Постанова

від 07.07.2015 по справі 10/146-3419

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/146-3419

07 липня 2015 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Білоус І.О.

при секретарі судового засідання Габрилецькій С.Є.

за участю представників позивача : ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Суб'єкта господарської діяльності ОСОБА_3 до Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання дій незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, СПДФО ОСОБА_3, звернувся до суду із позовом до Бережанської міжрайон ної державної податкової інспекції, м. Бережани Тернопільської області про :

- визнання незаконними дії Бережанської МДПІ та скасування податкового повідомлення-рішення Бережанської МДПІ Тернопільської області від 23.01.2008 р. за № 0000061701/0/372/10 про визначення СГД ОСОБА_3 сум податкового зобов'язання за платежем: НОМЕР_1 - податок з доходів найманих працівників у розмірі 40147, 50 грн - за основним платежем та 80295,00 грн. - за штрафними санкціями, разом 120442,50 грн. в повному обсязі.

- визнання незаконними дії Бережанської МДПІ та скасування Податкове повідомлення-рішення Бережанської МДПІ Тернопільської області від 23 січня 2008 р. за № 0000071701/0/372/10 про визначення СГД ОСОБА_3 сум податкового зобов'язання за платежем: НОМЕР_2 - податок з доходів фізичних осіб - суб' єктів підприємницької діяль ності і незалежної професійної діяльності у розмірі 14506,00 грн. в частині 6330,00 грн.

- визнання незаконними дії Бережанської МДПІ та скасування Податкового повідомлення-рішення Бережанської МДПІ Тернопільської області від 27.03.2008 р. за № 0000061701/1/3164/10 про визначення СГД ОСОБА_3 сум податкового зобов'язання за платежем: НОМЕР_1 - податок з доходів найманих працівників у розмірі 40147, 50 грн. -за основним платежем та 802957 00 грн. - за штрафними санкціями, разом 120442, 50 грн. (сто двадцять тисяч чотириста сорок дві гривні 50 копійок) в повному обсязі.

- визнання незаконними дії Бережанської МДПІ та скасування Податкового повідомлення-рішення Бережанської МДПІ Тернопільської області від 27.03.2008 р. за № 0000071701/1/3164/10 про визначення СГД ОСОБА_3 сум податкового зобов'язання за платежем: НОМЕР_2 - податок з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької дія льності і незалежної професійної діяльності у розмірі 14506,00 грн. в частині 6330,00 грн.

- визнання незаконними дії Бережанської МДПІ щодо зменшення залишку від'ємного зна чення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 15648, 00 грн.

В судовому засіданні, у порядку, передбаченому ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) здійснено заміну у порядку процесуального правонаступництва Бережанської МДПІ Тернопільської області на Козівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Тернопільській області.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на безпідставність донарахування подат ковим органом податку з доходів фізичних осіб. Вважає, що з бо ку платника податків відсутні порушення норм податкового законодавства, що регулює спірні правовідносини, дії посадових осіб контролюючого органу при проведенні перевірки також вважає незаконними.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача адміністративний позов заперечувала, з підстав, викладених у наданих суду запереченнях. Вважає, що податковий орган діяв у межах повноважень та у від повідності до чинного законодавства, із урахуванням фактичних обставин та досліджених в процесі перевірки документів.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, заслухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, при прийнятті рішення виходить з наступних підстав та мотивів.

09.01.2008 р. Бережанською міжрайонною державною податковою інспекцією проведе но перевірку СПДФО ОСОБА_3.

За результатами проведеної перевірки складено Акт №22/17-01/НОМЕР_3 про результати виїзної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валю тного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 р. по 30.09.2007 р.

На підставі даного Акту перевірки 09.01.2008 р. Бережанською міжрайонною державною по датковою інспекцією прийняті:

- податкове повідомлення-рішення № 0000071701/0/372/10 від 23.01.2008 p., яким згідно п. п. "б", п. п. 4.2.2 ст. 4 та п. п. 17.1.5 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено порушення ст.13 р.4 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян» яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: НОМЕР_2 - податок з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності у розмірі 14506, 00 грн.

- податкове повідомлення-рішення № 0000061701/0/372/10 від 23.01.2008 p., яким згідно п. п. "б", п. п. 4.2.2 ст. 4 та п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань плат ників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено порушення п. п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» яким визначено суму податкового зо бов'язання за платежем: за платежем: НОМЕР_1 - податок з доходів найманих працівників у роз мірі 40147, 50 грн. - за основним платежем та 80295,00 грн. - за штрафними санкціями, разом 120442,50 грн.

Вищевказані по даткові повідомлення - рішення оскаржені позивачем із застосуванням процедури апеляційного узгодження податкового зобов'язання в порядку визначеному пунктом 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12. 2000 року N 2181-III ( далі - Закон № 2181-III) .

Рішенням Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції м. Бережани, від 08.02.2008 р. № 903/10 вирішено продовжити строк роз гляду скарги СПДФО ОСОБА_3 до 28.03.2008 р.

27.03.2008 р. Бережанською МДПІ прийнято рі шення за N 3162/9/25-008 про результати розгляду первинної скарги, яким податкові повідомлення - рішення № 0000071701/0/372/10 від 23.01.2008 р. та № 0000061701/0/372/10 від 23.01.2008 р. залишено без змін, а скаргу СПД ФО ОСОБА_3 без задоволення.

Окрім того, Бережанською міжрайонною державною податковою інспекцією на підставі Акту перевірки № 22/17-01/НОМЕР_3 від 09.01 2008 р. повторно прийняті:

- податкове повідомлення-рішення № 0000071701/1/3164/10 від 27.03.2008 p., яким згідно п. п. "б", п. п. 4.2.2 ст. 4 та п. п. 17.1.5 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платни ків податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено порушення ст.13 р.4 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян» яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: НОМЕР_2 - податок з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності у розмірі 14506,00 грн.

- податкове повідомлення-рішення № 0000061701/1/3164/10 від 27.03.2008 p., яким згідно п. п. "б", п. п. 4.2.2 ст. 4 та п. п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань плат ників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено порушення п. п..8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» яким визначено суму податкового зо бов'язання за платежем: за платежем: НОМЕР_1 - податок з доходів найманих працівників у роз мірі 40147,50 грн. - за основним платежем та 80295,00 грн. - за штрафними санкціями, разом 120442,50 грн.

У відповідності до п. 1. 2. ст. 1. Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.03 р. № 889-IV (далі - Закон № 889-IV), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дохід - це сума будь - яких коштів, вартість матеріального і нематеріального май на, інших активів, що мають вартість, утому числі цінних паперів або деревативів, одержаних платни ком податку у власність, або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом протягом відповідного звітного періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Згідно пп. 8.1.1 п.8.1.ст.8 вищевказаного закону податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, та у відповідності до п. п. 8.1.2 п. 8.1. ст.8, податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бю джету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Відповідно до п. 17.2. ст. 17. особою відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів є: - для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України - податковий агент.

Як встановлено в судовому засіданні 08.12.2006 р., та підтверджується матеріалами даної адміністративної справи, між Відкритим акціонерним товарист вом комерційний банк «Надра» з однієї сторони та ОСОБА_3 укладено договір кредитної лінії № 791/2006 - МК від 08.12.2006 р., згідно якого позичальник отримав кре дит в сумі 53 000 доларів США.

На підставі п. 3.1.3 акту перевірки від 09.01.2008 р. № 22/17-01/НОМЕР_3, податкови ми повідомленнями - рішеннями Бережанської МДПІ Тернопільської області від 23.01.2008 р. за № 0000061701/0/372/10 та від 27.03.2008 р за № 0000061701/1/3164/10 СГД ОСОБА_3 визначено суму податкового зобов'язання за платежем: НОМЕР_1 - податок з доходів найманих пра цівників у розмірі 40147, 50 грн. - за основним платежем та 80295,00 грн. - за штрафними санкціями, - разом 120442,50 грн.

Сума 40147,50 грн. включає в себе: 267650,00 грн. * 15% = 40147, 50 грн., У даному випадку 267650,00 грн. є еквівалентом у гривні суми 53 000 дола рів США, що є предметом кредитного договору між ВАТ КБ «Надра» та громадянином ОСОБА_3 № 791/2006-МК від 08.12.2006 р.

Судом, на виконання ухвали Вищого адміністративного суду у даній справі від 19.02.2015 р. у справі № К/9991/81062 витребувано у відповідача договір кредитної лінії № 791/2006 - МК від 08.12.2006 р., наявного у матеріалах податкової перевірки.

Досліджуючи змісту даного Договору судом встановлено, що у його преамбулі, стороною вказано фізична особа ОСОБА_3, а не СПДФО ОСОБА_3

На додатковій угоді та на графіку погашення кредиту (а .с. 57- 58) до вказаного договору (а. с. 57) печатка СПДФО ОСОБА_3 відсутня ( а. с. 223-229).

При оцінці позиції податкового органу, який при прийнятті оскаржених податкових повідомлень-рішень виходив з того, що вищезазначений договір укладено між СПДФО ОСОБА_3 П та ВАТ КБ «Надра Банк», суд також враховує наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 55 Господарського Кодексу України, суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Згідно із ч. І ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Ч. 1 ст. 179 ГК України передбачено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Таким чином, сторонами господарського договору є суб'єкти господарювання.

Відповідно до п. 21. Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія - однією із форм її кредитування, в якій у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами).

Зважаючи на те, що у вищевказаному договорі передбачено всі істотні умови, необхідні для кредитного договору, то зобов'язання з надання кредиту є дійсним із моменту укладення кредитного договору - договору про відкриття кредитної лінії.

З огляду на встановлені судом вищезазначені обставини, підтверджені доказами, наявними у матеріалах даної адміністративної справи, зважаючи на те, що як за суб'єктним складом сторін, так і за змістом Договір кредитної лінії № 791/2006 МК від 08.12.2006 р. є цивільно-правовим, укладений відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 Цивільного Кодексу України, якою передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, суд приходить до висновку що надана суду представником відповідача копія договору кредитної лінії з печаткою СПД ФО ОСОБА_3 не може доводити приналежність цього договору до господарських договорів.

У відповідності до п. 1.2. ст. 1. Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.03 р. № 889-ІV (далі - Закон № 889-ІV), дохід - це сума будь - яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, утому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність, або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом протягом відповідного звітного періоду з різних джерел як на території України , так і за її межами.

Згідно із пп. 8.1.1 п. 8.1. СТ. 8 цього закону податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, та у відповідності до п. п. 8.1.2 п. 8.1. ст. 8, податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

У відповідності до п. 17.2 ст. 17 Закону № 889-ІV , особою відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів є - для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України - податковий агент.

Зважаючи на те, що судом встановлено, що договір кредитної лінії № 791/2006 МК від 08.12.2006 р., укладений фізичною особою ОСОБА_3П, а не суб'єктом господарської діяльності ОСОБА_3, суд приходить до висновку, що сума податкового зобов'язання за платежем: податок з доходів найманих працівників у розмірі 40147,50 грн. за основним платежем та 80295,00 грн. - за штрафними санкціями, - разом 120442,50 грн. є безпідставно нарахованою.

Судом встановлено, що проведеною перевіркою визначено податкові зобов'язання з ПДВ із застосуванням п. 1.31 ст. 1 Закону України „ Про оподаткування прибутку підприємств" 28.12.1994 р. N 334/94-ВР (далі - Закон № 334/94-ВР ) та п. 4.1, 4.2 ст. 4 Закону України „ Про податок на додану вартість" 3.04. 1997 р. N 168/97-ВР ( далі - Закон N 168/97-ВР) (діючих на момент виникнення спірних правовідносин) вважаючи, що об'єктом оподаткування є розмір орендної плати але не нижче за звичайну ціну, тобто перевіркою нараховується дохід від орендної плати за користування транспортними засобами у розмірі амортизаційних відрахувань.

Відповідно до квитанцій про сплату відсотків за кредит ОСОБА_3 сплачено відсотків 27569 грн., у тому числі: І квартал 2007 року - 10305 грн ; II квартал 2007 року - 8986 грн ; III квартал 2007 року - 8278 грн., які віднесені СПД ФО Котовським до витрат.

По акту перевірки від 09.01.2008 р. встановлено завищення витрат СПД ФО Котовського по сплаті відсотків у сумі 38641 грн. Дослідженням представлених документів підтверджується зави щення витрат по сплаті відсотків у сумі 27569 грн . Розбіжність у сумі складає 11072 грн.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_3 як фізичній особі належать транспортні засоби DAF-95-360, при чіп RENDERS ROS 1993 p.в., DAF -ТЕ 95 XF 430 KOGEL 1994 p.в., які відображені в бухгалтерсько му обліку СПД ФО ОСОБА_3, по них нараховано амортизацію та віднесено до витрат підприємця у сумі 47113 грн. у тому числі : за І квартал 2007 року - 16728 грн ; за II квартал 2007 року - 15683 грн ; за III квартал 2007 року - 14702 грн. Отже, по СПД ФО ОСОБА_3 завищено витрати у сумі 74682 грн.

Враховуючи дані декларації про доходи, розмір заниженого чистого доходу СПДФО ОСОБА_3 за січень-вересень 2007 р. складе 74682 - 20177 = 54505 грн. Таким чином, по СПД ФО ОСОБА_3 за нижено податок з доходів фізичних осіб на суму 54505 х 15% = 8175.75 грн., у тому числі від суми сплачених відсотків 27569*15% =4135, 35 грн.

При дослідженні витрат СПДФО ОСОБА_3 судом встановлено наступне.

Відповідно до висновків, викладених у акті документальної перевірки 09.01.2008 р. зменшено від'ємне значення по податку на додану вартість у сумі 15648 грн. за рахунок застосування звичайної ціни по орендній платі у розмірі аморти заційних відрахувань з транспортних засобів переданих в оренду.

Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціа тивна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктом господа рювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Ст. 43 ГК України встановлено, що підпри ємці мають право без обмежень, самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Ст. 44 ГК України встановлено, що підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності. вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відпо відно до закону.

Перевіркою, проведеною податковим органом визначено податкові зобов'язання з ПДВ із застосуванням п. 1. 31 ст. 1 Закону № 334/94-ВР та п. 4.1, 4.2 ст. 4 Закону N 168/97-ВР вва жаючи, що об'єктом оподаткування є розмір орендної плати але не нижче за звичайну ціну. На підставі цього, податковим органом зроблено висновок, що дохід від орендної плати за користування транспортними засобами нараховується у розмірі амортизаційних відрахувань.

Відповідно до договору оренди транспортних засобів, укладеного між СПД ФО ОСОБА_3 (орендодавець) та ТзОВ „Бережани метал-транс" (орендар) від 10.02.2007 р., орен додавець надає, а орендар приймає в строкове, платне користування транспортні засоби.

Додатком до даного договору від 08.04.2007 р. визначено, що орендна плата за користу вання транспортними засобами становить 24 грн. у місяць, що не суперечить ст. 42, 43, 44 ГК України.

У п. 1. 31 ст. 1 Закону N 334/94-ВР надається визначення продажу товарів, робіт, послуг. А саме, продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, по ставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків їх надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Продаж результатів робіт, послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт, послуг, з надання права користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими, ніж товари об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт, послуг .

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 14 „Оренда", затвердженого Міністерством фінансів України від 28.07.2000 р. № 181, зареєстровано в Міністерстві юстиції України України 01.08.2000 р. № 487/4708 надано визначення оренди. А саме, оренда - це угода, за якою орендар набуває права користування необоро тна активом за плату протягом погодженого з орендодавцем строку.

Ст. 4 Закону N 168/97-ВР визначає, що базою оподаткування з поставки товарів, робіт, послуг є їх договірна ціна, визначена за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни з урахуван ням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів.

При цьому, відповідачем не наведено суду жодних законодавчо визначених підстав того, що звичайна ціна, яка використовується для визначення орендної плати є розміром амортизації, яка нараховується на оре ндовані засоби. Відтак, суд приходить до висновку, що встановлення розміру орендної плати іншого, ніж передбачено договором оренди, є невико нанням вимог ст. 42, 43, 44 ГК України.

Наведені в акті перевірки доводи контролюючого органу, окрім висновку судово-економічної (бухгалтерської) експертизи № 303 від 20.07.09 р., спростовуються також фактичними даними, що містяться в первинних документах, а саме, копіями амортизації за 2007 р., Декларацій про доходи за 1-4 квартали 2007 р., Податкових декларацій з податку на додану вартість за 12 міс. 2007 р., реєстрів отриманих податкових і видаткових накладних за 2007 р., які долучено до матеріалів справи на виконання вимог Ухвали Вищого адміністративного Суду України від 19.02.2015 р. у даній справі.

Враховуючи вищенаведені обставини, підтвердженні належними та допустимими доказами, наявними у матеріалах даної адміністративної справи, та співставляючи висновки, викладені контролюючим органом у акті перевірки №22/17-01/НОМЕР_3 із приписами нормативно-правових актів, якими врегульовано спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що висновки щодо визначення орендної плати, виходячи з норм амортизаційних відрахувань СПДФО ОСОБА_3 у сумі 78240 грн., не відпові дають положенням ст. 42, 43, 44 ГК України, п. 1.31 ст. 1 Закону N 334/94-ВР, п.4.1, 4.2 ст.4 Закону N 168/97-ВР.

З огляду на вищевикладене, суд визнає позовні вимоги в частині визнання не законними дії Бережанської МДПІ та скасування податкового повідомлення-рішення Бережан ської МДПІ Тернопільської області від 23.01.2008 р. за № 0000061701/0/372/10.

Разом з тим, у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій Бережанської МДПІ та скасування Податкового повідомлення-рішення Бережан ської МДПІ Тернопільської області від 27.03.2008 р. за № 0000061701/1/3164/10 слід відмовити, оскільки публічно-правовий спір між сторонами фактично виник з приводу оскаржених податкових повідомлень-рішень а не дій щодо їх винесення, та якім суд дав правову оцінку.

В даному випадку дії податкового органу щодо прийняття ос порених податкових-повідомлень-рішень та щодо зменшення залишку від'ємного зна чення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 15648, 00 грн. є невід'ємною складовою частиною процедури прийняття таких податкових повідомлень-рішень та самі по собі ніяк не впливають на наявні у позивача права, не створюють для нього додаткових обов'язків, не визначають правову поведінку позивача, а тому, не можуть бути самостійним предметом судового розгляду у розумінні КАС України.

Згідно із частиною третьою статті 94 КАС України, на користь позивача слід присудити з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3, 40 грн.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області № 0000061701/0/372/10 від 23.01.2008 р., № 0000061701/1/3164/10 від 27.03.2008 р., 0000071701/0/372/10 від 23.01.2008 р. та 0000071701/13164/10 від 27.03.2008 р.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4.Стягнути з державного бюджету на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 м. Бережани вул. Корольова 2/3 Тернопільської області ідентифікаційний код НОМЕР_3 - 3, 40 сплаченого судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 13.07.2015 р.

Головуючий суддя Білоус І.О.

копія вірна

Суддя Білоус І.О.