Постанова

від 09.12.2015 по справі 916/5089/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2015 року Справа № 916/5089/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корсака В.А.- головуючого, Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б., за участю представників: позивача не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином) відповідачаКапанишина Г.С. (голова правління) третіх осібне з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуФізичної особи - підприємця ОСОБА_5 на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 р. у справі № 916/5089/14 господарського суду Одеської області за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_5 доОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "НОМЕР СІМ" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 1. Іллічівської міської ради Одеської області, 2. Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "ОДЕСАОБЛЕНЕРГО" прозобов'язання не чинити першкод у користуванні майном В С Т А Н О В И В :

Фізична особа - підприємець ОСОБА_5 звернулась до господарського суду Одеської області з позовом в якому просила зобов'язати Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "НОМЕР СІМ" не чинити перешкоди у переносі двох електричних кабельних ліній 0,4 кВт балансоутримувачем яких воно є за межі земельної ділянки кадастровий НОМЕР_1, площею 0,0300 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 і належить їй на праві оренди.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.01.2015 р. Іллічівську міську раду та ПАТ "Енергопостачальна компанія "ОДЕСАОБЛЕНЕРГО" залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.02.2015 р. було призначено у справі №916/5089/14 судову експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідницькому інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, на вирішення експерта було поставлено наступні питання: 1) Чи викличе подовження кабельних ліній збільшення додаткових втрат електричної енергії, потужності та збільшення фінансових витрат об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "НОМЕР СІМ" на оплату електроенергії (2 кабельні лінії 0,4 кВт, марки 2ААШВУ 4х95, довжиною 330 метрів подовжаться на 35 метрів кожна)? 2) Чи збільшаться витрати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "НОМЕР СІМ", як балансоутримувача на обслуговування та експлуатацію електричних кабельних ліній, у зв'язку із встановленням 4 з'єднувальних муфт та збільшенням довжини кабельних ліній? 3) Чи вплине встановлення 4 з'єднувальних муфт і збільшення довжини електричних ліній на надійність безперебійного електропостачання та збільшення ймовірності аварійної ситуації (перебоїв електропостачання)? 4) Чи можливе винесення кабелю іншим шляхом без встановлення з'єднувальних муфт? Провадження у справі було зупинено.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.06.2015 р., у зв'язку із надходженням до суду висновку Одеського науково-дослідницького інституту судових експертиз Міністерства юстиції України провадження у справі було поновлено.

Рішенням господарського суду Одеської області від 07.07.2015 р. у даній справі (суддя Цісельський О.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 р. (головуючий суддя Аленіна О.Ю., судді Богатиря К.В., Величко Т.А.), у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, Фізична особа - підприємець ОСОБА_5 звернулась до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 р. та рішення господарського суду Одеської області від 07.07.2015 р. скасувати, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до невідповідності висновків судів обставинам справи та порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.11.2015 р. касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Іллічівська міська рада Одеської області надає додаткові пояснення по даній справі, які просить врахувати при вирішенні даного спору.

У відзиві Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "НОМЕР СІМ" обґрунтовує свою позицію щодо касаційної скарги та просить залишити оскаржувані судові рішення без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні 09.12.2015 р. представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 02.12.2013 р. між Іллічівською міською радою (орендодавець) та ФОП ОСОБА_5 (орендар) було укладено договір оренди землі №126.

Відповідно до п.1.1 договору, орендодавець на підставі Закону України "Про оренду землі" та рішення Іллічівської міської ради від 11.10.2013 р. №408/69-VI "Про поновлення договору оренди землі фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5" надає, орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,0300 га несільськогосподарського призначення із земель житлової та громадської забудови (кадастровий номер НОМЕР_1), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, згідно з планом земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору.

21.03.2014 р. Управлінням Архітектури та містобудівництва Іллічівської міської ради позивачу було видано містобудівні умови та обмеження, у відповідності до яких було розроблено проект Дизайн-центру та благоустрою прилеглої території та розроблено схему переносу інженерних мереж з переданої в оренду земельної ділянки.

На земельній ділянки, що є об'єктом оренди та знаходиться за адресою АДРЕСА_1, прокладені дві кабельні лінії від ТП 2363 до електрощитової будинку.

Як вбачається з акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін №1504 від 02.10.2005 р., кабельні лінії від ТП2363, РУ-04 кВ, вих. №2, 12 розміщуються за адресою АДРЕСА_1 та знаходились на балансі ОСББ "Дом АББО" (т.1 а.с.104).

В подальшому, відповідно до акту прийому-передачі електроустановки від 18.01.2012 р. кабельні лінії були прийняті на баланс ОСББ "НОМЕР СІМ"(т.1 а.с.67).

Відповідно до листа ВАТ "Енергопостачальна Компанія Одесаобленерго" від 26.02.2012 р., безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує споживач, тобто, ОСББ "НОМЕР СІМ".

Листами №11 від 16.05.2014 р. та №12 від 16.05.2014 р. відповідач відмовив позивачу в погодженні переносу кабелю, з посиланням на те, що перенесення кабелю за межі зазначеної земельної ділянки призведе до порушення цілісності електричних мереж.

Відмова відповідача від погодження переносу кабелю зумовила звернення позивача із позовом до суду.

Судами попередніх інстанцій визнано позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з такими висновками, з наступних підстав.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибуткової території.

Згідно зі ст. 18 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання відповідно до цього Закону та статуту зобов'язане забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан неподільного та загального майна, що належить членам об'єднання, а також припиняти дії третіх осіб, що утруднюють або перешкоджають реалізації прав володіння, користування і розпорядження неподільним та кагальним майном членами об'єднання.

З огляду на матеріали справи, кабельні лінії від ТП2363, РУ-04 кВ знаходяться на балансі ОСББ "НОМЕР СІМ".

Відповідно до п. 3 ст. 76 Земельного кодексу України уздовж повітряних і підземних кабельних ліній електропередачі встановлюються охоронні зони.

Статтею 112 Земельного кодексу України встановлено, що охоронні зони створюються навколо особливо цінних природних об'єктів, об'єктів культурної спадщини, гідрометеорологічних станцій тощо з метою охорони і захисту їх від несприятливих антропогенних впливів; уздовж ліній зв'язку, електропередачі, земель транспорту, навколо промислових об'єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об'єкти. Правовий режим земель охоронних зон визначається законодавством України.

Державним комітетом України у справах містобудування і архітектури 17.04.1992 р. затверджено наказ №44 Держкоммістобудування про "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360-92".

Пунктом 8.23* ДБН 360-92** встановлено, що повітряні лінії електропередачі напругою 35 кВ і вище слід розміщувати за межами сельбищних територій, а при реконструкції міст - передбачати їх винесення за межі сельбищних територій.

Для повітряних і кабельних ліній електропередачі, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв (далі - електричні мережі) всіх напруг встановлюються охоронні і санітарно-захисні зони, розміри яких залежать від типу і напруги енергооб'єкта. Розміри цих зон слід приймати за таблицею 8.5а*.

Використання земельних ділянок в охоронних і санітарно-захисних зонах електричних мереж повинне бути письмово узгоджене з власниками цих мереж, державними органами пожежної охорони та санітарного нагляду.

В охоронних і санітарно-захисних зонах електричних мереж забороняється будувати житлові, громадські та дачні будинки; розташовувати автозаправні станції або сховища пально-мастильних матеріалів; влаштовувати спортивні майданчики для ігор, стадіони, ринки, зупинки громадського транспорту здійснювати зупинки всіх видів транспорту (крім залізничного) в охоронних зонах ПЛ електропередачі напругою 330 кВ і вище; розміщувати будь-які споруди і будинки в охоронних і санітарно-захисних зонах ПЛ напругою 500 - 750 кВ, а також кабельних ліній електропередачі, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв всіх класів напруги.

В охоронних і санітарно-захисних зонах ПЛ напругою до 330 кВ включно, якщо затвердженою містобудівною документацією не передбачено іншого виду використання цих земель, дозволяється розміщення виробничих будинків і споруд, колективних гаражів і відкритих стоянок легкових транспортних засобів. При цьому відстань по горизонталі від проекції крайніх проводів при їх найбільшому відхиленні до найближчих частин будинків і споруд, які виступають, повинна бути не менше вказаної в таблиці 8.5а*.

В охоронних зонах ПЛ напругою 110 - 220 кВ допускається за технічними умовами власників цих мереж та органів державної пожежної охорони розташування колективних гаражів легкових транспортних засобів, виробничих будинків і споруд, виконаних із вогнетривких матеріалів та під'їзд до них в межах всієї охоронної зони, в тому числі під проводами ПЛ.

Технічні умови повинні мати вимоги чинних нормативних актів з будівництва експлуатації, охорони, пожежної та електричної безпеки енергооб'єктів.

Охоронні зони електричних мереж також встановлюються за периметром трансформаторний підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв - на відстані 3 м від огорожі або споруди; уздовж підземних кабельних ліній електропередачі до 1 кВ, прокладених під тротуарами в населених пунктах, у вигляді земельної ділянки, обмеженої вертикальними площинами від крайніх кабелів на відстані 0,6 м у напрямку будинків і споруд та на відстані 1 м у напрямку проїжджої частини вулиці.

Згідно з ст. 19 Закону України "Про електроенергетику" в охоронних зонах електричних мереж, а також інших особливо важливих об'єктів електроенергетики діють обмеження, передбачені законодавством України щодо використання земель. Розміщення споруд та інших об'єктів в охоронних зонах електричних і теплових мереж без здійснення передбачених нормативно-технічними документами технічних заходів безпеки не допускається.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів" відносини, пов'язані з наданням, використанням та охороною земель енергетики, регулюються Земельним кодексом України, законами України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про охорону земель", "Про електроенергетику", "Про альтернативні джерела енергії", "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", "Про землеустрій", "Про оренду землі", "Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення", цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів" встановлено, що спеціальні зони об'єктів енергетики зазначаються у схемах землеустрою і техніко-економічному обґрунтуванні використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектах землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів, проектах землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), іншій визначеній законом документації із землеустрою.

Межі спеціальних зон об'єктів енергетики зазначаються у документації із землеустрою з часу надання земельної ділянки для будівництва відповідного об'єкта та, у разі необхідності, встановлюються в натурі (на місцевості) і позначаються відповідними попереджувальними знаками.

Власникам і користувачам земельних ділянок, на які встановлено обмеження та обтяження, видається кадастровий план їх земельних ділянок з нанесеними межами спеціальних зон, а також письмовий перелік обмежень та обтяжень щодо використання земель у цих зонах.

Власники і користувачі земельних ділянок, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, що експлуатують об'єкти енергетики, повинні вживати заходів щодо охорони об'єктів енергетики та дотримання встановлених обмежень та обтяжень у використанні земель у межах спеціальних зон, передбачених документацією із землеустрою.

Особи, на користь яких встановлені обмеження щодо використання земель у межах охоронних та інших зон об'єктів енергетики, повинні вимагати від власників і користувачів земельних ділянок дотримання таких обмежень та обтяжень.

Спори щодо порядку використання земель у межах охоронних та інших зон об'єктів енергетики вирішуються в судовому порядку відповідно до закону.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів" система заходів щодо дотримання правового режиму земель енергетики та спеціальних зон об'єктів енергетики включає визначення та встановлення в натурі (на місцевості), у разі необхідності, спеціальних зон земель енергетичної системи; встановлення обмежень та обтяжень для власників і користувачів земельних ділянок у межах спеціальних зон земель енергетичної системи; державний контроль за дотриманням правового режиму використання земель спеціальних зон.

Система заходів щодо дотримання правового режиму земель спеціальних зон об'єктів енергетики здійснюється відповідно до затверджених проектів будівництва та документації із землеустрою щодо організації і встановлення територій спеціальних зон з визначенням обмежень та обтяжень, сервітутів для власників і користувачів земельних ділянок і письмово укладеного договору земельного сервітуту.

Згідно з ст.30 Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів" власники і користувачі земельних ділянок у спеціальних зонах об'єктів енергетики мають право самостійно господарювати на земельних ділянках з дотриманням установлених обмежень та обтяжень; на відшкодування збитків, завданих внаслідок виконання планових та аварійно-відновлювальних робіт.

Власники і користувачі земельних ділянок у спеціальних зонах об'єктів енергетики зобов'язані здійснювати господарську та інші види діяльності на зазначених земельних ділянках з дотриманням вимог цього Закону.

Відповідно до ст.32 Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів" власникам і користувачам земельних ділянок, фізичним та юридичним особам у межах спеціальних зон об'єктів енергетики без письмової згоди підприємств енергетики, у віданні яких перебувають ці мережі, а також без присутності їх представника забороняється виконувати земляні, будівельні та інші роботи, що можуть призвести до порушення безаварійного функціонування об'єктів електричних мереж. Додаткові вимоги щодо особливого режиму використання земель у межах спеціальних зон об'єктів енергетики встановлюються Правилами охорони електричних мереж, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з п.4, 8, 9 "Правил охорони електричних мереж", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 1997 р. №209 на період будівництва та експлуатації електричних мереж земельні ділянки надаються забудовникам відповідно до Земельного кодексу України.

Забороняється в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв виконувати будь-які дії, що можуть порушити нормальну роботу електричних мереж, спричинити їх пошкодження або нещасні випадки, а саме перебувати стороннім особам на території і в приміщеннях трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв, відчиняти двері і люки цих споруд, здійснювати самовільне переключення електричних апаратів та підмикання до електричних мереж; будувати житлові, громадські та дачні будинки; влаштовувати будь-які звалища; складати добрива, корми, торф, солому, дрова, інші матеріали; розпалювати вогнища; розташовувати автозаправні станції або інші сховища пальномастильних матеріалів; накидати на струмопровідні частини об'єктів електричних мереж і наближати до них сторонні предмети, підніматися на опори повітряних ліній електропередачі, електрообладнання трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв, демонтувати їх елементи; саджати дерева та інші багаторічні насадження, крім випадків створення плантацій новорічних ялинок; влаштовувати спортивні майданчики для ігор, стадіони, ринки, зупинки громадського транспорту, проводити будь-які заходи, пов'язані з великим скупченням людей, не зайнятих виконанням дозволених у встановленому порядку робіт; запускати спортивні моделі літальних апаратів, повітряних зміїв; здійснювати зупинки усіх видів транспорту (крім залізничного) в охоронних зонах повітряних ліній електропередачі напругою 330 кВ і вище; виконувати роботи із застосуванням ударних механізмів, скидати вантажі масою понад 5 тонн, скидати і зливати їдкі і ті, що спричиняють корозію, речовини, пально-мастильні матеріали (в охоронних зонах підземних кабельних ліній електропередачі); кидати якорі, проходити із закинутими якорями, ланцюгами, лотами, волокушами і тралами (в охоронних зонах підводних кабельних ліній електропередачі).

У межах охоронних зон повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв без письмової згоди енергопідприємств, у віданні яких перебувають ці мережі, а також без присутності їх представника забороняється будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, знесення будівель і споруд; здійснення усіх видів гірничих, вантажно-розвантажувальних, землечерпальних, підривних, меліоративних, днопоглиблювальних робіт, вирубання дерев, розташування польових станів, загонів для худоби, установлення дротяного загородження, шпалер для виноградників і садів, а також поливання сільськогосподарських культур; проїзд в охоронних зонах повітряних ліній електропередачі машин, механізмів загальною висотою з вантажем або без нього від поверхні дороги понад 4,5 метра; виконання земляних робіт на глибині понад 0,3 метра, а на орних землях - на глибині понад 0,45 метра, а також розрівнювання ґрунту (в охоронних зонах підземних кабельних ліній електропередачі); риболовля, збирання рослин, влаштування водопою, заготівля льоду (в охоронних зонах підводних кабельних ліній електропередачі).

Відповідно до ст. 111 Закону України "Про Державний земельний кадастр", ст. 50, ст. 53 Закону України "Про землеустрій" встановлюються обмеження, які зазначаються в документації по землеустрою та затверджуються міською радою.

Враховуючи те, що орендована позивачем земельна ділянка знаходиться в охоронній зоні електричних мереж, на неї поширюються обмеження встановлені вищевикладеними приписами чинного законодавства.

До того ж, спірні кабельні лінії з 2005 р. були передані на баланс ОСББ "Дом АББО" та у 2012 р. прийняті на баланс ОСББ "НОМЕР СІМ", у той час, як договір оренди земельної ділянки між Іллічівською міською радою та ФОП ОСОБА_5 було укладено лише у 2013 році.

Судами попередніх інстанцій правомірно зазначено про те, що позивачем не доведено, як знаходження двох електричних кабельних ліній 0,4 кВт балансоутримувачем яких є ОСББ "НОМЕР СІМ" з 2012 р., унеможливлює використання земельної ділянки 0,0300 га, орендарем якої він став на підставі договору оренди земельної ділянки від 02.12.2013 р., для будівництва дизайн-центру.

Крім того, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що ОСББ "НОМЕР СІМ" перешкоджає позивачу у користуванні орендованим майном.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивачем не доведено існування перешкод з боку відповідача, які унеможливлюють користування орендованою земельною ділянкою, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та досліджені докази, судова колегія вважає прийняту у справі постанову апеляційного суду, якою було залишено без змін рішення суду першої інстанції, такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її зміни чи скасування, не вбачається.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 р. у справі № 916/5089/14 господарського суду Одеської області залишити без змін.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді: М. Данилова

Т. Данилова