Постанова

від 12.02.2009 по справі 8/82пн(9/42пн)

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

м. Луганськ,

вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем

України

12.02.2009  року                                                           

Справа № 8/82пн(9/42пн)

Луганський апеляційний господарський

суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді:                    Журавльової Л.І.

Суддів:                                        Бойченка

К.І.

Єжової С.С.

За участю секретаря

судового засідання:                Міхальчук О.А.

та

представників сторін:

              від

позивача:            ОСОБА_2, паспорт

серії НОМЕР_1,

                                                        виданий

Артемівським РО ЛГУ УМВС

України в Луганській області від 09.09.98,  

ліквідатор ВАТ „Стахановський завод

„Юність”;

від першого відповідача:         ОСОБА_3, довіреність №542

від 05.03.08, представник за довіреністю

від СПД ОСОБА_1;

від другого відповідача:           представник до судового засідання не

прибув;

від третьої особи:           ОСОБА_4, довіреність №2 від 08.01.09,

старший державний податковий інспектор

юридичного відділу Стахановської ОДПІ;

розглянувши матеріали

апеляційної скарги:                    Стахановської об'єднаної

державної

податкової інспекції Луганської області,

м.Стаханов Луганської області  

на рішення         

господарського суду                    Луганської області

від                                         05

січня 2009 року (підписано 08.01.09)

у справі                                       

№8/82пн(9/42пн) (суддя Середа А.П.)

за позовом:                                       

Відкритого акціонерного товариства

„Стахановський завод „Юність”, м.Стаханов

Луганської області     

до першого відповідача:        Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1,

м.Стаханов

          Луганської області 

до другого відповідача:          Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5,

м.Стаханов

Луганської області  

за участю третьої особи, що

не заявляє самостійних вимог

на предмет спору, на стороні

позивача:                       Стахановської об'єднаної

державної 

податкової інспекції Луганської області,

м.Стаханов Луганської області         

про                                         

витребування майна з чужого незаконного

володіння та визнання права власності   

В С Т А Н О В И

В:

Відкрите акціонерне товариство

„Стахановський завод „Юність” звернулось до господарського суду Луганської

області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи

ОСОБА_1 та Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_5 про

зобов'язання відповідачів повернути ВАТ “Стахановський завод “Юність” нежитлові

будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та визнання за ВАТ “Стахановський

завод “Юність” права власності на нежитлові будівлі, розташовані за вказаною

адресою, а саме: складально-зварювальний цех площею 692,6 кв.м., по

фарбувальний цех площею 550,8 кв.м, будівля механічного цеху площею 600,8 кв.м,

цех фізобладнання площею 6751,4 кв.м, будівля складу ЛВЖ площею 101,6 кв.м,

будівля лісопильної рами площею 478,7 кв.м, будівля столярної ділянки площею

148,5 кв.м, будівля складу площею 1396,6 кв.м, будівля гаража площею 820,6

кв.м, будівля компресорної площею 23,9 кв.м, будівля котельної площею 245,7

кв.м, насосна станція площею 112,9 кв.м, будівля механічного цеху площею 526,4

кв.м, будівля прохідної площею 60,8 кв.м, будівля побутового корпусу площею

789,0 кв.м, будівля котельної площею 425,4 кв.м, складські приміщення площею

265,1 кв.м, прибудова до теплиці площею 13,0 кв.м, приміщення для транспорту

площею 178,4 кв.м, будівля теплиці площею 283,2 кв. м.

Ухвалою господарського суду

Луганської області від 21.03.08 до участі у справі в якості третьої особи, що

не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено

Стахановську об'єднану державну податкову інспекцію Луганської області. 

Позивач 10.04.08 звернувся до суду з

заявою про уточнення позовних вимог, якою просив зобов'язати відповідачів

усунути перешкоди у користуванні майном, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1

(з наведенням вищевикладеного переліку цього майна).

Додатковим поясненням №124 від

07.04.08 позивач з посиланням на п.5 ст.267 Цивільного кодексу України просив

місцевий господарський суд відновити строк позовної давності. 

Рішенням господарського суду

Луганської області від 05.06.08 у справі №9/42пн у задоволенні позовних вимог

до 1-го відповідача про повернення позивачу нежитлових будівель, розташованих

за адресою: АДРЕСА_1  та усунення

перешкод у користуванні цим майном відмовлено, провадження у справі в частині

позовних вимог до 2-го відповідача -припинено на підставі п.6 ч.1 ст.80 ГПК

України.

          Постановою Вищого господарського суду

України від 30.09.08 у справі           

№9/42пн рішення господарського суду Луганської області від 05.06.08

скасовано, справу передано до господарського суду Луганської області на новий

розгляд. 

Заявою №111 від 17.12.08 позивач

просив зобов'язати відповідачів  усунути

перешкоди ВАТ “Стахановський завод „Юність” у користуванні майном, яке

розташоване за адресою: АДРЕСА_1, а саме: складально-зварювальний цех площею

692,6 кв.м., по фарбувальний цех площею 550,8 кв.м, будівля механічного цеху

площею 600,8 кв.м, цех фізобладнання площею 6751,4 кв. м, будівля складу ЛВЖ

площею 101,6 кв.м, будівля лісопильної рами площею 478,7 кв.м, будівля

столярної ділянки площею 148,5 кв.м, будівля складу площею 1396,6 кв.м, будівля

гаража площею 820,6 кв.м, будівля компресорної площею 23,9 кв.м, будівля

котельної площею 245,7 кв.м, насосна станція площею 112,9 кв.м, будівля

механічного цеху площею 526,4 кв.м, будівля прохідної площею 60,8 кв.м, будівля

побутового корпусу площею 789,0 кв.м, будівля котельної площею 425,4 кв.м,

складські приміщення площею 265,1 кв.м, прибудова до теплиці площею 13,0 кв.м,

приміщення для транспорту площею 178,4 кв.м, будівля теплиці площею 283,2 кв.м.

та визнати за ВАТ “Стахановський завод „Юність” право власності на дані

нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1. 

Дану заяву місцевим господарським

судом визнано заявою про уточнення позовних вимог, яка не суперечить вимогам

ст.22 ГПК України та долучено до матеріалів справи.

Рішенням господарського суду

Луганської області від 05 січня 2009 року у справі №8/82пн(9/42пн) (суддя Середа

А.П.) у задоволенні позовних вимог до першого відповідача -Суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 відмовлено.

          Провадження у справі щодо другого

відповідача -Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_5 -припинено

у зв'язку з його смертю.

          Судові витрати покладено на позивача.

          Стягнуто з ВАТ “Стахановський завод

“Юність” на користь Державного бюджету України державне мито у сумі 21690 грн.

14 коп.  

Заходи щодо забезпечення позову, вжиті

на підставі ухвали господарського суду Луганської області від 22.02.08

скасовано.

         Рішення господарського суду Луганської

області мотивовано наступним.

29.12.02 ВАТ “Стахановський завод

“Юність” (Продавець) та громадянка України ОСОБА_6 (Покупець) уклали договір

купівлі-продажу нежитлових будівель, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, а

саме: складально-зварювального цеху площею 692,6 кв.м.; по фарбувального цеху з

прибудовами загальною площею 550,8 кв.м; будівлі механічного цеху з прибудовами

и1, и2, и3 загальною площею 600,8 кв.м.; цеху фізобладнання з підвалом та

прибудовами б, б-І, б-ІІ  загальною

площею 6751,4 кв.м; будівлі складу ЛВЖ загальною площею 101,6 кв.м; будівлі

лісопильної рами з прибудовою Л-І загальною площею 478,7 кв.м; будівлі столярної

ділянки з прибудовами к1, к2 загальною площею 148,5 кв.м; будівлі складу з

підвалом ПД, ж1 та прибудовами ж2, ж3, ж4 загальною площею 1396,6 кв.м; будівлі

гаражу з прибудовами ф1,ф2 загальною площею 820,6 кв.м; будівлі компресорної

площею 23,9 кв.м; будівлі котельної з напівпідвалом Г1,Г2 та прибудовою Г3

загальною площею 245,7 кв.м; насосна станція площею 112,9 кв.м, н - ганок;

будівлі механічного цеху з прибудовами о1,о2,о3 загальною  площею 526,4 кв.м; будівля прохідної  з прибудовами П1,П2, П3 загальною площею 60,8

кв.м; будівлі побутового корпусу з прибудовами р1,р.2, р3, р4 загальною площею

789,0 кв. м; будівлі котельної з прибудовами с1,с2, 3 загальною  площею 425,4 кв.м; будівлі теплиці загальною

площею 283,2 кв.м; складського приміщення площею 265,1 кв.м; ш, ш1 -ганки;

прибудови до теплиці загальною площею 13,0 кв.м, приміщення для транспорту

загальною  площею 178,4 кв.м, з1,з2

-оглядові ями, - при цьому загальна площа нежитлових будівель складає 14465,4

кв.м (п.1 договору).          

17.01.03 сторони уклали Додаткову

угоду до договору купівлі-продажу, відповідно до якої покупець в якості оплати

вартості придбаних об'єктів нерухомості надає покупцеві простий вексель за

НОМЕР_1 номінальною вартістю 288908,00 грн., дата  його видачі -17.01.03, строк платежу -01.01.

2050.

Рішенням господарського суду

Луганської області від 02.09.03  у

справі  №6/9пд позов прокурора міста

Стаханова в інтересах Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції

до ВАТ “Стахановський завод “Юність” та Суб'єкта підприємницької діяльності

ОСОБА_6 про визнання угоди недійсною задоволено у повному обсязі, спірний

договір від 29.12.02 за реєстром №6013 та Додаткову угоду до нього від

17.01.03, за реєстром №275, визнано недійсними.  

Постановою Верховного Суду України

від 12.10.04 дане рішення залишено в силі. 

Місцевим господарським судом

встановлено, що вироком місцевого суду              м.Стаханова від 23.05.07 у справі

№1-315/07 встановлено, що спірне нерухоме майно не було відчужено покупцеві в

особі ОСОБА_6 всупереч волі власника, тобто ВАТ “Стахановський завод “Юність”.

Господарським судом Луганської

області вказано, що ВАТ “Стахановський завод “Юність” не надав жодного

належного та припустимого доказу того, що об'єкти нерухомості, які є предметом

вищезгаданого договору купівлі-продажу від 29.12.02, вибули з його як власника,

володіння не з його волі, іншим шляхом (ч.1 ст.145 ЦК УРСР; ч.1 ст.388 ЦК

України). 

23.06.03 власник спірних об'єктів

нерухомості ОСОБА_6 (Продавець) уклала з громадянами ОСОБА_1, ОСОБА_7 та

ОСОБА_5 (Покупці) договір купівлі-продажу нежитлових будівель загальною площею

14465,4 кв.м, які були предметом купівлі-продажу за вищезгаданим договором від

29.12.02 та додаткової угоди до нього від 17.01.03; продаж вчинено за 299100,00

грн.

15.08.03 ОСОБА_7 (Дарувальник) -

власник 1/3 частини нерухомого майна, придбаного ним на підставі договору

купівлі-продажу нежитлових будівель від 23.06.03, за реєстром №847, уклав з

ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (Обдаровані) договір дарування 1/3 частки згаданого нерухомого

майна, оцінивши дар у 99700,00 грн.

Договір купівлі-продажу від 23.06.03,

за реєстром №847 та договір дарування 1/3 частини нежитлових будівель від

15.08.03, за реєстром №1379, станом на час розгляду цього спору не розірвано,

не визнано недійсними.

Рішенням Стахановського міського суду

Луганської області від 10.11.03 у справі №2-3957/2003р за позовом ОСОБА_1 та

ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання добросовісним набувачем, визнання права

власності та про усунення порушень права власності позов задоволено у повному

обсязі.

          Позивачем та наявними у справі

доказами не доведено, що покупці за спірними договорами -відповідачі по цій

справі -знали або могли знати про те, що продавець об'єктів нерухомості

-ОСОБА_6 не мала права продавати майно, яке було предметом договору від

23.06.03, а співвласник спірних об'єктів нерухомості ОСОБА_7 -не мав права

відчужувати 1/3 його частку шляхом дарування.

          Дії СПД ОСОБА_6 при укладенні

договору купівлі-продажу з відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_5 від 23.06.03 повністю

відповідають вимогам ст.225 ЦК УРСР про те, що право продажу майна належить

власнику (ст. 668 ЦКУ).

          Господарським судом Луганської

області зазначено, що кожен з відповідачів у 

справі є добросовісним набувачем майна за договорами купівлі-продажу від

23.06.03 та дарування від 15.08.03.

           Місцевим господарським судом

провадження у справі щодо другого відповідача припинено на підставі п.6 ч.1

ст.80 ГПК України, оскільки 

документально доведено, що другий відповідач -Фізична особа-підприємець  ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.  

