Ухвала

від 15.11.2012 по справі 8/1/5022-221/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"15" листопада 2012 р.Справа № 8/1/5022-221/2012 розглянувши заяву Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 б/н від 31.10.2012 р. про розстрочку виконання рішення суду у справі

за позовом Тернопільського навчально-виховного комплексу "Школа-ліцей №13", вул. Кн. Острозького, 51, м. Тернопіль, 46006

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Тернопільська об'єднана державна фінансова інспекція, бульв. Шевченка, 21, м. Тернопіль, 46001

до відповідача Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, вул. Просвіти, 6/81, м. Тернопіль, 46027

про стягнення 16 390,58 грн.

За участю представників:

Стягувача: ОСОБА_2 -директора, наказ № 745-к від 06.11.2009 р.

Боржника: ОСОБА_1 -відповідача, паспорт серії МС 224043 від 20.11.1997 року;

Третьої особи: ОСОБА_3 - головного спеціаліста - юрисконсульта, довіреність № 5 від 10.04.2012 р.

Органу ДВС: не прибув

Суть справи:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 28.05.2012 року у справі № 8/1/5022-221/2012, залишеним без змін Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.07.2012 року, позовні вимоги Тернопільського навчально-виховного комплексу "Школа-ліцей №13" задоволено частково:

- стягнуто з Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, вул. Просвіти, 6/81, м. Тернопіль (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Тернопільського навчально-виховного комплексу "Школа-ліцей №13", вул. Кн. Острозького, 51, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 36721358) 10 174 грн. 95 коп. кошів по оплаті за фактично використану теплову енергію за період з 01.11.2009 року по 30.04.2011 року включно та 999 грн. 15 коп. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

31 серпня 2012 року господарським судом Тернопільської області видано відповідний наказ про примусове виконання рішення суду у справі №8/1/5022-221/2012.

06 листопада 2012 року Суб`єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Тернопільської області із заявою б/н від 31.10.2012 р. про розстрочку виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 28.05.2012 року по справі № 8/1/5022-221/2012, шляхом поділу присудженої до стягнення суми боргу та судових витрат (11 174,10 грн.) на рівні частини та сплаті помісячно з кінцевим терміном погашення - 31.12.2017 року.

В обґрунтування даної заяви посилається на складне матеріальне становище. Зазначає, що виконання судового рішення шляхом одноразової сплати суми боргу є неможливим, оскільки вона є пенсіонером, підприємницьку діяльність не здійснює; чоловік є інвалідом ІІІ групи; інші члени сім'ї безробітні; додаткових доходів крім пенсії не отримує.

В підтвердження наведеного надано: копію постанови органу ДВС від 08.10.2012 року про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Тернопільської області від 31.08.2012 року №8/1/5022-221/2012 та копії пенсійних посвідчень.

Ухвалою суду від 06.11.2012 року судове засідання по розгляду заяви Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду у даній справі було призначено на 09:30 год. 15.11.2012р.

В судовому засіданні 15.11.2012 року СПД ФО ОСОБА_1 заяву про надання розстрочки виконання рішення суду у даній справі підтримала. Окрім того, долучила до матеріалів справи довідки №3198/07 та № 3197/07, видані УПФ України у м. Тернополі про доходи ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за період з січня по листопад місяць 2012 року.

Тернопільський навчально-виховного комплекс "Школа-ліцей №13" у наданих суду письмових поясненнях б/н від 13.11.2012 року (отримано та зареєстровано канцелярією суду за вх. №16972(н) 13.11.2012р.), підтриманих його повноважним представником в судовому засіданні 15.11.2012 року, у задоволенні заяви боржника (відповідача у справі) та розстроченні сплати боргу заперечує. Зокрема, зазначає, що:

- з пропозицією про реструктуризацію боргу позивач звертався до підприємця під час проведення перевірки Державною фінансовою інспекцією, однак останнім дана пропозиція відхилена, що і стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення коштів;

- протягом проревізованого періоду з листопада 2009 року по лютий 2012 року включно закладом на рахунок СПД-ФО ОСОБА_1 сплачено за безкоштовні гарячі обіди 135 268,5 грн. (в підтвердження надано довідку №452 від 13.11.2012 року);

- відповідачем до цього часу на рахунки закладу не здійснено жодної проплати в погашення боргу;

- невиконання відповідачем рішення суду призвело до прийняття Державною об'єднаною фінансовою інспекцію розпоряджень "Про зупинення операцій з бюджетними коштами»; закладу регулярно забороняють здійснювати фінансові операції по незахищених статтях видатків бюджету, що створює проблеми у вчасній оплаті актів виконаних робіт, придбанні матеріальних цінностей, оплаті капітальних ремонтів, тощо (в підтвердження надано належним чином засвідчені копії листів Державної фінансової інспекції в Тернопільській області №19-25-21-14/6851 від 26.10.2012р. та №19-25-21-14/3894 від 22.06.2012р., а також Розпоряджень №206 від 24.10.25012 року та №85 від 22.05.2012 р.).

Окрім того, просить врахувати, що приміщення харчоблоку надавалось в оренду ОСОБА_1 як суб'єкту підприємницької діяльності, яка і є стороною у даній справі, а не як фізичній особі. З огляду на наведене вважає, що підстави для задоволення заяви боржника відсутні.

Представник третьої особи - Тернопільської об'єднаної державної фінансової інспекції в судове засідання 15.11.2012р. прибув, погоджується з позицією позивача, в задоволенні заяви СПД ФО ОСОБА_1 просить відмовити.

Представник органу ДВС в судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином в порядку ст. 64 ГПК України.

Оцінивши представлені боржником та стягувачем документи, заслухавши обґрунтування представників сторін та третьої особи, судом встановлено наступне:

В силу приписів ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Розстрочку виконання рішення законодавець визначив як -виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. Розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) -тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи -наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб -стихійне лихо, інші надзвичайні події.

(Аналогічну правову позицію викладено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України №9 від17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов, господарських судів України" п. 7.2)

Таким чином, вищенаведена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні розстрочки є підставність цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення. Обов'язковою умовою надання розстрочки виконання рішення є наявність виключно виняткових обставин , що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Обов'язок доказування обставин щодо ускладнення чи неможливості виконання рішення покладається на особу, яка звертається із заявою про надання відстрочки чи розстрочки рішення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні в обґрунтування підстав для надання розстрочки сплати боргу та, відповідно, розстрочки виконання рішення суду, заявник посилається на важкий фінансовий стан зумовлений: пенсійним віком, відсутністю заробітку у інших членів сім'ї, не здійсненням підприємницької діяльності, тощо.

На думку суду, наведені відповідачем обставини не є винятковими та такими, що дають підстави задовольнити заяву боржника, оскільки:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 28.05.2012 року у справі №8/1/5022-221/2012, залишеним без змін постановою апеляційної інстанції від 30.07.2012 року, встановлено обов'язок відповідача по відшкодуванню фактичних витрат за користування комунальними послугами. Проте, станом на день проведення даного судового засідання відповідачем не сплачено на рахунок навчального закладу жодної гривні в повернення сплачених останнім бюджетних коштів за теплову енергію використану підприємцем. Доказів вжиття заходів до виконання зобов'язання відповідачем не надано.

Долучені відповідачем до матеріалів справи документи не є тими належними та допустимими доказами, які б підтверджували винятковість обставин та наявність підстав для розстрочки сплати боргу. Зокрема, боржником не підтверджено жодним доказом його тверджень про те, що підприємницька діяльність на даний час нею не здійснюється, що інших джерел доходів не існує, як і не підтверджено відсутність доходів у інших членів сім'ї.

Надані в судове засідання документи підтверджують лише доходи ОСОБА_1 та її чоловіка, як пенсіонерів, проте рішенням господарського суду від 28.05.2012 року кошти стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 Доказів на підтвердження відсутності доходів/ збитковості діяльності підприємця, останньою не надано, як і не надано суду доказів припинення (не здійснення) підприємницької діяльності.

При цьому слід відмітити, що підприємницька діяльність -це діяльність на власний страх і ризик, відсутність прибутку від зайняття такою не є підставою для звільнення особи від виконання зобов'язань.

Як зазначає позивач та підтверджено матеріалами справи, під час проведення Інспекцією перевірки відповідачу надавалась можливість реструктуризації боргу, однак нею відхилена. Із заявою про надання розстрочки виконання рішення суду відповідач звернулась лише після відкриття органом ДВС виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду від 31.08.2012 року №8/1/5022-221/2012. Така позиція відповідача свідчить лише про небажання виконувати рішення суду.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що за період з листопада місяця 2009 року по лютий місяць 2012 року закладом на рахунок СПД ФО ОСОБА_1 сплачено за безкоштовні гарячі обіди кошти в розмірі 135 268,50 грн. Наведене свідчить про те, що відповідач не був позбавлений можливості сплатити заборгованість перед позивачем, яка виникла за період з 01.11.2009р. по 30.04.2011 р. (включно).

Також, слід врахувати, що позивач є навчально-виховним закладом освіти, фінансування якого проводиться виключно з бюджету. Як вбачається із наданих останнім документів, внаслідок неналежного виконання зобов'язання відповідачем, Державною об'єднаною фінансовою інспекцію прийняті Розпорядження №85 від 22.06.2012 року та №206 від 24.10.2012 року "Про зупинення операцій з бюджетними коштами" згідно яких ліцею зупинено операції з бюджетними коштами, на строк до 07 липня 2012 року та, відповідно до 16.11.2012 року. Зокрема, на підставі даних розпоряджень позивачу заборонено здійснювати фінансові операції по незахищених статтях видатків бюджету, що у свою чергу, позбавляє останнього можливості проводити своєчасні оплати виконаних робіт, придбання матеріальних цінностей, оплати капітальних ремонтів.

Наведене, на думку суду, завдає суттєвої шкоди правам та охоронюваним законом інтересам позивача (стягувача).

Отже, враховуючи, що боржник не довів належними та допустимими доказами наявність виключно виняткових обставин , що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а також приймаючи до уваги, що надання розстрочки сплати боргу може завдати істотної шкоди правам та інтересам стягувача, суд визнає заяву боржника про розстрочку виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 28.05.2012 року по справі №8/1/5022-221/2012 необґрунтованою та відмовляє в її задоволенні.

Слід також зазначити, що прийняття до уваги лише доводів відповідача та не враховуючи при цьому матеріальний стан та інтереси позивача, в даному випадку, буде порушенням принципів змагальності та рівності сторін перед законом і судом, передбачених статтями 4 2 та 4 3 ГПК України.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17 травня 2005 року у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграф 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 86, 87, ч.1 ст. 121 ГПК України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 б/н від 31.10.2012 р. про розстрочку виконання рішення суду у справі №8/1/5022-221/2012 відмовити.

2. Ухвалу направити сторонам, третій особі у справі та Першому відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, вул. Лисенка,1, м. Тернопіль рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя І.М. Гирила