Постанова

від 22.02.2007 по справі 9/156/06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

22 лютого 2007 р.                                                                                  

№ 9/156/06 

Вищий

господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів:

М. Остапенка, Є. Борденюк,  В. Харченка,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні

касаційну  скарги

Суб'єкта підприємницької

діяльності (СПД) -фізичної особи 

ОСОБА_1

на постанову

від 28.11.2006 року

Одеського апеляційного

господарського суду

у справі

№ 9/156/06

за позовом

СПД -фізичної особи ОСОБА_1

до

Госпрозрахункової

житлово-експлуатаційної дільниці Миколаївської облспоживспілки

треті особи

Відкрите акціонерне товариство

(ВАТ) "Миколаївська теплоелектроцентраль", Житлово-комунальне

підприємство (ЖКП) Миколаївської міської ради Житлово-експлуатаційна контора

(ЖЕК)      № 10 "Південь"

про

стягнення 18 472,00 грн. збитків

В судове засідання прибули

представники сторін:

відповідача

Пірога С.В. (дов від 05.01.2007

року)

Заслухавши суддю-доповідача -Є.

Борденюк пояснення представника відповідача та перевіривши матеріали

справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

СПД - фізична особа ОСОБА_1

звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Госпрозрахункової

житлово-експлуатаційної дільниці Миколаївської облспоживспілки 18 472,00 грн.

збитків, мотивуючи позовні вимоги наступними обставинами.

06.02.2003 року між сторонами у

справі укладений договір здачі в оперативну оренду основних фондів ВТО

"Миколаївкоопавтомех", відповідно до умов якого відповідач

зобов'язався передати позивачу в платне користування терміном на 3 роки

нежитлове підвальне приміщення в гуртожитку для малих сімей, загальною площею

68 м2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, для підприємницьких

потреб (обладнання більярдної), а позивач зобов'язався сплачувати орендну плату

за користування приміщенням.

25.04.2005 року в орендованому

підвальному приміщенні відбулося затоплення, на підтвердження чого до позовної

заяви додані лист СПД -фізичної особи ОСОБА_1 НОМЕР_1 на адресу відповідача,

акт свідків НОМЕР_2, лист відповідача НОМЕР_3 на адресу позивача (а. с. 13, 14,

17).

Згідно з висновком експерту

Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області № НОМЕР_4 від 23.05.2005

року розмір шкоди, заподіяної внаслідок затоплення майна позивача, склав 18

472,00 грн. (а. с. 15).

Позовні вимоги обґрунтовуються

посиланням СПД -фізичною особою ОСОБА_1 на підпункт „б” пункту 5. 1. 2.

договору оренди, відповідно до якого відповідач (орендодавець) прийняв

зобов'язання нести відповідальність за завдані збитки орендарю (позивачу)

внаслідок аварії інженерних комунікацій, що знаходяться в приміщенні або за

його межами.

У задоволенні вимоги СПД - фізичної

особи ОСОБА_1, викладеної в листі НОМЕР_5року на адресу Госпрозрахункової

житлово-експлуатаційної дільниці Миколаївської облспоживспілки про

відшкодування заподіяної шкоди, відповідачем відмовлено.

Ухвалою господарського суду

Миколаївської області від 02.06.2006 року на підставі ст. 27 Господарського

процесуального кодексу України до участі у справі за клопотанням відповідача в

якості третіх осіб без самостійних вимог на боці відповідача залучені ВАТ

"Миколаївська теплоелектроцентраль" та ЖКП Миколаївської міської ради

ЖЕК № 10 "Південь".

Рішенням господарського суду

Миколаївської області від 01.08.2006 року у справі № 9/156/06 (суддя Філінюк

І.Г.) позовні вимоги задоволені, з Госпрозрахункової житлово-експлуатаційної

дільниці Миколаївської облспоживспілки на користь СПД - фізичної особи ОСОБА_1

стягнуто 18 472,00 грн. збитків, також, на відповідача покладені судові

витрати.

Приймаючи рішення у справі,

господарський суд першої інстанції виходив з наступних обставин, встановлених в

ході судового розгляду.

При проведені гідравлічних іспитів

теплотраси ТЕЦ у тепловій камері, що знаходиться на перехресті вулиць 1-Лінія

та пр. Миру, не були закриті засувки, що відсікають теплотрасу ЖЕУ-10 від

теплотраси ТЕЦ. Теплотраса       ЖЕУ-10,

обслуговуюча житлові будинки 4, 6, 8, 9, 10 по пр. Миру, не витримала

гідравлічного іспиту та у районі будинку № 6 по пр. Миру відбувся підземний

прорив. З приводу зазначеного ВАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль"

надані пояснення, що затоплення виникло внаслідок пориву системи опалення, яка

розташована в будинку та має елеваторний вузол з чотирма засувками, які

регулюють подачу теплоносія і забезпечують його проникнення, за чим має

слідкувати організація, на балансі якої вона знаходиться, тобто, ЖКП

Миколаївської міської ради ЖЕК № 10 "Південь", а останнє, в свою чергу,

зазначило щодо вини відповідача у зв'язку з здійсненням неналежної герметизація

вводу опалення в орендований підвал, через що і сталося його затоплення.

За наведених обставин рішення суду

мотивоване тим, що за умовами підпункту „б” пункту 5. 1. 2. укладеного між

сторонами договору відповідач взяв на себе зобов'язання нести цивільну

відповідальність за завдані збитки внаслідок аварії інженерних комунікацій, що

знаходяться в приміщенні або за його межами, а отже, вимоги позивача щодо

стягнення збитків ґрунтуються на умовах договору, та, виходячи з положень

цивільного законодавства про загальні умови виконання зобов'язань та правові

наслідки порушення зобов'язання, підлягають задоволенню.

Крім того, господарським судом

враховано, що відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність

своєї вини у порушення господарського зобов'язання доводить особа, яка порушила

зобов'язання, однак, відповідач належними і допустимими доказами не довів суду

відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання та наявність вини третіх осіб у

заподіянні збитків, а також, не довів причинний зв'язок між заподіянням шкоди

майну позивача та діями третіх осіб.

Разом з тим, господарський суд

Миколаївської області зауважує, що Госпрозрахункова житлово-експлуатаційна

дільниця Миколаївської облспоживспілки не позбавлена права звернутися з

регресними вимогами до третіх осіб щодо відшкодування шкоди в порядку регресу

за умови доведення вини цих осіб у заподіяні збитків та причинного зв'язку між

їх протиправною поведінкою і збитками.

Постановою Одеського апеляційного

господарського суду від 28.11.2006 року (колегія суддів: О. Журавльов, В.

Тофан, М. Михайлов) рішення господарського суду Миколаївської області від

01.08.2006 року у справі № 9/156/06 скасоване, СПД -фізичній особі ОСОБА_1

відмовлено у задоволені позовних вимог.

Приймаючи постанову у справі,

господарський суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 216

Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть

господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання

шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в

порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 217 ГК

України відшкодування збитків є одним із видів господарських санкцій, які

застосовуються у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин,

який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення

господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту,

права або законні інтереси якого порушені (ч. 1 ст. 224 ГК України).

Разом з тим, за загальним принципом

цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її

цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22, ст. 611, ч. 1 ст.

623 ЦК України).

Виходячи з вищевказаних

законодавчих норм, Одеський апеляційний господарський суд зазначає, що для

застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна

наявність повного складу правопорушення, як то: протиправна поведінка, дія чи

бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний

зв'язок між протиправною поведінкою і збитками, вина правопорушника. При цьому,

протиправна поведінка виявляється у невиконанні або неналежному виконанні

стороною свого обов'язку.

Господарським судом апеляційної

інстанції встановлено, що відповідач у справі одночасно є орендодавцем за

укладеним з позивачем договором, та особою, яка здійснює технічне

обслуговування будівлі гуртожитку, в якому знаходиться орендоване позивачем

приміщення (статут Госпрозрахункової житлово-експлуатаційної дільниці

Миколаївської облспоживспілки).

За умовами укладеного між сторонами

договору обов'язок своєчасного здійснення за свій рахунок поточного ремонту

орендованих основних засобів покладений на позивача (орендаря), а проведення

капітального ремонту здійснюється за домовленістю сторін (п. 4. 1. 3.).

Крім того, саме позивач

зобов'язаний застрахувати орендоване майно на період оперативної оренди на

користь відповідача (п. 4. 1. 6. договору), що позивачем здійснено не було.

За таких обставин, Одеський

апеляційний господарський суд зауважує, що своїх обов'язків як орендодавець за

укладеним з позивачем договором відповідач не порушував.

Разом з тим, на вимогу господарського

суду апеляційної інстанції відповідачем надані копія витягу з Технічного

журналу експлуатації будівлі по АДРЕСА_1 та акт обстеження санітарно-технічного

обслуговування будівлі гуртожитку по АДРЕСА_1, на предмет підготовки до

експлуатації у весняно-літній      

період НОМЕР_6, здійсненого комісією, призначеною розпорядженням голови

правління Миколаївської облспоживспілки від 02.07.2004 року № НОМЕР_7, якою

встановлено, що герметизація будівлі не порушена, технічне оснащення в

задовільному стані, каналізаційні, водопровідні труби і труби теплопостачання

знаходяться у задовільному стані, підвальні приміщення сухі.

Крім того, як вбачається з наявного

у матеріалах справи плану теплотраси (а. с. 26) та не заперечується сторонами у

справі, затоплення орендованого позивачем приміщення відбулося внаслідок

прориву теплотраси, яка знаходиться на балансі ЖКП Миколаївської міської ради

ЖЕК № 10 "Південь", під час проведення іспитів ВАТ „Миколаївська

теплоелектроцентраль”, у зв'язку з тим, що у тепловій камері не були закриті

засувки, які відсікають теплотрасу ЖКП Миколаївської міської ради ЖЕК № 10

"Південь" від теплотраси Госпрозрахункової житлово-експлуатаційної

дільниці Миколаївської облспоживспілки.

Таким чином, всі вищевстановлені

обставини справи, на думку Одеського апеляційного господарського суду, свідчать

про здійснення відповідачем своїх обов'язків щодо технічного обслуговування

будинку гуртожитку по                         

АДРЕСА_1 відсутність його протиправної поведінки та вини у затопленні

орендованого позивачем приміщення.

Оскільки встановлені обставини

справи доводять відсутність двох складових правопорушення -протиправної

поведінки і вини, які є підставою для настання правової відповідальності

відповідача, то господарський суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим

задоволення господарським судом першої інстанції позовних вимог про стягнення

збитків з відповідача.

Разом з тим, підставою позовних

вимог позивача є відшкодування збитків, і в процесі розгляду справи позивач не

змінював підставу своїх позовних вимог, у зв'язку з чим, Одеський апеляційний

господарський суд вважає за неможливе залучити до участі у справі ВАТ

„Миколаївська теплоелектроцентраль” і ЖКП Миколаївської міської ради ЖЕК № 10

"Південь" в якості відповідачів за даним позовом, оскільки таке

заміна змінює підставу позовних вимог позивача, що відповідно до вимог ч. 5 ст.

22 ГПК України є правом позивача, а відповідно до вимог ст. 101 ГПК України

зміна позивачем підстав своїх позовних вимог в апеляційній інстанції не допускається.

При цьому, господарським судом

апеляційної інстанції не прийняті до уваги доводи позивача про те, що

відшкодування спричинених позивачу збитків є договірним обов'язком відповідача,

оскільки за укладеним між сторонами договором відшкодування спричинених

позивачу збитків є відповідальністю відповідача, для застосування якої

необхідно наявність чотирьох складових правопорушення.

Звертаючись до суду з касаційною

скаргою, СПД -фізична особа               

ОСОБА_1посилається на неправильне застосування господарським судом

апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови матеріальних норм

права та порушення процесуальних норм.

Перевіряючи юридичну оцінку

встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський

суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення

частково, виходячи з такого.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК

України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені

договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Як вбачається з матеріалів справи,

позовні вимоги про відшкодування збитків, спричинених затопленням орендованого

позивачем у відповідача приміщення, обґрунтовуються обов'язком орендодавця за

укладеним між сторонами договором нести відповідальність за завдані збитки

орендарю (позивачу) внаслідок аварії інженерних комунікацій, що знаходяться в

приміщенні або за його межами згідно з підпунктом „б” пункту 5. 1. 2. договору

оренди.

Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 226

ГК України сторона господарського зобов'язання позбавляється права на

відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою

стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню

збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором

не передбачено інше.

Матеріали справи свідчать, що в

результаті затоплення орендованого приміщення, оснащеного під більярдну,

відбулось пошкодження майна позивача, яке знаходилось в даному приміщенні, а

саме, двох більярдних столів, київ (10 шт.) та килимового покриття через вплив

вологи та плісняви, і тривале знаходження в сирості, при цьому, даних, які

свідчили б про спроби СПД -фізичної особи ОСОБА_1 зменшити шкідливий вплив на

його майно внаслідок затоплення, як то винесення даного майна з приміщення

підвалу, в ході судового розгляду встановлено не було.

Так при огляді експертом

Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області для визначення

технічного стану вищевказане майно з 19.05.2005 року по 23.05.2005 року ще

знаходилось в орендованому позивачем нежитлову підвальному приміщенні

гуртожитку, беручи до уваги, що затоплення, як вбачається з матеріалів справи,

встановлено господарськими судами та не заперечується сторонами, сталося

25.04.2005 року і в той же день було виявленим орендарем.

Проте, при винесенні судових рішень

у справі господарськими судами попередніх інстанцій не були враховані

вищезазначені обставини і, відповідно, їм не надана правова оцінка з

врахуванням законодавчих положень про умови і порядок відшкодування збитків.

Отже, виходячи з вищевикладеного,

оскаржувані судові рішення прийняті за неповно встановлених обставин справи та

при неправильній їх правовій оцінці, у зв'язку з чим вони підлягають до

скасування, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду

Миколаївської області.

При цьому, в ході нового розгляду

господарським судом першої інстанції мають бути враховані положення цивільного

законодавства про те, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від

відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення

сталося внаслідок випадку або непереборної сили (ст. 617 ЦК України).

Крім того, законодавчими

положеннями передбачено право особи, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою

особою, на зворотню вимогу (регрес) до винної особи у розмірі виплаченого

відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ст. 1191 ЦК України,

ст. 228 ГК України), на чому наголошував господарський суд першої інстанції

задовольняючи позовні вимоги у справі.

Разом з цим, відмовляючи у

задоволенні позовних вимог, у справі господарський суд апеляційної інстанції,

встановивши відсутність в діях відповідача протиправної поведінки та вини у

затопленні орендованого позивачем приміщення, зазначав про неможливість,

виходячи з положень ч. 5 ст. 22, ст. 101 ГПК України, залучення до участі у

справі в якості відповідачів за даним позовом ВАТ „Миколаївська

теплоелектроцентраль” і ЖКП Миколаївської міської ради ЖЕК № 10

"Південь", однак, враховуючи передачу справи на новий розгляд, слід

зауважити про наявність у позивача можливості зміни підстав позову.

Керуючись ст. ст. 1115,

1117, 1119-11112 Господарського процесуального

кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу СПД -фізичної

особи ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного

господарського суду від 28.11.2006 року, рішення господарського суду

Миколаївської області від 01.08.2006 року у справі № 9/156/06 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до

господарського суду Миколаївської області.

         Головуючий, суддя                                                                

М.Остапенко

         Судді                                                                                             

Є.Борденюк

                                                                                                        В.Харченко