№ 2 -
2731/ 2008
№
2 - 2731/ 2008
Р
І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
( ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНИ)
11 грудня 2008 року Іллічіський
районний суд м. Маріуполя у складі головуючої судді Харитонової Г.Л., при
секретарі Пасюрі І.Ю., за участю адвоката ОСОБА_5, розглянувши у відкритому
судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1, діючої в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 до
ОСОБА_4 про захист права власності , виселення та зняття з реєстрації , -
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК
України, ст. 317 ЦК України, ст.ст. 1116, 157, 158 ЖК України, суд -
В И Р І Ш И В :
В позові ОСОБА_1, діючої в своїх
інтересах та інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про захист права власності ,
виселення та зняття з реєстрації - відмовити.
На рішення може бути подана апеляція в
Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя.
Заява про апеляційне
оскарження рішення може бути подана потягом десяти днів з дня проголошення рішення,
а апеляційна скарга повинна бути подана протягом двадцяти днів після подання
заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без
попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у
строк, встановлений для подання такої заяви.
Суддя:
№ 2 - 2731 / 2008
Р
І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 грудня 2008 року Іллічіський районний суд м. Маріуполя
у складі головуючої судді Харитонової Г.Л., при секретарі Пасюрі І.Ю., за
участю адвоката ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну
справу за позовом ОСОБА_1, діючої в
своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про захист права
власності , виселення та зняття з реєстрації ,
-
В С Т А Н О В И В :
16 вересня
2008 року до Іллічіського районного суду
звернулися ОСОБА_1 діюча в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього
ОСОБА_2, 1998 р.н. , ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_4 про захист права власності ,
виселення та зобов'язання знятися з реєстраційного обліку у якій зазначили, що
вони є власниками 12/ 25 частин домоволодіння, що розташовано за адресою :
АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 1.03.1999 р. За їх згодою у
домоволодінні був зареєстрований та проживав відповідач, який на той час був
членом їхньої родини, а саме чоловіком ОСОБА_1 та батьком ОСОБА_2. 4.12.2001 р.
шлюб між сторонами було розірвано, сімейні стосунки було припинено , відповідачу
було запропоновано покинути будинок ,однак
він залишився проживати в спірному
будинку. Сумісне проживання неможливо, в зв'язку з чим вони змінили
місце проживання. Відповідач до наступного часу не бажає залишити спірний
будинок, не сплачує за комунальні послуги, позбавляє їх права користуватися
будинком, який потребує ремонту. Крім того, не бажає в добровільному порядку
знятися з реєстрації. Просили захистити їх права власників, виселити ОСОБА_4 з належної їм 12/25 частки
домоволодіння, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язати відповідача
знятися з реєстрації.
В судовому
засіданні позивачка ОСОБА_1, діюча в
своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина - ОСОБА_2, 1998 року
народження, повністю підтримала позовні
вимоги та пояснила, що відповідач - її
колишній чоловік, з яким вона перебувала у шлюбі з 1997 року . У 1998 році
народився син- ОСОБА_2. У 1999 році їй,
та її синам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було подаровано 12/25 частини домоволодіння,
розташованого за адресою : АДРЕСА_1. До цього будинку разом з ними в якості
члена сім'ї був вселений відповідач, зареєструвався за цією адресою. Вони
проживали разом до 2001 р. однією сім'єю, потім їх шлюб було розірвано у грудні
2001 р. З цього часу вона з дітьми перейшла жити до квартири за адресою
:АДРЕСА_2, яка належить їй на праві
особистої власності, а відповідач залишився проживати у спірному будинку, де
мешкає до наступного часу. З жовтня 2008 року вона з дітьми вселилася до спірного будинку, між
ОСОБА_3 та відповідачем виникають сварки. Просили суд виселити відповідача та
зняти з реєстрації, оскільки він не сплачував комунальні послуги, не пускав їх
до цього дому, будинок потребує ремонту.
Позивач
ОСОБА_3 в судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги та пояснення
своєї матері - позивачки ОСОБА_1, не заперечував проти того, що відповідач
вселився в спірний будинок в якості члена сім'ї, вважав, що відповідач підлягає
виселенню, оскільки будинок потребує
ремонту.
Відповідач
ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що позивачка - його колишня дружина, з якою
вони мають сина ОСОБА_2. В 1999 році вони всі разом вселилися та стали
проживати у спірному будинку за адресою :
АДРЕСА_1. В 2001 р. жінка разом з дітьми пішла від нього. Він залишився проживати
у спірному будинку, оскільки іншого житла у нього немає . Він сплачував за користування газом,
світлом та водою. Ніяких перешкод у користуванні позивачами будинком він не
чинив, у них були ключі від будинку. За наявності коштів робив ремонтні роботи
у будинку. З 1 жовтня 2008 року позивачі вселилися та мешкають разом з ним .
Суд,
вислухавши позивачів , відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи ,
вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено,
що згідно договору дарування від 11 березня 1999 року позивачі є власниками 12
\25 частини жилого будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.( а. с.6). До цього будинку у якості члена
сім'ї вселився відповідач, який 11.06 1999 р. зареєструвався за місцем
проживання. ( а.с.8). 4 грудня 2001 року
шлюб між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем було розірвано( а.с. 10), позивачка
з дітьми пішла проживати за адресою : АДРЕСА_2, а відповідач залишився мешкати
за спірною адресою, оскільки іншого житла на мав.
В наступний
час позивачі перешли проживати до спірного будинку, однак вважають, що
проживання з ними відповідача порушує їх права власників, та просять суд
виселити відповідача, зобов'язавши останнього знятися з реєстрації, оскільки
він не сплачує за комунальні послуги та будинок потребує ремонту.
Згідно ст.
317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та
розпорядження своїм майном.
Згідно зі ст.
156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом з ним
у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником
будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим
приміщенням.
До
членів сім'ї власника будинку надержать
особи, зазначені в частині другій ст. 64 ЖК України. Припинення сімейних
відносин з власником будинку не позбавляє їх права користуватися займаним
приміщенням.
Таким
чином відповідач має право користування займаним приміщенням у
спірному будинку.
Позивачі просили задовольнити їх позов за
тих обставин, що відповідач перешкоджає їм у користуванні будинком, не сплачує
комунальні послуги, не надає можливості проводити ремонт будинку, який його
потребує.
Згідно зі
ст. 157 ЖК України членів сім'ї власника житлового будинку може бути виселено у
випадках, передбачених ч. 1 ст. 116 ЖК України.
У
відповідності до ч. 1 ст. 116 ЖК України якщо наймач, члени його сім'ї або інші
особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле
приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним
порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших
проживання з ними в одній квартирі чи одному будинку, а заходи запобігання і
громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу
наймодавця або інших заінтересованих
осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Згідно ч.3 ст. 10
ЦПК України кожна сторона повинна
довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України
суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних
осіб, поданим відповідно до ЦПК України , в межах заявлених ними вимог і на
підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна
сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на
підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК
України.
В судовому засіданні було
встановлено, що за час проживання у спірному будинку відповідач сплачував за
комунальні послуги , проводив ремонтні
роботи, не перешкоджав позивачам користуватися спірним будинком . Фактично з 1
жовтня 2008 року позивачі вселилися та проживають у спірному будинку, провели
ремонтні роботи. Все це знайшло підтвердження у наданих суду письмових доказах
та поясненнях свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7.
За
таких обставин суд вважає, що
позов не підлягає задоволенню, оскільки суду
не надано доказів, щодо підстав виселення відповідача у відповідності до ч. 1 ст. 116
ЖК України. Оскільки немає підстав для виселення відповідача, суд відмовляє
позивачам у позові про зобов'язання відповідача знятися з реєстрації за адресою
: АДРЕСА_1.
Керуючись
ст.ст. 10, 11, 57, 60, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. 317 ЦК України,
ст.ст. 1116, 157, 158 ЖК України, суд -
В И Р І Ш И В :
В позові ОСОБА_1, діючої в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3
до ОСОБА_4 про захист права власності , виселення та зняття з реєстрації -
відмовити.
На рішення може бути подана апеляція в
Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя.
Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана потягом
десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга повинна бути подана
протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без
попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у
строк, встановлений для подання такої заяви.
Суддя
Суд | Іллічівський районний суд м.Маріуполя |
Дата ухвалення рішення | 11.12.2008 |
Оприлюднено | 09.09.2009 |
Номер документу | 4550411 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Іллічівський районний суд м.Маріуполя
Харитонова Г.Л.
Цивільне
Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим
Копичинський О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні