Постанова

від 25.04.2012 по справі 7/179/2011/5003

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2012 р. Справа № 7/179/2011/5003

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Філіпова Т.Л.

судді Василишин А.Р. ,

судді Савченко Г.І.

при секретарі Левчук І.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - не з"явився

третьої особи - ОСОБА_2

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 акціонерного товариства "Вінніфрут" на рішення господарського суду Вінницької області від "25" січня 2012 р. у справі № 7/179/2011/5003

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сведбанк Інвест"

до Дочірнього підприємства "Соки України" ОСОБА_3 акціонерного товариства "Вінніфрут"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача

ОСОБА_3 акціонерного товариства "Вінніфрут"

про звернення стягнення на предмет застави за договором №435/3М-5 від 27.04.2006 року, №435/3М-4 від 19.04.2006 року, №435/ІП-1 від 19.04.2006 року в рахунок погашення 6 180 552,06 $ США та 223 067,67 грн. заборгованості за кредитним договором №435 від 17.01.2006 року.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 25.01.2012р. у справі №7/179/2011/5003 (суддя Банасько О.О.) позов Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»до Дочірнього підприємства «Соки України»ВАТ «Вінніфрут»за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства "Вінніфрут" про звернення стягнення на предмет застави за договором №435/3М-5 від 27.04.2006 року, №435/3М-4 від 19.04.2006 року, №435/ІП-1 від 19.04.2006 року в рахунок погашення 6 180 552,06 $ США та 223 067,67 грн. заборгованості за кредитним договором №435 від 17.01.2006 року задоволено частково.

Стягнуто з Дочірнього підприємства "Соки України" відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" на користь Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" заборгованість за кредитним договором № 435 від 17.04.2006 року в сумі 3 930 000 (три мільйони дев'ятсот тридцять тисяч) дол. США:

- шляхом звернення стягнення на майно, що передано Дочірнім підприємством "Соки України" відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут", вул.Фрунзе, 45, м.Калинівка Вінницька область, 22400 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 30807853) в заставу Публічному акціонерному товариству "Сведбанк", вул.Новокостянтинівська, 18 А, м.Київ, Оболонський район, 04080 - (інформація про реквізити ідентифікаційний код - 19356840) відповідно до умов договору застави № 435/ЗМ-4 від 19.04.2006 року, посвідченого 19.04.2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за № 1568, а саме: технологічне обладнання у кількості 79 одиниць згідно переліку зазначеного в Додатку № 1 "Перелік майна, що передається у заставу ЗАТ "ТАС-Інвестбанк"" до договору застави - складське обладнання: візок гідравлічний АС-П (інв. № 156), візок гідравлічний АС-П (інв. № 165), електропогрузчик (інв. № 140), зарядний пристрій (інв. № 169), стелаж для тари (інв. № 161); технологічне обладнання (обладнання котельні), (автоматизований вузол обліку газу): автоматизований вузол обліку газу (інв. № 62), комплект управління автоматикою котельні (інв. № 74); вузол промислових котлів: комплект трубопроводів та запірної арматури (інв. № 67), котел паровий Е 1/9 ГЗ (інв. № 68), котел паровий Е 1/9 ГЗ (інв. № 69), котел Рівнетерм-48 (інв. № 75), насос (інв. № 70), насос (інв. № 71), насос (інв. № 72); хімводоочистка: ємкість накопичувальна (інв. № 170), пом'ягчувач (інв. № 171), вакуумна деараторна установка (інв. № 6), система трубопроводів та насосів (інв. № 31); обладнання лабораторії та систем контролю: автоклав (інв. № 76), вага аналітична (інв. № 77), вага ВЛТ-200 (інв. № 78), дистилятор ЄД-10 (інв. № 80), меблі для лабораторії (інв. № 81), прилад "ПАЖ-3" (інв. № 125), рефрактометр автомат. з 2-х позиц. регул. пристр.(інв. № 34), термостат ТС-80 М2 (інв. № 90), термостат ТС-80 М2 (інв. № 91), термостат ТС-80 М2 (інв. № 92), центрофуга настольна ОПН8 (інв. № 94), шафа нагрів. сушил ШНС 40 (інв. № 95); обладнання по обслуговуванню виробничого комплексу (енергетичне господарство): ЛЕП-10 кВ (інв. № 96), трансформаторна підстанція з вузлом обліку (інв. № 97), система електрокабелів та розподільних щитів для підключення (інв. № б/н); система вентиляції: вентиляційна система (інв. № 142); вузол обслуговування технологічних процесів: компресор (інв. № 143), компресор (інв. № 144), система трубопроводів подачі повітря (інв. № б/н), котел (комплект) (інв. № 145), котел Рівнетерм-96 (інв. № 98), система опалення (інв. № 98); технологічний комплекс розливу соків та нектарів (відділення автоматичної мийки обладнання): комплект автоматичної мийки обладнання (інв. № 157); відділення пастеризації: рециркулятор обеззаражувач (інв. № 14); відділення підготовки води: агрегат електро-насосний СВН 50/20 (інв. № 39), агрегат електро-насосний СВН 50/20 (інв. № 40), агрегат електро-насосний СВН 50/20 (інв. № 41), ємкість (інв. № 1), ємкість (інв. № 2), ємкість (інв. № 45), ємкість пластмасова (інв. № 103), ємкість пластмасова (інв. № 104), механічний фільтр (інв. № 7), площадка маршева відділу підготовки води (інв. № 48), резервуар (інв. № 13), система трубопроводів та запірної арматури від.підгот.води (інв. № 46), фільтр (інв. № 47), фільтр піщаний (обеззалізювач) (інв. № 11), фільтр умягчувач (інв. № 163), фільтр умягчувач (інв. № 164); відділення розливу та упаковки тетрапак: автоматична машина ТБА-3 фільтр (інв. № 106), комплект запчастин базовий (інв. № 107), конвеєр транспортування упаковки (інв. № 109), конвеєр транспортування пакетів 53/УА-ТСА-ТКП (інв. № 108), машина пакувальна (інв. № 110), силовий щит та кабелі (інв. № 111), система трубопроводів та запірної арматури (інв. № 112), стіл пакувальний (інв. № 113), стіл поворотний (інв. № 114), термотунель (інв. № 146), утримувач малих рулонів (інв. № 115); вузол приготування цукрового розчину: ємкість нерж. (інв. № 61), фільтр очистки сиропу (інв. № 117); купажне відділення: ємкість купажна з агрегатом для змішування (інв. № 118), ємкість купажна з агрегатом для мішування (інв. № 119), ємкість купажна з агрегатом для змішування (інв. № 120), насос (інв. № 29), насос (інв. № 30), насос для перекачки концентратів (інв. № 44); обладнання вузла обліку сировини: вага автомобільна (інв. № 166), автоматизований вузол обліку (інв. № б/н), що знаходиться за адресою - Житомирська область, м.Бердичів, вул.Газопровідна, 24;

- шляхом звернення стягнення на майно, що передано Дочірнім підприємством "Соки України" відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут", вул.Фрунзе, 45, м.Калинівка Вінницька область, 22400 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 30807853) в заставу Публічному акціонерному товариству "Сведбанк", вул.Новокостянтинівська, 18 А, м.Київ, Оболонський район, 04080 - (інформація про реквізити ідентифікаційний код - 19356840) відповідно до умов договору застави № 435/ЗМ-5 від 27.04.2006 року, посвідченого 27.04.2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі за № 1668, а саме: технологічне обладнання (технологічний комплекс розливу соків та нектарів) у кількості 5 одиниць - пастеризаційний модуль ТА Drink SAD 8.500, інв. № 101, гомогенізатор Tetra Alrox 25, інв. № 100, пастеризаційний модуль ТА Drink WA, інв.№ 102, модуль мийки Tetra ALCIP 10, інв. № 99, обладнання для розчинення цукру і пастеризації томатного соку, інв.№ 116, що знаходиться за адресою - Житомирська область, м.Бердичів, вул.Газопровідна, 24;

- за рахунок реалізації майна, що передано Дочірнім підприємством "Соки України" відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут", вул.Фрунзе, 45, м.Калинівка Вінницька область, 22400 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 30807853) в іпотеку Публічному акціонерному товариству "Сведбанк", вул.Новокостянтинівська, 18 А, м.Київ, Оболонський район, 04080 - (інформація про реквізити ідентифікаційний код - 19356840) відповідно до умов іпотечного договору № 435/ІП-1 від 19.04.2006 року, посвідченого 19.04.2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за № 1566, а саме: будівлі та споруди, що розташовані за адресою: Україна, Житомирська область, м.Бердичів, вул.Газопровідна, будинок 24, яке складається з приміщень: літ А-1 (адміністративна будівля загальною площею, 101,7 кв.м.); літ Б, В, Г (склад № 1, склад № 2, виробничий корпус загальною площею 1821,1 кв.м.); літ Д-1 (котельня загальною площею 421,6 кв.м.), що належать Дочірнього підприємства "Соки України" відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" на підставі договорів купівлі-продажу від 21.06.2005 року посвідчених приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 і зареєстрованих у реєстрі за № 762, № 760, реєстрація права власності якого за іпотекодавцем проведена Державним комунальним підприємством "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" на підставі рішення про реєстрацію права власності від 25.06.2005 року, що підтверджується витягами № 7663781, № 7662705, № 7662638 від 02.07.2005 року, встановивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною продажу 1 303 442,00 грн..

Стягнуто з Дочірнього підприємства "Соки України" відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут", вул.Фрунзе, 45, м.Калинівка Вінницька область, 22400 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 30807853) на користь Публічного акціонерного товариства "Сведбанк", вул.Новокостянтинівська, 18 А, м.Київ, Оболонський район, 04080 - (інформація про реквізити ідентифікаційний код - 19356840) - 2 020 доларів 28 центів США - відшкодування витрат повязаних зі сплатою державного мита.

Прийнято відмову позивача від позовних вимог в частині стягнення 1 204 402, 89 дол. США заборгованості по відсоткам, 823 074, 50 дол. США пені за несвоєчасну сплату основної суми кредиту, 223 074, 67 дол. США пені за несвоєчасну сплату процентів, 165 518,52 грн. комісії за управління кредитною лінією, 57 549,15 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитною лінією, провадження у справі в цій частині припинити на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Вінницької області від 25.01.2012р. у справі №7/179/2011/5003 Відкрите акціонерне товариство "Вінніфрут" подало апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Вінницької області по даній справі скасувати та винести нове рішення, яким в задоволенні позову ПАТ "Сведбанк" відмовити повністю.

В апеляційній скарзі Відкрите акціонерне товариство "Вінніфрут" посилається на ту обставину, що судом не враховано при винесенні рішення, що сторони кредитного договору погодили умови та строки повернення тільки 4 470 000 доларів США, що і було забезпечено заставою. Додатковими договорами до кредитного договору, що були укладені після 20 вересня 2006р. суттєво змінився порядок погашення кредиту і, як наслідок, ВАТ «Вінніфрут»перестало виконувати ті зобов'язання, які були забезпечені договором застави, а виконувало інші зобов'язання, які були взяті на себе згідно додаткових договорів. Таким чином, за відсутності внесених відповідних змін до договорів застави на даний час не існує зобов'язань, що забезпечені укладеним між нами договором застави, вони замінені іншим зобов'язанням. Додатковими договорами до кредитного договору, що були укладені після 20 вересня 2006р. суттєво змінились істотні умови договору кредиту: сума, строк та процент -, і, як наслідок, змінились зобов'язання ВАТ «Вінніфрут». У зв'язку із внесенням змін у Кредитний договір, відповідні зміни у Договір застави внесені не були. Таким чином, за відсутності внесення відповідних змін до договорів застави на даний час не існує зобов'язань, що забезпечені укладеним між позивачем та відповідачем договором застави №435/ЗМ-1 від 17.01.2006р.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.03.2012р. у даній справі апеляційну скаргу ОСОБА_3 акціонерного товариства "Вінніфрут" прийнято до провадження, справу призначено до слухання.

До початку розгляду справи розпорядженням голови Рівненського апеляційного господар-ського суду від 24.04.2012р. у справі №7/179/2011/5003 змінено склад колегії, окрім заміни головуючого судді, змінено склад суду, визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р., суддя Савченко Г.І.

У судовому засіданні представник третьої особи підтримав апеляційну скаргу, посилаючись на викладені у ній доводи, та надав пояснення на обгрунтування своєї позиції. Вважає рішення господарського суду Вінницької області від 25.01.2012р. у справі №7/179/2011/5003 є незаконним та необгрунтованим, у зв'язку з чим просить його скасувати повністю та прийняти нове рішення про задоволення відмову у позові.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав пояснення в обгрунтування своєї позиції. Вважає рішення господарського суду Вінницької області від 25.01.2012р. у справі №7/179/2011/5003 законним та обгрунтованим, таким, що прийняте з дотриманням норм чинного законодавства, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судове засідання апеляційної інстанції, 25.04.2012 р. представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоч про час та місце розгляду скарги був повідомлений у встановленому порядку.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесу-ального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 17.01.2006 року між Закритим акціонерним товариством "ТАС-Інвестбанк" (ОСОБА_6) правонаступником якого згідно з п.1.2 статуту являється публічне акціонерне товариство "Сведбанк" (а.с.78, т.3) та ОСОБА_3 акціонерним товариством "Вінніфрут" (Позичальник) було укладено кредитний договір № 435 (а.с.23-29, т.1).

Пунктом 1.1 кредитного договору передбачено, що ОСОБА_6 відкриває позичальнику кредитну лінію, що відновлюється, відповідно до якої надає Позичальнику, кредит у доларах США на умовах, передбачених договором, а Позичальник зобов'язується одержувати кошти кредиту, а також повернути кошти кредиту у строки, визначені у графіку встановлення та зменшення ліміту заборгованості за кредитною лінією (додаток №1 до ОСОБА_6), сплатити проценти за користування ними та використати інші зобов'язання, передбачені договором.

Згідно з пунктом 1.2 ОСОБА_6 загальний ліміт заборгованості за кредитною лінією становить 2 600 000,00 доларів США, що зменшується згідно з Додатком № 1 до ОСОБА_6.

Строк дії кредитної лінії, відповідно до п. 1.3 ОСОБА_6 - з "17"січня 2006 року по "16"січня 2011 року.

Процентна ставка за користування коштами кредиту: 14,5 відсотка річних (п.1.4 ОСОБА_6).

Кредит надається за письмовими зверненнями позичальника в межах строку дії кредитної лінії одною або кількома частинами (траншами) після укладання (відповідно до розділу 5 договору) договорів у забезпечення виконання зобов'язань за ОСОБА_6 (п.2.2 ОСОБА_6).

Сторони обумовили, що сукупний розмір кредитних коштів, якими може користуватися позичальник одночасно у будь-який момент строку дії кредитної лінії, не перевищує лімітів заборгованості за кредитною лінією, передбачених Додатком № 1 до ОСОБА_6 на цей момент (п.2.2.2 ОСОБА_6).

Пунктами 3.1, 3.2 ОСОБА_6 встановлено, що розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється за період з дати перерахування коштів траншу (траншів) кредиту Позичальнику з рахунку для обліку наданого кредиту, відкритого за ОСОБА_6, до повного погашення заборгованості за траншем (траншами) кредиту на суму залишку непогашеної заборгованості за траншем (траншами) кредиту. Розрахунок процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування траншем (траншами) кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році, тобто метод "факт/360". До періоду розрахунку процентів включається день надання і не включається день повернення кредиту. Для цілей цього ОСОБА_6 здійснює нарахування процентів за попередній місяць в період з 1-ого по 5-те число наступного місяця.

Згідно п.4.1 ОСОБА_6 кошти кредиту, одержані Позичальником за договором, повертаються ним у валюті кредиту на рахунок обліку наданого кредиту (підпункт 2.1.1 ОСОБА_6) з додержанням строків, визначених у графіку встановлення зменшення ліміту заборгованості за кредитною лінією (додаток № 1 до договору). Позичальник може у будь-який термін протягом строку дії кредитної лінії повертати кошти кредиту до настання термінів погашення (зменшення заборгованості), передбачених додатком № 1, за умови додержання пункту 9.1. договору в частині повідомлення банку. Відсутність заборгованості за кредитом у будь-який період часу протягом строку дії кредитної лінії є ознакою припинення дії договору. Якщо строк повернення кредиту припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то строком повернення кредиту вважається наступний робочий (банківський) день.

Відповідно до п.4.2 ОСОБА_6 позичальник щомісячно сплачує проценти за користування кредитом на рахунок банку у валюті кредиту у такі строки: не пізніше 05 числа кожного місяця за період з першої по останню дату попереднього місяця або разом з повним погашенням суми кредиту, якщо таке погашення відбувається раніше 05 числа місяця. Якщо день сплати процентів припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то строком сплати процентів вважається наступний робочий (банківський) день.

Позичальник здійснює платежі за договором у такій черговості (крім випадків, коли інша черговість доведена банком до позичальника у письмовій формі): прострочені зобов'язання за процентами; строкові платежі за процентами; прострочені зобов'язання за кредитом; строкові платежі за кредитом; пеня; інші платежі за договором (п.4.3 ОСОБА_6).

В п.5.1 ОСОБА_6 сторони погодили, що виконання зобов'язань Позичальника за ОСОБА_6 забезпечується, крім іншого, заставою обладнання для виробництва плодово-ягідних концентрованих соків, що належить ТОВ "Завод "Українські соки"" на праві власності та заставою комплексу обладнання по випарюванню соку концентрованого "Єдність 500", що належить Позичальнику на праві власності за договором застави, укладеним у письмовій формі, посвідченим нотаріально тощо.

Сторони визнають право Банку укладати (додатково до зазначених у п.5.1 ОСОБА_6) договори, спрямовані на забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за ОСОБА_6, як із самим Позичальником, так і з третіми особами поручителями, майновими поручителями, гарантами (п.5.2 ОСОБА_6).

Згідно п.5.3 ОСОБА_6 у разі несвоєчасного виконання Позичальником грошових зобов'язань за ОСОБА_6 має право погасити заборгованість в першу чергу за рахунок забезпечення.

Відповідно до п.6.2 ОСОБА_6 у разі порушення строків погашення кредиту Позичальник на вимогу банку сплачує банку (додатково до процентів за користування кредитом) за кожний день прострочення платежів (включаючи день сплати боргу) пеню, яка сплачується у гривнях за курсом НБУ на день здійснення платежу, у розмірі, що розраховується, виходячи із подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, та суми своєчасно не повернутих коштів.

У разі порушення строків сплати процентів за користування кредитом та комісій Позичальник на вимогу банку сплачує банку (додатково до процентів за користування кредитом) за кожний день прострочення платежів (включаючи день сплати боргу) пеню, яка сплачується у гривнях за курсом НБУ на день здійснення платежу, у розмірі, що розраховується, виходячи із подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, та суми боргу (п.6.3 ОСОБА_6).

Згідно п.7.1.2 ОСОБА_6 Позичальник зобов'язувався повернути одержані за кредитною лінією кошти, сплачувати проценти за користування кредитом та сплачувати інші платежі, передбачені ОСОБА_6, відповідно до умов ОСОБА_6.

Також умовами ОСОБА_6 передбачалось зобов'язання Позичальника сплачувати Банку на підставі рахунків Банку різні види комісійних платежів, в тому рахунку: комісію за відкриття позичкового рахунку, комісію за надання кредиту й управління кредитом тощо (п.7.4 ОСОБА_6).

В додатку №1 до договору сторони погодили графік встановлення та зменшення загального ліміту заборгованості за кредитною лінією в якому сторонами погоджено періоди та суми зменшення ліміту заборгованості за кредитним ОСОБА_6.

Додатком №2 до договору визначені тарифи по проведенню кредитних операцій ЗАТ "ТАС-ІНВЕСТБАНК" затверджені Тарифним комітетом банку (а.с.30-33, т.1).

Як вбачається з матеріалів справи, в подальшому між Банком та Позичальником укладались додаткові договори до кредитного договору № 435 від 17.01.2006 року.

18.04.2006 року укладено додатковий договір № 1 до кредитного договору та відповідно до якого пункти 1.2 та 5.6 договору змінено, а пункт 5.1 доповнено підпунктами 5.1.5, 5.1.6, 5.1.7 (збільшено загальний ліміт заборгованості за кредитною лінією до 3 480 000,00 доларів США та розширено перелік правочинів укладених в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором договір застави обладнання в кількості 79 одиниць для виробництва плодово-ягідних концентрованих соків, що належить ДП "Соки України" ВАТ "Вінніфрут"; договір іпотеки виробничої нерухомості (літ.А-1, Б, В, Г, Д-1) розташованої в м.Бердичеві Житомирської області; заставою обладнання у кількості 5 одиниць для виробництва плодово-ягідних концентрованих соків, що належить ДП "Соки України" ВАТ "Вінніфрут" на праві власності). Також вказаним договором змінено додаток №1 (Графік встановлення та зменшення загального ліміту заборгованості за кредитною лінією) (а.с.34-35, т.1).

Додатковим договором № 2 від 13.06.2006 року внесено зміни до п.п.1.2, 5.1 ОСОБА_6 та додатку № 1 кредитного ОСОБА_6 згідно яких збільшено загальний ліміт заборгованості за кредитною лінією до 3 930 000,00 доларів США та розширено перелік правочинів укладених в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором заставою обладнання для розливу та пакування рідини (22 одиниці), що належить Позичальнику, заставною вартістю 734737,74 доларів США за договором застави, а також змінено графік встановлення та зменшення загального ліміту заборгованості за кредитною лінією (а.с.36-38, т.1).

Згідно додаткового договору № 3 від 19.09.2006 року внесено зміни до п.п.1.2, 5.1 ОСОБА_6, зокрема: збільшено загальний ліміт заборгованості за кредитною лінією до 9000000 доларів США із визначенням, при цьому, конкретного ліміту кредитування у сумі 4410000 доларів США, що зменшується згідно з додатком №1 до договору, який встановлюється банком та кошти в межах цього конкретного ліміту надаються після надання позичальником та/або його поручителями, зокрема майновими, забезпечення, передбаченого пунктами 5.1.1 - 5.1.9 (підпункт 1.2.1), а також доповнено перелік правочинів укладених в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором заставою готової продукції товарів в обороті концентрату соку яблучного неосвітленого 65 ВХ 2006 року виробництва та заставою майнових прав на отримання в майбутньому грошових коштів від продажу неосвітленого яблучного концентрату в кількості 800 000 кг, що належить Позичальнику, а також змінено графік встановлення та зменшення загального ліміту заборгованості за кредитною лінією (а.с.39-41, т.1).

Додатковим договором № 4 від 05.02.2007 року сторони погодились перенести строк сплати комісії за надання кредиту (відкриття кредитної лінії) й управління кредитом (кредитною лінією) у сумі 22 050,00 доларів США з 31.01.2007 року до 31.03.07 року включно (а.с.42, т.1).

Згідно додаткового договору № 5 від 05.09.2007 року внесено зміни до п.1.2 кредитного ОСОБА_6, зокрема збільшено розмір загального ліміту заборгованості за кредитної лінією до 4 470 000,00 доларів США і внесені відповідні внесено зміни в додаток № 1 до ОСОБА_6 (а.с.43-45, т.1).

Додатковими договорами № 6 та № 7 від 29.04.2008 року та від 06.06.2008 року відповідно сторони домовились про внесення змін в графік погашення кредиту, а додатковими договорами № 8 від 01.10.2008 року, № 9 від 18.11.2008 року, № 10 від 19.12.2008 року сторонами погоджено зміну процентної ставки за користування кредитними коштами (а.с.46-52, т.1).

Згідно додаткового договору від 05.01.2009 року № 11 перенесено термін сплати відсотків за користування коштами кредиту нарахованих за користування кредитом в грудні 2008 року в розмірі 52 181,67 доларів США до 30.01.2009 року включно (а.с.53, т.1).

Додатковим договором № 12 від 24.02.2009 року внесено зміни до графіку погашення кредиту (а.с.54-55, т.1).

Також судом першої інстанції встановлено, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 435 від 17.01.2006 року було укладено ряд договорів, серед яких такі:

1. 19.04.2006 року між ДП "Соки України" ВАТ "Вінніфрут" (Заставодавець) та ЗАТ "ТАС-Інвестбанк" (Заставодержатель) було укладено договір застави рухомого майна № 435/ЗМ-4, згідно п.1.1 якого Заставодавець, як майновий поручитель передає, а Заставодержатель приймає у заставу предмет застави, визначений розділом 2 договору застави, на забезпечення наступних зобов'язань позичальника, що випливають із кредитного договору № 435 від 17.01.2006 року (із додатковими договорами до нього), який укладено між ЗАТ "ТАС-Інвестбанк" (Кредитодавець) та ВАТ "Вінніфрут" (Позичальник) та згідно з яким кредитодавець надає позичальнику право користуватися кредитом (кредитними траншами) у доларах США (валюта кредиту), що надаються кредитодавцем для цілей придбання, будівництва та ремонту основних засобів поповнення обігових коштів, в межах кредитної лінії, що відновлюється, з загальним лімітом заборгованості 3 900 000,00 доларів США під проценти на строк до 16.01.2011 року включно (а.с.56-60, т.1).

Згідно п.п.1.2, 1.3 ОСОБА_6 застави право застави за ОСОБА_6 діє на весь строк виконання зобов'язань і до повного погашення заборгованості Кредитним договором, в тому числі у разі продовження строку кредитування, виходячи з того, що зміни у письмовій формі до кредитного договору є його невід'ємною частиною. За рахунок предмета застави задовольняються вимоги Заставодержателя в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. При цьому Заставодержатель набуває права звернути стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано повністю, а також в інших випадках, передбачених законом та (або) ОСОБА_6 застави.

Відповідно до п.2.1 договору застави № 435/ЗМ-4 від 19.04.2006 року предметом застави є технологічне обладнання у кількості 79 одиниць, зазначені у додатку № 1 до ОСОБА_6 застави, який є невід'ємною частиною ОСОБА_6 застави. Майно, що заставляється, знаходиться за адресою Житомирська область, м.Бердичів, вул.Газопровідна, 24.

Згідно п.3.1.5 ОСОБА_6 застави Заставодержатель має право у разі порушення позичальником зобов'язань за кредитним договором та (або) Заставодавцем за ОСОБА_6 застави та у випадках, передбачених зазначеним договорами та (або) Законом України "Про заставу" звернути стягнення на предмет застави та реалізувати його відповідно до розділу 4 ОСОБА_6 застави.

Пунктом 4.1 ОСОБА_6 застави передбачено, що заставодержатель набуває права звернути стягнення на предмет застави у випадках, передбачених ОСОБА_6 застави, а також, якщо у момент настання строку виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором ці зобов'язання не будуть виконані, а саме: при несплаті або частковій несплаті в строк сум процентів за користування кредитом, та (або) при повному або частковому неповерненні суми кредиту у встановлені строки відповідно до Кредитного договору; та (або) при несплаті або частковій несплаті в строк сум комісій, пені та (або) штрафів, а також в інших випадках невиконання умов Кредитного договору. У зазначених випадках Заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави незалежно від наявності інших застав (іпотек) та інших видів забезпечення виконання зобов'язань за іншими договорами, укладеними з кредитодавцем за Кредитним договором, без додержання будь-якої черговості. Сторони домовилися, що документами, які підтверджують наявність випадків, передбачених цим пунктом, є виписки по відповідних рахунках з обслуговування кредиту, відкритих за кредитним договором в ЗАТ "ТАС-Інвестбанк", або інші документи, які підтверджують настання випадків, з якими пов'язується момент виникнення права звернути стягнення на предмет застави.

У разі недосягнення Сторонами згоди щодо способів реалізації предмету застави та не підписання Акту про звернення стягнення на заставлене майно Заставодержатель може звернутися до суду з позовною заявою про звернення стягнення на предмет застави або до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису (п.4.3 ОСОБА_6).

Згідно п.6.1 застава за ОСОБА_6 застави діє до повного виконання всіх зобов'язань Позичальника за кредитним ОСОБА_6 .

В п.7.2 ОСОБА_6 застави зазначено, що зміни до нього оформляються договорами Сторін у письмовій формі, які повинні мати посилку на Договір застави та посвідчуватися нотаріально відповідно до законодавства. Такі зміни є невід'ємною частиною ОСОБА_6 застави.

Зазначений договір застави 27.04.2006 року посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за № 1688.

Також місцевим судом встановлено, що до ОСОБА_6 застави № 435/ЗМ-5 від 27.04.2006 року сторонами підписувались договори про внесення змін до нього в зв'язку із змінами, які вносились до кредитного договору від 17.01.2006 року № 435.

Так, 14.06.2006 року між ДП "Соки України" ВАТ "Вінніфрут" (Заставодавець) та ЗАТ "ТАС-Інвестбанк" (Заставодержатель) укладено договір № 1 про внесення змін до договору застави рухомого майна № 435/ЗМ-5, згідно з яким Заставодавець погодився поширити заставу на змінені умови кредиту та у зв'язку із цим сторони договору виклали п.1.1 розділу 1 "Предмет договору застави" в наступній редакції: "1.1 Заставодавець, як боржник передає, а Заставодержатель приймає у заставу предмет застави, визначений розділом 2 договору застави, на забезпечення наступних зобов'язань позичальника, що випливають із кредитного договору № 435 від 17.01.2006 року - (додаткових договорів: № 1 від 18.04.2006 року, № 2 від 13.06.2006 року до нього), який укладено між ЗАТ "ТАС-Інвестбанк" та ВАТ "Вінніфрут" (Позичальник) та згідно з яким ЗАТ "ТАС-Інвестбанк" надає позичальнику право користуватися кредитом (кредитними траншами) у доларах США (валюта кредиту), що надаються банком в межах відновлювальної кредитної лінії з загальним лімітом заборгованості 3 930 000,00 доларів США для цілей придбання, будівництва та ремонту основних засобів, поповнення обігових коштів, під проценти на строк по "16" січня 2011 року включно тощо" (а.с.74-75, т.1).

Зазначений договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за № 2525.

20.09.2006 року між ДП "Соки України" ВАТ "Вінніфрут" (Заставодавець) та ЗАТ "ТАС-Інвестбанк" (Заставодержатель) укладено договір № 2 про внесення змін до договору застави рухомого майна № 435/ЗМ-5, згідно з яким Заставодавець погодився поширити заставу на змінені умови кредиту та у зв'язку із цим сторони договору виклали п.1.1 розділу 1 "Предмет договору застави" в наступній редакції: "1.1 Заставодавець, як боржник передає, а Заставодержатель приймає у заставу предмет застави, визначений розділом 2 договору застави, на забезпечення наступних зобов'язань позичальника, що випливають із кредитного договору № 435 від 17.01.2006 року - (додаткових договорів: № 1 від 18.04.2006 року, № 2 від 13.06.2006 року, № 3 від 19.09.2006 року до нього), який укладено між ЗАТ "ТАС-Інвестбанк" та ВАТ "Вінніфрут" (Позичальник) та згідно з яким ЗАТ "ТАС-Інвестбанк" надає позичальнику право користуватися кредитом (кредитними траншами) у доларах США (валюта кредиту), що надаються банком в межах відновлювальної кредитної лінії з загальним лімітом заборгованості 9 000 000,00 доларів США (сторони кредитного договору визначають в умовах цього кредитного договору, що встановлення конкретного ліміту заборгованості здійснюється після надання позичальником взаємно прийнятного для Сторін забезпечення, а також за умови, що позичальник має на дату відповідного звернення прийнятний фінансовий стан) - для цілей придбання, будівництва та ремонту основних засобів, поповнення обігових коштів, під проценти на строк по 16 січня 2011 року включно тощо (а.с.76-77, т.1).

Зазначений договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за № 5033.

