cpg1251
Справа № 2-2122/12
У Х В А Л А
21.08.2012 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Сальникової Н.М.,
секретаря Черкової Ю.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до кредитної спілки «Українська кредитно-фінансова група»про стягнення боргу,
в с т а н о в и в:
11.10.2011 року позивач звернувся до суду з цивільним позовом до відповідача про стягнення боргу.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17.01.2012 року справу за позовом ОСОБА_1 до кредитної спілки «Українська кредитно-фінансова група»про стягнення боргу направлено за підсудністю на розгляд Голосіївського районного суду м. Києва.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва 09.02.2012 року справу прийнято до провадження та призначено судовий розгляд на 02.04.2012 року.
Позивач, належним чином повідомлений про день, час та місце судового розгляду, що вбачається із зворотніх поштових повідомлень (а.с. 33, 41, 44 ), в судове засідання, призначене на 02.04.2012 року та в подальшому призначені судові засідання на 26.04.2012 року та 27.06.2012 року не з'явився.
В судове засідання, призначене на 21.08.2012 року ОСОБА_1, відповідно до ст. 76 ч. 3 ЦПК України, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, що вбачається із зворотніх поштових повідомлень (а.с.45), не з'явився.
Відповідно до ст. 27 ч. 3 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до вимог, передбачених ст. 169 ч. 3 ЦПК України, ст. 207 ч. 1 п. 3 ЦПК України (в редакції Закону № 2453-VI (2453-17) від 07.07.2010) у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Наслідки неявки позивача, передбачені ст. 169 ч. 3, ст. 207 ч. 1 п. 3 ЦПК України є імперативними, тобто застосовуються в усіх випадках повторної неявки, незалежно від того, чи є можливість вирішити спір по суті. Неявка до суду позивача може свідчити про втрату ним інтересу до вирішення справи. Вирішення спору в такому випадку було б порушенням принципу диспозитивності.
Таким чином, законодавцем встановлено, що при повторній неявці позивача в судове засідання причина неявки в судове засідання не має значення для суду і в разі навіть поважної причини при повторній неявці в судове засідання, якщо від позивача не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, обов'язок суду залишити позовну заяву без розгляду.
За встановлених судом обставин, коли позивач належним чином повідомлений повторно 21.08.2012 року не з'явився в судове засідання і від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи ст. 6 п. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства»від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Згідно ст. 157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця.
У зв'язку з наведеним, при наявності зворотніх поштових повідомлень про вручення судових повісток про виклик до суду позивача в матеріалах справи та тривалою неявкою останнього в судові засідання, що свідчить про втрату ним інтересу до вирішення справи, суд дійшов до висновку, що заяву слід залишити без розгляду, оскільки у розумінні ст. 207 ч. 1 п. 3 ЦПК України залишення заяви без розгляду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Керуючись ст.169 ч. 3, ст. 207 ч. 1 п. 3 ЦПК України,
у х в а л и в :
Позовну заяву ОСОБА_1 до кредитної спілки «Українська кредитно-фінансова група»про стягнення боргу - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя
Суд | Голосіївський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 21.08.2012 |
Оприлюднено | 26.06.2015 |
Номер документу | 45313436 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Голосіївський районний суд міста Києва
Сальникова Н. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні