Постанова

від 06.05.2009 по справі 4-805/09

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 4-805/09

ПОСТАНОВА

06 травня 2009 року м. Київ

Суддя Печерського районного суду м. Києва Фінагєєв В.О., при секретарі Мазманян Е.Р. за участю прокурора Рудика І.В., скаржника ОСОБА_1 розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову від 16.02.2009 року помічника прокурора Печерського району м. Києва про відмову в порушенні кримінальної справи по факту знищення документів з Верховного суду України за ст.ст. 357, 364, 365, 367 КК України в зв’язку з відсутністю події злочину, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною скаргою та просив суд винести постанову, якою скасувати у судовому порядку чергову, завідомо неправосудну постанову від 16.02.09 року про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом знищення документів з Верховного суду України.

В судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 свої вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Свою скаргу скаржник обґрунтовує тим, що перевірка його заяви прокуратурою фактично не проводилася, а помічник прокурора повторно виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи без проведення належної перевірки.

Представник прокуратури в судовому засіданні скаргу не визнав, просив суд відмовити в її задоволенні та суду пояснив, що постанова про відмову в порушенні кримінальної справи прийнята прокуратурою на підставі повної, всебічної та об’єктивної перевірки обставин справи та в суворій відповідності до вимог КПК України, а тому скарга задоволенню не підлягає.

Розглянувши скаргу, заслухавши пояснення скаржника та прокурора ознайомившись з наданими суду матеріалами на підставі яких прокурором винесено оскаржувану постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, приходжу до висновку про обґрунтованість скарги з наступних підстав.

Вивченням матеріалів, на підставі яких було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи встановлено, що 12.05.2006 року заявник звернувся до прокуратури із заявою про порушення кримінальної справи по факту знищення документів із цивільної справи № 6-3976КС 05, які ним не одноразово направлялися до Верховного Суду України в провадженні якого знаходилася його касаційна скарга. Із тексту заяви /т.3 а.с.31-32/ вбачається, що заявник вважає втрату направлених ним документів службовим злочином та ставить питання про порушення кримінальної справи за фактом знищення документів. Крім того судом встановлено, що 25.10.2007 року, 22.04.2008 року та 14.08.2008 року прокуратурою Печерського району м. Києва по заяві ОСОБА_1 вже виносились постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, які були скасовані Шевченківським районним судом м. Києва та Печерським районним судом м. Києва відповідно. Вказані постанови Шевченківського та Печерським районних судів м. Києва набули законної сили відповідно до ухвал апеляційного суду м. Києва.

Скасовуючи постанову помічника прокурора Печерського району м. Києва про відмову в порушенні кримінальної справи по заяві ОСОБА_1 суд, в своїй постанові від 14.08.2008 року вказав, що перевірка по заяві ОСОБА_1 проведена не повно, а саме в процесі додаткової перевірки не опитані службові особи секретаріатів судів, не проведені інші перевірочні дії крім опитування скаржника. При проведенні перевірки по заяві не перевірено доводи заявника, що додатки надані ним до касаційних скарг, були належним чином зареєстровані у Верховному Суді України.

На вказану неповноту проведеної перевірки було звернуто увагу прокурора і в Ухвалі Апеляційного суду м. Києва від 11.02.2008 року.

Однак прокурором, після скасування попередньої постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, належної перевірки проведено не було, вказівки судів першої та апеляційної інстанції в повному обсязі виконані не були, що повністю підтверджується наданими прокуратурою матеріалами перевірки. Відповідно до наданих суду матеріалів, на підставі яких було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, прокурор після скасування попередньої постанови про відмову в порушенні кримінальної справ відібрав пояснення у скаржника ОСОБА_1 направив запит до Верховного суду України та отримав відповідь на свій запит.

Так, відповідно до відповіді з Верховного суду України встановлено, що дійсно скаржником ОСОБА_1 до Верховного суду України подавались документи про зникнення яких повідомляє скаржник в своїх чисельних скаргах.

З відповіді Верховного суду України від 16.12.2008 року випливає, що 21 березня, 18 квітня та 19 липня 2005 року ОСОБА_1 через приймальню громадян Верховного Суду України було подано відповідні звернення. Із них заяву від 21 березня 2005 року та доповнення до касаційної скарги від 19 липня 2005 року передано до Судової палати у цивільних справах, де листами Верховного Суду України від 30 березня і 29 липня 2005 року заявнику було повідомлено про їх отримання та долученя до матеріалів касаційного переведення № 6-3976 кс 05. На разі вказане переведення складається із двох томів та зареєстровано під № 6-10262 сво 07. Першочергово, усі звернення ОСОБА_1 разом із доданими до них документами долучались до матеріалів касаційного переведення №6-3976 кс 05. Після закінчення розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 вересня 2004 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 13 січня 2005 року частину надісланих документів було приєднано до матеріалів справи за його заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2, частину - залишено в матеріалах касаційного переведення, решту повернуто ОСОБА_1

Однак, отримавши зазначену відповідь, прокурор безпідставно не перевірив чи отримав повернуті документи ОСОБА_1, якщо так, то чим це підтверджується, не оглянув матеріали касаційного провадження та не з’ясував чи є там матеріали, які надавав ОСОБА_1 і які згідно з листом Верховного суду України долучені до вказаного провадження. Також прокурором не перевірено, які з поданих скаржником матеріалів, долучені до цивільної справи про встановлення факту смерті ОСОБА_2 і чи є вони в цій справі. Таким чином прокурором при проведенні додаткової перевірки не підтверджено і не спростовано твердження заявника, що подані ним документи до Верховного сулу України зникли та не дано оцінки його заяві в якій він заявляє, що до Верховного суду України ним подано документи на 450 аркушах, а до Печерського районного суду м. Києва повернулась справа, яка містила біля 220-т аркушів.

У відповідності до вимог ст. 99 КПК України при відсутності підстав до порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють в порушенні кримінальної справи, про що повідомляють заінтересованих осіб і підприємства, установи, організації.

Однак, приймаючи оскаржувану постанову, прокурор передчасно прийшов до висновку про відмову в порушенні кримінальної справи, оскільки перевірка була проведена з порушеннями вимог ст. 22 КПК України, неповно та однобічно, не досліджено та не взято до уваги докази, які могли суттєво вплинути на прийняте рішення, а тому на підставі такої перевірки вважати, що відсутні підстави до порушення кримінальної справи неможна.

Отже, суд приходить до висновку, що прокурором не виконані вимоги закону, щодо повної, всесторонньої та об’єктивної перевірки заяв про злочин, були порушені вимоги ст.ст. 22, 97, 99 КПК України, а тому постанова про відмову в порушенні кримінальної справи є незаконною та підлягає скасуванню згідно з вимогами ст. 236-2 КПК України з направлянням матеріалів для проведення додаткової перевірки.

Скарга в частині, в якій скаржник просить суд прийняти рішення, яким зобов’язати в судовому порядку виконати повне, всебічне та об’єктивне дослідження по суті заяви про посадовий злочин по факту зникнення документів з Верховного суду України – задоволенню не підлягає, оскільки у відповідності до вимог ст. 236-2 КПК України, суддя, розглянувши скаргу на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, може прийняти лише два рішення, а саме: скасувати постанову про відмову в порушенні кримінальної справи і повернути матеріали для проведення додаткової перевірки чи залишити скаргу без задоволення. Таким чином, суд не має права прийняти рішення про яке просить скаржник, а саме зобов’язати в судовому порядку виконати повне, всебічне та об’єктивне дослідження по суті заяви про посадовий злочин по факту зникнення документів з Верховного суду України.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 94, 95, 97, 98, 99 236-1, 236-2 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ :

Скаргу задовольнити частково.

Скасувати постанову від 16.02.2009 року помічника прокурора Печерського району м. Києва про відмову в порушенні кримінальної справи за ст.ст. 357, 364, 365, 367 КК України в зв’язку з відсутністю події злочину та повернути матеріали до прокуратури Печерського району м. Києва для проведення додаткової перевірки.

В решті вимог скаргу залишити без задоволення.

Копію постанови направити прокурору та скаржнику.

На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва.

Суддя :