Ухвала

від 19.06.2015 по справі 32/574-20/144

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"19" червня 2015 р. Справа №32/574-20/144

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» на рішення Господарського суду м. Києва від 04.10.2011 (суддя Палій В.В. )

за позовом Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергоремонт -2000»

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «ТОТ»

Товариство з обмеженою відповідальністю «СМ-Інвест»

про визнання договору купівлі-продажу недійсним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.10.2011 в задоволені позовну було відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням 08.05.2015 арбітражний керуючий - ліквідатор ЗАТ «ВТФ «Радосинь» Ганюк Т.М. звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати повністю та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Крім того, апелянт подав клопотання про відновлення пропущеного строку на подачу апеляційної скарги, обґрунтовуючи клопотання тим, що він був призначений арбітражним керуючим позивача ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2015, а тому строк на апеляційне оскарження вказаного рішення суду був пропущений з поважних причин.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, колегія суддів дійшла висновку, що вона не може бути прийнята до розгляду Київським апеляційним господарським судом, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Строки подання апеляційної скарги встановлені у статті 93 ГПК України. Так, відповідно до частини першої цієї статті апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи, Господарським судом м. Києва оскаржуване рішення прийняте 04.10.2011, а повний текст рішення, відповідно до відбитку штемпеля канцелярії суду, направлений представника сторін 06.10.2011.

17.10.2011 керуючий санацією позивача Гевелюк М.М. звернувся із апеляційною скаргою на вказане рішення, яка була прийнята ухвалою суду від 01.11.2011 та призначена до розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2011 апеляційне провадження по справі було припинено на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Арбітражний керуючий-ліквідатор позивача Ганюк Т.М., звертаючись із клопотання про поновлення пропущеного строку, мотивує його тим, що повноваження попереднього арбітражного керуючого ЗАТ «ВТФ «Радосинь» Сиротенко О.О., який був призначений ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2011 після звільнення від таких повноважень Гевелюка М.М., були припинені у зв`язку із неналежним виконанням своїх обов`язків як арбітражного керуючого, а тому строк на апеляційне оскарження був пропущений не з вини теперішнього арбітражного керуючого.

Частиною 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"визначено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований статтею 53 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.

Згідно із ст. 1 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що арбітражний керуючий - це фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Тобто в даному випадку, у разі призначення судом арбітражного керуючого товариства, він є фактично його керівником з усіма наданими повноваженнями, щодо здійснення діяльності товариства у зазначений період та виступає в його інтересах.

Відповідно до наявних матеріалів справи, арбітражний керуючий Сиротенко О.О. виконував свої повноваження щодо ЗАТ «ВТФ «Радосинь» протягом тривалого часу з 2011 по 2015 рік і, діючи в інтересах товариства, маючи усі необхідні документи та знаючи про всі судові процеси, в зазначений проміжок часу не звертався із апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2011, хоча не був позбавлений, відповідно до норм чинного законодавства України, такого права.

Отже, фактична зміна керівника товариства та суб`єктивний погляд нового арбітражного керуючого на дії попереднього арбітражного керуючого, в тому числі і зокрема щодо оскарження судових рішень, не може бути поважною та об`єктивною причиною для поновлення процесуальних строків, зокрема щодо оскарження судового рішення, прийнятого більше ніж 3 роки потому.

Крім того, п.5-1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" визначено, що Частиною третьою статті 22 ГПК на сторони покладено обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, до яких законом віднесено, зокрема, право апеляційного і касаційного оскарження. При цьому за вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, кожний має право на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Таким чином, зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.

Зважаючи на досить тривалий час, що минув з моменту ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного на даний час рішення суду стосовно визнання недійсним договору купівлі-продажу векселів, при вирішення питання поновлення процесуальних строків на оскарження, доцільним є врахування того, що на даний час можливо відбулася зміна правового статусу майна, що був предметом оскарження за оспорюваним рішенням і в процесі розгляду апеляційної скарги на постановлене рішення можливе зачіпання інтересів та законних прав осіб, що не були учасниками процесу та не залучалися до розгляду справи, рішення по якій оскаржує на даний час позивач, що в свою чергу ставить під сумнів логічність та розумність поновлення процесуальних строків оскарження.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2015 не було встановлено, що саме через неправомірні та незаконні дії арбітражного-керуючого ліквідатора ЗАТ «ВТФ «Радосинь» Сиротенко О.О. були порушені права позивача щодо не оскарження рішення, прийнятого за результатами розгляду позовної заяви ЗАТ «ВТФ «Радосинь» до ТОВ «Укренергоремонт-2000» про визнання договору купівлі-продажу векселів недійсним.

Крім того, у випадку встановлення належним, визначеним приписами чинного законодавства України способом факту умисного не оскарження арбітражним керуючим - ліквідатором ЗАТ «ВТФ «Радосинь» Сиротенко О.О. рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2011, позивач не позбавлений права звернутися до судових органів із позовом про відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями Сиротенко О.О. як арбітражного-керуючого ліквідатора ЗАТ «ВТФ «Радосинь».

Абз. 8 п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" визначено, що клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 53 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Враховуючи зазначене, колегія суддів зазначає, що доводи та обставини, які наведені в обґрунтування клопотання про відновлення строку мають бути підтверджені належними доказами у справі відповідно до вимог ст. 33, 34 ГПК України та оцінюватись відповідно до ст. 43 ГПК України, а оскільки не було додано до апеляційної скарги належних та допустимих доказів в обґрунтування клопотання про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги, таке клопотання не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33, 36 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно з ч. 2 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

Зважаючи на відсутність як обґрунтування, так і доказів на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду м. Києва від 04.10.2011 у справі № 43/75-15/7 та досить тривалий строк пропуску (з 2011 року по 2015 рік), суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення клопотання та відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення у справі № 32/574-20/144..

Відповідно до викладеного та керуючись ст. ст. 53, 86, 93 Господарського процесуального кодексу України Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Арбітражному керуючому - ліквідатору ЗАТ «ВТФ «Радосинь» Ганюк Т.М. у задоволенні клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду м. Києва від 04.10.2011 у справі № 32/574-20/144 у зв'язку з відсутністю поважних причин такого пропуску.

Залишити без розгляду апеляційну скаргу Арбітражного керуючого - ліквідатора ЗАТ «ВТФ «Радосинь» на рішення Господарського суду м. Києва від 04.10.2011 у справі № 32/574-20/144.

Повернути Закритому акціонерному товариству «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» з Державного бюджету України судовий збір в сумі 609 грн., сплачений за платіжним дорученням № 17 від 07.05.2015, у зв'язку з подачею апеляційної скарги на рішення Господарського суду м. Києва від 04.10.2011 у справі № 32/574-20/144 .

Матеріали справи № 32/574-20/144 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді С.І. Буравльов

В.В. Андрієнко