Ухвала

від 02.07.2015 по справі 908/4313/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 31/118/14-7/127/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02.07.2015 Справа № 908/4313/14

Суддя Кутіщева-Арнет Н.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП АВТОСИСТЕМ" про відстрочку виконання рішення суду від 21.01.2015р. по справі № 908/4313/14.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО ЛАЙФ ЗАПОРІЖЖЯ", м. Запоріжжя.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП АВТОСИСТЕМ", м. Запоріжжя.

Суддя Кутіщева -Арнет Н.С.

Представник:

Від позивача (стягувач): Ботов М.Г., довіреність б/н від 24.10.2014р.;

Від відповідача (боржник, заявник): Галіченко Б.В., довіреність б/н від 24.11.2014р.

17.06.2015р. до господарського суду Запорізької області надійшла заява (вх. № 09-06/27068 від 17.06.2015р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП АВТОСИСТЕМ", про відстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 21.01.2015р. по справі № 908/4313/14.

Ухвалою від 22.06.2015р. заява прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 02.07.2015р.

Ухвалу суду було направлено на адреси сторін у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи, у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК ( 1798-12 ).

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищевикладене, сторони належним чином були сповіщені судом про дату, час та місце судового засідання.

Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В обґрунтування заяви відповідач (боржник) посилається на ст. ст. 83, 121 Господарського процесуального кодексу України, мотивує наступним:

Згідно з ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Ці положення відображені в Постанові Пленуму ВГС України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 року №9 (надалі - «Постанова»)

Згідно п. 7.1.1. Постанови, відстрочка означає відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо

Відповідно до п. 7.2. Постанови, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Як вбачається з рішення, позовні вимоги ТОВ «АВТО-ЛАЙФ ЗАПОРІЖЖЯ» задоволені завдяки додатковій угоді №1 від 07.04.2015р. (скорочено - «Додаткова угода») до договору №2 перевезення від 13.03.2012р. (скорочено - «Договір»), внаслідок якої заява ТОВ «ДП АВТОСИСТЕМ» про застосування строків позовної давності була відхилена. Дослівно з рішення, сторінка 4, абзац 15 та абзац 16: "Дана додаткова угода підписана сторонами та скріплена печатками підприємств, що спростовує заперечення відповідача щодо пропуску позивачем строків позовної давності. Документальних доказів, що дана додаткова угода оспорена відповідачем або визнана недійсною в установленому законом порядку, відповідачем не надано."

Поскільки на території ТОВ «ДП АВТОСИСТЕМ» додаткова угода не підписувалась, про дату, час і місце її укладання ТОВ «ДП АВТОСИСТЕМ» нічого не відомо, оригінального примірника цієї додаткової угоди на ТОВ «ДП АВТОСИСТЕМ» не має і ніколи не було, ініціативи щодо її укладання ТОВ «ДП АВТОСИСТЕМ» не виявляло, згоди на її укладання - не давало, укладання - не схвалювало, дій щодо прийняття її до виконання - не вчиняло, а про зміст і існування взагалі дізналось лише при розгляді справи № 908/4313/14, то ТОВ «ДП АВТОСИСТЕМ» звернулось до суду з позовною заявою від 12.05.2015 року про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 07.04.2015 до договору, що одержана господарським судом Запорізької області 15.05.2015 року.

Господарським судом Запорізької області винесено Ухвалу від 15.05.2015р. по справі №908/3190/15, якою порушено провадження у справі про визнання недійсного додаткової угоди до договору та присвоєно справі номер провадження 13/121/15.

Як передбачено ч. З ст. 207 Господарського кодексу (ГК) України, виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення, тобто, задоволення Судом законних вимог ТОВ «ДП АВТОСИСТЕМ» у справі № 908/3190/15 унеможливить виконання ТОВ «ДП АВТОСИСТЕМ» рішення у справі № 908/4313/14.

Станом на теперішній час, розгляд справи № 908/3190/15 триває. Згідно статті 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

30.06.2015р. від позивача (стягувача) надійшли заперечення на заяву про відстрочку виконання рішення суду, в яких позивачем зазначено, що:

Відповідно до викладеного у пункті 7.2. пленуму ВГСУ № 9 від 17.10.12 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», підставою для відстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Відповідач у заяві про відстрочку виконання рішення конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом не зазначив , аргументує свою заяву тим, що ним оскаржується у судовому порядку (визнається недійсною) додаткова угода до договору поставки, в рамках якого судом було прийнято рішення про стягнення з відповідача на користь позивача грошових сум. Відповідач у своїй заяві вказує, що у випадку прийняття судом рішення про задоволення його позову по визнання недійсною додаткової угоди до договору поставки буде вважатися недійсним господарське зобов'язання, що виникло на підставі додаткової угоди, що на думку Відповідача «унеможливить виконання ТОВ «ДП АВТОСИСТЕМ» рішення у справі № 908/4313/14».

З такими доводами відповідача позивач не погоджується, оскільки: неможливо на цей час знати, яке саме рішення прийміть суд у справі за позовом відповідача про визнання недійсним додаткової угоди до договору поставки; у випадку прийняття судом у справі рішення на користь відповідача - це не має за собою наслідку у вигляді скасування судового рішення, прийнятого в цій справі ; у випадку, якщо все ж судом буде признана недійсною додаткова угода до договору поставки, та буде скасовано рішення суду, що прийнято у цей справі, а з відповідача на користь позивача вже будуть стягнути грошові кошти, ГПК України передбачений окремий механізм вирішення цього питання, що визначений ст. 122 ГПК України - поворот виконання судового рішення. (Заперечення долучено до матеріалів справи).

До суду 01.07.2015р. від відповідача (заявника) надійшли письмові пояснення, в яких заявник посилається на тяжкий фінансово - майновий стан ТОВ «ДП Автосистем» та спірність укладання додаткової угоди № 1 від 07.04.2015р. до договору № 2 перевезення від 13.03.2012р., на підставі якій судом і було винесено рішення про стягнення з ТОВ «ДП АВТОСИСТЕМ» вище зазначених сум, фактичне їх стягнення в порядку виконавчого провадження матиме важкі наслідки для фінансового стану відповідача (пояснення та аналіз фінансово-майнового стану ТОВ «ДП АВТОСИСТЕМ» долучено до матеріалів справи).

В судовому засіданні 02.07.2015р. представник заявника підтримав заяву про відстрочку виконання рішення суду.

Представник стягувача просить суд відмовити відповідачу у задоволенні його заяви про відстрочку виконання рішення суду у зв'язку з відсутністю правових підстав.

Судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксації судового процесу за клопотанням представників сторін.

Відповідно до ст. 121 ГШПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за завою сторони, державного виконавця, за подання прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках , залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як було зазначено заявником в заяві про відстрочку виконання рішення від 21.01.2015р. по справі № 908/4313/14, згідно, Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р., господарський суд, на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з п. 7.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р., підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом . При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно з п. 2 Роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 12.09.1996р. № 02-5/33 "Про деякі питання практики застосування ст. 121 ГПК України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу і порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини , які ускладнюють виконання рішення суду, чи роблять неможливим в строк чи встановлений судом спосіб.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року №14 "Про практику розгляду судами скарги на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", при вирішенні заяви державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення ... суду потрібно мати на увазі, що, відповідно до статті 121 ГПК України, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках , які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутністю у нього майна, яке має бути передано стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо).

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст.43 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку що доводи заявника не мають виключного випадку, як для підстав щодо надання відстрочки виконання рішення суду від 21.21.01.2015р. по справі № 908/4313/14 на строк до 30.07.2015р. Заявник фактично відстрочкою на цей строк хоче діждатись результату розгляду спору по справі № 908/3190/15, але це не є підставою для застосування ст. 121 ГПК України.

Щодо обставини заявника в письмових поясненнях про скрутний фінансово-майновий стан, суд роз'яснює наступне: що тяжкий фінансовий стан підприємства не є виключною обставиною в розумінні ст. 121 ГПК України.

Суд зобов'язав, при застосуванні ст. 121 ГПК України, і розгляду питання над відстрочкою чи розстрочкою виконання рішення враховувати інтереси обох сторін по справі.

Позивач, в письмових поясненнях посилається на те, що фактичне стягнення зазначених сум згідно рішення від 21.01.2015р. по справі № 908/4313/14 в порядку виконавчого провадження матиме важкі наслідки для фінансового стану відповідача. Але, тяжкий фінансовий стан підприємства не є виключною обставиною в розумінні ст. 121 ГПК України.

З урахуванням вище наведеного, враховуючи інтереси обох сторін, фінансовий стан та матеріальні інтереси сторін, приймаючи до уваги розмір заборгованості за рішенням суду, щодо якого відповідач звернувся із заявою про відстрочку його виконання, суд не вбачає підстав для надання відстрочки виконання рішення суду. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП АВТОСИСТЕМ" про відстрочку виконання рішення суду від 21.01.2015р. по справі № 908/4313/14 на строк до 30.07.2015р. слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 22, 86, 121 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву (вх. № 09-06/27068 від 17.06.2015р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП АВТОСИСТЕМ" про відстрочку виконання рішення суду від 21.01.2015р. по справі № 908/4313/14 на строк до 30.07.2015р. залишити без задоволення.

Суддя Н.С. Кутішева - Арнет