Рішення

від 20.10.2011 по справі 2-184/11

ПРИАЗОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-184/2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2011 року смт. Приазовське

Приазовський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Діоба Г.О.,

при секретарі Цукановій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємця ОСОБА_2, третя особа: Запорізька регіональна філія державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом і просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, сторонами у якому є вона та відповідач, зареєстрований у Державному реєстрі земель 10 липня 2008 року за № 040827700103. В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 147685 належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 8,6573 га на території Приазовської селищної ради. В 2007 році вона погодилась на усну пропозицію відповідача передати йому в оренду зазначену земельну ділянку. Строк дії договору та інші суттєві умови договору ними не обговорювалися. Домовленість була усною, попередньою та стосувалась виключно самого факту можливості передачі земельної ділянки в оренду. У вересні 2008 року їй стало відомо, що договір оренди належної їй земельної ділянки вже начебто знаходиться в Приазовському ДЗК і пройшов процедуру державної реєстрації. Через декілька днів після зазначених подій вона з'явилась до Приазовського ДЗК, де їй повідомили, що дійсно договір оренди зареєстрований 10 липня 2008 року, і видали другий екземпляр реєстраційної справи договору оренди земельної ділянки, з якого вона довідалась, що він укладений на строк 7 років. Вважає зазначений договір недійсним тому, що вона його та інші додатки до нього не підписувала, що беззаперечно свідчить про відсутність її волевиявлення на укладання договору оренди. Оскільки вона не підписувала договір оренди земельної ділянки та взагалі не знала про його існування в момент начебто укладання, вважає, що такий правочин не відповідає її волевиявленню та внутрішній волі, а також суперечить основам цивільного законодавства. Згідно тексту договору та акта приймання-передачі земельної ділянки в оренду договір зареєстрований у Запорізькій філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" 10.07.2008р. за № 040827700103. Акт приймання передачі датований 21.12.2007р., тобто за півроку до моменту реєстрації договору. Виходячи з викладеного, при складанні акту приймання-передачі земельної ділянки порушені вимоги закону, а саме ст. 17 Закону України "Про оренду землі", та п. 20 договору щодо передачі земельної ділянки, що є безумовною підставою для визнання договору недійсним. Вказаний договір спрямований на порушення її конституційного права власності, оскільки обмежує її право на володіння та користування належною земельною ділянкою, а також на незаконне заволодіння належним їй на праві приватної власності майном (земельною ділянкою).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала заявлені вимоги за вищевказаними обставинами, просить їх задовольнити, пояснивши, що договір оренди належної їй земельної ділянки від 21.07.2008р. та документи до нього вона не підписувала та про їх наявність дізналась лише після реєстрації договору 10.07.2008 року, коли отримала державну реєстраційну справу. Хто підписував договір за неї, вона особисто не бачила. Не заперечує того факту, що це за неї міг зробити її чоловік, але вона нікого, в тому числі і його не уповноважувала на підписання договору оренди належної їй земельної ділянки.

Представник позивача ОСОБА_3 також підтримав заявлені вимоги за обставинами викладеними в позові.

Відповідач ОСОБА_2, його представник ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили відмови в їх задоволенні, пояснивши, що договір підписаний чоловіком позивачки, вона схвалила цей договір, оскільки у повному обсязі отримала орендну плату, що підтверджується її особистою розпискою від 23.09.2011р. Крім того, представник відповідача ОСОБА_4 вважає необхідним відмовити у задоволені позову у зв'язку із спливом позовної давності тому, що станом на грудень 2007 року ОСОБА_1 було відомо про наявність зазначеного договору оренди земельної ділянки.

Представник третьої особи - Запорізької регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", який про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи не надав.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу та якщо, недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін, або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Частиною 3 ст. 203 ЦК України встановлено, що загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, є волевиявлення учасника правочину, яке має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до вимог ст.ст. 13, 14, 16 Закону України В«Про оренду земліВ» договір оренди земельної ділянки із земель приватної власності є двостороннім, укладається в письмовій формі та за згодою орендодавця. Згідно ст. 19, ч. 2 ст. 15 Закону строк дії договору визначається за згодою сторін, та порушення цих вимог є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 8,6573 га на території Приазовської селищної ради, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 147685 від 28.03.2007 року.

Згідно державної реєстраційної справи № 040827700103 договору оренди земельної ділянки на території Приазовської селищної ради Приазовського району Запорізької області, кадастровий номер 2324555100:07:001:0072, договір оренди земельної ділянки від 21 грудня 2007 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем підприємцем ОСОБА_2 укладено про передачу в оренду земельної ділянки площею 8,6573 га ріллі, яка знаходиться на території Приазовської селищної ради, строком на 7 років і цей договір зареєстрований у Запорізькій регіональній філії ДП В«Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсахВ» у книзі записів Приазовської селищної ради Приазовського району Запорізької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 10.07.2008 року за № 040827700103.

До вказаного договору оренди доданий акт прийому-передачі земельної ділянки від 21.12.2007 року.

В договорі оренди земельної ділянки та в зазначеному акті прийому-передачі в графах В«ОрендодавецьВ» підписи від імені позивачки ОСОБА_1 виконані іншою особою, а не нею особисто. Ця обставина підтверджується висновком експерта № 78/л від 29.08.2011 року, згідно з яким підписи, розташовані в графах "Орендодавець:" договору оренди земельної ділянки, укладеного 21.12.2007р. між ОСОБА_1 (орендодавець) і підприємцем ОСОБА_2, та акту приймання-передачі земельної ділянки по договору оренди від 21.12.2007р. (орендодавець ОСОБА_1, орендатор - ОСОБА_2К.), виконані не ОСОБА_1, а іншою особою з використанням початкових літер прізвища ОСОБА_1

Таким чином, волевиявлення ОСОБА_1 як власника на розпорядження своїм майном у вигляді земельної ділянки станом на 21.12.2007 року було відсутнє, оскільки таке волевиявлення у даних правовідносинах може бути підтверджено лише її підписом або підписом уповноваженої нею в порядку встановленому законодавством особи на оспорюваному договорі оренди.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача та його представника з приводу того, що договір оренди був підписаний чоловіком позивачки, а вона в подальшому схвалила цей договір.

Представництво, яке ґрунтується на договорі, здійснюється за довіреністю, форма якої повинна відповідати формі, в якій згідно із законом повинен вчинятися правочин (ч.1 ст. 244, ч.1 ст. 245 ЦК України). Враховуючи, що відповідно до ст. ст. 14, 18, 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі укладається в письмовій формі і підлягає державній реєстрації, то виходячи із положень ч.1 ст. 244, ч.1 ст. 245 ЦК України представництво у правовідносинах з надання земельної ділянки в оренду повинно здійснюватись в такій же формі.

Відповідачем та його представником не доведена та обставина, що чоловік позивачки мав письмову довіреність від її імені на підписання оспорюваного правочину. З огляду на викладене суд приходить до висновку про відсутність представництва взагалі в спірних правовідносинах.

Суд не приймає до уваги як підставу для відмови у задоволенні позовних вимог посилання представника відповідача на наявність розписки позивачки від 23.09.2011р. про отримання орендної плати за договором оренди земельної ділянки, оскільки ця розписка не узгоджується з умовами спірного договору оренди в частині визначення розмірів і порядку виплати орендної плати. Більш того, відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 В«Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійснимиВ» виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним.

Суд не знаходить підстав для застосування позовної давності до спірних правовідносин, оскільки ані відповідачем, ані його представником в судовому засіданні не доведена та обставина, що позивачка довідалась або могла довідатись про наявність оспорюваного договору станом на 21.12.2007р.

До того, спірний договір набув чинності і вважається укладеним після його державної реєстрації у Приазовському районному відділі Запорізької регіональної філії Центру ДЗК, яка мала місце 10.07.2008р. Саме з цієї дати ОСОБА_1 могла довідатись про порушення свого права. До суду позивачка звернулась 08.06.2011р., тобто у межах строків позовної давності.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 14, 57-60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до приватного підприємця ОСОБА_2, третя особа: Запорізька регіональна філія державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки задовольнити.

Визнати недійсним договір від 21 грудня 2007 року оренди земельної ділянки площею 8,6573 га, розташованої на території Приазовської селищної ради Приазовського району Запорізької області, зареєстрований 10 липня 2008 року у Запорізькій регіональній філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040827700103, сторонами у якому є ОСОБА_1 та підприємець ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Приазовський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Г.О. Діоба