Постанова

від 24.06.2015 по справі 910/24497/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2015 р. Справа№ 910/24497/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Кропивної Л.В.

Смірнової Л.Г.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

за участю представників сторін: від позивача - не з'явився, від відповідача 1. - не з'явився, від відповідача 2. - не з'явився, від відповідача 3. - не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк»

на рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2015р.

у справі №910/24497/14 (головуючий суддя - Ломака В.С., судді Васильченко Т.В., Любченко М.О.)

за позовом публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк»

до 1. товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Брокбізнес»

2. товариства з обмеженою відповідальністю «С.О.В. Гавань»

3. товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ободівський цукор»

про стягнення 3 569 605,66 дол. США

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.03.2015 р. позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Брокбізнес на користь публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» 1 553 180дол. США 00 центів заборгованості по кредиту, що станом на 03.03.2015 р. за офіційним курсом НБУ складає 38 551 014,83грн.; 487 925 дол. США 45 центів заборгованості по процентам, що станом на 03.03.2015 р. за офіційним курсом НБУ складає 12 110 651,22 грн.; 119 415дол. США 64 центи пені за прострочення сплати кредиту, що станом на 03.03.2015 р. за офіційним курсом НБУ складає 2 963 979 грн. 78 коп.; 58 877 дол. США 07 центів пені за прострочення сплати кредиту, що станом на 03.03.2015 р. за офіційним курсом НБУ складає 1 461 370 грн. 09 коп.; 247 551 дол. США 62 центи 3 % річних, що станом на 03.03.2015 р. за офіційним курсом НБУ складає 6 144 404,49грн. В іншій частині позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Брокбізнес» відмовлено. В задоволенні позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю «С.О.В. Гавань» та товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ободівський цукор» відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2015р. по справі №910/24497/14 в частині незадоволених позовних вимог.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу позивач зазначає, що оскільки пеня, яка може нараховуватись виходячи з подвійної ставки НБУ від суми непогашеної заборгованості нараховується за кожний день прострочки, а отже підлягає стягненню у повному обсязі.

Щодо поруки, то, на думку апелянта, порука не є припиненою, оскільки забезпечене нею зобов'язання (кредитний договір) є дійсним.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2015р. апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» прийнято до провадження.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 29.04.2015р., враховуючи перебування судді Кропивної Л.В. у відпустці, для розгляду даної справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя Чорна Л.В., судді Калатай Н.Ф., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.04.2015р. апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» на рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2015р. прийнято до провадження у визначеному складі.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2015р., враховуючи перебування судді Калатай Н.Ф. у відпустці, для розгляду даної справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя Чорна Л.В., судді Кропивна Л.В., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2015р. апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» на рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2015р. прийнято до провадження у визначеному складі.

Від ПАТ «Брокбізнесбанк» надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Брокбізнес», товариство з обмеженою відповідальністю «С.О.В. Гавань» та товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ободівський цукор» своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, справа розглядається за відсутності представників сторін, які належним чином повідомлені.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

14.03.2003 р. між АБ «Брокбізнесбанк», правонаступником якого є ПАТ «Брокбізснебанк», як банком, та ТОВ «ТД «Брокбізнес», як позичальником, було укладено Кредитний договір № 09-01-03V (далі - Кредитний договір), за умовами якого банк відкрив позичальнику відкличну кредитну лінію в сумі 421 800,00 дол. США строком з 14.03.2003р. по 12.03.2004р. зі сплатою 18 % річних для поповнення обігових коштів шляхом конвертації в національну грошову одиницю. /а.с. 33, т.1/.

Згідно з п. п. 3.2.1. та 3.2.2. Кредитного договору банк зобов'язався позичальнику відкрити позичковий рахунок для видачі кредиту та перерахувати на нього кошти або на інший рахунок вказаний позичальником на підставі його письмової заяви.

Згідно з п. 4.1. Кредитного договору було визначено, що позичальник повертає банку на умовах п. 2.1. цього Договору із щомісячною сплатою відсотків не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та в день повного погашення позики.

Пунктом 6.1. Кредитного договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасного погашення позики та (або) відсотків за її використання, банком може стягуватись пеня, яка може нараховуватись виходячи з подвійної ставки НБУ від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочки.

Згідно з п. 7.5. Кредитного договору його строк встановлюється з дня перерахування позики на рахунок позичальника.

18.03.2003р. між банком та позичальником було укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору, відповідно до якої банк надав в рамках відкритої кредитної лінії позичальнику короткостроковий кредит в сумі 30 640, 00 дол. США на термін з 18 березня 2003 року по 12 березня 2004 року. /а.с. 35, т.1/.

18.03.2003р. між банком та позичальником було укладено Додаткову угоду № 2 до Кредитного договору, відповідно до якої банк надав в рамках відкритої кредитної лінії позичальнику короткостроковий кредит в сумі 112 600, 00 дол. США на термін з 18 березня 2003 року по 12 березня 2004 року. /а.с. 36, т.1/.

20.03.2003р. між банком та позичальником було укладено Додаткову угоду № 3 до Кредитного договору, відповідно до якої банк надав в рамках відкритої кредитної лінії позичальнику короткостроковий кредит в сумі 21 415, 00 дол. США на термін з 18 березня 2003 року по 12 березня 2004 року. /а.с. 37, т.1/.

25.03.2003р. між банком та позичальником було укладено Додаткову угоду № 4 до Кредитного договору, відповідно до якої банк надав позичальнику короткостроковий кредит в сумі 18 775,00 дол. США на термін з 18 березня 2003 року по 12 березня 2004 року. /а.с. 38, т.1/.

27.03.2003 р. між банком та позичальником було укладено Додаткову угоду № 5 до Кредитного договору, відповідно до якої банк надав позичальнику короткостроковий кредит в сумі 25 345,00 дол. США на термін з 27 березня 2003 року по 12 березня 2004 року. /а.с. 39, т.1/.

03.04.2003 р. між банком та позичальником було укладено Додаткову угоду № 6 до Кредитного договору, відповідно до якої банк падав позичальнику короткостроковий кредит в сумі 3 592, 00 дол. США на термін з 03 квітня 2003 року по 12 березня 2004 року. /а.с. 40, т.1/.

29.04.2003 р. між банком та позичальником було укладено Додаткову угоду № 7 до Кредитного договору, відповідно до якої банк надав позичальнику короткостроковий кредит в сумі 29 250, 00 дол. США на термін з 29 квітня 2003 року по 12 березня 2004 року. /а.с. 41, т.1/.

23.05.2003 р. між банком та позичальником було укладено Додаткову угоду № 8 до Кредитного договору, відповідно до якої банк надав позичальнику короткостроковий кредит в сумі 498, 00 дол. США на термін з 23 травня 2003 року по 12 березня 2004 року. /а.с. 42, т.1/.

27.05.2003 р. між банком та позичальником було укладено Додаткову угоду № 9 до Кредитного договору, відповідно до якої банк надав позичальнику короткостроковий кредит в сумі 19 490, 00 дол. США на термін з 27 травня 2003 року по 12 березня 2004 року. /а.с. 43, т.1/.

02.06.2003 р. між банком та позичальником було укладено Додаткову угоду № 10 до Кредитного договору, відповідно до якої банк надав позичальнику короткостроковий кредит в сумі 5 360, 00 дол. США на термін з 02 червня 2003 року по 12 березня 2004 року. /а.с. 44, т.1/.

10.06.2003 р. між банком та позичальником було укладено Додаткову угоду № 11 до Кредитного договору, відповідно до якої банк надав позичальнику короткостроковий кредит в сумі 6 570, 00 дол. США на термін з 10 червня 2003 року по 12 березня 2004 року. /а.с. 45, т.1/.

11.06.2003 р. між банком та позичальником було укладено Додаткову угоду № 12 до Кредитного договору, відповідно до якої банк надав позичальнику короткостроковий кредит в сумі 2 265, 00 дол. США на термін з 11 червня 2003 року по 12 березня 2004 року. /а.с. 46, т.1/.

23.06.2003 р. між банком та позичальником було укладено Додаткову угоду № 13 до Кредитного договору, відповідно до якої банк надав позичальнику короткостроковий кредит в сумі 17 935, 00 дол. США на термін з 23 червня 2003 року по 12 березня 2004 року. /а.с. 47, т.1/.

14.07.2003 р. між банком та позичальником було укладено Додаткову угоду № 14 до Кредитного договору, відповідно до якої банк надав позичальнику короткостроковий кредит в сумі 98 695, 00 дол. США на термін з 14 липня 2003 року по 12 березня 2004 року. /а.с. 48, т.1/.

15.07.2003 р. між банком та позичальником було укладено Додаткову угоду № 15 до Кредитного договору, відповідно до якої банк надав позичальнику короткостроковий кредит в сумі 29 370, 00 дол. США на термін з 15 липня 2003 року по 12 березня 2004 року. /а.с. 49, т.1/.

15.07.2003 р. між банком та позичальником було укладено Додаткову угоду № 16 до Кредитного договору, відповідно до якої починаючи з 15 серпня 2003 року ліміт за відкличною кредитною лінією встановлено у сумі 876 800,00 дол. США. /а.с. 50, т.1/.

26.08.2003 р. між банком та позичальником було укладено Додаткову угоду № 17 до Кредитного договору, відповідно до якої банк надав позичальнику короткостроковий кредит в сумі 100 000, 00 дол. США на термін з 26 липня 2003 року по 12 березня 2004 року. /а.с. 51, т.1/.

27.08.2003 р. між банком та позичальником було укладено Додаткову угоду № 18 до Кредитного договору, відповідно до якої банк надав позичальнику короткостроковий кредит в сумі 355 000, 00 дол. США на термін з 27 серпня 2003 року по 12 березня 2004 року. /а.с. 52, т.1/.

10.03.2004 р. між банком та позичальником було укладено Додаткову угоду № 19 до Кредитного договору, відповідно до якої продовжено строк дії Кредитного договору до 11 березня 2005 року без пониження класу позичальника, встановлено ліміт за відкличною Кредитною лінією у сумі 4 000 000.00 дол. США. /а.с. 53, т.1/.

24.03.2004 р. між банком та позичальником було укладено Додаткову угоду № 20 до Кредитного договору, відповідно до якої банк надав позичальнику короткостроковий кредит в сумі 3 123 200, 00 дол. США на термін з 24 березня 2003 року по 11 березня 2005 року. /а.с. 54, т.1/.

27.04.2004 р. між банком та позичальником було укладено Додаткову угоду № 21 до Кредитного договору, відповідно до якої пункт 4.1 Кредитного договору викладено в редакції, згідно з якою позичальник повертає банку кредит на умовах п. 2.1. цього Договору, сплата відсотків здійснюється у валюті кредиту щомісячно до 7 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані відсотки, а також в день повернення (у тому числі дострокового) заборгованості за кредитом в повній сумі. /а.с. 55, т.1/.

Додатковою угодою № 21 доповнено розділ 4 пунктом 4.11., згідно з яким визначено, що нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно в передостанній робочий день поточного місяця за період з дня перерахування грошових коштів з позичкового рахунку позичальника на його поточний або інший, вказаний позичальником, рахунок по 26 число включно місяця, в якому надано кредит. В подальшому відсотки нараховуються щомісячно з 27 числа минулого місяця по 26 число включно поточного місяця. День остаточного погашення кредиту не враховується при нарахуванні відсотків за користування кредитними коштами.

Крім того, додатковою угодою № 21 було змінено п. 6.1. Кредитного договору та визначено, що у випадку несвоєчасного погашення кредиту та (або) відсотків за його використання, банк має право стягувати пеню, яка може нараховуватись, виходячи з 0,1 відсотка від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочки.

28.04.2004 р. між банком та позичальником було укладено Додаткову угоду № 22 до Кредитного договору, відповідно до якої встановлено ліміт за відкличною кредитною лінією у сумі 3 900 000, 00 дол. США. /а.с. 57, т.1/.

03.03.2005 р. між банком та позичальником було укладено Додаткову угоду № 25 до Кредитного договору, відповідно до якої продовжено строк Кредитного договору до 16 вересня 2005 року; Пункт 4.1. Розділу 4. Кредитного договору викладено в наступній редакції: «Позичальник повертає банку позичку на умовах п.2.1. цього договору із сплатою відсотків в кінці строку дії Кредитного договору». /а.с. 58, т.1/.

16.09.2005 р. між банком та позичальником було укладено Додаткову угоду № 26 до Кредитного договору, відповідно до якої продовжено строк Кредитного договору до 15 вересня 2006 року; змінено ліміт кредитної лінії з 16.09.2005 р., який встановлено у розмірі 1 555 180,00 дол. США; з 16 вересня 2005 р. змінено відсоткову ставку за користування кредитними коштами та встановлено у розмірі 12 відсотків річних. /а.с. 59, т.1/.

17.09.2007 р. між банком та позичальником було укладено Додаткову угоду № 29 до Кредитного договору, відповідно до якої продовжено строк Кредитного договору до 25 березня 2008 року. /а.с. 60, т.1/.

25.01.2008 р. між банком та позичальником було укладено Додаткову угоду № 30 до Кредитного договору, відповідно до якої вирішено починаючи з 27 січня 2008 року п. 4.6. Кредитного договору викласти в редакції, відповідно до якої проценти нараховуються в межах терміну користування кредитом, що визначений п. 2.1. цього Договору на суму фактичного залишку заборгованості за Кредитом, із розрахунку календарної кількості днів в році та календарної кількості днів в місяці. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту і не враховується день повернення кредиту. /а.с. 61, т. 1/.

25.03.2008 р. між банком та позичальником було укладено Додаткову угоду № 31 до Кредитного договору, відповідно до якої продовжено строк Кредитного договору до 25 березня 2009 року. /а.с. 62, т. 1/.

25.03.2009 р. між банком та позичальником було укладено Додаткову угоду № 32 до Кредитного договору, відповідно до якої продовжено строк Кредитного договору до 25 вересня 2010 року. /а.с. 63, т. 1/.

14.12.2004 р. між позивачем, як кредитором, та відповідачем-2, як поручителем, було укладено Договір поруки № 09V, відповідно до п. 1.1. якого поручитель зобов'язався перед банком відповідати у повному обсязі за своєчасне і повне виконання позичальником зобов'язань по Кредитному договору № 09-01-03 V від 14.03.2003 р., а саме: за повернення частини кредиту у сумі 200 000, 00 дол. США. /а.с. 64, т.1/.

16.02.2005 р. між позивачем, як кредитором, та відповідачем-3, як поручителем, було укладено Договір поруки № 09/2 V, відповідно до п. 1.1. якого поручитель зобов'язався перед банком відповідати у повному обсязі за своєчасне і повне виконання позичальником зобов'язань по Кредитному договору № 09-01-03 V від 14.03.2003 р., а саме: за своєчасне повернення кредитної лінії у сумі 3 900 000, 00 дол. США до 11.03.2005 р.; за виплату процентів по кредиту до 11.03.2005 р.: за виплату пені у випадку прострочення по виплаті процентів і поверненню кредиту. /а.с. 66, т.1/.

У зв'язку із змінами, які вносились до Кредитного договору, між позивачем, як кредитором, та відповідачем-3, як поручителем, укладались також додаткові угоди до Договору поруки № 09/2 V. /а.с. 68-73, т.1/.

Згідно з п. 2.1. Договору поруки № 09V та Договору поруки № 09/2V було визначено, що у випадку невиконання боржником його зобов'язань перед кредитором згідно Кредитного договору, поручитель та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до п. 2.2. Договору поруки № 09V та Договору поруки №09/2V їх сторони погодили, що поручитель не несе відповідальності перед кредитором у випадку, якщо кредитний договір був змінений його учасниками без згоди поручителя.

Згідно з п. 5.2. Договору поруки № 09V та Договору поруки № 09/2 V було визначено, що такі договори зберігають свою юридичну силу на період дії кредитного договору та протягом 6 місяців від дня настання строку виконання кредитного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов Кредитного договору надав відповідачу-1 кредитні кошти на загальну суму 4 000 000, 00 дол. США, що підтверджується меморіальними ордерами: № 8 від 18.03.2003р. на суму 112 600,00 дол. США, №7 від 18.03.2003р. на суму 30 640,00 дол. США, № 45 від 20.03.2003р. на суму 21 415,00 дол. США, № 60 від 25.03.2003р. на суму 18 775,00 дол. США, № 56 від 27.03.2003р. на суму 25 345,00 дол. США, № 31 від 03.04.2003р. на суму 3 592, 00 дол. США, № 46 від 29.04.2003 р. на суму 29 250,00 дол. США, № 43 від 23.05.2003 р. на суму 498, 00 дол. США, № 14 від 27.05.2003 р. на суму 19 490,00 дол. США, № 35 від 02.06.2003 р. на суму 5 360,00 дол. США, № 60 від 10.06.2003р. на суму 6 570, 00 дол. США, № 34 від 11.06.2003 р. на суму 2 265, 00 дол. США, № 51 від 23.06.2003 р. на суму 17 935,00 дол. США, № 02 від 14.07.2003р. на суму 98 695,00 дол. США, № 02 від 15.07.2003р. на суму 29 370,00 дол. США, № 011 від 26.08.2003 р. на суму 100 000,00 дол. США, № 5 від 27.08.2003 р. на суму 355 000,00 дол. США, № 1 від 24.03.2004р. на суму 3 123 200,00 дол. США. /а.с. 74, 76, 78, 80, 82, 84, 86, 88, 90, 92, 94, 96, 98, 100, 102, 104, 106, 108, т.1/.

Відповідач-1 взяті на себе зобов'язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом порушив, у зв'язку з чим за ним утворився борг по основній сумі кредиту - 1 553 180, 00 дол. США та за несплаченими процентами - 487 925,45 дол. США.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин, позовні вимоги в цій частині є документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.1. Кредитного договору його сторони передбачили, що у випадку несвоєчасного погашення позики та (або) відсотків за її використання, банком може стягуватись пеня, яка може нараховуватись виходячи з подвійної ставки НБУ від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочки.

Додатковою угодою № 21 від 27.04.2004 р. було змінено п. 6.1. Кредитного договору та визначено, що у випадку несвоєчасного погашення кредиту та (або) відсотків за його використання, банк має право стягувати пеню, яка може нараховуватись, виходячи з 0,1 відсотка від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочки.

Позивач нарахував 958 498,77 дол. США пені за прострочення сплати кредиту на суму боргу в розмірі 1 553 180,00 дол. США за період з 26.09.2010 р. по 18.09.2014 р. та 322 449,82 дол. США пені за прострочення сплати процентів на суми прострочених платежів, які існували в період з вересня 2003 року по вересень 2014 року.

При здійснені нарахування пені, позивачем не було враховано вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та те, що чинним законодавством України Національному банку України не надано повноважень на встановлення облікової ставки для іноземної валюти.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із перерахунком пені за основним зобов'язанням та пені за простроченими процентами.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував 247 551, 62 дол. США 3 % річних, розрахунок яких є арифметично вірним.

Відповідно до абз. 2 п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. №14 «Про судове рішення у цивільній справі» у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правомірно вирішив стягнути з відповідача-1 на користь позивача 1 553 180,00 дол. США заборгованості по кредиту, що станом на 03.03.2015 р. за офіційним курсом НБУ складає 38 551 014,83 грн.; 487 925, 45 дол. США заборгованості по процентам, що станом на 03.03.2015 р. за офіційним курсом НБУ складає 12 110 651,22 грн.; 119 415,64 дол. США пені за прострочення сплати кредиту, що станом на 03.03.2015 р. за офіційним курсом НБУ складає 2 963 979,78 грн.; 58 877,07 дол. США пені за прострочення сплати кредиту, що станом на 03.03.2015 р. за офіційним курсом НБУ складає 1 461 370,09 грн.; 247 551,62 дол. США 3 % річних, що станом на 03.03.2015 р. за офіційним курсом НБУ складає 6 144 404,49 грн.

Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. (ч. ч. 2, 3 ст. 553 ЦК України).

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 559 Цивільного кодексу України визначено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Згідно з п. 5.2. Договору поруки № 09V та Договору поруки № 09/2договори зберігають свою юридичну силу на період дії кредитного договору та протягом 6 місяців від дня настання строку виконання кредитного договору.

Згідно з Додатковою угодою № 32 від 25.03.2009 р. до Кредитного договору строк його дії було встановлено до 25 вересня 2010 року.

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, то порука припиняється, коли кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки. Зазначене узгоджується із постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014р. №1 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів».

Таким чином, договори поруки 25.03.2011 р. припинили свою дію і підстави для солідарного стягнення за порукою відсутні.

Дослідивши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд доходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи наведені в апеляційній скарзі Київським апеляційним господарським судом до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

За наведених у даній постанові обставин, Київський апеляційний господарський суд доходить до висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2015р. у справі №910/24497/14.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2015р. у справі №910/24497/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Матеріали справи №910/24497/14 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді Л.В. Кропивна

Л.Г. Смірнова