Рішення

від 18.01.2010 по справі 5/143-50

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" січня 2010 р. Справа № 5/143-50 за позовом публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» в особі Рівненської філії ПАТ «ІМЕКСБАНК»

до підприємця ОСОБА_1

про звернення стягнення на заставлене майно на суму 564186грн.35коп.

Суддя Слупко В.Л.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_2, довір. №031109

від відповідача: ОСОБА_3, довір. від 24.06.09р.

Суть спору: ПАТ «ІМЕКСБАНК» просить звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження - екструзійно-закалочний тунель IGLO LINE-5000 для виробництва морозива, який належить відповідачу - підприємцю ОСОБА_1 та переданий у забезпечення повернення кредиту СГПП «Злата» посилаючись на те, що боржник по кредитному договору №008/08 від 29.01.08р. - СГПП «Злата» не повністю повернув банку отриманий кредит в сумі 500000грн., загальна сума боргу із нарахованими відсотками по якому становить 633903грн.40коп.

Відповідачка у відзиві на позов та її представник в судовому засіданні проти позову заперечують, мотивуючи тим, що договором застави забезпечувалось виконання по договору кредиту за овердрафтом №008/08 від 29.01.08р., а не за договором кредитної лінії №008/08 від 29.01.08р. Крім того, 8 травня 2008 року банк підвищив відсоткову ставку з 19% до 28% по кредитному договору не повідомивши підприємця ОСОБА_1, а тому відповідно до ст. 559 ЦК України порука є припиненою.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ «ІМЕКСБАНК» підлягають задоволенню повністю.

Висновок суду грунтується на наступному:

29.01.08р. між АКБ «ІМЕКСБАНК» в особі Волинської філії та СГПП «Злата» було укладено договір кредиту за овердрафтом №008/08, згідно п.1.1.1 якого ліміт кредиту встановлено в сумі 500000грн., а строк його повернення згідно п. 1.1.2 договору - 28.01.09р.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 29.01.08р. між Банком та підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір застави обладнання№008/08-2, відповідно до якого (п. 1.1 договору) відповідачка на добровільних засадах взяла на себе зобов'язання солідарно відповідати перед Банком за зобов'язанням СГПП «Злата», які виникають із кредитного договору №008/08 від 29.01.09р. в повному обсязі, в строки та на умовах обумовлених в кредитному договорі, передавши Банку в заставу екструзійно-закалочний тунель IGLO LINE-5000 для виробництва морозива, який належить їй на підставі договору поставки №27 від 24.02.07р., акта прийому-передачі від 16.04.07р. та видаткової накладної №РН-000093 від 16.04.07р. Зазначені документи відповідачка надала Банку в підтвердження свого права власності на обладнання.

В пункті 1.4 договору кредиту за овердрафтом №008/08 зазначено, що в якості забезпечення виконання зобов'язання за цим договором є договір застави обладнання №008/08-2 від 29.01.08р..

Зазначеними вище доказами спростовується твердження представника відповідачки про те, що договором застави можливо забезпечувалось кредитне зобов'язання за іншим договором «кредитної лінії».

Пунктом 4.1 договору застави сторони передбачили право заставодержателя звернути стягнення на предмет застави, якщо на момент терміну виконання забезпечених за заставою зобов'язань, вони не будуть виконані.

Згідно розрахунку позивача заборгованість СГПП «Злата» перед Банком по кредитному договору №008/08 від 29.01.08р. становить 564186грн.35коп.

09.07.09р. господарським судом Волинської області проти СГПП «Злата» порушено провадження у справі про банкрутство, яка на даний час є не вирішеною.

Відповідно до ст.19 Закону України В«Про заставуВ» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Частиною 1 ст.20 Закону передбачено заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Звернення стягнення на предмет застави, якщо предметом є рухоме майно, регулюється ЦК України, Законом України «Про заставу», Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Частиною 1 ст. 590 ЦК України встановлено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» встановлено, що звернення стягнення на рухоме майно здійснюється на підставі рішення суду.

Посилання відповідачки на те, що на підставі ст. 559 ЦК України договір застави припинив свою, не заслуговує на увагу суду, оскільки зазначена норма стосується такого виду забезпечення зобов'язань як порука, а не застава.

Керуючись ст.ст. 572, 576, 584, 590 Цивільного кодексу України, ст.24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст.ст. 19, 20 Закону України «Про заставу», ст.ст. 44,49,82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження - екструзійно-закалочний тунель IGLO LINE-5000 для виробництва морозива, який знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Дубнівська, 18 та належить підприємцю ОСОБА_1 для погашення кредитної заборгованості СГПП «Злата» в сумі 564186грн.35коп. перед ПАТ «ІМЕКСБАНК».

2.Надати ПАТ «ІМЕКСБАНК» право здійснювати всі дії, пов'язані з продажем забезпечувального обтяження - екструзійно-закалочний тунель IGLO LINE-5000 для виробництва морозива.

3. Стягнути з підприємця ОСОБА_1 на користь ПАТ «ІМЕКСБАНК» 5877грн.86коп. судових витрат по справі.

Суддя В.Л.Слупко

Суддя Слупко В. Л.