Постанова

від 04.07.2011 по справі 5019/451/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2011 р. Справа № 5019/451/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

суддів Огороднік К.М.

суддів Мельник О.В.

при секретарі судового засідання Кульчин Л.В.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача 2 Товариство з обмеженою відповідальністю "Феррошлях" на рішення господарського суду Рівненської області від 18.05.11 р.

у справі № 5019/451/11 (суддя Крейбух О. Г. )

позивач ОСОБА_1 акціонерне товариство "Південбудтранс"

відповідач 1 Приватне підприємство "Укр-Камінь"

відповідач 2 Товариство з обмеженою відповідальністю "Феррошлях"

про стягнення в сумі 1 610 744 грн. 90 коп.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2 (довіреність №07 від 07.04.2011р.);

відповідача 1 - не з'явився;

відповідача 2 - ОСОБА_3 (довіреність №18/3-11 від 18.03.2011р.).

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 18.05.2011 року у справі №5019/451/11 позов закритого акціонерного товариства "Південбудтранс" до приватного підприємства "Укр-Камінь", товариства з обмеженою відповідальністю "Феррошлях" про стягнення в сумі 1 610 744 грн. 90 коп. задоволено. Присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Феррошлях" на користь закритого акціонерного товариства "Південбудтранс" кошти в сумі 1 512 232 грн. 90 коп., в т.ч. 290 808 грн. 31 коп. доходів по рахункам № 639, 640, 641 від 19.10.2010р. та 1 218 424 грн. 64 коп. упущеної вигоди, державне мито за подання позовної заяви у сумі 15122 грн. 33 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 235 грн. 53 коп. Крім того, присуджено до стягнення з приватного підприємства "УКР-Камінь" на користь закритого акціонерного товариства "Південбудтранс" кошти в сумі 3000 грн. 00 коп., державне мито за подання позовної заяви у сумі 30 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 00 грн. 47 коп.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач 2 - ТзОВ "Феррошлях" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить (згідно уточнених вимог т.2, а.с.102) рішення місцевого господарського суду скасувати частково в частині стягнення із скаржника плати за послуги в сумі 290 808,00 грн., упущеної вигоди в сумі 1 218 424,00 грн. та прийняти нове рішення, яким стягнути із скаржника визнану ним суму 188 878,00 грн.

Апелянт вказує, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. При цьому, вказує на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду обставинам справи.

Зокрема, судом не взято до уваги те, що основним відповідачем по справі є ТОВ "Феррошлях", яке знаходиться в Полтавській області і до якого пред'явлено вимогу на суму значно більшу, ніж вимога до ТОВ "Укр-Камінь". Крім того, вимоги щодо стягнення із ТОВ "Феррошлях" упущеної вигоди взагалі не пов'язані з вимогами щодо стягнення із ТОВ "Укр-Камінь" 3 000,00 грн.

За таких обставин, на думку скаржника, суд мав би повернути позовну заяву без розгляду, або на підставі ст.17 ГПК України передати спір на вирішення до господарського суду Полтавської області, або на підставі п.5 ч.1 ст.63 ГПК України повернути заяву позивачу.

Крім того, апелянт вказує, що всупереч ст.ст. 601, 642 ч.1,2, 644 ч.2, 646 ч.1, 914 ЦК України та ч.4 ст.180 ГК України, ст.50 Закону України "Про автомобільний транспорт", п.п. 3.5, 3.7 ч.3 Наказу Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні", суд визначив встановлення договірних відносин за неузгодженою сторонами пропозицією та застосував правові наслідки неузгодженої пропозиції, як договірні.

Також скаржник посилається на те, що судом неправильно застосовано норми ст.ст.22, 642 ч.2, 921 ч.3 ЦК України, ст.ст. 141, 225, ст.226 ч.3 ГК України, в зв'язку з чим стягнуто недопустиму за законом упущену вигоду, до того ж у невстановлених законом розмірах.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач - ЗАТ "Південбудтранс" вважає останню безпідставною, а рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Безпосередньо в судовому засіданні представники сторін повністю підтримали вимоги та доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Відповідач-1 (ПП "Укр-Камінь") в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача-1, оскільки останній був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 15 вересня 2010р. ТзОВ "Феррошлях" (відповідачем-2) було направлено ЗАТ "Південбудтранс" (позивачу) пропозицію за №316 укласти договір на перевезення вантажів автомобілями-самоскидами на таких умовах: - кількість автомобілів - 10 шт. (5 шт. КамАЗ-6520-25тн + 5 шт. КамАЗ-5511 - 14тн); - цінова пропозиція - прейскурант 13-01-02 1990р. з коефіцієнтом - 8.76 + ПДВ; - дизпаливо - 6.3 грн./л в т.ч. ПДВ, заправка замовника за рахунок перевізника; - проживання -в готелі 50/50; - режим роботи - 11 годин, 6 днів в неділю. При цьому, подача автомобілів до місця роботи оплачується замовником в одну сторону із розрахунку 3 грн. за 1 км (330 км. х 3 грн. = 990 грн. за 1 автомобіль). Оплата наданих послуг здійснюється на підставі виставленого перевізником рахунку протягом 30 днів після надання послуг. Об'єм перевезень 100 тис.куб.м піску на відстань від 4.5 км до 31.12.2010р. (т.1, а.с.9).

Як встановлено місцевим господарським судом, зазначена пропозиція ТзОВ "Феррошлях" прийнята ЗАТ "Південбудтранс" 15.09.2010р., що, в свою чергу, підтверджується підписом директора ЗАТ "Південбудтранс" ОСОБА_4 та скріплена печаткою.

Проаналізувавши вищевказану пропозицію, судом першої інтанції вірно встановлено, що вона містить всі істотні умови договору, а саме, об'єм перевезень в місяць, відстань, порядок розрахунку об'єму наданих послуг по узгодженим цінам, кількість автомобілів; режим роботи та умови щодо порядку оплати наданих послуг, що відповідає вимогам ст. 61 Закон України "Про автомобільний транспорт". При цьому, в пропозиції від 15.09.2010р. за № 316 не вказано безпосереднє місце роботи автотранспорту.

Крім того, 15 вересня 2010 року відповідачем-2 було направлено позивачу заявку на автотранспорт за №315 згідно погодженої пропозиції за №316 від 15.09.2010р., відповідно до якої, ТзОВ "Феррошлях" просить ЗАТ "Південбудтранс" направити для перевезення вантажів на об'єктах Полтавського гірничозбагачувального комбінату автомобілі-самоскиди у кількості 10 шт., гарантуючи при цьому оплату (т.1, а.с.10).

В якості погодження пропозиції за №316 від 15.09.2010р. позивачем були направлені транспортні засоби в кількості 10 шт. для перевезення вантажів, що, в свою чергу, підтверджується наявними в матеріалах справи посвідченнями про відрядження № № 327, 337, 336, 330, 328, 332, 329, 335, 333, 331 від 17.09.2010 року № № 343, 342, 344, 349, 332, 479, 478, 329 від 01.10.2010 року (т.2, а.с.65-74).

В свою чергу, 17 вересня 2010 року, враховуючи всі істотні умови договору, зазначені в пропозиції за № 316 від 15.09.2010р., ЗАТ "Південбудтранс" направило договір №003/с від 17.09.2010р. по перевезенню вантажів автотранспортом (т.1, а.с.15).

Враховуючи те, що пропозиція ТзОВ "Феррошлях" за №316 від 15.09.2010р. була погоджена ЗАТ "Південбудтранс", що, в свою чергу, підтверджується направленням ТзОВ "Феррошлях" заявки на автотранспорт за № 315 від 15.09.2010р. та з огляду на приписи ст.ст. 640 ч.1, 642 ч.2, 644 ч.2 ЦК України суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що між позивачем (ЗАТ "Південбудтранс") та відповідачем-2 (ТзОВ "Феррошлях") 15.09.2010р. був укладений договір на перевезення вантажів на умовах, вказаних у пропозиції від 15.09.2010р. за № 316.

Крім того, місцевим господарським судом вірно проаналізовано лист за №773 від 06.10.2010р. (т.1, а.с.11), відповідно до якого позивач повідомив відповідача-2 про те, що договір на перевезення вантажів, який було вручено через приймальну особисто головному інженеру ОСОБА_5, до цього часу не підписано та не повернуто другий екземпляр. При цьому, вказувалося, що автомобілі-самоскиди не перевозять пісок на відстань від 4.5 км, а в основному перевозять грунт та скалу на відстань 1,5-2,5 км, що не передбачено умовами договору та пропозиції від 15.09.2010р. за № 316.

Як вбачається, 15 жовтня 2010 року листом за № 375 відповідачем-2 повернуто позивачу два примірника договору № 003/с від 17.09.2010р. без підпису (т.1, а.с.14). Крім того, відповідач 2 листом за № 376 від 15.10.2010 року повідомив позивача про припинення роботи автомобілів КАМАЗ-6520 в кількості 5 шт. за договором № 171 від 17.09.2010р. у зв'язку з неможливістю виконувати цим автомобільним транспортом дані роботи. При цьому, просив забрати автомобілі з 15.10.2010р. (т.1, а.с.16).

Судом першої інстанції вірно взято до уваги та встановлено, що договір №171 на експедиційно-транспортні послуги від 17.09.2010р. сторонами не підписано, при цьому, цим договором визначено інші умови, ніж були визначені у пропозиції від 15.09.2010р. за № 316 (т.2, а.с.7-11).

В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, ЗАТ "Південбудтранс", на підставі підписаних товаротранспортних накладних в період з 18.09.2010р. по 15.10.2010р. з урахуванням цінових пропозицій, викладених в пропозиції від 15.09.2010р. за № 316, виставив відповідачу-2 рахунки на загальну суму 293 808,31 грн.: рахунок № 639 від 19.10.2010р. за вересень 2010 р. на суму 140588,57 грн. в т.ч.ПДВ; рахунок № 640 від 19.10.2010р. за жовтень 2010р. на суму 143319,74 грн. в т.ч. ПДВ; рахунок № 641 від 19.10.2010р. на суму 9900 грн. в т.ч. ПДВ, за перегін транспортних засобів з м.Южноукраїнськ до м.Комсомольськ (т.1, а.с.314-322).