          Місцевий господарський суд дійшов

висновку, що стаття 225 ЦК УРСР та ст.658 ЦКУ передбачають інші правові

наслідки недійсності угоди, ніж встановлені ст.ст.215 та 216 ЦКУ (на які

посилається позивач), а тому право особи, яка вважає себе власником майна, не

підлягає захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з

використанням правового механізму, встановлено ч.2 ст.48 ЦК УРСР та  ст.216 ЦКУ.

Не погодившись з рішенням

господарського суду Луганської області від 05 січня 2009 року у справі

№8/82пн(9/42пн) Стахановська об'єднана державна податкова інспекція звернулась

з апеляційною скаргою №602/10 від 16 січня 2009 року, якою просить скасувати

дане рішення та задовольнити позов ліквідатора ВАТ „Стахановський завод

„Юність”.

Заявник з посиланням на п.8.1,

п.п.8.2.2 п.8.2, п.п.8.6.1, п.п.8.6.4 п.8.6 статті 8 Закону України „Про

порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами” від 21.12.00 №2181 зазначив, що усі активи ВАТ

„Стахановський завод „Юність” знаходились у податковій заставі під час

відчуження майна, завод не мав законного права на відчуження активів, що і було

підтверджено вироками Стаханівського міського суду Луганської області та

рішеннями господарського суду Луганської області у справах №6/8пд та №6/9пд.

Посилаючись на ст.ст.386, 387, 388,

390, 391 Цивільного кодексу України заявник вважає, що у ліквідатора є законні

підстави витребувати майно навіть у належного набувача.

Відзивом на апеляційну скаргу №б/н та

дати Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу Стахановської

об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, рішення

господарського суду Луганської області від 05.01.09 у справі №8/82пн(9/42пн) залишити

без змін.

Першим відповідачем зазначено, що

Стахановською об'єднаною державною податковою інспекцією без урахування

обставин даної справи необґрунтовано зазначено про порушення місцевим

господарським судом статей 386, 387, 388, 390, 391 Цивільного кодексу України,

оскільки не враховано, що у даному випадку при укладенні договору

купівлі-продажу нежитлових будівель від 29.12.02 і додаткової угоди до нього

від 17.01.03 мало місце порушення порядку відчуження майна його власником, а не

вибуття майна поза волею власника, що має різні правові наслідки. 

Розпорядженням голови Луганського

апеляційного господарського суду від 21 січня 2009 року у справі

№8/82пн(9/42пн) для розгляду апеляційної скарги Стахановської об'єднаної

державної податкової інспекції Луганської області на рішення господарського

суду Луганської області від 05 січня 2009 року у справі №8/82пн(9/42пн)

призначено судову колегію у складі: Журавльової Л.І. -судді -головуючого,

суддів -Бойченка К.І., Єжової С.С. 

Згідно ст.99 Господарського процесуального

кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в

апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 Господарського

процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний

господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно

розглядає справу. Додаткові докази  

приймаються судом, якщо заявник обґрунтував  неможливість їх  подання суду 

першої інстанції  з причин, що не

залежали від нього.

Апеляційний суд не зв'язаний доводами

апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого

господарського суду у повному обсязі.

Сторони належним чином повідомлені

про час і місце судового засідання. 

Розглянувши матеріали справи,

перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення,

дослідивши правильність застосування судом при винесенні рішення норм

матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що

апеляційну скаргу Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції

Луганської області слід залишити без задоволення, рішення господарського суду

Луганської області від 05 січня 2009 року у справі №8/82пн(9/42пн) слід

залишити без змін з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що 29.12.02

між ВАТ “Стахановський завод “Юність” (Продавець) та ОСОБА_6 (Покупець)

укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель, які знаходяться за

адресою: АДРЕСА_1. 

          17.01.03 сторони уклали Додаткову

угоду до договору купівлі-продажу, відповідно до якої покупець в якості оплати

вартості придбаних об'єктів нерухомості надає покупцеві простий вексель за

НОМЕР_1 номінальною вартістю 288908,00 грн., дата  його видачі -17.01.03, строк платежу -01.01.

2050.

Рішенням господарського суду

Луганської області від 02.09.03  у

справі  №6/9пд позов прокурора міста

Стаханова в інтересах Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції

до ВАТ “Стахановський завод “Юність” та Суб'єкта підприємницької діяльності

ОСОБА_6 про визнання угоди недійсною задоволено у повному обсязі, спірний

договір від 29.12.02 за реєстром №6013 та Додаткову угоду до нього від

17.01.03, за реєстром №275, визнано недійсними.  

Постановою Верховного Суду України

від 12.10.04 дане рішення залишено в силі. 

23.06.03 власник спірних об'єктів

нерухомості ОСОБА_6 (Продавець) уклала з громадянами ОСОБА_1, ОСОБА_7 та

ОСОБА_5 (Покупці) договір купівлі-продажу нежитлових будівель загальною площею

14465,4 кв.м, які були предметом купівлі-продажу за вищезгаданим договором від

29.12.02 та додаткової угоди до нього від 17.01.03; продаж вчинено за 299100,00

грн.

15.08.03 ОСОБА_7 (Дарувальник) -

власник 1/3 частини нерухомого майна, придбаного ним на підставі договору

купівлі-продажу нежитлових будівель від 23.06.03, за реєстром №847, уклав з

ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (Обдаровані) договір дарування 1/3 частки згаданого

нерухомого майна, оцінивши дар у 99700,00 грн.

Договір купівлі-продажу від 23.06.03,

за реєстром №847 та договір дарування 1/3 частини нежитлових будівель від

15.08.03, за реєстром №1379, станом на час розгляду цього спору не розірвано,

не визнано недійсними.

Рішенням Стахановського міського суду

Луганської області від 10.11.03 у справі №2-3957/2003р за позовом ОСОБА_1 та

ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання добросовісним набувачем, визнання права

власності та про усунення порушень права власності позов задоволено у повному

обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи,

звернення з даним позовом ґрунтується на тому, що договір купівлі-продажу від

29 грудня 2002 року і додаткова угода до нього від 17 січня 2003 року, укладені

позивачем у період дії ЦК УРСР в редакції 1963 року, рішенням господарського

суду Луганської області від 02 вересня 2003 року у справі №6/9пд (залишеним в

силі постановою Верховного Суду України від 12 жовтня 2004 року) були визнані

недійсними на підставі статті 48 ЦК УРСР, а також зобов'язано СПД ОСОБА_6

-покупця за вказаним договором, повернути ці будівлі ВАТ „Стахановський завод

„Юність”.

Матеріали справи свідчать, що вироком

місцевого суду міста Стаханова від 23.05.07 у справі №1-315/07 за

обвинуваченням ОСОБА_8 у скоєнні злочинів, передбачених частиною 5 ст.191 та

частиною 3 ст.365 Кримінального кодексу України, ОСОБА_8 -голову правління ВАТ

“Стахановський завод “Юність” визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною

2 ст.367 Кримінального кодексу України (службова недбалість) та винесено

обвинувачувальний вирок, при цьому судом встановлено, що службова недбалість

полягала у тому, що ОСОБА_8, отримавши від ОСОБА_6 в якості оплати вартості:

об'єктів нерухомості, перелічених у договорі купівлі-продажу від 29.12.02, за

реєстром №6013 та Додаткової угоди до нього від 17.01.03, за реєстром №275,

простий вексель за НОМЕР_1 номінальною вартістю 288908,00 грн., дата видачі

-17.01.03; строк платежу -01.01. 2050 та рухомого майна (станків та інших

засобів виробництва) на загальну суму 123133,20 грн.), відчуженого 19.02.03,

простий вексель НОМЕР_2 номінальною вартістю 123133,20 грн., не вжив заходів до

їх (векселів) збереження (не здав їх до каси підприємства, не вжив заходів до

їх бухгалтерського обліку та не оприходував, зберігаючи їх на своєму робочому

місці, у службовому сейфі), що призвело до їх (векселів) крадіжки

невстановленими досудовим слідством особами.

          Суд при винесенні вироку визнав

недоведеною вину засудженого ОСОБА_8 у скоєнні злочину, передбаченого частиною

5 ст.191 Кримінального кодексу України (заволодіння чужим майном в особливо

великих розмірах або організованою злочинною групою) та частиною 3 ст.365

Кримінального кодексу  України

(перевищення влади або службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки),

тобто суд не визнав того, що засуджений ОСОБА_8 злочинним шляхом здійснив

відчуження майна ВАТ “Стахановський завод “Юність”, у тому числі і на підставі

договору купівлі-продажу від 29.12.02 та Додаткової угоди до нього від

17.01.03.

