Постанова

від 19.04.2012 по справі 10/5005/13996/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2012 року Справа № 10/5005/13996/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді : Орєшкіної Е.В. (доповідач)

суддів: Пруднікова В.В., Чимбар Л.О.,

секретар судового засідання Фузейникова В.О.,

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 01.02.2011 року,

від відповідача: не з’явився,

від третьої особи-1: не з’явився,

від третьої особи-2: ОСОБА_2, довіреність №391/10/10-1 від 19.03.2012 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2012 року у справі №10/5005/13996/2011

за позовом приватного підприємства «ПВФ Енергокомплекс», м.Запоріжжя

до приватного підприємства «А-ПРАЙМ», м.Дніпропетровськ

за участю третьої особи-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя, м.Запоріжжя

за участю третьої особи-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська, м.Дніпропетровськ

про визнання договору недійсним

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2011 року приватне підприємство «ПВФ Енергокомплекс»(далі по тексту ПП «ПВФ Енергокомплекс») звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про визнання недійсним договору №10/11-01 від 25.11.2010 року, укладеного між ним та приватним підприємством «А-ПРАЙМ»(далі по тексту ПП «А-ПРАЙМ»), та покладення на відповідача судових витрат по справі.

В обґрунтування позовних вимог послалось на ті обставини, що з 26.07.2011року по 01.08.2011 року державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Запоріжжя була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання ним вимог законодавства щодо податку на додану вартість при взаємовідносинах з відповідачем у період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року, за результатами якої складено акт №3418/23-08/33920690 від 01.08.2011 року. Відповідно до зазначеного акту зміст договору №10/11-01 від 25.11.2010 року, укладеного між сторонами, суперечить інтересам держави та суспільства, не відповідає вимогам ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України, порушує публічний порядок; договір вчинено без наміру створення правових наслідків, передбачених його змістом, в результаті чого він є нікчемним правочином. Висновки державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя, викладені в акті перевірки, покладені в основу позовної заяви, якою позивач просить суд договір №10/11-01 від 25.11.2010 року визнати недійсним.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2011 року до участі у справі №10/5005/13996/2011 в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено державну податкову інспекцію у Ленінському районі м.Запоріжжя; ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2012 року до участі у зазначеній справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ОСОБА_3 міжрайонну державну податкову інспекцію м.Дніпропетровська.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2012 року у справі №10/5005/13996/2011 (суддя Коваль Л.А.) в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 міжрайонна державна податкова інспекція м.Дніпропетровська подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з’ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, порушення ним норм матеріального та процесуального права, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2012 року у справі №10/5005/13996/2011 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги приватного підприємства «ПВФ Енергокомплекс»задовольнити.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення не було враховано, що предметом спірного договору є виконання відповідачем за дорученням позивача будівельно-монтажних робіт, а саме будівництво та реконструкція електромереж корпусів Запорізького машинобудівного заводу, тоді як відсутність виробничого обладнання, основних фондів та трудових ресурсів у відповідача, що встановлено в ході проведення позапланової перевірки співробітниками ОСОБА_3 міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська ПП «А-ПРАЙМ», унеможливлює його виконання.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог, викладених в апеляційній скарзі, заперечив, просив Дніпропетровський апеляційний господарський суд в її задоволенні відмовити, рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Представники відповідача та третьої особи-1 на виклик суду не з’явились, відзиви на апеляційну скаргу не надали, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертались, про час і місце проведення судового засідання повідомлені судом належним чином (а.с.18, 20 т.6).

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутніх в судовому засіданні представників позивача та третьої особи-2, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства та на предмет повноти з’ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (п.1 ст.626 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Між ПП «ПВФ Енергокомплекс»та ПП «А-ПРАЙМ»укладений договір №10/11-01 від 25.11.2010 року (далі по тексту договір), за умовами якого замовник (позивач у справі) доручив, а підрядник (відповідач у справі) прийняв на себе зобов’язання виконати будівельно-монтажні роботи на об’єкті за адресою: м.Запоріжжя, вул.Випробувачів, 9, Запорізький машинобудівний завод, будівництво та реконструкція електромереж його корпусів на підставі робочого проекту із власних матеріалів та своїми силами, а також з використанням матеріалів замовника.

Згідно п.2 договору його ціна складає 505 952 грн. (разом з ПДВ). Вартість матеріалів входить в ціну договору.

Замовник здійснює передоплату в розмірі 40% від вартості договору, не пізніше 2 банківських днів після його підписання на розрахунковий рахунок підрядника. Подальша оплата здійснюється поетапно, по мірі виконання підрядником робіт і їх передачі по акту здавання-приймання за формою КБ-2в (п.3.1 договору).

Підрядник приступає до виконання робіт за договором не пізніше 2-х календарних днів з моменту надходження передоплати та виконує їх на протязі 18 календарних місяців з моменту підписання договору та надходження передоплати (п.4.1 договору).

На момент укладання спірного договору відповідач мав ліцензію на здійснення господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури серії АВ №558579 строком дії: з 11.10.2010 року по 11.10.2013 року (а.с.20 т.2).

В період з 25.11.2010 року по 10.05.2011 року позивачем перераховано на розрахунковий рахунок відповідача в якості передоплати (оплати) за електромонтажні роботи за договором грошові кошти у загальній сумі 505 952 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та виписками по банківському рахунку ПП «ПВФ Енергокомплекс»(а.с.5-13 т.3).

Обставини виконання відповідачем робіт за спірним договором підтверджуються актами приймання виконаних будівельних робіт типової форми №КБ-2в за січень 2011року (а.с.51-59, 64-68 т.1), за лютий 2011 року (а.с.81-86, 90-95, 98-102 т.1), за березень 2011 року (а.с.105-111, 114-119 т.1), підписаними представниками сторін та скріпленими їх печатками.

З посиланням на акт перевірки податкового органу щодо дотримання ПП «ПВФ Енергокомплекс»вимог податкового та іншого законодавства позивач вважає оспорюваний договір фіктивним, таким, що суперечить інтересам держави та суспільства, порушує публічний порядок, що і зумовило його звернення з позовом до суду.

Відповідно до п.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст.203 Цивільного кодексу України.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно п.3 ст.215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст.234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Для визнання правочину фіктивним ознака вчинення його лише для виду повинна бути властива діям обох сторін правочину. Оскільки на виконання умов оспорюваного договору як позивачем, так і відповідачем виконані зустрічні зобов’язання, що підтверджено первинними документами, копії яких містяться в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав кваліфікувати спірний договір як фіктивний.

Відносно того, що оспорюваний договір порушує публічний порядок, не відповідає інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ст.228 Цивільного кодексу України), судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу того, що пославшись виключно на акт перевірки податкового органу, позивач не обґрунтував позов наявністю обставин, з якими закон пов'язує нікчемність договору як такого, що порушує публічний порядок, його невідповідність інтересам держави і суспільства, а відтак оспорюваний договір не може бути оцінений за цими підставами, у тому числі, як нікчемний.

З огляду на викладене Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції; рішення місцевого господарського суду ґрунтується на чинному законодавстві, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2012 року у справі №10/5005/13996/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя В.В. Прудніков

Суддя Л.О. Чимбар

(Повний текст постанови складено 20.04.2012р.)