3. 19.04.2006 року між ДП "Соки України" ВАТ "Вінніфрут" (Іпотекодавець) та ЗАТ "ТАС-Інвестбанк" (Іпотекодержатель) було укладено іпотечний договір № 435/ІП-1, згідно п.1.1 якого Іпотекодавець, як майновий поручитель передає, а Іпотекодержатель приймає у іпотеку (забезпечення виконання зобов'язань нерухомим майном) предмет іпотеки, визначений розділом 2 Іпотечного договору застави, на забезпечення наступних зобов'язань позичальника, що випливають із кредитного договору № 435 від 17.01.2006 року (із додатковими договорами до нього), який укладено між ЗАТ "ТАС-Інвестбанк" (Кредитодавець) та ВАТ "Вінніфрут" (Позичальник) та згідно з яким кредитодавець надає позичальнику право користуватися кредитом (кредитними траншами) у доларах США (валюта кредиту), що надаються кредитодавцем для цілей придбання, будівництва та ремонту основних засобів поповнення обігових коштів, в межах кредитної лінії, що відновлюється, з загальним лімітом заборгованості 3 900 000,00 доларів США під проценти на строк до 16.01.2011 року включно (а.с.78-85, т.1).

Згідно п.п.1.2, 1.3 Іпотечного договору за рахунок предмету іпотеки задовольняються вимоги Іпотекодержателя в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. При цьому Іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки у разі, якщо в момент настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого іпотекою, воно не буде виконано повністю, а також в інших випадках, передбачених законом та (або) Іпотечним договором.

Відповідно до п.2.1 іпотечного договору № 435/ІП-1 від 19.04.2006 року предметом іпотеки є будівлі та споруди, що розташовані за адресою: Україна, Житомирська область, м.Бердичів, вул.Газопровідна, будинок 24, а саме: літ А-1 (адміністративна будівля загальною площею, 101,7 кв.м.); літ Б, В, Г (склад № 1, склад № 2, виробничий корпус загальною площею 1821,1 кв.м.); літ Д-1 (котельня загальною площею 421,6 кв.м.).

Іпотека поширюється на всі невіддільні від майна поліпшення, складові та приналежності, включаючи внутрішні системи, як ті що виникнуть в майбутньому, так і ті, що зазначені нижче і існують на момент укладення Іпотечного договору: інженерні мережі та комунікації, благоустрій території, огородження 102 м, мостіння, інші приналежності, включаючи систему внутрішнього опалення, паро та водопостачання, каналізаційну систему, система очистки стоків, систему вентиляції, систему енергозабезпечення, охоронно-пожежну сигналізацію, комп'ютерну мережу, систему телефонного зв'язку. Всі зроблені Іпотекодавцем у період дії Іпотечного договору поліпшення, реконструкційні роботи, зміни, доробки, добудови, прибудови тощо автоматично стають предметом іпотеки за Іпотечним договором (п.2.3 ОСОБА_6).

Згідно п.3.1.5 Іпотечного договору Іпотекодержатель у випадках, передбачених Іпотечним договором та (або) Законом України "Про іпотеку" має право звернути стягнення на предмет іпотеки та реалізувати його відповідно до розділу 4 Іпотечного договору.

Пунктом 4.1 ОСОБА_6 застави передбачено, що Іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки у випадках, передбачених Законом України "Про іпотеку" та (або) Іпотечним договором, а також, якщо у момент настання строку виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором ці зобов'язання не будуть виконані, а саме: при несплаті або частковій несплаті в строк сум процентів за користування кредитом, та (або) при повному або частковому неповерненні суми кредиту у встановлені строки відповідно до Кредитного договору; та (або) при несплаті або частковій несплаті в строк сум комісій, пені та (або) штрафів, а також в інших випадках невиконання умов Кредитного договору. У зазначених випадках Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від наявності інших застав (іпотек) та інших видів забезпечення виконання зобов'язань за іншими договорами, укладеними з кредитодавцем за Кредитним договором, без додержання будь-якої черговості. Сторони домовилися, що документами, які підтверджують наявність випадків, передбачених цим пунктом, є виписки по відповідних рахунках з обслуговування кредиту, відкритих за кредитним договором в ЗАТ "ТАС-Інвестбанк", або інші документи, які підтверджують настання випадків, з якими пов'язується момент виникнення права звернути стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за умови додержання ст.35 Закону України "Про іпотеку".

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за вибором Іпотекодержателя одним із наступних способів: шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку встановленому ст.37 закону України "Про іпотеку"; шляхом продажу Іпотекодержтелем від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку встановленому ст.38 Закону України "Про іпотеку" (п.4.2 ОСОБА_6).

В п.4.5 Іпотечного договору встановлено, що зазначене у п.4.2 Іпотечного договору є застереженням про позасудове врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки, необхідним та достатнім для звернення Іпотекодержателем стягнення на предмет іпотеки. Визначені сторонами способи позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки не перешкоджають Іпотекодержателю: або запропонувати Іпотекодавцю укласти та посвідчити нотаріально окремий договір про позасудове врегулювання, або застосувати інші способи звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема звернутися до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису чи до суду з позовною заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно п.6.1 іпотека за Іпотечним договором діє до припинення основного зобов'язання. Іпотека припиняється також на підставах, передбачених Законом України "Про іпотеку".

В п.7.2 Іпотечного договору зазначено, що зміни до нього оформляються договорами Сторін у письмовій формі, які повинні мати посилку на Іпотечний договір та посвідчуватися нотаріально відповідно до законодавства. Такі зміни є невід'ємною частиною Іпотечного договору.

Зазначений Іпотечний договір 19.04.2006 року посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за № 1566.

Також судом першої інстанції встановлено, що до Іпотечного договору № 435/ІП-1 від 19.04.2006 року сторонами підписувались договори про внесення змін до нього в зв'язку із змінами, які вносились до кредитного договору від 17.01.2006 року № 435.

