Рішення

від 23.03.2009 по справі 3/365-07нр

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.03.09

          Справа № 3/365-07нр.

за

позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

до

відповідача  суб'єкта підприємницької

діяльності - фізичної особи ОСОБА_2

про

встановлення порядку спільного користування майном та зобов'язання вчинити дії

СУДДЯ        Лиховид Б.І.

За

участю представників сторін:

Від

позивача:          ОСОБА_1,ОСОБА_3

Від

відповідача:      ОСОБА_2, ОСОБА_4

В

судовому засіданні 02.12.2008 року, на підставі с. 77 Господарського

процесуального кодексу України було оголошено перерву до 12.12.2008 року.

В

судовому засіданні 09.01.2009 року, на підставі с. 77 Господарського

процесуального кодексу України було оголошено перерву до 20.01.2009 року.

СУТЬ

СПОРУ: позивач в позовній заяві просив суд винести рішення, яким: 1) відкриту

галерею першого поверху будівлі АДРЕСА_1, відображену на плані під літ. «А» і

«Б», залишити у спільному користуванні ОСОБА_1 і ОСОБА_2; 2) ремонт

іобслуговування вказаної галереї проводити ОСОБА_1 і ОСОБА_2 пропорційно до їх

виділених часток, що у ОСОБА_1 складає 19,8 кв. м. або довжиною 7 м. 47  см.; 3) заборонити ОСОБА_1 і ОСОБА_2

виконувати будь-які капітальні роботи по галереї без взаємної згоди; 4)

зобов'язати ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 можливість вільного входу на галерею шляхом

встановлення єдиного замка для обох; 5) зобов'язати ОСОБА_2 убрати

(ліквідувати) із галереї самовільно проведені ним газові труби, без належної

згоди ОСОБА_1; 6) зобов'язати ОСОБА_2 відновити, відбудувати сходи на другий

поверх у відкритій галереї першого поверху у термін 15 днів; 7)зобов'язати

ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 викрадену металеву трубу; 8) зобов'язати ОСОБА_2 до

розділу дворової земельної ділянки АДРЕСА_1, яка знаходиться у спільному користуванні

з ОСОБА_1, не чинити ніяких перешкод ОСОБА_1 у користуванні подвір'ям і не

виконувати ніяких будівельних робот без згоди ОСОБА_1; 9) покласти на

відповідача всі витрати, пов'язані з розглядом справи: сплачене державне мито

по розгляду справи у судах, оплачену суму за проведення будівельно-технічної

експертизи у розмірі 348 грн. 50 коп., а також поплачену ОСОБА_1 суму за

отримання правової допомоги у розмірі 500 грн. 00 коп.

19.12.2008

року позивач подав до суду заяву про зміну позовних вимог, в якій просить суд:

1) відкриту галерею першого поверху будівлі АДРЕСА_1, відображену на плані під

літ. «А» і «Б», залишити у спільному користуванні ОСОБА_1 і ОСОБА_2; 2)

виділити ОСОБА_1 у спільну власність частину відкритої галереї першого поверху,

достатню для побудови сходової клітини.

Відповідач

у відзиві на позовну заяву (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог)

вимоги позивача не визнає та просить суд припинити провадження у справі в

частині встановлення порядку спільного користування майном на підставі п. 2 ч.

1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

В

письмових поясненнях, поданих до суду 19.03.2009 року, позивач підтримує

вимоги, викладені в заяві про зміну позовних вимог та просить суд задовольнити

їх із застосуванням 3 варіанту влаштування входу до належної ОСОБА_1 частини

приміщень на другому поверсі будинку АДРЕСА_1.

У

відзиві на позовну заяву (з урахуванням висновку судової будівельно-технічної

експертизи), поданому 16.03.2009 року відповідач проти вимог позивача заперечує

та просить суд відмовити в їх задоволенні.

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та

відповідача, дослідивши наявні докази по справі, суд вважає, що вимоги позивача

задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:

Як

вбачається з матеріалів справи, позивач - ОСОБА_1 та відповідач - ОСОБА_2 у

2006 році були учасниками товариства з обмеженою відповідальністю побутового

підприємства «Битовик», якому належало приміщення АДРЕСА_1.

Відповідно

до ч. 1 ст. 367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності може

бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

Відповідно

до ч. 2 ст. 367 ЦК України, у разі поділу спільного майна між співвласниками,

право спільної часткової власності на нього припиняється.

Відповідно

до ухвали Лебединського районного суду від 15.11.2005 року № 2-1040/05, у

вересні  2006 року ОСОБА_1 було виключено

із складу учасників товариства на підставі заяви про вихід і виділено частину

приміщення. Ухвалою Лебединського районного суду від 04.04.2006 року №

2-1040/05 затверджено мирову угоду  між

ОСОБА_1 та ТОВ «Битовик» про розподіл площ будівлі АДРЕСА_1.

Таким

чином, приміщення, що були у спільній частковій власності поділено між

співвласниками за мировою угодою.

Тобто,

у ОСОБА_1, відповідно до ухвали від 04.04.2006 року, виникло право приватної

власності на приміщення у будинку АДРЕСА_1, які зазначені в мировій угоді, крім

входу в підвал, який залишено в спільному користуванні.

Відповідно

до рішення Виконавчого комітету Лебединської міської ради від 20.12.2008 року

частина будівлі літ. «А» площею 328,7 кв. м., гараж літ. «Б», Ѕ частини підвалу

15.01.2007 зареєстровані за ТОВ побутовим підприємством «Битовик».

Як

свідчать матеріали справи, 13.03.2007 року було проведено реєстрацію припинення

юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю побутового підприємства

«Битовик», а його майно перейшло до ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом на

нерухоме майно, що видано Виконавчим комітетом Лебединської міської ради

22.06.2007 року.

Рішенням

господарського суду Сумської області від 24.01.2008 року по справі № 9/741-07

за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до

відповідача суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, про

визнання права власності на частину будинку і виділення частини будинку у

постійне користування, яке вступило в законну силу, визначено, що галерея після

розподілу залишилась у власності товариства з обмеженою відповідальністю

побутового підприємства «Битовик», вона не виділялась у власність ОСОБА_1 і не

залишалась в загальному користуванні.

Але,

оскільки майно юридичної особи ТОВ «Битовик», яке залишалось за ним на праві

власності на момент ліквідації, перейшло до єдиного на той час учасника

товариства - ОСОБА_2, то і право власності на галерею перейшло до ОСОБА_2

Відповідно

до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені

рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори)

під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів,

в яких беруть участь ті самі сторони.

Судом,

в процесі розгляду даної справи з урахуванням позиції Вищого господарського

суду України від 24.09.2008 року щодо дослідження технічної документації та

тверджень позивача про неможливість побудування сходової клітини, враховуючи

відповідну заяву позивача, було призначено судову будівельно-технічну

експертизу, на вирішення якої було поставлено питання: «надати технічно можливі

варіанти влаштування входу на другий поверх до приміщень, що належать

приватному підприємцю ОСОБА_1 АДРЕСА_1».

По

результатам проведеної експертизи експертом Шумер І.В. ПП «Регіональне

судово-експертне бюро» було складено висновок № 18/09 судової

будівельно-технічної експертизи від 18.02.2009 року. Як було встановлено в

процесі проведеної експертизи, існує 3 варіанти влаштування входу на другий

поверх до приміщення, яке належить на праві власності ОСОБА_1. При чому, у 2

варіантах (№ 1, № 2) є можливість проведення побудови східців поза межами

відкритої галереї.

Враховуючи

вищевикладене, вимоги позивача з урахуванням заяви про зміну позовних вимог

щодо залишення у спільному користуванні ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відкритої галереї

першого поверху будівлі АДРЕСА_1, відображену на плані під літ. «А» і «Б» та

виділення ОСОБА_1 у спільну власність частину відкритої галереї першого

поверху, достатню для побудови сходової клітини є необґрунтованими,

неправомірними та не підлягають задоволенню.

Керуючись

ст. ст. 82-85 Господарського 

процесуального  кодексу  України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          В позові - відмовити.

Суддя                                                                               

Б.І.ЛИХОВИД

Повний

текст рішення підписано: 30.03.2009 року