Ухвала

від 19.12.2013 по справі 2-5492/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/11635/13 Справа № 2-5492/11 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Красвітна Т.П.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 року м. Дніпропетровськ

19 грудня 2013 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого -

суддів:

при секретарі

ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4

ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу по апеляційній скарзі Комунального підприємства "Житлово-експлутаційне підприємство №22» Дніпропетровської міської ради на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та виселення, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2011 року ОСОБА_6 звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що з 16 вересня 1989 року він, позивач, перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_8 Від шлюбу вони мають сина - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньку - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2. У вересні 1996 року на склад сім`ї з чотирьох осіб, враховуючи дітей, було надано трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, яка на час пред»явлення позову знаходиться на балансі Комунального підприємства "Житлово-експлутаційне підприємство № 22» Дніпропетровської міської ради. Квартира не приватизована. З червня 2006 року, за власною волею, ОСОБА_8 разом з дітьми виселилася з квартири за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ближня, 33/125, в ній не проживає, але з реєстраційного обліку ні вона, ні діти не знімалися. ОСОБА_10 з 12.02.2007 по 26.06.2007 навчався у м. Нікополь та проживав у свого дідуся - батька ОСОБА_8, з серпня 2007 ОСОБА_10 було зараховано студентом денного Факультету Харківського Національного автомобільно-дорожнього університету у м. Харкові, у лютому 2010 року його було переведено на заочний факультет. Тобто відповідач з власної волі проживав в різних місцях, але поза місцем своєї реєстрації. З дати виселення з квартири АДРЕСА_2 відповідач нею не цікавився, оплату за проживання та комунальні послуги не здійснював, в квартирі не проживав, витрат на утримання її у належному стані не ніс. Позивач зазначав, що 14 вересня 2011 року, коли він перебував на добовому чергуванні за місцем роботи, без його присутності та згоди, відповідач вселився у спірну квартиру, на вхідних дверях було змінено замки, доступ до квартири було заблоковано. Відповідач помістив у квартиру деякі свої речі та час від часу з власної волі приходить та робить вигляд постійного проживання у квартирі, залишаючись лише зареєстрованим у ній. Позивач, згідно уточнених позовних вимог, просив суд, на підставі ст. 72 ЖК України, визнати ОСОБА_7 таким, що втратив право користування, та виселити його з квартири АДРЕСА_2.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 квітня 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та виселення - відмовлено.

В апеляційній скарзі КП "Житлово-експлутаційне підприємство №22» Дніпропетровської міської ради посилається на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення відсутні, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що на підставі ордера на житлове приміщення № 314 серії 96 від 27 вересня 1996 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради № 305 від 20 вересня 1996 року, ОСОБА_6 була виділена квартира АДРЕСА_2, на склад сім'ї з чотирьох осіб: ОСОБА_6 - основний квартиронаймач, ОСОБА_8 - дружина, ОСОБА_7 - син та ОСОБА_9 - дочка (т. 1 а.с. 21), що підтверджується довідкою КПЖЕП № 22 від 27 жовтня 2011 року (т. 1 а.с. 22).

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 грудня 2010 року, яке набрало законної сили, шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 розірвано та встановлено, що ОСОБА_8 і ОСОБА_6 на протязі 2006 - 2010 років спільно не проживали (т. 1 а.с.70-71).

Відповідно до довідок № 2 від 01.11.2011 та № 3 від 08.01.2008 ОСОБА_7 протягом періоду з 12 лютого 2007 року по 26 червня 2007 року навчався у ПП В«Середня загальноосвітня пікола В«ЕденВ» , яка знаходиться у м. Нікополь (т. 1 а.с. 72, 73).

В повідомленні, надісланому на адресу ОСОБА_7 08 серпня 2007 року, зазначено, що наказом № 208/4 від 27 липня 2007 року його було зараховано студентом першого курсу до Харківського національного автомобільно-дорожнього університету (т. 1 а.с. 107, 108).

Згідно з довідкою Харківського національного автомобільно-дорожнього університету №182/12 від 20 січня 2012 року наказом №246/4 від 01 грудня 2011 року ОСОБА_7 було відраховано з факультету заочного навчання (т. 1 а.с. 109-110).

На підставі актів від 27 жовтня 2011 року та від 23 березня 2012 року, складених комісією та завірених майстром КПЖЕП № 22, зазначено, що ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 в квартирі АДРЕСА_2 не проживають з червня 2006 року (т. 1 а.с. 78, 150).

На підставі ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Крім того, ч. 3 ст. 71 ЖК України визначено перелік підстав, за наявності яких жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців. Однак, ч. 5 ст. 71 ЖК України також передбачено, що відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік законодавством Союзу РСР і Української РСР може бути встановлено й інші умови і випадки збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами на більш тривалий строк.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності, встановивши факт вчинення позивачем перешкод відповідачу у користуванні спірним житлом, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання ОСОБА_7 особою, що втратила право користування спірним житловим приміщенням, та його виселення.

Приймаючи до уваги, що основним квартиронаймачем спірної квартири є позивач ОСОБА_6 і вирішення даної справи по суті не впливає на правовідносини щодо найму житлового приміщення, колегія дійшла висновку, що права та законні інтереси апелянта КП "ЖЕП № 22» не порушені, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення відсутні.

Доводи апелянта про те, що відповідач не сплачує квартплату не спростовують правильність висновків місцевого суду.

Наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, зважаючи на положення ст.ст. 88, 303 ЦПК України, колегія дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення ухвалено у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Житлово-експлутаційне підприємство № 22» Дніпропетровської міської ради - відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Головуючий

Судді