          Цим же вироком місцевого суду міста

Стаханова встановлено, що  продаж спірних

об'єктів нерухомого майна здійснено на підставі рішення загальних зборів

акціонерів, а не з власної ініціативи ОСОБА_8

          Таким чином, вироком місцевого суду

м.Стаханова від 23.05.07 у справі №1-315/07 встановлено, що спірне нерухоме

майно не було відчужено покупцеві в особі ОСОБА_6 всупереч волі власника, тобто

ВАТ “Стахановський завод “Юність”.

Прикінцевими та перехідними

положеннями ЦК України визначено, що цей кодекс набирає чинності з 01 січня

2004 року, ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після

набрання чинності, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК

України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що

виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності, правила ЦК

України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення

яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання

чинності цим кодексом.

Місцевий господарський суд правомірно

керувався нормами чинного ЦК України, оскільки строк позовної давності почав

відлік після набрання чинності даним кодексом.  

Судом першої інстанції вірно не

задоволено клопотання відповідача про застосування терміну позовної давності та

вказано, що воно не підлягає задоволенню, оскільки наявними у справі доказами,

а також відповідачами та третьою особою, не спростовано твердження представника

позивача про те, що позивач про порушення свого права дізнався лише після

винесення господарським судом Луганської області ухвали від 14.11.06 у справі

№9/5-б.

Господарський суд Луганської області

вірно визнав причини пропуску позивачем строку позовної давності за цим спором

поважними та відповідно до правил частини 5 ст.267 ЦКУ зазначив, що порушене

право позивача підлягає захисту. 

Згідно частини 1 статті 388 ЦК

України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права

його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний

набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо

майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

було викрадене  у  власника або особи, якій він передав майно у

володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у

володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

          Місцевим господарським судом вірно

зазначено, що факт набуття обома відповідачами права власності на придбане

майно підтверджується договором купівлі-продажу від 23.06.03, за реєстром №847,

договором дарування 1/3 частки нежитлових будівель від 15.08.03, за реєстром

№1379; витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно НОМЕР_3 від

01.08.03 та НОМЕР_4 від 19.08.03, рішенням Стахановського міського суду

Луганської області від 10.11.03, довідкою КП “Стахановське БТІ” №1512 від

24.11.08.

          Господарським судом Луганської

області вірно зазначено, що кожен з відповідачів у  справі є добросовісним набувачем майна за

договорами купівлі-продажу від 23.06.03 та дарування від 15.08.03.

          Місцевим господарським судом вірно

провадження у справі щодо другого відповідача припинено на підставі п.6 ч.1

ст.80 ГПК України, оскільки 

документально доведено, що другий відповідач -Фізична

особа-підприємець  ОСОБА_5 помер

ІНФОРМАЦІЯ_1.  

          Господарський суд Луганської області

дійшов правильного висновку, що стаття 225 ЦК УРСР та ст.658 ЦКУ передбачають

інші правові наслідки недійсності угоди, ніж встановлені ст.ст.215 та 216 ЦКУ (на

які посилається позивач), а тому право особи, яка вважає себе власником майна,

не підлягає захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з

використанням правового механізму, встановлено ч.2 ст.48 ЦК УРСР та  ст.216 ЦКУ.

          За таких обставин, господарським

судом Луганської області обґрунтовано  у

задоволенні позовних вимог до першого відповідача відмовлено, провадження щодо

другого відповідача припинено, судові витрати покладено на позивача.         Судом вірно скасовано заходи щодо

забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали господарського суду Луганської

області від 22.02.08 у справі №9/42пн. 

На підставі викладеного, судова

колегія дійшла висновку про те, що доводи заявника апеляційної скарги

спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, рішення господарського

суду ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин,

відповідає чинному законодавству і скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, п.1

ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський

апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И

В:

1.Апеляційну скаргу Стахановської

об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області  на рішення господарського суду Луганської

області від 05 січня 2009 року у справі №8/82пн(9/42пн) залишити без

задоволення.

2. Рішення господарського суду

Луганської області від 05 січня 2009 року     

у справі №8/82пн(9/42пн) залишити без змін.

Відповідно ч.3, ч.5 ст.105 Господарського процесуального

кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути

оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                 

Л.І.Журавльова

Суддя                                                                      К.І.Бойченко

Суддя                                                                     

С.С.Єжова  

Надруковано 8 примірників:

1.          до справи

2.          до наряду

3,4 позивачу (за двома адресами)

5,6 першому відповідачу (за двома адресами)

7.          другому відповідачу

8.          третій особі

Внесено 17 лютого 2009 року