Ухвала

від 30.03.2009 по справі 2/337

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА         

30 березня 2009 р.                                                                                  

№ 2/337 

Вищий  господарський 

суд  України  в 

складі  колегії  суддів:

Бернацької Ж.О.(доповідач),

Грека Б.М.,

Самусенко С.С.,

розглянувши касаційну скаргу

фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного

господарського суду від 27.01.2009 в справі господарського суду міста Києва №

2/337 за позовом заступника прокурора Солом'янського району міста Києва до

фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, третя особа Управління з контролю за

використанням та охороною земель у місті Києві та Київської області про

стягнення шкоди, заподіяної внаслідок зайняття земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Подана касаційна скарга фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1. на постанову Київського апеляційного господарського

суду від 27.01.2009 в справі господарського суду міста Києва № 2/337 не

відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального

кодексу України та підлягає поверненню з таких підстав.

В порушення статті 46, частини 4

статті 111 Господарського процесуального кодексу України заявником до

касаційної скарги не додані документи, що підтверджують сплату державного мита

в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Відповідно до підпункту

"а" пункту 2 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне

мито" (в редакції Закону № 3096-III від 07.03.2002) державне мито із

позовних заяв майнового характеру сплачується в розмірі 1 відсоток ціни позову,

але не менше 6 (17 х 6 = 102) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не

більше 1500 (17 х 1500 = 25500) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

(підпункт "а" пункту 2 статті 3 в редакції Законів № 1244-XIV від

18.11.1999, № 1657-III від 20.04.2000, № 2505-IV від 25.03.2005 -опубліковано в

Урядовому кур'єрі 31.03.2005).

Згідно підпункту "г"

пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93

"Про державне мито" із касаційних скарг на рішення та постанови:

державне мито справляється у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у

разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового

характеру -50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Крім того, відповідно до вимог

частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до

касаційної скарги додаються докази надсилання копії касаційної скарги іншій

стороні в справі.

Відповідачем не надані докази

надіслання копії касаційної скарги позивачу та третій особі.

До касаційної скарги особа, яка

оскаржує судове рішення повинна надавати прямий доказ про надіслання іншим

учасникам судового процесу копії касаційної скарги. При пересиланні поштового

відправлення таким прямим доказом є опис вкладення та інші докази. 

Допущені заявником порушення є

підставою для повернення касаційної скарги відповідно до приписів пунктів 3, 4

частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно частини 3 статті 1113  Господарського процесуального кодексу України

після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої

цієї статті, сторона в справі має право повторно подати касаційну скаргу.

Керуючись статтями 86, 111,

пунктами 3, 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального

кодексу України, Вищий господарський суд України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу на постанову

Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2009 в справі

господарського суду міста Києва № 2/337 повернути фізичній особі-підприємцю

ОСОБА_1.

Судді:

Ж. Бернацька

Б. Грек

С. Самусенко