Рішення

від 04.06.2009 по справі 16/93-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

04.06.2009                                                             

  Справа №  16/93-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді

 Немченко Л.М. при секретарі

Шульженко Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу 

за позовом

Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Нова Каховка Херсонської області

до

ОСОБА_2 м. Нова Каховка Херсонської області 

про

  стягнення 74505 грн. 20 коп.

за

участю представників сторін:

від  позивача - приватний підприємець ОСОБА_1 пас.

НОМЕР_1 від 21.10.98 р.

від 

відповідача - представник ОСОБА_3 дов. №4 від 04.06.09 р.

          Приватний

підприємець ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з

ОСОБА_2  (відповідач) суми боргу  35273 грн.80 коп., 32275 грн.53 коп. пені,

6425 грн.31 коп. інфляційних втрат та три відсотки річних у сумі 530 грн.56

коп. та судові витрати.

          Відповідач позовні вимоги не визнав,

з причин викладених у заявленому у межах цієї справи зустрічному позові, в

якому  він просив суд визнати договір

неукладеним.

          Позивач підтримав позовні вимоги у

повному обсязі.

          Суд ухвалою від 05.06.2009 р.

повернув зустрічну позовну заяву, оскільки при її подачі не було позивачем за

зустрічним позовом заплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення, що

суперечить в.3-1 ст.57 ГПК України.

             Вивчивши матеріали справи,

заслухавши представників  сторін, суд-

в с т а н о в

и в:

           Між сторонами

укладався договір № 01-10/08 від 01.10.2008 р. на поставку піску. Згідно п.1

договору сторони домовились, що Постачальник (позивач) зобов'язується  поставити 600 т піску по ціні 54 грн.76 коп.

на загальну вартість 32856 грн., а Покупець   

(відповідач) прийняти та сплатити його вартість. За п.4.2 договору

Покупець зобов'язується  сплатити

вартість поставленого товару не пізніше двох банківських днів від дати поставки

товару.

          Договір підписаний сторонами без

зауважень, скріплений печаткою. Протягом дії договору, в нього не вносилися

зміни та доповнення.

          Із огляду на зазначений договір суд

дійшов висновку, що за своєю природою він є договором підряду, правовідносини,

які витікають із нього регулюються 

ст.265-271 ГК України.

          Із огляду на договір поставки суд

дійшов до висновку, що всі істотні умови договору погоджені, у зв'язку з  чим, зазначений договір є укладеним

          Відповідно до ст.526 ЦК України

зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та

вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності

таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що

звичайно ставляться.

          Відповідно до ст.525 ЦК України

одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не

допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Відповідно до ст.173 ГК України

господарськими визнаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами

господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання із підстав

визначених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт                 (зобов'язана сторона, в тому

числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько

-господарського характеру на користь іншого суб'єкта    ( виконати роботи, сплати кошти , тощо) або

утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної

сторони виконання її обов'язку.

          Відповідно до ст.174ГК України до

підстав виникнення господарських зобов'язань віднесені  господарські договори.

          Судом встановлено, що позивач виконав

свої зобов'язання поставивши відповідачу пісок в кількості 702,220 т по ціні 45

грн.42 коп. на загальну суму 38 273 грн.80 коп., що підтверджено видатковими

накладними № РН-013  та № РН-012 від

20.10.08 та довіреністю № 144 від 20.10.08 та № 141 від 14.10.08.

          Із огляду на надані  документи суд дійшов до висновку, що  пісок у кількості 600 т поставлено на умовах

договору № 01-10/08 від 01.10.08, решта піску у кількості 103,220 т поставлено

за усним правочином, наявність якого підтверджується вищезазначеними первинними

документами.

          Суд дійшов до висновку, що грошові

зобов'язання відповідача перед позивачем щодо одержаного піску на умовах

договору № 01-10/08 виникли через два банківські дні  від дня одержання матеріалів, тобто з

22.10.2008 р. Щодо грошових зобов'язань 

за решту піску, то вони  виникають

у відповідача за правилами ст.530 ЦК України.

          Згідно ст.530 ЦК України якщо строк

виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом

пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який

час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний термін від дня

пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору

або актів цивільного законодавства.

          Судом встановлено, що позивач

пред'явив відповідачу претензії № 1 від 17.12.08 та №2 від 10.02.09 щодо оплати

заборгованості, що підтверджено поштовими повідомленням про вручення претензій

відповідачу відповідно 19.12.08 та 12.02.09.

          При таких обставинах, суд дійшов до

висновку, що у відповідача виникло зобов'язання на день розгляду справи щодо

сплати суми вартості отриманого піску.

          Судом встановлено, що відповідач

частково сплатив суму вартості піску, на день розгляду справи  сума заборгованості складає 35273 грн.80 коп.

          В зв'язку з цим суд дійшов до

висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають

задоволенню.

           Позивач нарахував штрафні санкції у

вигляді пені у розмірі 0,5 %  від суми

заборгованості за кожний день прострочення у сумі 32275 грн.63 коп.

Пункт 6 ст.231 Господарського  Кодексу 

України визначає, що  штрафні

санкції за порушення грошових зобов'язань 

встановлюються у відсотках, розмір яких 

визначається  обліковою  ставкою 

Національного  банку України за

весь час  користування чужими  коштами, якщо 

інший  розмір  відсотків 

не  передбачено  законом або 

договором.

Як витікає із умов договору,

сторони не погодили умови щодо 

відповідальності  відповідача за

несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Ст.231 ГК України визначені розміри

штрафних санкцій за невиконання господарських зобов'язань у правовідносинах, де

однією стороною є суб'єкт господарювання, що належить до державного сектору

економіки або порушення пов'язане з виконанням державного контракту.

Як видно з матеріалів справи,  до правовідносин сторін не можуть бути

застосовані правила ст.231 ГК України. В зв'язку з цим, суд відмовляє в

задоволенні позивних вимог щодо стягнення пені.

Відповідно до ст. 625 ЦК України

боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу

кредитора  сплачує суму боргу з

урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три

відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не

встановлений договором або законом.

На підставі ст.625 ЦК України

позивач нарахував  три відсотки річних у

сумі 530 грн.56 коп. та  суму інфляційних

втрат 6425 грн.31 коп.

Із огляду на зазначене, суд

задовольняє позовні вимоги в цій частині частково, оскільки при розрахунку

інфляційних втрат позивачем допущена арифметична помилка.                     Сума інфляційних втрат

складає 4097 грн.91 коп.

          У відповідності до ст.49 ГПК України

судові витрати суд покладає на 

відповідача пропорційно стягнутій сумі.

          Керуючись ст.ст.49,82,83,84

Господарського процесуального кодексу України, суд-

          в и р і ш и в:

                    1. Позовні вимоги

задовольнити частково, в сумі 39902 грн.27 коп.

                    2.Стягнути з ОСОБА_2

(74900, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 05520359, інші реквізити суду невідомі) на користь

приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код 2655905738) 35273 грн. 80 коп.

основного боргу, 4097 грн. 91 коп. інфляційних збитків, 530 грн. річних, 399

грн. 02 коп. витрат по оплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

         3. В решті позовних вимог відмовити.

          Наказ видати після набрання рішенням

законної сили.

Суддя                                                                                      Л.М.

Немченко