Рішення

від 12.02.2007 по справі 12/385

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/385

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

12.02.07 р.                                                                               Справа № 12/385                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Склярук О.І.

при секретарі судового засідання Здоренко В.В.

за участю представників сторін

від позивача – Куліков К.А.

від відповідача – не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом  

Приватного підприємства “Науково промислово-комерційне об'єднання

” ТАТА” м. Запоріжжя

до  Державного відкритого акціонерного товариства шахта ім. Коротченка Державної холдінгової компанії “Селідоввугліля”

про стягнення 14368 грн 25 коп.

ВСТАНОВИВ

  Приватне підприємство “Науково промислово-комерційне об'єднання

” ТАТА” м.Запоріжжя звернулося до господарського суду з позовною заявою до

Державного відкритого акціонерного товариства шахта ім. Коротченка Державної холдінгової компанії “Селідоввугліля” про стягнення збитків від зніцинення від інфляції у сумі  10 653 грн 47 коп ( з врахуванням уточнення зроблених представником позивача 27.11.2006 р.)   та три відсотка річних  у сумі  3 714 грн 78 коп.

 В обгрунтування позовних вимог позивач посилається,  що рішенням господарського суду Донецької області по справі № 38/51 з відповідача було стягнути 107 610 грн 81 коп, не виконання до цього часу цього рішення, цивільне законодавство, розрахунок, тощо.

 Відповідач в судове засідання жодного разу не з'явився, витребувані судом документи та відзив на позовну заяву суду не надав. Розгляд справи відкладався у зв'язку з відсутністю представників відповідача. Про час та місце судового засідання сторони повідомлялися шляхом надсилання на їх адреси відповідних ухвал рекомендованою поштою. Справу розглянуто згідно ст.75 ГПК України.

 Дослідивши обставини справи, вислухав пояснення представника позивача господарський суд встановив

  Рішенням господарського суду Донецької області по справі  від 14.03.2002 року  № 38/51   з відповідача на користь позивача було стягнуто збитків у сумі 101 454 грн 55 коп, витрати по сплаченому державному миту та витрати за оплату інформаційне-технічних послуг , всього на суму 107610 грн 81 коп.

  На підставі цього рішення видано наказ на примусове виконання рішення суду.

  Вказані вище  обставини,  встановлені постановою Донецького апеляційного господарського суду по справі № 17/340 від 22.02.2006 року і не потребують доказуванню по цій справі відповідно до ст. 35 ГПК України. Цією ж постановою з відповідача було стягнуто три відсотка річних у сумі  9 139 грн 25 коп. ,  інфляційні у сумі 30 436 грн 35 коп за період з 01.09.2002 р. по 31.08.2005 р.

   На теперішній час вказана заборгованість з боку відповідача перед позивачем не погашена, позивач не втратив права її отримати.

  Предметом вимог позивача є вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів у вигляді втрат від зніцинення через інфляцію 107 610 грн 81 коп, за період часу з 01.09.2005 р. по 26.10.2006 року   у сумі  10 653 грн 47 коп.   та 3 % річних з тієї ж суми за той же час прострочення у сумі 3 714 грн 78 коп.

  За приписами ст.625 ЦК України ( статті 214 ЦК УРСР, що діяв до 01.01.2004 року)  боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен на вимогу кредитора  сплатити суму основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три відсотка річних, якщо іншій розмір процентів не встановлено законом або договором.

  Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в незалежності від наявності вини у його діях.

  Інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі  за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а 3 % річних – платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником . Тому ні 3 % , ні індекс інфляції не може розцінюватися як заходи відповідальності за порушення зобов'язання та в зв'язку з цим відноситися  до санкцій у розумінні ст.12 Закону України  “Про відновлення платеспроможності боржника або визнання його банкрутом.”

 Окрім того документів, що  відносно відповідача порушено справу про банкрутство суду не надано.

 З огляду на вищевикладене позовні вимоги позивача є такими,  що підлягають задоволенню.

 На підставі ст.ст.526, 625, абзацу другого пункту 4 прикінцевих та перехідних положень  Цивільного  кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75,ст.ст.82-85 ГПК України господарський суд встановив

                                              ВИРІШИВ

   Позов задовольнити

   Стягнути з Державного відкритого акціонерного товариства шахта ім.Коротченка Державної холдінгової компанії “Селідоввугілля” ( м.Селідове, ЄДРПОУ 00175254) на користь Приватного підприємства “Наукове промислово-комерційне об'єднання “ТАТА” ( м.Запоріжжя, вул.Макаренко. б.13  ЄДРПОУ 19264196) збитки від зніцинення від інфляції у сумі  10 653 грн 47 коп ,  три відсотка річних  у сумі  3 714 грн 78 коп, витрати по сплаті державного мита у сумі 144 грн та витрати по сплаті за інформаційне-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн

Суддя                                                                         Склярук О.І.