Так, 14.06.2006 року між ДП "Соки України" ВАТ "Вінніфрут" (Іпотекодавець) та ЗАТ "ТАС-Інвестбанк" (Іпотекодержатель) укладено договір № 1 про внесення змін до Іпотечного договору № 435/ІП-1, згідно з яким Іпотекодавець погодився поширити іпотеку на змінені умови кредиту та у зв'язку із цим сторони договору виклали п.1.1 розділу 1 "Предмет Іпотечного договору" в наступній редакції: "1.1 Іпотекодавець, як боржник передає, а Іпотекодержатель приймає у іпотеку предмет іпотеки, визначений розділом 2 Іпотечного договору, на забезпечення наступних зобов'язань позичальника, що випливають із кредитного договору № 435 від 17.01.2006 року - (додаткових договорів: № 1 від 18.04.2006 року, № 2 від 13.06.2006 року до нього), який укладено між ЗАТ "ТАС-Інвестбанк" та ВАТ "Вінніфрут" (Позичальник) та згідно з яким ЗАТ "ТАС-Інвестбанк" надає позичальнику право користуватися кредитом (кредитними траншами) у доларах США (валюта кредиту), що надаються банком в межах відновлювальної кредитної лінії з загальним лімітом заборгованості 3 930 000,00 доларів США для цілей придбання, будівництва та ремонту основних засобів, поповнення обігових коштів, під проценти на строк по "16" січня 2011 року включно тощо" (а.с.86-87, т.1).

Зазначений договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за № 2526.

20.09.2006 року між ДП "Соки України" ВАТ "Вінніфрут" (Іпотекодавець) та ЗАТ "ТАС-Інвестбанк" (Іпотекодержатель) укладено договір № 1 про внесення змін до Іпотечного договору № 435/ІП-1, згідно з яким Іпотекодавець погодився поширити іпотеку на змінені умови кредиту та у зв'язку із цим сторони договору виклали п.1.1 розділу 1 "Предмет Іпотечного договору" в наступній редакції: "1.1 Іпотекодавець, як боржник передає, а Іпотекодержатель приймає у іпотеку предмет іпотеки, визначений розділом 2 Іпотечного договору, на забезпечення наступних зобов'язань позичальника, що випливають із кредитного договору № 435 від 17.01.2006 року - (додаткових договорів: № 1 від 18.04.2006 року, № 2 від 13.06.2006 року, № 3 від 19.09.2006 року до нього), який укладено між ЗАТ "ТАС-Інвестбанк" та ВАТ "Вінніфрут" (Позичальник) та згідно з яким ЗАТ "ТАС-Інвестбанк" надає позичальнику право користуватися кредитом (кредитними траншами) у доларах США (валюта кредиту), що надаються банком в межах відновлювальної кредитної лінії з загальним лімітом заборгованості 9 000 000,00 доларів США (сторони кредитного договору визначають в умовах цього кредитного договору, що встановлення конкретного ліміту заборгованості здійснюється після надання позичальником взаємно прийнятного для Сторін забезпечення, а також за умови, що позичальник має на дату відповідного звернення прийнятний фінансовий стан) - для цілей придбання, будівництва та ремонту основних засобів, поповнення обігових коштів, під проценти на строк по 16 січня 2011 року включно тощо (а.с.88-89, т.1).

Зазначений договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за № 5035.

Як було встановлено місцевим судом і що не заперечувалося сторонами інших змін, доповнень до договорів застави рухомого майна № 435/ЗМ-4 від 19.04.2006 року, № 435/ЗМ-5 від 27.04.2006 року, іпотечного договору № 435/ІП-1 від 19.04.2006 року не вносилось.

Колегією суддів було встановлено, що взяті на себе за кредитним договором від 17.01.2006 року № 435 зобов'язання Кредитодавцем виконані належним чином за період з 17.01.2006 року по 11.01.2008 року Позичальнику було надано кредитні кошти на загальну суму 6 314 220,68 доларів США, з яких останнім було повернуто 2 384 220,68 доларів США (останній платіж по погашенню тіла кредиту було датовано 30.05.2008 року).

Таким чином розмір заборгованості Позичальника (ВАТ "Вінніфрут") за кредитним договором від 17.01.2006 року № 435 становить 3 930 000,00 доларів США.

В підтвердження наведених обставин та наявності у Позичальника заборгованості у розмірі вказаному вище (3 930 000,00 доларів США) позивачем надано меморіальні валютні ордери, виписки по особовому рахунку Позичальника, розрахунки заборгованості, письмову довідку від 25.01.2012 року тощо (а.с.90-198, т.1, а.с.108-151, т.2, а.с.1-39, т.3).

Окрім того суд першої інстанції правомірно зазначив, що факт наявності заборгованості Позичальника перед позивачем за кредитним договором від 17.01.2006 року встановлено при розгляді господарським судом Вінницької області господарської справи № 12/69-10 (рішення від 29.06.2011 року), що приймається судом до уваги при розгляді даної справи з огляду на приписи ст.35 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як було вказано раніше, положення кредитного договору від 17.01.2006 року № 435 передбачали кінцевий строк повернення кредиту Позичальником до 16.01.2011 року включно.

Таким чином на час звернення з позовом до суду строк повернення кредиту та відсотків за користування кредитом є таким, що наступив, а Позичальник таким, що прострочив виконання зобовязання.

Матеріалами справи підтверджується факт наявності заборгованості Позичальника за кредитним договором.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України, передбачено можливість забезпечення виконання зобов'язання неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст.572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ч.1 ст.575 Цивільного кодексу України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 583 Цивільного кодексу України визначено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

Згідно ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1-2, 4-5 статті 590 ЦК України встановлено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі. Якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.

Положення, аналогічні викладеним вище містяться в Законі України "Про заставу".

Згідно ст. 1 Закону України "Про заставу" в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язати одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншим кредитором.

По даній справі майновим поручителем виступає ДП "Соки України" ВАТ "Вінніфрут".

Стаття 19 Закону України "Про заставу" та п.1.1 ОСОБА_6 застави передбачає, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи повернення кредиту, процентів, комісії, пені, штрафних санкцій, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги.

В ч.1, 3, 4, 6, статті 20 Закону вказано, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. При частковому виконанні боржником забезпеченого заставою зобов'язання застава зберігається в початковому обсязі. Якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (право), він зберігає право наступного стягнення на інші речі (права), що складають предмет застави. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

У статті 3 вказаного Закону зазначено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Статтею 5 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що предметом іпотеки може бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за умови, що нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення. Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями, якщо інше не встановлено іпотечним договором.

Згідно ч.ч.1-3 ст.33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

У разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Як вказувалось вище положення договорів застави та іпотеки передбачають виникнення у заставодержателя та іпотекодержателя права звернення стягнення на предмет застави та іпотеки в разі порушення зобов'язань Позичальником по кредитному договору від 17.01.2006 року № 435.

Судом встановлено, що кредитне зобов'язання за кредитним договором від 17.01.2006 року № від 17.01.2006 року № 435 не виконано, а заборгованість останнього за кредитними договорами доведена позивачем.

Окрім того, наявність заборгованості за кредитним договором є фактом, який не потребує доказування з огляду на наявність, як вказувалось вище, судового рішення в господарській справі № 12/69-10, яке набрало законної сили та в силу приписів ст.35 ГПК України, а отже можливість банку-кредитора звернути стягнення на заставлене майно не протирічить ні договорам застави та іпотеки, ні приписам цивільного законодавства та Законів України "Про заставу" та "Про іпотеку".

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Ч.1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимогу позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором від 17.01.2006 року № 435 шляхом звернення стягнення на предмет застави та іпотеки обґрунтованою.

Розглянувши заяву позивача про відмову від позову від 14.12.2011 року в частині вимог про стягнення з відповідача 1 204 402, 89 дол. США заборгованості по відсоткам, 823 074, 50 дол. США пені за несвоєчасну сплату основної суми кредиту, 223 074, 67 дол. США пені за несвоєчасну сплату процентів, 165 518,52 грн. комісії за управління кредитною лінією, 57 549,15 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитною лінією суд дійшов висновку про її прийняття та необхідність припинення провадження в цій частині з огляду на наступне.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі, крім іншого, відмовитись від позову. При цьому частина шоста названої статті вказує, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Згідно ч.3 ст.78, п.4 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Заява позивача про відмову від позову від 14.12.2011 року в частині вимог про стягнення з відповідача 1 204 402, 89 дол. США заборгованості по відсоткам, 823 074, 50 дол. США пені за несвоєчасну сплату основної суми кредиту, 223 074, 67 дол. США пені за несвоєчасну сплату процентів, 165 518,52 грн. комісії за управління кредитною лінією, 57 549,15 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитною лінією приймається судом, оскільки відмова позивача від позову не суперечить чинному законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Відповідно до вимог ст. 78 ГПК України позивачу розяснені процесуальні наслідки його дій.

Приймаючи заяву про відмову від позовних вимог до відповідача місцевий суд врахував те, що вона підписана представником позивача ОСОБА_1 у якого наявні повноваження на відмову від позову, що вбачається із довіреності № 232 від 05.02.2011 року (а.с.97, т.3).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Так, відповідно до ст. 604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін; зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація); новація не допускається щодо зобов'язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом; новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

Новація це угода сторін, про те, що первісне зобов'язання припиняється, а між його учасниками виникає нове зобов'язальне правовідношення. Як правило, воно відрізняється від попереднього своїм змістом. Для того, щоб новація відбулася, сторони повинні обумовити в своїй угоді припинення зобов'язання, що діяло, і заміну його новим зобов'язанням. Оскільки нове зобов'язання скасовує старе, то новація припиняє всі додаткові зобов'язання, що забезпечують виконання колишнього зобов'язання, якщо сторони не обумовили, що ті продовжують свою дію. Однак якщо має місце не новація, а проста заміна якоїсь умови договору, то додаткові зобов'язання свою дію зберігають.

Слід зазначити, що після підписання договору № 3 від 20.09.2006 року про внесення змін до договорів застави та іпотечного договору сторонами (ЗАТ "ТАС-Інвестбанк" та ВАТ "Вінніфрут") не вносились зміни в умови кредитного договору № 435 від 17.01.2006 року стосовно збільшення загального ліміту заборгованості та строку дії кредитної лінії.

Таким чином, укладення додаткових угод до кредитного договору № 435 від 17.01.2006 після 20.09.2006 (зміна контрагентами деяких умов договору, які не призвели до заміни самого кредитного зобов'язання на інше: характер прав і обов'язків учасників, а також порядок виконання зобов'язання залишилися незмінними) не припиняє первісного зобов'язання сторін за кредитним договором, а саме повернення кредиту строк до 16.01.2011 року.

Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або декілька осіб.

Згідно із ст.572 ЦК України, ст.1 Закону України "Про заставу" правова природа застави полягає у тому, що права кредитора - заставодержателя задовольняються переважно перед вимогами інших кредиторів, якщо інший порядок задоволення не передбачений законом.

З огляду на приписи вищезазначених норм та відповідно до положень ст.546 Цивільного кодексу України порука та застава є окремими самостійними способами забезпечення зобов'язання, а відтак застосування до договору застави положень ст.559 ЦК України, якою визначені підстави припинення поруки є безпідставним, оскільки договір застави є окремим засобом забезпечення зобов'язання.

Наведена вище правова позиція викладена також в постанові Вищого господарського суду України від 23.03.2011 року у справі № 12/69-10.

Виходячи з викладеного, беручи до уваги доведеність факту порушення ВАТ "Вінніфрут" взятих на себе зобов'язань за кредитним договором від 17.01.2006 року № 435 колегія суддів дійшла до висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог і як наслідок суд першої інстанції правомірно частково задовольнив позов.

Згідно п.12 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.03.2009 року № 01-08/163 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" в якому вказано, що у разі у разі припинення провадження у справі в зв'язку з відмовою позивача від позову, спір не вирішується по суті, тобто відсутній результат вирішення спору, а тому відсутні підстави для застосування ч.2 ст.49 ГПК України.

Відповідно до абз.3 пункту 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", в якому роз'яснено, що суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК, частина третя статті 533 ЦК; Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю").

В п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.06.2010 року № 01-08/369 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" вказано, що господарський суд може прийняти рішення про стягнення з відповідача суми заборгованості саме в іноземній валюті у спорах, пов'язаних із здійсненням валютних операцій у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192, частина третя статті 533 Цивільного кодексу України, Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"). При цьому законом прямо не передбачено обов'язку господарського суду зазначати в резолютивній частині рішення про стягнення заборгованості в іноземній валюті еквівалент такої суми в гривнях. Якщо ж у відповідних випадках позивач просить зазначити в резолютивній частині судового рішення зі спору, пов'язаного зі стягненням суми заборгованості в іноземній валюті, також і гривневий еквівалент (за офіційним курсом Національного банку України) або лише гривневий еквівалент, то суд з урахуванням конкретних обставин справи може задовольнити будь-яке з таких клопотань.

Відтак доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 акціонерного товариства "Вінніфрут" суд апеляційної інстанції не вважає переконливими та відхиляє, з огляду на викладене вище.

З урахуванням наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав для скасування або зміни рішення, встановлених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,109,110 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 акціонерного товариства "Вінніфрут" на рішення господарського суду Вінницької області від 25.01.2012р. у справі №7/179/2011/5003 -залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції -без змін.

Справу №7/179/2011/5003 повернути до господарського суду Вінницької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Савченко Г.І.