Рішення

від 07.07.2015 по справі 916/5089/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" липня 2015 р.Справа № 916/5089/14 За позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідача: об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "НОМЕР СІМ"

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Іллічівської міської ради Одеської області

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "ОДЕСАОБЛЕНЕРГО"

про зобов'язання не чинити перешкод у користуванні майном

Суддя Цісельський О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (особисто)

ОСОБА_3 (за довіреністю)

від відповідача: Комаров К.А. (за довіреністю)

Капанишина Г.С. (за довіреністю)

від третьої особи ІМР: Охотніков В.В. (за довіреністю)

від третьої особи ПАТ "ЕК ОДЕСАОБЛЕНЕРГО": Оляш О.Ю. (за довіреністю)

У відповідності до ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 12.02.2015р. до 11 год. 00 хв. 19.02.2015р.

СУТЬ СПОРУ: позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить суд зобов'язати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "НОМЕР СІМ" не чинити перешкоди у переносі двох електричних кабельних ліній 0,4 кВт балансоутримувачем яких є об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "НОМЕР СІМ" за межі земельної ділянки кадастровий НОМЕР_1, площею 0,0300 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 і належить на праві оренди фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.12.2014 року позовну заяву (вх.№5245/14) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №916/5089/14, справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.01.2015р. Іллічівську міську раду та ПАТ "Енергопостачальна компанія "ОДЕСАОБЛЕНЕРГО" залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Письмове клопотання позивача про продовження строку розгляду справи (вх.№2-800/15 від 12.02.2015р.) судом задоволено, у звґязку з чим строк розгляду справи було продовжено до 05.03.2015р.

Клопотання відповідача про припинення провадження у справі (вх.№926/15) судом було не задоволено, з підстав його недоведеності та необґрунтованості.

З метою повного, всебічного розгляду обставин справи, для роз'яснення питань, що виникли при вирішенні спору та потребують спеціальних знань у галузі будівництва, суд, ухвалою від 19.02.2015р. призначив у справі №916/5089/14 судову експертизу, проведення якої доручив Одеському науково-дослідницькому інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, на вирішення експерта було поставлено наступні питання:

1) Чи викличе подовження кабельних ліній збільшення додаткових втрат електричної енергії, потужності та збільшення фінансових витрат об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "НОМЕР СІМ" на оплату електроенергії (2 кабельні лінії 0,4 кВт, марки 2ААШВУ 4х95, довжиною 330 метрів подовжаться на 35 метрів кожна)?

2) Чи збільшаться витрати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "НОМЕР СІМ", як балансоутримувача на обслуговування та експлуатацію електричних кабельних ліній, у зв'язку із встановленням 4 з'єднувальних муфт та збільшенням довжини кабельних ліній?

3) Чи вплине встановлення 4 з'єднувальних муфт і збільшення довжини електричних ліній на надійність безперебійного електропостачання та збільшення ймовірності аварійної ситуації (перебоїв електропостачання)?

4) Чи можливе винесення кабелю іншим шляхом без встановлення з'єднувальних муфт?

Розгляд справи було зупинено.

19.06.2015р. на адресу господарського суду Одеської області надійшов висновок Одеському науково-дослідницькому інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (вх.№15704/15), у зв'язку з чим провадження у справі було поновлено.

Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (вх.№2-3724/15 від 07.07.2015р.), судом задоволено, з підстав його недоведеності.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача заявлені позивачем позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у їх задоволенні, з підстав викладених у відзиві на позов (вх.№9/15 від 05.01.2015р.)

Представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Іллічівської міської ради Одеської області заявлені позивачем позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх в повному обсязі, з підстав викладених у відзиві (вх.№17240/15 від 07.07.2015р.).

Представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "ОДЕСАОБЛЕНЕРГО" заявлені позивачем позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх в повному обсязі, однак письмову позицію щодо позову суду не надав.

В процесі розгляду справи учасниками процесу були надані додаткові докази, які оглянуті судом та залучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд встановив:

Відділом комунального господарства та благоустрою Іллічівської міської ради позивачу було надано дозвіл №57 від 30.09.2013р. №57 на порушення об'єкту благоустрою.

02 грудня 2013р. між Іллічівською міською радою (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) було укладено договір оренди землі №126, згідно умов п.1.1. якого Орендодавець на підставі Закону України "Про оренду землі" та рішення Іллічівської міської ради від 11.10.2013р. №408/69-VI "Про поновлення договору оренди землі фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1" надає, Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,0300 га несільськогосподарського призначення із земель житлової та громадської забудови (кадастровий номер НОМЕР_1), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, згідно з планом земельної ділянки, який є невід'ємною частиною Договору.

21 березня 2014р. Управлінням Архітектури та містобудівництва Іллічівської міської ради позивачу було видано містобудівні умови та обмеження, у відповідності до яких містобудівних умов та обмежень позивачем було розроблено проект Дизайн-центру та благоустрою прилеглої території та розроблено схему переносу інженерних мереж з переданої в оренду земельної ділянки.

За погодженою у встановленому порядку схемою електропостачання, електричний кабель ТП2363 має проходити не через ділянку, а вздовж неї, у зв'язку з чим підлягає виносу за її межі.

Листами №11 від 16.05.2014р. та №12 від 16.05.2014р. відповідач відмовив позивачу в погодженні переносу кабелю, з посиланням на те, що перенесення кабелю за межі зазначеної земельної ділянки призведе до порушення цілісності електричних мереж.

10 червня 2014р. Інспекцією ДАБК в Одеській області зареєстровано декларацію про початок виконання підготовчих робіт, відповідно до якої позивачу надає право на проведення робіт з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель та споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки.

Зі змісту висновку судової інженерно-технічної експертизи №1199/20 від 29.05.2015р. вбачається, що за проведеними розрахунками КЛ після переносу буде відповідати згідно діючих норм своєму функціональному призначенню - постачання електричної енергії у житловий будинок за відповідними нормами якості (Л11).

Приймаючи до уваги вищенаведене, позивач вважає, що безпідставна відмова відповідача від погодження переносу кабелю ТП2363 за межі земельної ділянки, і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, надані під час судового розгляду, проаналізувавши наявні у справі докази у їх сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Стаття ст.15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення , невизнання або оспорювання.

Згідно з п.1 ч. 2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов'язків.

Зі змісту ч.3 ст.16 ЦК України вбачається, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

У відповідності до ст.391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Реалізуючи передбачене ст.64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Таким чином, з врахуванням того, що відмова відповідача у наданні згоди на перенесення кабельної лінії, викладена у листах №11 від 16.05.2014р. та №12 від 16.05.2014р. на думку суду - не є чиненням перешкод у переносі двох електричних кабельних ліній 0,4 кВт балансоутримувачем яких є відповідач.

З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку, що на час звернення до суду права позивача не були порушені відповідачем, отже підстави для задоволення позову у суду відсутні.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З врахуванням наведеного, у задоволенні позову фізичної особи-підприємця фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суд відмовляє.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, судові витрати, згідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - відмовити повністю.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Повний текст рішення складено 13 липня 2015 р.

Суддя О.В. Цісельський