Ухвала

від 14.12.2007 по справі 2-1266/2007

БІЛОЗЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-1266/2007

УХВАЛА

14 грудня  2007 року   

Білозерський  районний суд  Херсонської області в складі головуючого -

судді: Сокирко Л.М.  при секретарі:

Онофрійчук Л.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну

справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 

третя особа: Білозерська державна нотаріальна контора,  -

встановив:

Позивачка 16 жовтня 2007 року звернулася з вказаним

позовом до суду,  мотивуючи його

тим,  що вона постійно проживає в АДРЕСА_1

Відповідач по справі - її

син.

З 1957 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з

ОСОБА_3.  В період спільного життя вони з

чоловіком на спільні кошти та власними силами побудували житловий будинок з

надвірними будівлями в АДРЕСА_1

26 листопада 1981 року Правдинською сільською радою її

чоловіку було видане свідоцтво про право власності на вказану домобудівлю.

12 травня 2005 року ОСОБА_3склав заповіт на користь сина

- відповідача по справі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року

ОСОБА_3помер.

Після його смерті

відкрилась спадщина - домобудівля, 

розташована поАДРЕСА_1

30 червня 2006 року державним нотаріусом Білозерської

державної нотаріальної контори їй було видане свідоцтво про право на спадщину

за законом на 1/10 частину їх спільної з чоловіком домобудівлі. Відповідач

отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 9/10 частин їх

домобудівлі,  а 1/10 частину,  яку вона отримала згідно свідоцтва про право

на спадщину за законом,  вона передала у

власність відповідачу. В той час вона не зрозуміла,  що 1/2 частину домобудівлі,  яку придбала разом із спадкодавцем вона не

отримає взагалі.

Згідно вимог 

ст.  16 Закону України «Про

власність» все належне майно подружжям за час шлюбу,  належить їм на праві спільної сумісної власності.

Здійснення ними цього права регулюється Законом 1 СК України. Тобто,  1/2 частина домобудівлі по АДРЕСА_1,  належить їй.

У відповідності з законом,  вона не могла простою заявою до нотаріальної

контори відмовитись від своєї частки в спільному майні. Отримавши

правовстановлюючий документ на право власності на 1/2 частину їх спільної домобудівлі,  вона б мала змогу розпорядитися нею -

подарувати,  продати.

Згідно ч. 1 

ст.  1241 ЦК України непрацездатна вдова успадковує незалежно від

змісту заповіту половину частки,  яка

належала б їй у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Приймаючи до уваги, 

що спадкодавцю належала лише 1/2 частина домобудівлі,  розташованої по АДРЕСА_1,  то і спадщина відкрилась на 1/2 частину. її

обов'язкова частка в спадщині після смерті чоловіка складає 1/10 частину від

1/2 частини домобудівлі (тобто 1/20 частину від всієї домобудівлі).

Таким чином, 

свідоцтво про право на спадщину за законом,  видане їй державним нотаріусом Білозерської

державної нотаріальної контори 30 червня 2006 року на 1/10 частину домобудівлі,  розташованої по АДРЕСА_1,  а також договір про передачу ОСОБА_2.  1/10   

частки домобудівлі    повинні

бути    визнані частково

недійсними.

В даний час відповідач заявляє,  що є власником всієї домобудівлі,  має намір продати її,  а вона немає ніякого права на свою частку.

Вважає,  що при оформленні

свідоцтва про право на спадщину після смерті її чоловіка ОСОБА_3були порушені

її права,  як власника частини

домобудівлі.

Просила, 

постановити судове рішення,  яким

визнати свідоцтво про право на спадщину за заповітом,  видане Білозерською державною нотаріальною

конторою ЗО червня 2006 року ( зареєстровано за № 1686) на ім'я

ОСОБА_2-частково недійсним,  а саме,  в частині 1/2 частини домобудівлі,  розташованої по АДРЕСА_1; визнати за нею право власності на 1/2 частину

домобудівлі,  розташованої по АДРЕСА_1;

визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/10

частину домобудівлі,  розташованої по

АДРЕСА_1,  визнавши за нею право на

спадщину за законом на 1/10 частину 1/2 частини домобудівлі; визнати частково

недійсним договір про передачу майна у власність ОСОБА_2  посвідчений державним нотаріусом 22 серпня

2006 року,  визнавши дійсність договору в

частині 1/10 частини 1/2 вказаної домобудівлі та стягнути з відповідача на її

користь судові витрати по справі.

В судовому засіданні сторони зробили спільну заяву і

надали суду укладену та підписану мирову угоду з метою врегулювання спору на

основі взаємних поступок.

За умовами мирової угоди позивачка відмовляється від

своїх позовних вимог,  а відповідач дає

дозвіл на право користування домобудівлею, 

розташованою по АДРЕСА_1 Білозерського району Херсонської області

ОСОБА_1 по день її смерті.

Зазначена спільна заява та мирова угода приєднані до

справи. Сторонам роз'яснені наслідки такого рішення та закриття провадження у

справі,  що передбачені  ст. 

206 ЦПК України.

Враховуючи,  що

мирова угода,  укладена сторонами,  не суперечить закону,  не порушує права,  свободи чи інтереси інших осіб,  вчинена в інтересах обох сторін,  суд у відповідності до  ст. 

175,  п. 4 ч. 1  ст. 

205 ЦПК України ухвалою закриває провадження у справі.

Керуючись п. 4 ч. 1  ст. 

205 ЦПК України,  суд -

ухвалив:

Визнати мирову угоду, 

укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, 

згідно якої:

ОСОБА_1 відмовляється від своїх позовних вимог,  а ОСОБА_2 дає дозвіл на право користування

домобудівлею,  розташованою по АДРЕСА_1

Білозерського району Херсонської області ОСОБА_1 по день її смерті.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до

Херсонського апеляційного суду через Білозерський районний суд шляхом подачі в

5-денний строк з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження і

поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги,  з подачею її копії до апеляційної інстанції

або в порядку ч. 4  ст.  295 ЦПК Україну.