими  особами внесків на  загальнообов'язкове  державне пенсійне  страхування до  Пенсійного  фонду  України   затвердженою  Постановою правління ПФУ від 19.12.03р.  №21-1 та  зареєстрованою в  Міністерстві  юстиції  України 16.01.2004  року  за  №64/8663   відшкодуванню підлягають витрати  Пенсійного  фонду на виплату та  доставку  пенсій, призначених на пільгових  умовах відповідно  до  частини 2 “Прикінцевих  положень” Закону  України “Про  загальнообов'язкове  державне пенсійне  страхування” в  таких  розмірах:  для  платників, зазначених в   підпункті 2.1.1  пункту 2.1  цієї  Інструкції,-  також  100 відсотків фактичних  витрат на виплату і  доставку  пенсій,  призначених відповідно до  абзацу першого  частини 2  Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які  працювали або працюють на роботах із шкідливими і  важкими умовами  праці за  списком №2 виробництв,  робіт, професій, посад  і  показників,  затверджених Кабінетом  Міністрів  України та  за результатами атестації  робочих  місць, на  посадах, що дають  право на призначення  пенсії за  віком на пільгових  умовах. Правовідносини  між  Пенсійним  фондом  та   державою  щодо   порядку   відшкодування   витрат,  пов'язаних  з  виплатою  пенсій, які  повинні виплачуватись  за  рахунок  Державного  бюджету не є предметом  спору  по   даній  господарській  справі.

На підставі  викладеного,    керуючись    ст.ст. 160,163,167 Кодексу адміністративного судочинства України,

                                           ПОСТАНОВИВ :

Позов  задовольнити повністю.

Стягнути з Фермерського господарства   “МММ Рекорд” с.Іванці   Новоукраїнського району Кіровоградської  області  код 23694028, відомості про рахунки суду не відомі  заборгованість  по відшкодуванню  витрат  на  виплату  та  доставку  пільгових  пенсій  в  розмірі  22229  грн.  94  коп. на користь   Управління пенсійного фонду України в Новоукраїнському    районі ,    м. Новоукраїнка   Кіровоградської області    вул.  Леніна   66/17, р/р 256023121218 в ОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", код 20650125.

Після набрання судовим рішенням законної сили, за заявою стягувача, буде виданий  виконавчий лист.

Сторони мають право оскаржити   в  апеляційному  порядку постанову в   порядку і строки  відповідно до ст.   186 Кодексу адміністративного судочинства  України.  Про  апеляційне  оскарження   рішення   суду     першої  інстанції спочатку   подається заява. Обґрунтування мотивів   оскарження і вимоги до суду апеляційної  інстанції викладаються в   апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та  апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через   суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної  скарги одночасно надсилається особою,   яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне     оскарження   постанови  суду   першої   інстанції  подається  протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному  обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня   складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти  днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути  подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,   якщо скарга  подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи    апеляційна скарга, подані після закінчення  строків,   встановлених       цією   статтею,   залишаються   без   розгляду,   якщо   суд   апеляційної   інстанції  за  заявою   особи,   яка  їх   подала,   не   знайде   підстав  для  поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова   набирає   законної   сили   відповідно   до   ст.   254   Кодексу   адміністративного судочинства України Постанова суду першої інстанції набирає  законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,   встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано  заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк,  встановлений цим Кодексом, постанова  суду  першої  інстанції набирає законної сили  після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо  його  не  скасовано,   набирає  законної сили   після   закінчення  апеляційного розгляду   справи.   Якщо   строк   апеляційного   оскарження   буде   поновлено,   то  вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова    виготовлена в повному обсязі  14.02.2007  року.

Суддя   Ю. І. Хилько