Ухвала

від 19.06.2008 по справі 11-а-843

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

19 червня 2008

року       колегія суддів судової палати

в кримінальних справах Апеляційного суду м Києва у складі:

головуючого                                                         Приндюк

М. В.,

суддів                                                                     Глиняного

В.П.,  Лук"янець Л.Ф.,

з участю

прокурора                                              Рабінчук

Т.І.,

засудженого                                                     ОСОБА_1

розглянула

в судовому засіданні в м.  Києві апеляцію

прокурора,  який брав участь у розгляді

справи судом першої інстанції,  на вирок

Дніпровського районного суду м.  Києва

від 12 лютого 2007 року щодо ОСОБА_1.

Цим

вироком ОСОБА_1,  який народився

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с Рудня,  Броварського району Київської області,  гр. України, 

освіта незакінчена вища, 

одружений,  має неповнолітнього

сина,  не працює,  в силу 

ст. 89 КК України не судимого, 

проживає АДРЕСА_1,  засуджений

за  ст. 

205 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі,  від відбування якого на підставі  ст. 75 КК України звільнений з випробуванням

строком на 3 роки.

На

підставі  ст. 76 КК України ОСОБА_1

зобов"язаний не, виїжджати за межі України на постійне місце проживання

без дозволу органу кримінально-виконавчої системи,  повідомляти органи кримінально-виконавчої

системи про зміну місця проживання та роботи, 

періодично з"являтися для реєстрації в органи

кримінально-виконавчої системи.

За  ст. 212 ч.3 КК України ОСОБА_1 виправданий за

відсутністю в його діях складу злочину.

Справа №

11-а-843 Категорія  ст. 205,  212 КК

Головуючий

у першій інстанції  Кияшко О.А.

Доповідач                             Глиняний В.П.

Згідно

вироку,  ОСОБА_1 не маючи на меті

здійснювати господарську діяльність, 

добровільно,  за грошову

винагороду в розмірі 300 гривень, 

запропоновану йому невстановленою слідством особою,  погодився зареєструвати як власник приватне

підприємство „Вінз",  для чого в

жовтні 2003 року в кафе „Мак Дональдс"

в районі Ленінградської площі в м. 

Києві отримав  від даної особи 200

доларів США для проведення

необхідних заходів по  створенню

підприємства.

      29 жовтня 2003 року ОСОБА_1 у

Дніпровській районній державній

 адміністрації м.  Києва зареєстрував ПП „Вінз" ( код

ЄДРПОУ 32593137) за  юридичною адресою: м.  Київ, 

вул. . М. Раскової,  буд.  11, 

кв. 610,  усвідомлюючи,   що підприємство буде використовуватись

невстановленими особами для  прикриття

незаконної діяльності.

      Після цього ОСОБА_1 як засновник

підприємства видав наказ-рішення

 № 1 від 29.10.2003 року про призначення себе

директором ПП. „Вінз",  отримав  печатку підприємства та 10.11.2003 року

відкрив у ВАТ „Український кредитно-торговий банк" розрахунковий рахунок №

26005000101655,  оформивши картку із

зразками свого підпису та відбитком печатки. В подальшому всі документи та

печатку ПП. „Вінз" ОСОБА_1 передав невстановленій слідством особі,  від якої отримав 300 гривень.

В

березні 2004 року ОСОБА_1,  не маючи на

меті здійснювати господарську діяльність, 

за винагороду у розмірі 200 гривень повторно погодився на пропозицію

невстановленої слідством особи зареєструвати ПП 

„Комвіт",  для чого в кафе

„Мак Дональдс" ,  що в районі Ленінградської площі м.  Києва, 

отримав 200 доларів США,  для здійснення відповідних заходів по

державній реєстрації підприємства. Після цього ОСОБА_1 запропонував своєму

знайомому ОСОБА_2,  який не був обізнаний

в його злочинних намірах,  виступити

засновником ПП. „Комвіт",  а

отримавши згоду останнього

 разом відвідали нотаріуса ОСОБА_3,  який засвідчив факт надання ОСОБА_2 ОСОБА_1

довіреності № 1-782 від 05.03. 2004 року для проведення необхідних заходів з

державної реєстрації ПП. „Комвіт". Діючи на підставі  вказаної довіреності  ОСОБА_1 у Шевченківській районній

державній  адміністрації м.   Києва зареєстрував  ПП. 

„Комвіт"  за юридичною

адресою : м.  Київ,  вул. . Павла Пестеля,  7,  усвідомлюючи, 

що воно X буде використовуватись невстановленими особами для

прикриття незаконної  діяльності.   Діючи 

за  вказівкою  ОСОБА_1,  

ОСОБА_2   як  засновник 

підприємства підписав наказ № 1 від 16.03.2004 року про призначення

його  директором ПП. „Комвіт" та

разом з ОСОБА_2 оформив картку із зразками 

підписів   та   відбитком  

печатки   підприємства   в  

банківській   установі   та 

24.03.2004   року   відкрив  

у   ВАТ   „Український   кредитно-торговий   банк" поточний рахунок НОМЕР_1.,  після чого ОСОБА_1 всі документи на

підприємство та печатку передав невстановленій особі,  від якої отримав 200  гривень.

    Продовжуючи    злочинну   

діяльність,     за    пропозицією    невстановленої

слідством

особи зареєструвати за винагороду в розмірі 200 гривень ПП. „Оніка"

та

отримавши від останньої в кафе „Мак Дональде"

200 доларів США для

проведення

відповідних заходів по державній реєстрації підприємства,  ОСОБА_1 в березні 2004 року запропонував

своїй знайомій ОСОБА_5,   яка не була

обізнана з його злочинними намірами, 

виступити засновником ПП. "Оніка". Отримавши згоду ОСОБА_5,  ОСОБА_1 разом з нею відвідали нотаріуса

ОСОБА_3,  який засвідчив факт надання

ОСОБА_1 довіреності №  1-791 від

09.03.2004 року від імені ОСОБА_5 на проведення необхідних дій з державної

реєстрації підприємства.

На    підставі   

вказаної    довіреності    ОСОБА_1   

здійснив    державну

реєстрацію

приватного підприємства „Оніка" в Печерській районній державній

адміністрації

м.  Києва за юридичною адресою: м.  Київ, 

б-р Дружби народів,  28,

 усвідомлюючи,  

що підприємство буде використовуватись невстановленими

особами

для прикриття незаконної діяльності.

Діючи за

вказівкою ОСОБА_1. ОСОБА_5 як засновник підприємства підписала наказ № 1 від

16.03.2004 року про призначення її директором ПП. „Оніка" та разом з

ОСОБА_2 оформила картку із зразками підписів та відбитком печатки підприємства

в банківській установі і 26.03.2004 року відкрила у ВАТ „Український кредитно-торговий

банк" розрахунковий рахунок НОМЕР_2, 

після чого ОСОБА_1 передав всі документи підприємства та печатку

невстановленій слідством особі, 

отримавши від неї за це 200 гривень.

Не маючи

на меті здійснювати господарську діяльність, 

добровільно,  за

винагороду

у 200 гривень ОСОБА_1 в лютому 2004 року погодився на

пропозицію

невстановленої слідством особи здійснити державну реєстрацію

приватного

підприємства „Камелот",  для чого в кафе „Мак Дональдс",  що в

 районі Ленінградської площі     м.  

Києва отримав від тої 200 доларів для

проведення

відповідних заходів   зі створення та

реєстрації ПП. „Камелот"

в

 державних органах. Після цього ОСОБА_1    запропонував своїй знайомій

ОСОБА_4

,  яка не була обізнана з його злочинними

намірами,  виступити

 засновником ПП. „Камлот". Отримавши згоду останньої,  ОСОБА_1 разом з

нею

відвідали 26.02.2004 року нотаріуса ОСОБА_3, 

який засвідчив факт

 надання ОСОБА_1 довіреності №1 -653,  за якою ОСОБА_4  уповноважила

 ОСОБА_1 здійснити державну реєстрацію ПП. „Камелот".

Діючи на

підставі отриманої довіреності ОСОБА_1 у Солом"янській  районній державній адміністрації м.  Києва зареєстрував ПП „Камелот" (код  ЄДРПОУ 32846077) за юридичною адресою: м.  Київ, 

вул. . Дніпропетровська,   22 ,  усвідомлюючи, 

що останнє буде використовуватись невстановленими слідством особами для

прикриття незаконної діяльності.

     За   вказівкою  

ОСОБА_1  ОСОБА_4 ,    як  

засновник   підприємства,

 підписала наказ № 1 від 03.03.2004 року про

призначення її директором П.П. 

„Камелот",  та разом з

ОСОБА_1 оформила картку із зразками підписів та відбитком печатки підприємства

в банківській установі та 05.04.04 року 

відкрила у ВАТ „Український кредитно-торговий банк" розрахунковий

рахунок  № 26004000101816,  після чого ОСОБА_1 всі документи підприємства

та печатку передав невстановленій особі, 

від якої отримав 200 гривень.

Крім

цього,  продовжуючи свої злочинні дії

ОСОБА_1,  не маючи на меті займатися

господарською діяльністю,  у березні 2004

року запропонував ОСОБА_6,  яка не була

обізнана з його злочинними намірами, 

виступити засновником приватного підприємства „Валтек",  а отримавши згоду останньої,  17.03.2004 року відвідав з нею нотаріуса

ОСОБА_3,  який засвідчив факт надання

ОСОБА_1 довіреності № 1-915 від імені ОСОБА_6, 

на проведення необхідних дій по державній реєстрації ПП. „Валтек".

Діючи на

підставі казаної довіреності,  ОСОБА_1

здійснив у Шевченківській районній державній адміністрації м.  Києва реєстрацію ПП. „Валтек" (код

ЄДПРОУ 32912432) за юридичною адресою: м. 

Київ,  вул. . Л. Руденко,  11, 

усвідомлюючи,  що підприємство

буде використовуватись невстановленими слідством особами для прикриття

незаконної діяльності.

ОСОБА_6

діючи за вказівкою ОСОБА_1 22.03.2004 року підписала наказ № 1 про призначення

себе директором ПП. „Валтек" та разом з ОСОБА_2 оформила картку із

зразками підписів та відбитком печатки підприємства в банківській установі та

30.03.2004 року відкрила у ВАТ „Український кредитно-торговий банк"

розрахунковий рахунок НОМЕР_3.

В

подальшому,  на протязі 2003-2004 років зареєстровані

ОСОБА_2 підприємства ПП. „Комвіт", 

ПП. „Камлот",  ПП. „Валтек" та ПП. „Вінз"

були використані невстановленими слідством особами для накопичення та

послідуючого перерахування грошових коштів на рахунок ПП. „Оніка",  відкритий у ВАТ „Український

кредитно-торговий банк",  та

наступного придбання валюти на загальну суму 20 631 379,  19 доларів США та 560 175

  євро, 

за які ПП. „Оніка" було сплачено, 

відповідно,  109 818 621,  46 гривень та

3 637 121,  05 гривень, 

а всього сплачено 113 455 742,  54

гривень.

При

цьому,  встановив суд,  невстановлені слідством особи,  які діяли від імені ПП. „Оніка",  ухилилися від сплати до Пенсійного фонду

України збору на обов"язкове пенсійне страхування в розмірі 1, 5 відсотків

від суми придбаної валюти,  тобто на 1

701 836,  14 гривень,  чим була спричинена державі велика

матеріальна шкода.

Крім

того,  ОСОБА_1,  не маючи на меті здійснювати господарську

діяльність,  добровільно ,  за винагороду у розмірі 300 гривень в жовтні

2003 року погодився на пропозицію невстановленої слідством особи зареєструвати

на свою дружину ОСОБА_7,  яка не була

обізнана з його злочинними

 намірами,  приватне

підприємство „Омега Плюс",  та

будучи в кафе „Мак Дональдс",  що в районі Ленінградської площі в м.  Києві, 

від указаної особи отримав 200 доларів США для проведення відповідних заходів зі створення та реєстрації

ПП. „Омега Плюс" в державних органах.

     28.10.2003     року   

ОСОБА_1    у    Печерській    районній   

державній

адміністрації

м.  Києва зареєстрував на свою дружину ОСОБА_7

за

 юридичною адресою: м.  Київ, 

вул.  Андрія Іванова,  10 ПП. „Омега Плюс",  усвідомлюючи, 

що воно буде використовуватись невстановленими особами для прикриття

незаконної діяльності.

В

подальшому,  ОСОБА_7,  діючи за вказівкою ОСОБА_1,  як засновник підприємства,  30.10.2003 року підписала наказ № 1 про

призначення себе директором ПП. „Омега Плюс",  та разом з ним отримала печатку підприємства,  оформила картку із зразками підписів та

відбитком печатки підприємства в установі банку та 12.11.2003 року відкрила у

ВАТ „Український кредитно-торговий банк" розрахунковий рахунок НОМЕР_4.

Після

цього ОСОБА_1 передав всі документи та печатку підприємства невстановленим

особам,  за що отримав 300 гривень.

Крім

цього,  не маючи на меті здійснювати

господарську діяльність, 

добровільно,  за винагороду у

розмірі 300 гривень,  запропоновану

невстановленою особою,  ОСОБА_1 повторно

погодився зареєструвати на свою дружину ОСОБА_7,  яка не була обізнана із його злочинними

намірами,  приватне підприємство

„Авіст". Для цього в березні 2004 року в кафе „Мак Дональдс",  що в районі Ленінградської площі в м.  Києві, 

ОСОБА_1 отримав від невстановленої особи 200 доларів США, 

які повинен був використати для проведення відповідних

заходів зі створення та реєстрації ПП. „Авіст" в державних органах.

22.03.2004

року ОСОБА_1 в Дарницькій районній державній адміністрації м.  Києва зареєстрував на свою дружину ОСОБА_7

ПП. „Авіст" (код ЄДРПОУ 32848745) за юридичною адресою: м.  Київ, 

вул. . М.  Раскової,  11, 

усвідомлюючи,  що воно буде

використовуватись невстановленими особами для прикриття незаконної діяльності.

Після

цього,  ОСОБА_7 діючи за вказівкою свого

чоловіка,  як засновник

підприємства,  підписала наказ № 1 від

22.03.2004 року про призначення себе директором підприємства „Авіст",  разом з ОСОБА_2 отримала печатку

підприємства,  оформила картку із

зразками підписів та відбитком печатки в банківській установі та 30.03.2004

року відкрила у ВАТ „Український кредитно-торговий банк" розрахунковий

рахунок НОМЕР_5. Одразу після цього ОСОБА_1 передав всі документи та печатку

підприємства „Авіст" невстановленій слідством особі,  від якої отримав 300 гривень.

Крім

цього,  не маючи на меті здійснювати

господарську діяльність, 

добровільно,  за винагороду в

розмірі 300 гривень,  запропоновану

невстановленою слідством особою,  ОСОБА_1

повторно погодився зареєструвати на свою матір ОСОБА_11,  яка не була обізнана з його злочинними

намірами,  приватне підприємство

„Пікетор",  отримавши для цих цілей

в жовтні 2003 року в кафе „Мак Дональдс",  що в районі Ленінградської площі в м.  Києві, 

від невстановленої особи 200 доларів США,  які

повинен був використати для проведення відповідних заходів зі створення та

реєстрації підприємства в державних органах.

06.10.2003

року ОСОБА_1 в Деснянській районній державній адміністрації м.  Києва зареєстрував ПП. „Пікетор" (код

ЄЛРПОУ 32660978) за юридичною адресою: м. 

Київ,  вул. . Червоногвардійська,  5, 

усвідомлюючи,  що воно буде

використовуватись невстановленими особами для прикриття незаконної діяльності.

Після

цього,  ОСОБА_11,  діючи за вказівкою свого сина,  як засновник підприємства підписала наказ №1

від 07.10.2003 року про призначення її директором ПП. „Пікетор",  та разом з ОСОБА_2 отримала печатку  підприємства, 

оформила картку із зразками підписів та відбитком печатки підприємства у

банківській установі та 22.10.2003 року відкрила у ВАТ „Український

кредитно-торговий банк" розрахунковий рахунок НОМЕР_7.

Одразу

після цього ОСОБА_1 передав усі документи та печатку ПП. „Пікетор"

невстановленій слідством особі,  за що

отримав 300 гривень.

Крім

цього,  не маючи на меті здійснювати

господарську діяльність, 

добровільно,  за винагороду в

розмірі 300 гривень,  запропонованою йому

невстановленою особою,  повторно

погодився зареєструвати на свою матір ОСОБА_11 та знайому ОСОБА_12 товариство

„Світлайф",  для чого отримав від

тої особи в лютому 2004 року в кафе „Мак Дональдс",  що в районі Ленінградської площі в м.  Києві, 

200 доларів,  які необхідно було

використати для проведення відповідних заходів по створенню та реєстрації

товариства в державних органах.

01.03.2004

року ОСОБА_12 та ОСОБА_11,  разом з

ОСОБА_2,  не будучи обізнаними із

злочинними намірами останнього, 

зареєстрували в Шевченківській районній державній адміністрації в м.

Києві ТОВ „ Світлайф" (код ЄДРПОУ 32856771) за юридичною адресою: м.

Київ,  вул. .Воровського,  33.,  а

13.02.2004 року за його вказівкою,  як

засновники товариства,  призначили

ОСОБА_12 директором

ТОВ „Світлайф". Остання разом із ОСОБА_2 отримала печатку підприємства,  оформила картку із зразками підписів та

відбитком печатки в банківській установі та відкрила у ВАТ „Український

кредитно-торговий банк" розрахунковий рахунок. Оразу після цього. ОСОБА_1

передав усі документи та печатку ТОВ „Світлайф" невстановленій слідством

особі,  від якої отримав 300 гривень.

Крім

цього,  не маючи на меті здійснювати

господарську діяльність,  ОСОБА_1

добровільно,  за винагороду в розмірі 300

гривень,  запропоновану невстановленою

слідством особою,  погодився

зареєструвати на свою сестру ОСОБА_1,  яка не була обізнана з його злочинними намірами,  приватне підприємство „Солтис",  для чого в жовтні 2003 року будучи в кафе

„Мак Дональде",  що в районі Ленінградської площі в м.  Києві отримав від невстановленої особи 200

доларів США,  які необхідно було використати для здійснення відповідних

заходів з реєстрації підприємства в державних органах.

28.10.2003

року ОСОБА_1 у Печерській районній державній адміністрації в м.  Києві зареєстрував на ОСОБА_1 ПП

„Солтис",  (код ЄДРПОУ 32665845 ) за

юридичною адресою: м.  Київ,  вул. 

Круглоуніверситетська,  13. кв.

1,  усвідомлюючи,  що воно буде використовуватись

невстановленими особами для прикриття незаконної діяльності.

ОСОБА_1, 

як засновник підприємства,  діючи за вказівкою ОСОБА_1 підписала наказ №

1 від 30.10.2003 року та призначила себе директором   ПП  

„Солтис",    отримала   печатку  

підприємства,    після   чого

ОСОБА_1

передав усі документи та печатку підприємства невстановленій слідством

особі,  отримавши від тої 300 гривень.

Крім

цього,  ОСОБА_1 на пропозицію

невстановленої слідством особи,  за

винагороду в розмірі 300 гривень , 

погодився зареєструвати товариство „Ріконт",  для чого в березні 2004 року отримав від тої

200 доларів США,  які необхідно було використати для проведення відповідних

заходів з створення та реєстрації підприємства в державних органах.

26.03.2004

року ОСОБА_1,  перебуваючи на території

Київської області разом з сестрою ОСОБА_1 та знайомою ОСОБА_12 зареєстрував на

їх ім"я в Києво-Святошинській районній державні адміністрації Київської

області ТОВ „Ріконт" (код ЄДРПОУ 32903585),  що мало юридичну адресу: м. Вишневе,  вул. 

Київська,  19,  усвідомлюючи, 

що воно - буде використовуватись невстановленими особами з метою

прикриття незаконною діяльністю.

За

вказівкою ОСОБА_1,  12.03.2004 року

засновники товариства протоколом зборів №1 призначили ОСОБА_12 директором ТОВ „

Ріконт",  після чого ОСОБА_1 всі

документи та печатку товариства передав невстановленій слідством особі,  від якої отримав 300 гривень.

Крім

цього,  в січні 2004 року ОСОБА_1,  не маючи на меті здійснювати господарську

діяльність,  будучи в кафе „Мак Дональдс",  що в районі Ленінградської площі в м.  Києві, 

отримав від невстановленої слідством особи 200 доларів США для реєстрації

ПП. „Моралс",  на що він погодився

за винагороду у 200 гривень. Пізніше, 

він запропонував своїй знайомій ОСОБА_13,  яка не була обізнана з його злочинними

намірами,  стати засновником ПП.

„Морале",  а отримавши її

згоду,  23.01.2004 року відвідав з нею

нотаріуса,  який засвідчив у статуті

підприємства справжність підпису ОСОБА_13. Після цього,  ОСОБА_1 у Печерській районній державній

адміністрації м.  Києва зареєстрував ПП.

„Морале" (код ЄДРПОУ 32825999) за адресою: м. Київ,  вул. . Круглоуніверситетська,  13. кв.1, 

усвідомлюючи. що воно буде використовуватись невстановленими особами для

прикриття незаконної діяльності.

Діючи за

вказівкою ОСОБА_1,  ОСОБА_13 підписала

наказ №1 від

30.01.2004

року про призначення її директором ПП. „Морале",  та разом з

 ОСОБА_2 оформила картку з зразками підписів та

відбитком печатки в

банківській   установі  

та   10.02.2004   року  

відкрила   у   ВАТ  

"Український

 кредитно-торговий банк" розрахунковий

рахунок № 26007000101738.,  після

чого    ОСОБА_1   

передав    всі    документи   

та    печатку    ПП.   

„Морале"

невстановленій

слідством особі,  отримавши від неї 200

грн..

     Крім  цього,  

не  маючи  на 

меті  здійснювати  господарську 

діяльність,

 добровільно,   

за  винагороду  в  

розмірі  200   гривень,   

запропоновану  йому

 невстановленою слідством особою,  повторно погодився здійснити державну

 реєстрацію ПП. „Вінтера",  для чого в березні 2004 року отримав в кафе

„Мак

 Дональдс",  що в районі Ленінградської площі в м.  Києві від невстановленої

 особи 200 доларів США .

Цього ж

місяця ОСОБА_1 запропонував своїй знайомій ОСОБА_13,  яка не була обізнана з його злочинними

намірами,  виступити засновником ПП.

 „Вінтера",  та отримавши згоду,  разом з нею відвідав 15.03.2004 року

нотаріуса

 ОСОБА_3, 

який засвідчив факт надання ОСОБА_1 доручення №1-867 від

 імені ОСОБА_13 на проведення необхідних дій з

реєстрації підприємства.

    Діючи на підставі отриманої

довіреності,  ОСОБА_1 здійснив державну

 реєстрацію ПП. „Вінтера" (код ЄДРПОУ

32849561) за юридичною адресою: м.

Київ.

вул.  М. Раскової,  11 у Дніпровській районній державній

адміністрації м.

Києва.

ОСОБА_13 за вказівкою ОСОБА_1,  як

засновник підприємства

призначила

себе директором підприємства,  після сого

разом з ОСОБА_2

оформила

картку із зразками підписів та відбитком печатки ПП. „Вінтера" в

 банківській  

установі   та   25.03.2004  

року   відкрила   у  

ВАТ   „Український

кредитно-торговий   банк"  

розрахунковий   рахунок   НОМЕР_14.  

В

 подальшому. ОСОБА_1 всі документи та печатку підприємства

„Вінтера"

передав

невстановленій слідством особі, 

усвідомлюючи,  що підприємство

буде

 використовуватись для прикриття незаконної

діяльності.

     Крім    цього,    

ОСОБА_1,     усвідомлюючи,     що   

не    буде    займатися

 господарською діяльністю,  за винагороду в 200 гривень в березні 2004

року

 повторно   

погодився    на    пропозицію    невстановленої    слідством   

особи

 зареєструвати ПП. „Оріон-Буд",  для чого в кафе „Мак Дональдс",  що в районі

Ленінградської

площі в м.  Києві отримав 200 доларів США, 

які повинен був

використати

для проведення дій,  пов"язаних з

реєстрацією підприємства в

державних

органах.

Цього ж

місяця,  ОСОБА_1 запропонував своєму

знайомому ОСОБА_14,  який не був

обізнаний із його злочинними намірами, 

виступити засновником ПП. „Оріон-Буд",  а отримавши згоду - разом відвідали нотаріуса

ОСОБА_3,  який засвідчив факт надання

ОСОБА_14 доручення № 1-683 від 27.02. 2004 року ОСОБА_1,  за яким останній повинен був провести

необхідні заходи по реєстрації підприємства „ Оріон-Буд".

На

підставі вказаного доручення ОСОБА_1 у Дніпровській районній державній

адміністрації м.  Києва зареєстрував ПП..

„Оріон-Буд" за юридичною адресою: м. 

Київ,  вул. . Серафімовича,  11, 

усвідомлюючи,  що воно буде

використовуватись невстановленими особами для прикриття незаконної діяльності.

За

вказівкою  ОСОБА_1 ОСОБА_14.  як засновник підприємства

наказом-рішенням

№1 від 03.03.2004 року призначив себе директором ПП.

„Оріон-Буд"

та разом із ОСОБА_2 оформив картку із зразками підписів та

 відбитком печатки підприємства в банківській

установі та    17.03.2004 року

 відкрили у ФКД ВАТ „Інпромбанк" поточний

рахунок НОМЕР_8,  одразу

 після чого, 

ОСОБА_1 передав всі документи та печатку підприємства „Оріон-

 Буд" невстановленій особі,  отримавши від неї 200 гривень.

     Крім  цього,   

не   маючи  на 

меті  здійснення  господарської 

діяльності,

 ОСОБА_1 

за  винагороду  в 

розмірі  200  грн.  

погодився  на  пропозицію

 невстановленої слідством особи зареєструвати

ПП. „Мега-Буд",  для чого в

квітні

2004 року  в кафе „Мак Дональдс",  що в районі Ленінградської площі в

м.  Києві отримав від тої особи 200 доларів США, 

які необхідно було потратити

на

заходи,  спрямовані на створення та

реєстрацію підприємства.

        Цього ж місяця ОСОБА_1 запропонував

своєму -знайомому ОСОБА_14,    який   не  

був   обізнаний   із  

його   злочинними   намірами,   

виступити

 засновником ПП. „Мега-Буд",  а отримавши згоду разом із останнім

08.04.2004

року

відвідали нотаріуса ОСОБА_3,  який засвідчив факт надання ОСОБА_1

доручення

№ 1-1167 від імені ОСОБА_14 на проведення необхідних дій по

реєстрації

ПП. „Мега-Буд".

Діючи на

підставі вказаного доручення ОСОБА_1 здійснив реєстрацію ПП. „Мега-Буд"

(ЄДРПОУ) за юридичною адресою: м. 

Київ,  вул. .Товарна,  10,  у

Печерській районній державній адміністрації м. 

Києва,  усвідомлюючи,  що воно буде використовуватись

невстановленими особами для прикриття незаконної діяльності.

ОСОБА_14,  діючи за вказівкою ОСОБА_1,  як засновник підприємства підписав наказ № 1

від 15.04.2004 року про призначення його директором ПП. „Мега-Буд",  та разом з ОСОБА_2 оформив картку із зразками

підписів та відбитком печатки в банківській установі та 05.04.2004 року відкрив

у ВАТ „Український кредитно-торговий банк" поточний рахунок НОМЕР_9,  після чого ОСОБА_1 передав усі документи та

печатку підприємства невстановленій особі, 

отримавши від неї 200 гривень.

Не маючи

на меті здійснювати господарську діяльність ОСОБА_1 у квітні 2004 року

запропонував ОСОБА_15,  яка не була

обізнана з його злочинними намірами, 

виступити засновником ТОВ „Оріан", 

а отримавши згоду,  разом із

останньою 27.04.2004 року відвідали нотаріуса ОСОБА_3,  який засвідчив факт надання ОСОБА_1

довіреності № 1-1350 від імені ОСОБА_15 на проведення необхідних дій з

державної реєстрації товариства.

Діючи на

підставі вказаної довіреності,  ОСОБА_1

здійснив реєстрацію ТОВ „Оріон" (код ЄДРПОУ 32957934) за юридичною

адресою: м.  Київ,  вул. . Клеманська,  1,  у

Дарницькій районній державній адміністрації м. 

Києва,  усвідомлюючи,  що воно буде використовуватись

невстановленими слідством особами для прикриття незаконної діяльності.

ОСОБА_15

діючи за вказівкою ОСОБА_1,  як засновник

підприємства підписала наказ б\н від 26.04.2004 року про призначення її

директором ТОВ „Оріан",  та разом із

ОСОБА_2 оформила картку із зразками підписів та відбитком печатки у банківській

установі,  і 24.05.2004 року відкрила у

ФКД ВАТ „ін промбанк" розрахунковий рахунок НОМЕР_13.

Крім

цього,  у червні 2004 року ОСОБА_1 ,  не маючи на меті здійснювати господарську

діяльність,  запропонував ОСОБА_15,  яка не була обізнана з його злочинними

намірами,  виступити засновником ТОВ „

Промагрокомплект-сервіс",  а

отримавши її згоду 23.06.2004 року відвідав разом з нею нотаріуса ОСОБА_3,  який засвідчив факт надання ОСОБА_1

довіреності № 1-2163 від імені ОСОБА_15 на проведення необхідних дій з

реєстрації в державних органах товариства.

Діючи на

підставі вказаної довіреності ОСОБА_1 здійснив реєстрацію ТОВ „Промагрокомплект

-сервіс" (код ЄДРПОУ 32960025) за адресою: м.  Київ, 

вул. . М.  Раскової,  11 у Дніпровській районній державній

адміністрації м.

 Києва, 

усвідомлюючи,  що воно буде

використовуватись невстановленими 

слідством особами для прикриття незаконної діяльності.

ОСОБА_15,  як засновник підприємства,  діючи за вказівкою ОСОБА_1 підписала рішення

засновника від 23.06.2004 року про призначення її директором ТОВ

„Промагрокомплект-сервіс",  разом із

ОСОБА_2 оформила картку із зразками підписів та відбитком печатки підприємства

у банківській установі та 07.07.2004 року відкрила у ВАТ „Український

кредитно-торговий банк" розрахунковий рахунок НОМЕР_11.

В

апеляції прокурор просив скасувати вирок та постановити новий,  яким засудити ОСОБА_1 за  ст. 

ст. 27 ч.2,  205 ч.2 ,  27, 

212 ч.3,  70 ч.1 КК України на 5

років позбавлення волі з позбавленням права займатися підприємницькою

діяльністю на 2 роки та конфіскацією майна. - Своє прохання прокурор мотивував

невідповідністю висновків суду щодо дійсних обставин вчинення ОСОБА_2

злочинів,  безпідставністю виправдання

того за  ст. 212 ч.3 КК України,  та призначенням за  ст. 205 ч.2 КК України покарання,  яке не відповідає тяжкості вчиненого злочину.

В змінах до апеляції,  які були подані до

апеляційної інстанції,  прокурор просить

вирок скасувати,  а справу направити до

районного суду на новий судовий розгляд. Своє прохання прокурор мотивує

тим,  що суд допустив однобічність при

розгляді справи,  не в повній мірі

з"ясував обставини,  які могли

істотно вплинути на вирішення питання про винність ОСОБА_1,  що призвело до безпідставного його

виправдання за  ст.  212 ч.3 КК України.

Заслухавши

доповідь судді апеляційного суду, 

пояснення прокурора,  який

і  підтримав вимоги апеляції,  пояснення ОСОБА_1 ,  який просить залишити

вирок

без змін,  перевіривши матеріали справи

та обговоривши доводи апеляції,

провівши

судові дебати та надавши засудженому останнє слово,  колегія суддів

дійшла

наступних висновків.

Згідно

вимог  ст. 367 КПК України підставами для

зміни чи скасування вироку,  серед

інших,  є: однобічність або неповнота

дізнання,  досудового чи судового

слідства; невідповідність висновків суду, 

викладених у вироку,  фактичним

обставинам справи; невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та

особі засудженого.

Відповідно

до  ст. 368 КПК України однобічним або

неповним визнається слідство в суді першої інстанції,  коли залишились не дослідженим и такі

обставини,  з"ясування яких може

мати істотне значення для правильного вирішення справи,  зокрема, 

коли не були з"ясовані з достатньою повнотою дані особу засудженого

чи виправданого.

Згідно  ст. 

369 КПК України,  невідповідність

висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи має місце,  коли висновки суду,  викладені у вироку містять істотні

суперечності.

Невідповідним

ступеню тяжкості злочину та особі засудженого визнається  таке покарання,  яке хоч і не виходить за межі,  встановлені відповідною статтею Кримінального

кодексу,  але за своїм видом чи розміром

є явно несправедливим як внаслідок м"якості,  так і суворості.

Вказані

вимоги кримінально-процесуального закону при розгляді справи порушені судом першої

інстанції,  а тому постановлений ним

вироком не може бути залишений в силі.

Так,  ОСОБА_1 органом досудового слідства

обвинувачувався у вчиненні злочину, 

передбаченого  ст.  ст.  27

ч.2,  212 ч.3 КК України,  оскільки на його думку,  ОСОБА_1 своїми умисними діями,  які виразились у співучасті в якості

виконавця,  в умисному ухиленні від

сплати податків,  зборів інших

обов"язкових платежів,  що входять в

систему оподаткування,  введених у

встановленому законом порядку,  вчиненими

службовою особою підприємства, 

установи,  організації,  незалежно від форми власності або

особою,  що займається підприємницькою

діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою,  яка зобов'язана їх сплачувати,  вчиненими за попередньою змовою групою осіб,  які призвели до фактичного ненадходження до

бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах.

Виправдовуючи ОСОБА_1 за цим обвинуваченням, 

суд в мотивувальній частині вироку вказав на недоведеність його вини у

вчиненні указаного злочину,  а в

резолютивній частині вироку зазначив,  що

ОСОБА_1 підлягає виправданню за відсутністю в діянні складу злочину,  передбаченого 

ст. 212 ч.3 КК України.

Тобто,  висновки суду викладені в мотивувальній

частині вироку не відповідають прийнятому ним рішенню,  викладеному в резолютивній частині вироку.

Крім цього,  суд залишив без належної

оцінки ту обставину,  що ОСОБА_1

обвинувачувався за  ст.  ст. 27 ч.2, 

212 ч.3 КК України,  тоді як

виправдав його лише за  ст. 212 ч.3 КК

України.

Визнавши

ОСОБА_1 винним у створенні суб"єктів підприємницької діяльності з метою

прикриття незаконної діяльності,  але

виправдавши його в обвинуваченні про ухилення від сплати податків,  зборів (вказаним кримінальним законом,  суд оцінив докази,  на яких досудове слідство обґрунтовували вину

останнього,  такими,  що доводять лише факт несплати збору на

обов"язкове державне пенсійне страхування, 

але не доводять ,  що цей факт

відбувся в наслідок умисних дій ОСОБА_1, 

спрямованих безпосередньо на ухилення від сплати збору. При цьому суд не

дав належної оцінки обставинам створення ОСОБА_2 фіктивних підприємств,  зокрема, 

ТОВ „Оріан" та ТОВ „Промагрокомплект-сервіс",  за якими ОСОБА_1 реєстрував їх не на прохання

невстановленої особи,  а навіть за

власною ініціативою,  показам свідка

ОСОБА_5,  за якими ОСОБА_1 пропонував їй

зареєструвати ПП. „Оніка" на один тиждень.

Визнавши

ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, 

передбаченого  ст.  205 ч.2 КК України,  та формулюючи обвинувачення,  яке суд визнав доведеним,  суд не вказав,  яка ж шкода була спричинена діями

ОСОБА_1,  що є обов"язковою

вимогою  ст. 334 КПК України,  так як саме ця обставина є підставою для  кваліфікації дій засудженого за частиною 2

вказаної статті Кримінального кодексу.

Суперечливими

є і висновки суду щодо встановлення дійсних обставин реєстрації засудженим    ПП „Оріон-Буд",  оскільки суд вказав у вироку,  що

ОСОБА_1

у березні 2004 року погодився на пропозицію невстановленої особи зареєструвати

вказане підприємство,  тоді як доручення

від ОСОБА_14 на реєстрацію підприємства він отримав 27 лютого 2004 року.

Обираючи

ОСОБА_1 покарання за вказаним законом, 

суд дійшов висновку про можливість виправлення та перевиховання

засудженого без ізоляції його від суспільства шляхом звільнення від відбування

покарання з іспитовим строком.  При цьому

суд послався на позитивну характеристику засудженого,  та інші дані, 

які характеризують його особу, 

але залишив поза увагою ту обставину і не дав ніякої оцінки тому,  що вказаний злочин був вчинений ОСОБА_2 під

час відбування покарання за вироком Баришівського районного суду Київської

області від 10.11.1998 року,  яким він

був засуджений за  ст. 142 ч.3,  222 ч.1, 

42 КК України на 7 років позбавлення волі та згідно Указу Президента

України від 13.03.2003 року „Про помилування" 20.03.2003 року був

звільнений від відбування покарання з врахуванням не відбутого строку як

іспитового на 2 роки.

Не

враховано при цьому судом і кількість злочинних епізодів створення засудженим

фіктивних підприємств та розмір матеріальної шкоди,  спричиненої злочином.

За

наведеного висновок суду про ОСОБА_1 як особу, 

яка характеризується позитивно, 

не відповідає фактичним обставинам справи,  що в цілому ставить під сумнів законність

прийнятого судом рішення.

Враховуючи

наведені порушення кримінально-процесуального закону,  вирок підлягає скасуванню,  а кримінальна справа - направленню на новий

судовий розгляд,  під час якого суду

належить у відповідності до вимог 

ст.  ст. 22. 64 КПК України

повно,  всебічно і об"єктивно

з"ясувати всі обставини інкримінованих ОСОБА_1 злочинів,  дати належну оцінку дослідженим доказам,  в їх сукупності,  та в залежності від отриманого постановити

обгрунтоване і законне рішення.

Керуючись  ст. 

ст.  365,  366, 

374 КПК України,  колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляцію

прокурора задовольнити.

Вирок

Дніпровського районного суду м.  Києва

від 12 лютого 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати.

Кримінальну

справу за обвинуваченням ОСОБА_1

у вчиненні злочинів,  передбачених  ст. 

ст.  27ч.2,  205 ч.2, 

27 ч.2,  212 ч.3 КК України,  направити до Дніпровського районного суду

м.  Києва на новий судовий розгляд у

іншому складі суду.