Як встановлено судами обох інстанцій, вищевказані рахунки були отримані відповідачем 26.10.2010р., однак оплачені не були.

Натомість, 05.11.2010р. позивач отримав лист за №410 від 02.11.2010р. від відповідача-2 з вимогою укласти новий договір, оскільки оплатити рахунки без договору немає можливості (т.1, а.с.345).

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача-2 коштів в сумі 290 808,31 грн. на підставі виставлених рахунків від 19.10.2010р. № 639, 640, 641 є законними, обгрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи та, відповідно, правомірно задоволені судом першої інстанції на підставі ст.ст. 526, 530, 640 ч.1,642 ч.2, 644 ч.2 ЦК України.

16 вересня 2010 року між ЗАТ "Південбудтранс" (кредитор, позивач) та ПП "Укр-Камінь" (поручитель, відповідач-1) був укладений договір поруки (т.1, а.с.346), відповідно до умов якого, поручитель зобов'язується частково відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов'язань, які можуть виникнути між ТзОВ "Феррошлях"(боржник) та кредитором ЗАТ "Південбудтранс" по перевезенню вантажів автомобілями -самоскидами відповідно до пропозиції від 15.09.2010р.

Відповідно до п.1.2. договору поруки, обсяг відповідальності поручителя в разі невиконання боржником взятих на себе зобов'язань - 3000,00 грн.

Договір поруки набуває чинності з моменту його підписання і діє до 17 вересня 2011 року (п.6.1 договору поруки).

Враховуючи те, що відповідач-1 у відзиві на позовну заяву (т.2, а.с.76) визнав позовні вимоги в повному обсязі та з огляду на приписи ст.ст. 526, 530, 553, 554 ЦК України, суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача-1 на користь позивача 3 000,00 грн.

Посилання апелянта на те, що судом безпідставно задоволена вимога позивача про стягнення з ТзОВ "Феррошлях" упущеної вигоди у сумі 1 218 424,64 грн. не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до договору на перевезення вантажів, укладеного у формі погодженої пропозиції за №316 від 15.09.2010р., ЗАТ "Південбудтранс" повинен був перевозити 100 тис.куб.м піску в місяць на відстань від 4,5км.

Крім того, позивач в листі за №773 від 06.10.2010р. повідомляв відповідача-2 про незадовільну організацію роботи та порушення умов основного договору. Відповідачем-2 дане звернення залишено без уваги.

Поряд з цим, в період з 15.10.2010р. по 29.10.2010р. автомобілі фактично не працювали, оскільки ЗАТ "Південбудтранс" потрібен був певний час для пошуку нової роботи в зв'язку з порушенням ТзОВ "Феррошлях" умов договору, викладеного у формі пропозиції від 15.09.2010р. за №316. Фактично автомобілі без роботи простояли 12 робочих днів.

Відповідно до ст.ст. 22, 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредитору у повному обсязі завдані порушенням збитки.

Під збитками, відповідно до ст.22 ЦК України та ст.ст. 224, 225 ГК України, розуміють, зокрема, не одержані доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (упущена вигода).

Апеляційний суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що загальна сума доходів, які ЗАТ "Південбудтранс" міг би реально одержати за звичайних обставин у разі виконання відповідачем-2 умов договору, викладеного у формі пропозиції від 15.09.2010р. за №316 вірно розразована позивачем та складає 1218424,64 грн.

Відтак, з огляду на приписи ст.ст. 22, 610, 611 ЦК України, ст.ст. 217, 218, 224, 226 ГК України, позовні вимоги про стягнення з ТзОВ "Феррошлях" 1 218 424,65 грн. збитків (упущеної вигоди) є доведеними позивачем та підставно задоволені судом першої інстанції.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Зокрема, твердження апелянта про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, а саме, порушення судом правил підсудності, є безпідставними, оскільки, відповідно до ч.3 ст.15 ГПК України, справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Слід зазначити, що відповідно до ст.58 ГПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. При цьому, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві не лише вимоги до одного відповідача, а й вимоги до кількох відповідачів за умови, що ці вимоги пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Право об'єднати вимоги в одній позовній заяві надається позивачу, а також третій особі, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, і відповідачу, який подає зустрічний позов.

Крім того, твердження скаржника про те, що договірні відносини між ЗАТ "Південбудтранс" та ТзОВ "Феррошлях" на підставі погодженої пропозиції за №316 від 15.09.2010р. не підтверджені матеріалами справи та не відповідають нормам чинного законодавства України є безпідставними, оскільки в зазначеній пропозиції були викладені всі істотні умови і дана пропозиція була прийнята позивачем, про що письмово було повідомлено відповідача-2 і саме на виконання даної пропозиції останнім була направлена заявка на автотранспорт, про що вже зазначалося вище.

Всі інші посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є документально необґрунтованими і такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Рівненської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Феррошлях" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Рівненської області від 18.05.2011 року у справі №5019/451/11 залишити без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Мельник О.В.