Ухвала

від 16.06.2015 по справі 487/727/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №487/727/15-ц 16.06.2015 16.06.2015 16.06.2015

Провадження №22-ц/784/1427/15 Суддя по І інстанції - Разумовська О.Г. Категорія 20 Доповідач в апеляційній інстанції - Шолох З.Л.

Ухвала

Іменем України

16 червня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Шолох З.Л.,

суддів - Довжук Т.С., Коломієць В.В.,

при секретарі судового засідання - Горенко Ю.В.,

за участю:

· представника позивача - ТОВ «Миколаївський центральний ринок» - Гусєва М.М.,

· представника відповідача - ТОВ «Карлет» - Скалова С.Ю.,

· представника третьої особи - ТОВ «Спакс» - Ферлій А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський центральний ринок»

на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 7 травня 2015 року у справі

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський центральний ринок» до товариства з обмеженою відповідальністю «Карлет», ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Стадніченко Сергій Анатолійович, товариство з обмеженою відповідальністю «Спакс», ОСОБА_7, Миколаївське міське управління юстиції в особі Реєстраційної служби, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна,

в с т а н о в и л а :

У січні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський центральний ринок» (далі - ТОВ «Миколаївський центральний ринок») звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Карлет» (далі - ТОВ «Карлет»), ОСОБА_5 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна.

В обгрунтування позову позивач посилався на те, що він є власником нижчезазначеного нерухомого майна, яке безпідставно було зареєстроване за кооперативним підприємством «Центральний ринок» та незаконно передано останнім до статутного капіталу ТОВ «Карлет».

3 жовтня 2014 року ТОВ «Карлет» продало, а ОСОБА_5 придбала десять об'єктів нерухомого майна, уклавши десять договорів купівлі - продажу нерухомого майна за адресами: АДРЕСА_1, які посвідчені приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Стадніченко С.А. Вказане нерухоме майно, на думку позивача, належить йому на праві власності.

Посилаючись на порушення свого права власності, невідповідність угоди вимогам чинного законодавства та наявність судового рішення щодо заборони відчуження нерухомого майна на момент укладання угод, позивач просив визнати недійсними вищезазначені договори купівлі -продажу нерухомого майна, без застосування наслідків недійсності правочинів.

Заперечуючи проти позову, відповідачі та треті особи посилались на безпідставність позовних вимог та дотримання вимог чинного законодавства при укладанні оскаржуваних угод.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 7 травня 2015 року відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Миколаївський центральний ринок».

В апеляційній скарзі ТОВ «Миколаївський центральний ринок», посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, просило його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених чч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом ч. 1 ст. 316 ЦК України право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону, за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право володіння, користування та розпорядження своїм майном належить тільки власникові (ст. 317 ЦК України).

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (ч. 1 ст. 182 ЦК України).

За змістом ст. ст. 328, 329 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом , 3 жовтня 2014 року ТОВ «Карлет» продало, а ОСОБА_5 придбала у нього десять об'єктів нерухомого майна, уклавши десять договорів купівлі - продажу нерухомого майна за адресами: АДРЕСА_1, які посвідчені приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Стадніченко С.А.(а.с. 26- 55 т. 2). Оспорювані позивачем договори ідентичні за змістом, крім зазначення в них ціни продажу та об'єкта нерухомості. За їх змістом продавець до підписання угоди отримав від покупця повний розрахунок за вказані об'єкти нерухомості, а право власності у покупця виникає з моменту державної реєстрації договору (пункти 2.1; 6.1 договорів).

Право власності ТОВ «Карлет» на вказане нерухоме майно є похідним від права власності Кооперативного підприємства «Центральний ринок» (далі - КП «Центральний ринок»).

Так, КП «Центральний ринок» на праві приватної власності належали нежитлові будівлі за адресою АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності № 2985408 від 26 квітня 2013 року, виданого Державним реєстратором прав на нерухоме майно та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26 квітня 2013 року ( а.с. 32-33 т. 1). Свідоцтво про право власності та державна реєстрація права власності не скасовані.

Доводи позивача зводяться до того, що об'єкт нерухомого майна під літерою У-2, площею 4 867,8 кв. м, ще з 2004 року мав адресу АДРЕСА_1 (а не таку як проведена його реєстрація - по АДРЕСА_1) й належав на праві власності Миколаївській обласній спілці споживчих товариств, яка й передала його 22 листопада 2012 року до статутного фонду ТОВ «Миколаївський центральний ринок», а тому він є власником цього майна. Тобто позивач вважав, що один і той же об'єкт нерухомості неправомірно зареєстрований за різними адресами: по АДРЕСА_1 та видані свідоцтва на право власності різним юридичним особам.

Із матеріалів справи також вбачається, що ТОВ «Миколаївський центральний ринок» в порядку адміністративної юрисдикції оскаржував такі дії державного реєстратора щодо реєстрації права власності та видачу свідоцтва на право власності КП «Центральний ринок» на вказаний об'єкт нерухомості (АДРЕСА_1), однак постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року, яка набрала чинності та не скасована, позивачу відмовлено у задоволенні таких позовних вимог (а.с. 56-60 т. 2).

Відповідно до вимог ч. 3 ст.61 ЦПК України зазначене має преюдиційне значення для вирішення цього спору.

Рішенням позачергових зборів засновників КП «Центральний ринок» від 29 квітня 2013 року КП «Центральний ринок» увійшло до складу засновників ТОВ «Карлет» з часткою у статутному капіталі товариства у розмір 99 %, сформованим майновим внеском, яким було саме нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 .

Рішенням загальних зборів учасників від 30 квітня 2013 року ТОВ «Карлет» надало згоду КП «Центральний ринок» на вхід до складу засновників Товариства з формуванням частки за рахунок майнового внеску - нерухомого майна по АДРЕСА_1 в м. Миколаєві, яке 30 квітня 2013 року за Актом приймання - передачі передано до статутного капіталу ТОВ «Карлет» (а.с. 66-68 т. 1).

На підставі вказаних документів та у відповідності до ст. 24 Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» здійснена державна реєстрація переходу права власності на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 від КП «Центральний ринок» до ТОВ «Карлат».

20 грудня 2013 року проведена державна реєстрація права власності ТОВ «Карлет» на вказане нерухоме майно та видано свідоцтва про право власності № 15046327 (а.с. 81-82 т. 1). При цьому обтяжень, судових заборон тощо, які б унеможливлювали таку реєстрацію, не існувало.

За заявою ТОВ «Карлет» про виділення зі складу нерухомого майна, рішенням виконкому Миколаївської міської ради від 16 травня 2014 року за № 410 нежитловому об'єкту нерухомого майна по АДРЕСА_1, в результаті виділення присвоєно нові адреси, а саме: АДРЕСА_1 (а.с. 86-88 т. 1).

В зв'язку з чим 1 та 2 жовтня 2014 року проведена державна реєстрація права власності ТОВ «Карлет» на кожний на кожний окремий об'єкт нерухомості та видані свідоцтва про право власності (а.с. 6-25 т. 2).

Зокрема, на момент вчинення угод право власності ТОВ «Карлет» на нежитлові приміщення за вказаними адресами підтверджувалось:

- АДРЕСА_6 (літ. У-2, площею 2 352,0 кв.м) на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1, виданого 2 жовтня 2014 року Реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції, право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав 2 жовтня 2014 року, індексний номер 275599040;

- АДРЕСА_2 (літ.У-2, площею 2 515,8 кв.м) на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_2, виданого 2 жовтня 2014 року Реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції, право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав 2 жовтня 2014 року, індексний номер 27559580;

- АДРЕСА_3 (за літ. 3-1, площею 262,8 кв.м.) на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_3, виданого 1 жовтня 2014 року Реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції, право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав 1 жовтня 2014 року, індексний номер 27543734;

· АДРЕСА_4 (за літ. М-1, площею 269,3 кв.м.) на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_4, виданого 1 жовтня 2014 року Реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції, право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав 1 жовтня 2014 року, індексний номер 27535523;

· АДРЕСА_5 (за літ. Р-1, площею 137,6 кв.м.) на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_5, виданого 1 жовтня 2014 року Реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції, право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав 1 жовтня 2014 року, індексний номер 27528708;

· АДРЕСА_7 (нежитловий об'єкт, що складається з: літ. К-1; площею 258,8 кв.м.; літ. Г-1, площею 34,1 кв.м.; Навіс літ. Н; модуль «Кисловодськ» літ. Я '; сарай літ. С; кіоск літ. Е; вбиральня літ. Т; кіоск металевий № 158-158, 161, 155; споруди; огорожі; відкрита стійка) на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_6, виданого 1 жовтня 2014 року Реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції, право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав 1 жовтня 2014 року, індексний номер 27533419;

- АДРЕСА_8 (нежитлові будівлі за літ. П-1, площею 246,3 кв.м) на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_7, виданого 1 жовтня 2014 року Реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції, право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав 1 жовтня 2014 року, індексний номер 27526794;

- АДРЕСА_9 (за літ. А-2, площею 1644,4 кв.м.) на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_8, виданого 1 жовтня 2014 року Реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції, право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав 1 жовтня 2014 року, індексний номер 27537990;

- АДРЕСА_10 (за літ. А-2, площею 1586,2 кв.м.) на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_9, виданого 2 жовтня 2014 року Реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції, право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав 2 жовтня 2014 року, індексний номер 27560186;

- за адресою АДРЕСА_11 (за літ. А-2, площею 1630,3 кв.м.) на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_10, виданого 1 жовтня 2014 року Реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції, право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав 1 жовтня 2014 року, індексний номер 27546469.

Отже, ТОВ «Карлет» на момент вчинення правочинів було власником вказаного нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано у встановленому законом порядку та не скасовано в подальшому, у тому числі й на час прийняття судового рішення. Зазначене підтверджується свідоцтвами про право власності на це майно та витягами з Державного реєстру речових права на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 6-25 т.2).

До того ж, спірне нерухоме майно є власністю ТОВ «Спакс», оскільки 23 жовтня 2014 року ОСОБА_5, як співзасновник ТОВ «Спакс», передала його до статутного капіталу цього товариства, а 31 жовтня 2014 року зареєстровано право власності ТОВ «Спакс» на вказані об'єкти нерухомості (а.с. 92-123 т. 1; а.с. 143-152 т. 2).

Відмовляючи у задоволенні позову, та діючи в межах заявлених позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що оспорювані позивачем угоди не порушують його законні права та інтереси, а тому вони не можуть бути визнані недійсними.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 10, частин 1,4 ст. 60 ЦПК, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що свідоцтва про право власності ТОВ «Карлет» на спірне нерухоме майно є незаконними, а державна реєстрація права власності на ці об'єкти - безпідставна, є необґрунтованими, оскільки таких позовних вимог позивачем не заявлялось.

Доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що зазначені нежитлові приміщення на момент відчуження знаходилися в спорі й щодо них існувала заборона відчуження, накладена господарським судом, не підтверджуються матеріалами справи (а.с. 192- 197 т. 2), а також і не впливають на правильність висновку суду першої інстанції, оскільки позивачем не доведено, що порушуються його права, як власника майна.

З урахуванням викладеного, підстав для скасування рішення районного суду не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський центральний ринок» відхилити, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 7 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді: