Ухвала

від 16.06.2011 по справі 15/161-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"16" червня 2011 р. Справа № 15/161-10

вх. № 5261/3-15

Суддя господарського суду: Присяжнюк О.О.

при секретарі судового засідання: Стрижак О.М.

за участю представників сторін:

позивача (скаржника) - ОСОБА_1, довіреність № 128/10 від 23.12.2010 року

відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 17 від 30.12.2010 року

Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - не з'явився

розглянувши скаргу на дії органу держаної виконавчої служби - Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по справі за позовом за позовом

ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", м. Київ

Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Харківська теплоенергоцентраль - 5", Харківська область, Дергачівський район, с. Подвірки

про стягнення 78149564,69 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від "27" грудня 2010 року позов задоволено повністю та стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Харківська теплоенергоцентраль - 5" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 67565727,73 грн. боргу за поставлений природний газ, 8091685,01 грн. інфляційних, 2491097,83 грн. 3 % річних, 1054,12 грн. боргу за роботи з припинення газопостачання, витрати по сплаті державного мита в сумі 25500 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн..

На виконання вищевказаного рішення судом був виданий відповідний наказ.

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до суду зі Скаргою на дії органу держаної виконавчої служби - Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вхідний № 76), в якій просить суд:

- визнати неправомірними дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, які полягають у винесенні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 11.01.2011 року у справі № 15/161-10;

- визнати недійсною постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 11.01.2011 року у справі № 15/161-10;

- зобов'язати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби прийняти до виконання наказ господарського суду Харківської області від 11.01.2011 року № 15/161-10 (винести постанову про відкриття виконавчого провадження) та вжити всі заходи для повного виконання рішення суду.

Представник Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ВДВС) в судове засідання не з'явився, витребуваних попередньою ухвалою суду документів не надав, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Суд, вислухавши пояснення представників скаржника (позивача) та відповідача, дослідивши матеріали скарги, встановив наступне.

16.02.2011 року ВДВС було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення господарського суду Харківської області по справі № 15/161-10, яка обґрунтована тим, що законом можуть бути встановлені додаткові вимоги до виконавчих документів, а саме:

- додаткові вимоги до наказу господарського суду про примусове виконання рішення встановлено Інструкцією з діловодства в господарських судах України;

- пред'явлений на виконання наказ господарського суду Харківської області від 09.12.2010 № 33/177-10 не відповідає вимогам п.п. 3.5.9 п. 3.5 Інструкції з діловодства в господарських судах України, а саме: в наказі не зазначено «про примусове виконання рішення».

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Тому до даних правовідносин необхідно застосовувати Закон України «Про виконавче провадження» зі змінами та доповненнями в редакції що діє з 01.01.2011 року.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на Державну виконавчу службу.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження", в разі якщо строк пред'явлення виконавчого документу до виконання не закінчився і за умови відповідності документу вимогам даного Закону, - державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документу виносить постанову про відкриття виконавчого провадження та вживає заходів примусового виконання рішення.

Відповідно до ст. 7 вищезазначеного закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Державним виконавцем в мотивувальній частині постанови зазначено, що пред'явлений на виконання наказ господарського суду Харківської області від 09.12.2010 по справі № 33/177-10 не відповідає вимогам п.п. 3.5.9 п. 3.5 Інструкції з діловодства в господарських судах України, а саме: в наказі не зазначено «про примусове виконання рішення», у той час як ДК «Газ України» було пред'явлено на виконання наказ по с праві № 15/161-10 виданий 11.01.2011 року.

Виносячи постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець керувався п. 6. ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», а саме державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 19 цього Закону.

Відповідно до ст. 117 Господарського процесуального кодексу України наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі повинні бути зазначені:

1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ;

2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ;

3) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі ж дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання чинності рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою.

Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.

Скаржник, в обґрунтування своїх вимог, наголошує, що даний наказ суду відповідає нормам статті 19 вищезазначеного закону.

В ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження у разі не зазначення в наказі «про примусове виконання рішення».

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Закон - нормативно-правовий акт, що регулює найбільш значущі, найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил (норм); встановлене законодавчим органом (парламентом) загальнообов'язкове (для усіх громадян) правило, яке має найвищу юридичну силу. Закони обов'язкові до виконання протягом визначеного часу, на визначеній території та у відношенні до конкретного кола осіб, організацій та інших суб'єктів права.

Інструкція - правовий акт, який створюється органами державного управління для встановлення правил, що регулюють організаційні, науково-технічні, технологічні, фінансові та інші спеціальні сторони діяльності та відносин установ, закладів, підприємств, службових осіб.

Відповідно до вищезазначеного закон має найвищу юридичну силу, а інструкція це правовий акт який регулює виключно діяльність та відносини.

Інструкція з діловодства в господарських судах України встановлює єдину систему організації діловодства, порядок роботи з процесуальними та іншими документами і носить обов'язковий характер при веденні діловодства в системі господарських судів України відповідно до особливостей структури, з врахуванням штатної чисельності та технічного забезпечення конкретного господарського суду.

Вищезазначене свідчить про те, що інструкція з діловодства в господарських судах носить обов'язковий характер при веденні діловодства в системі господарських судів і ніяк не в системі органів державної виконавчої служби.

Державний виконавець приймаючи виконавчий документ до провадження повинен керуватися ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», якою чітко передбачено, що законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів, а не інструкцією.

За таких обставин, суд вважає, що постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження від 16.02.2011 року винесена безпідставно.

З урахуванням викладеного, суд вважає скаргу позивача обґрунтованою, законною та підлягаючою задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 86, 121 2 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Задовольнити скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на дії органу держаної виконавчої служби - Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Визнати неправомірними дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, які полягають у винесенні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 11.01.2011 року у справі № 15/161-10.

Визнати недійсною постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 11.01.2011 року у справі № 15/161-10.

Зобов'язати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби вжити всі заходи для повного виконання рішення суду.

Суддя Присяжнюк О.О.