Ухвала

від 06.05.2010 по справі 11-а-843

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ТСУД МІСТА КИЄ ВА

УХВАЛА Справа № 11-а-843 Головуючий у першій інс танції: Педенко А.М

Категорія: ст. 286 ч.1 КК України Доповідач: Шальнєва Т.П.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 травня 2010 року колегія суд дів судової палати у криміна льних справах Апеляційного с уду міста Києва у складі:

головуючого судді : Дембовс ького С.Г.

суддів: Шальнє вої Т.П., Балацької Г.О.

за участю прокурора: Рабінчу к Т.І.

засудженого: ОСОБА_2

захисника: ОСОБА_3

потерпілого: ОСОБА_4

представника потерпілого : ОСОБА_5

розглянула у відкритому с удовому засіданні криміналь ну справу за апеляціями прок урора, яка брала участь у розг ляді справи судом першої інс танції, ОСОБА_6 та захисни ка ОСОБА_3 на вирок Солом' янського районного суду м. Ки єва від 18 лютого 2010 року, яким:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця АДРЕСА_1 гром адянина України, працюючого водієм спецмашини на Централ ьній учбово-тренувальній баз і по ковзанярському спорту « Льодовий стадіон», зареєстро ваного у АДРЕСА_2 проживаю чого за адресою: АДРЕСА_3 раніше не судимого:

засуджено:

- за ст. 286 ч.1 КК України на 1 рік обмеження волі без по збавлення права керувати тра нспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК Україн и ОСОБА_2 звільнений від в ідбування покарання з випроб уванням з іспитовим строком на 1 рік.

На підставі ст. 76 КК України з асуджений зобов' язаний пер іодично з' являтися в органи кримінально-виконавчої інсп екції на реєстрацію, не виїжд жати за межі України на пості йне місце проживання без доз волу цих органів, повідомлят и ці органи про зміну місця пр оживання.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь Київсько го НДІСЕ - 1912 грн. з а проведен ня судово автотехнічної експ ертизи по справі.

Постановлено стягнути з ДП Центральне учбово-тренуваль на база по ковзанярському сп орту «Льодовий стадіон» на к ористь ОСОБА_4 моральну шк оду у розмірі 3000 грн.

За вироком суду першої ін станції ОСОБА_2 визнаний в инним у тому, що 28.11.2007 року прибл изно об 11 год. 30 хв., керуючи тран спортним засобом підвищеної небезпеки - технічно справ ним автомобілем “ВАЗ-21053”, д.н.з . НОМЕР_3 грубо порушив вим оги п.п. 1.5, 2.3б, 8.1, 10.1, 10.5, 11.4, 12.1, 12.3, 16.12 Правил дорожнього руху України, а са ме, під' їжджаючи до перехре стя вул. Народного Ополчення з вул. Смілянської в м. Києві, в иконуючи поворот ліворуч на вулицю Смілянську, проявив н еуважність до дорожньої обст ановки, проігнорував вимоги правил дорожнього руху і на д ілянці дороги з необмеженою оглядовістю, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, не надавши дорогу транспортном у засобу, що рухався по перехр ещуваній дорозі з права на лі во походу його руху, в результ аті чого скоїв зіткнення з ав томобілем «Тойота Камрі» д.н .з. НОМЕР_2 під керування во дія ОСОБА_4, що спричинило потерпілому середньої тяжко сті тілесні ушкодження.

В апеляції прокурор, яки й брав участь у розгляді спра ви судом першої інстанції, не оспорюючи фактичні обс тавини справи, кваліфікацію дій засудженого, просить вир ок суду першої інстанції щод о ОСОБА_2 скасувати в частині призначеного покара ння за м' якістю призначеног о йому покарання. Постановит и по справі новий вирок, яким в изнати винним ОСОБА_2 у вч иненні ним злочину, передбач еного ст. 286 ч.1 КК України та пр изначити покарання у виді 3 ро ків обмеження волі з позбавл енням права керувати транспо ртними засобами строком на 3 р оки, на підставі ст. 75 КК Україн и звільнити засудженого від відбування основного покара ння з випробуванням, встанов ивши іспитовий строк тривалі стю 3 роки. У решті вирок залиш ити без змін. На обґрунтуванн я своїх вимог апелянт посила ється на те, що призначене пок арання не відповідає тяжкост і вчиненого злочину та особі засудженого.

В апеляційній скарзі за хисник засудженого, вва жаючи вирок суду щодо ОСОБА _2 незаконним, необґрунтова ним, просить його скасувати, а справу повернути на додатко ве розслідування, вказуючи н а неповноту дізнання, досудо вого та судового слідства, іс тотні порушення кримінально -процесуального закону, а так ож на те, що висновки суду не в ідповідають обставинам спра ви.

Потерпілим ОСОБА_4 на апеляційну скаргу захисника засудженого були подані зап еречення, в яких останній про сить залишити вирок суду пер шої інстанції без змін.

Засудженим апеляція на в ирок суду першої інстанції н е подавалась.

Заслухавши доповідача, поя снення прокурора, який проси в свою апеляцію задовольнити та заперечував проти задово лення апеляції захисника, по яснення засудженого та його захисника, які просили задов ольнити їх апеляцію, а проти з адоволення апеляції прокуро ра заперечували, пояснення п отерпілого та його представн ика, які просили залишити вир ок суду першої інстанції без зміни, провівши судові дебат и, заслухавши останнє слово з асудженого, перевіривши мате ріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суд дів вважає, що вони не підляга ють задоволенню з таких підс тав.

Висновки суду про винніс ть засудженого ОСОБА_2 у в чиненні вказаного злочину пр и обставинах, викладених у ви року, є обґрунтованими, підтв ерджується доказами, які суд першої інстанції належно до слідив в судовому засіданні й яким дав належну оцінку.

Так, винність засудженог о ОСОБА_2 підтверджується :

- показаннями потерп ілого ОСОБА_4 , який поя снив, що 28.11.2007 року він керував а втомобілем «Тойота Камрі» д. н.з. НОМЕР_1 і рухався зі шви дкістю не більше 60 км/г в сторо ну аеропорту «Жуляни». Коли в ін під' їхав до перехрестя в улиць Народного Ополчення та Смілянської в м. Києві, почав, що загорілось зелене світло світлофора, що дозволяв рух й ого автомобілю. Рухаючись по лівій смузі, він пригальмува в перед пішохідним переходом , оскільки побачив жінку, яка п еребігала дорогу на червоний сигнал пішохідного світлофо ру, але в цей час автомобіль пі д керуванням ОСОБА_2 виїха в перед ним, в результаті чого сталось зіткнення. Його авто мобіль після зіткнення розве рнуло та призвело до зіткнен ня ще з одним автомобілем, що с тояв з правої сторони;

- показаннями свідк а ОСОБА_7, який поясни в, що в той день, коли сталось Д ТП, 28.11.2007 року, він був його свідк ом, та бачив, що автомобіль «То йота Камрі», який їхав попере ду нього, рухався на зелений с игнал світлофору. Коли вони п ід' їхали до перехрестя, рап тово з лівої сторони став рух атись автомобіль «Ваз», що пр извело до зіткнення з автомо білем «Тойота». На думку свід ка винним є саме водій автомо біля «ВАЗ», бо він звернув ува гу на те, що він не слідкував з а дорогою і не дивився правор уч в момент здійснення ним по вороту;

- показаннями свідк а ОСОБА_8, який поясни в, що 28.11.2007 року він знаходився в салоні свого автомобіля «ВА З- 2110» на вул. Н. Ополчення в м. Ки єві і збирався розпочати рух . Після того, як в його автомоб іль раптово в' їхав автомобі ль «Тойота Камрі», він вийшов та оцінив обстановку. Стало о дразу ж зрозуміло, що ДТП стал ась через те, що водій автомоб іля «ВАЗ 21053» не пропустив авто мобіль «Тойота», який рухавс я на зелене світло світлофор у. Також свідок уточнив, що він зробив висновок про те, що авт омобіль «Тойота» рухався сам е на зелений сигнал світлофо ру, оскільки він пропускав ав томобілі, що рухались в попут ному напрямку.

Суд правильно поклав в о снову вироку такі показання потерпілого та свідків, оскі льки вони були послідовними, логічними, переконливими, не мають ніяких суперечностей, які б давали підстави для сум нівів та узгоджуються з інши ми доказами по справі, зокрем а, з протоколом огляду місця Д ТП від 28.11.2007 року, який був підпи саний всіма учасника ДТП без будь-яких зауважень (т.1 а.с. 15-19); д аними, які містяться у схемі Д ТП, на якій зазначено розташу вання транспортних засобів п ід час зіткнення автомобілів та після нього, яка також підп исана всіма учасниками ДТП б ез будь-яких зауважень (т.1 а.с. 1 4); даними висновків судово-мед ичної експертизи № 556/к від 14 бе резня 2008 року, відповідно до як ої ОСОБА_4 були спричин ені тілесні ушкодження серед ньої тяжкості (т.1 а.с. 71).

Крім того, винність ОСО БА_2 підтверджується і висн овком авто технічної експерт изи № 11642 від 26.10.2009 року, в частині, в якій встановлено, що дії вод ія автомобіля «ВАЗ-21053» не відп овідали вимогам п. 16.6 ПДР Украї ни і вказана невідповідність з технічної точки зору знахо дилась у причинному зв' язку з виникненням ДТП.

Суд першої інстанції обґру нтовано визнав дану експерти зу достовірною в частині вин ності водія ОСОБА_2, оскіл ьки вона підтверджується інш ими доказами, на які суд посла вся у вироку та не протирічит ь фактичним обставинам справ и.

Доводи в апеляції захисн ика щодо неповноти досудовог о слідства, яке виразилось в т ому, що слідчим не було сфотог рафовано транспортні засоби , які в подальшому були визнан і речовими доказами, не заслу говують на увагу, оскільки зг ідно ст. 79 КПК України це є прав о слідчого, а не обов' язок.

Не заслуговують на увагу й доводи захисника про незак онність постанови про поруше ння кримінальної справи щодо ОСОБА_2

Справа може бути порушена т ільки в тих випадках, коли є до статні дані, які вказують на н аявність ознак злочину. Слід чий, прийшовши до висновку, що особа, яка скоїла злочин 28.12.2007 р оку встановлена, виніс поста нову про порушення криміналь ної справи щодо ОСОБА_2, ро з' яснивши останньому, при ц ьому, право на оскарження дан ої постанови (т.1. а.с. 9), однак О СОБА_2 своїм правом не скори стався.

Доводи захисника про те, щ о ні слідчим ні судом не було п еревірено чи дійсно ОСОБА_4 був травмований під час ДТП , не заслуговують на увагу, оск ільки в той же день, коли стало сь ДТП, ОСОБА_4 пройшов мед ичний огляд, і в нього були вия влені тілесні ушкодження, пр о що було відображено у прото колі (т.1. а.с. 24). Крім того, останн ьому знов таки, в день коли ста лась ДТП, була видана довідка з Київської міської клінічн ої лікарні № 4 про те, що він зве ртався до травмпункту, і у ньо го виявлені тілесні ушкоджен ня (т.1. а.с. 27).

Будь-яких даних про необ' єктивність органів досудово го слідства і суду при збиран ні і дослідженні доказів при перевірці справи також не вс тановлено і додатково апелян тами не надано.

Не знайшли свого підтвердж ення й посилання захисника п ро істотні порушення норм кр имінально-процесуального за кону, які б помогли бути підст авою для скасування вироку.

Отже, суд повно та всебічно розглянув справу, у вироку да в належну оцінку всім доказа м, та дійшов обґрунтованого в исновку про доведеність винн ості ОСОБА_2 у порушенні п равил безпеки дорожнього рух у особою, яка керує транспорт ним засобом, що спричинило се редньої тяжкості тілесні ушк одження, і обґрунтовано пост ановив обвинувальний вирок.

Кваліфікація дій засудж еного ОСОБА_2 за ст. 286 ч.1 КК У країни є правильною.

Що стосується доводів прок урора про невідповідність пр изначеного ОСОБА_2 покара ння його особі, то вони не засл уговують на увагу.

Міра покарання ОСОБА_2 п ризначена з дотриманням вимо г ст. 65 КК України, за своїм ви дом і розміром є справедливо ю, відповідає тяжкості вчине ного злочину та особі засудж еного, є необхідною та достат ньою для його виправлення, пе ревиховання та попередження нових злочинів.

Суд першої інстанції взяв д о уваги, що ОСОБА_2 вчинив з лочин, який згідно ст. 12 КК Укра їни, віднесений до категорії злочинів невеликої тяжкості , його особу, відсутність обтя жуючих покарання обставин, т е, що він працює водієм і це є й ого єдиний спосіб отримання заробітку. З урахуванням цих даних у сукупності суд першо ї інстанції обґрунтовано виз нав можливим призначити ОС ОБА_2 покарання за ст. 286 ч.1 КК У країни у виді обмеження волі , але не в максимальному розмі рі, передбаченому санкцією с т. 286 ч.1 КК України та без позбав лення його права керування т ранспортними засобами на пев ний термін.

У той же час суд першої інст анції, призначаючи відповідн е покарання та визнавши обст авинами, що пом' якшують пок арання - позитивні характер истики з місця роботи, те, що ОСОБА_2 раніше до криміналь ної відповідальності не прит ягувався, є інвалідом дитинс тва 3-ої групи, обґрунтовано ви знав можливим застосування д о останнього положень, перед бачених ст. 75 КК України та зві льнив його від відбування по карання з випробуванням із в становленням іспитового стр оку та покладенням на нього о бов' язків, відповідно до ст . 76 КК України.

Враховуючи наведене, слід в изнати, що призначене ОСОБА _2 покарання із застосуванн ям ст. 75 КК України не є м' яким .

Підстав для скасування в ироку, направлення справи на додаткове розслідування кол егія суддів не знаходить.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК Укр аїни, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляції прокурора, який б рав участь у розгляді справи судом першої інстанції, ОС ОБА_6 та захисника ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Вирок Солом' янського рай онного суду м. Києва від 18 люто го 2010 року щодо ОСОБА_2 - бе з змін.

Головуючий:

Судді: