Рішення

від 26.02.2009 по справі 16/13-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

       р.

Справа №

За позовом  Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної

особи -ОСОБА_1м. Дніпропетровськ

до  Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної

особи -ОСОБА_2, м.  Дніпропетровськ

про

визнання недійсним попереднього договору від 15.01.2008р. та стягнення              50 500 грн. 00 коп. 

СУДДЯ ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

 від позивача: ОСОБА_3 - представник,

дов. від 04.08.2008р.;

від відповідача:

ОСОБА_4 - представник, дов. від 10.11.2008р.

СУТЬ СПОРУ:

Згідно із статтею 77 Господарського

процесуального кодексу України у судовому засіданні було оголошено перерви до

11.02.2009р. та до 25.02.2009р.

Позивач просить визнати недійсним

попередній договір від 15.01.2008р., укладений між сторонами та стягнути з

відповідача 50 500 грн. 00 коп. -суму коштів, отриманих від позивача за

попереднім договором від 15.01.2008р.

В обґрунтування позовних вимог

позивач посилається на те, що: - спірний попередній договір було укладено у

прості письмовій формі,  чинним

законодавством України передбачено, що попередній договір укладається у формі,

встановленій для основного договору, а основний договір купівлі-продажу об'єкту

нерухомості підлягає нотаріальному посвідченню; - укладений між сторонами

попередній договір від 15.01.2008р. є недійсним, а саме нікчемним; - оскільки

відповідач отримав за попереднім договором від 15.01.2008р. суму коштів у

розмірі 50 500 грн. 00 коп., то він повинен повернути позивачу отриману суму

коштів через недійсність (нікчемність) укладеного між сторонами попереднього

договору. 

Відповідач у запереченні (вх. №1507

від 04.02.2009р.) на позовну заяву зазначає, що:     - з матеріалів, доданих до позовної заяви

та із самої позовної заяви вбачається, що права та інтереси позивача, як

фізичної особи-підприємця, жодним чином не порушуються, у вказаних документах

фігурує ОСОБА_1у якості фізичної особи, так само як і ОСОБА_2, тому позивач, як

фізична особа, має звертатися за захистом своїх, як вона вважає, порушених прав

та інтересів до відповідного місцевого загального суду.

Позивач у наданих поясненнях (вх.

№1925 від 11.02.2009р.) звертає увагу на те, що:       - 

крім спірного попереднього договору купівлі-продажу об'єкту нерухомості,

укладеного між позивачем і відповідачем, останні мали також інші відносини,

зокрема оренди спірного об'єкту нерухомості, які у сукупності та взаємному

зв'язку свідчать саме про господарський, а не цивільний характер правовідносин

щодо об'єкту нерухомості; - після відмови відповідача укласти основний договір

купівлі-продажу об'єкту нерухомості, позивач надіслав претензію на адресу

відповідача, яка була адресована відповідачеві саме як фізичній

особі-підприємцю ОСОБА_2, а банківські реквізити для сплати відповідачем сум

коштів були вказані саме як для фізичної особи-підприємця ОСОБА_1; - для цілей

судового розгляду, якщо суд вважає, що спір носить цивільний характер, то

необхідно було припинити провадження у справі за пунктом 1 частини 1 статті 80

Господарського процесуального кодексу України, що тягне повернення суми

сплаченого державного мита позивачу

За клопотанням позивача

здійснювався технічний запис судової справи за допомогою технічних засобів, а

саме програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду” на носій  CD-R №N1311D2310809639А1.

За згодою представників сторін у

судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи,

вислухавши пояснення представників сторін господарський суд, -     

ВСТАНОВИВ:

- 15.01.2008р.

між ОСОБА_2(продавцем) та ОСОБА_1(покупцем) було укладено попередній договір,

відповідно до пункту 1.1 якого предметом цього договору є угода сторін, у

відповідності з яким продавець зобов'язується продати, а покупець придбати

об'єкт нерухомості, який знаходиться у власності на підставі договору

купівлі-продажу нежитлової будівлі, літ. Э-1 і являє собою нежитлову будівлю,

літ. Э-1 за адресоюАДРЕСА_1

- відповідно до пункту 1.2

зазначеного попереднього договору вартість вказаного об'єкту нерухомості

становить суму, еквівалентну 250 000 доларів США по курсу НБУ;

- як вбачається у пункті 2.1

попереднього договору зазначено, що у відповідності зі статтею 638 Цивільного

кодексу України сторони досягли згоди про нижченаведене: підтверджуючи намір

укласти договір купівлі-продажу об'єкта нерухомості до 01.05.2008р. з метою

забезпечення його укладення, в момент підписання цього договору, покупець

передав, продавець отримав гарантійну суму, яка складає  8 000,00 + 2 000, 00 $США з метою запобігання

знецінення в результаті інфляційних процесів; гарантійна сума зараховується в

загальну вартість об'єкта;

- відповідно до частин 1, 2 пункту

1 статті 635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого

зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому

(основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором; попередній

договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма

основного договору не встановлена, - у письмовій формі;

- статтею 657 Цивільного кодексу

України договір купівлі-продажу земельних ділянок, цілісних (єдиних) майнових

комплексів, житлових будинків (квартири) та іншого нерухомого майна укладається

у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню;

- згідно із частиною 1 статті 220

Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про

нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним;

- позивач вважає, що  у зв'язку з тим, що сторони не посвідчили

нотаріально попередній договір, то він є нікчемним, а тому не створює юридичних

наслідків; відповідач зазначає, що права та інтереси позивача, як фізичної

особи-підприємця, укладанням спірного договору не порушуються.

          Враховуючи викладене суд доходить

висновку про необґрунтованість вимог позивача, виходячи з наступного:

- згідно із статтею 1

Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи,

організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку

діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули

статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до

господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних законом

інтересів;

- з матеріалів справи не вбачається

порушень прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_1як суб'єкта підприємницької

діяльності, оскільки попередній договір від 15.01.2008р. було укладено

ОСОБА_1як фізичною особою, волевиявлення сторін попереднього договору щодо

купівлі-продажу будівлі по   

АДРЕСА_1було як фізичних осіб, а не як суб'єктів підприємницької діяльності;

- наявність між ОСОБА_1та ОСОБА_2,

як суб'єктами підприємницької діяльності, певних господарських відносин, у тому

числі як вказує позивач, з приводу оренди майна, що є об'єктом спірного

договору, не перетворює відносини між фізичними особами з приводу

купівлі-продажу нерухомого майна у господарські, як і не впливає на характер

відносин помилкове звернення позивача до відповідача з претензією з приводу

відносин, в яких вони не виступають як підприємці;

- таким чином, оскільки позивач -

суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, як і відповідач -суб'єкт

підприємницької діяльності ОСОБА_2, не  є

сторонами попереднього договору від 15.01.2008р.  вимоги позивача щодо визнання його недійсним

та стягнення будь-яких коштів за цим договором безпідставні.

Суд не може погодитися з думкою

позивача про можливість припинення провадження у справі на підставі пункту 1

частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки:

- відповідно до пункту 1 частини 1

статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд

припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських

судах України;

- згідно з приписами частини 1

статті 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому

процесі -позивачами і відповідачами -можуть бути підприємства та організації,

зазначені у статті 1 цього Кодексу;

- отже, за суб'єктним складом

позивач і відповідач, як суб'єкти підприємницької діяльності, можуть бути

сторонами у господарському процесі;

- що стосується характеру спору

-визнання недійсним договору купівлі-продажу та стягнення з одного суб'єкта

підприємницької діяльності на користь іншого певної грошової суми, то цей спір

також підвідомчий господарським судам України;

- з'ясувати ж характер відносин

-цивільний чи господарський можливо при розгляді справи по суті та встановлення

фактичних обставин справи.

Отже, позивачем не доведено ті

обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог (стаття 33

Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням викладеного позовні

вимоги необґрунтовані і задоволенню не підлягають.

Згідно із статтею 49 Господарського

процесуального кодексу України судові витрати слід віднести за рахунок

позивача.

Керуючись статтями 49, 82-85

Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок

позивача.

Рішення господарського суду  набирає законної сили після закінчення

десятиденного строку з дня  його

підписання.

      СУДДЯ                                                                                

Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата

підписання рішення,

оформленого

відповідно до статті 84 ГПК України,

“02”

березня 2009р.