Ухвала

від 20.04.2011 по справі 18/71-1382

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"20" квітня 2011 р.Справа № 18/71-1382 УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.

Розглянув заяву суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 від 07.04.2011 р. про відстрочку виконання рішення господарського суду (наказу №18/71-1382 від 25.01.2011 р.) у cправі:

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, вул. Маковея, 4/17, м. Чортків, Тернопільська область

до відповідача Суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, вул. Шухевича, 2/4, м. Чортків, Тернопільська область

про стягнення 47 800 грн. майнової шкоди.

За участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_3, довіреність від 05.02.2010 р. зареєстрована в реєстрі за №139.

відповідача: ОСОБА_1, свідоцтво про держану реєстрацію фізичної особи -підприємця серія В01 №523640.

В судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 ГПК України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Рішенням господарського суду Тернопільської області від 08.10.2010 р. у справі №18/71-1382 позовні вимоги суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 задоволено частково та стягнуто з суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на користь позивача 46 000 грн. майнової шкоди; 460 грн. державного мита; 227,11 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу. Відмовлено в задоволенні частини позовної вимоги про стягнення 1 800 грн. майнової шкоди. Припинено провадження у справі відносно позовної вимоги про стягнення 3 500 грн. моральної шкоди.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.11.2010 р. за результатами розгляду апеляційної скарги, поданої суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1, рішення господарського суду Тернопільської області від 08.10.2010 року в справі №18/71-1382 частково скасоване, а апеляційну скаргу задоволено. Відмовлено в задоволенні позовних вимог суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 46 000 грн. майнової шкоди. В решті рішення господарського суду Тернопільської області від 08.10.2010 р. в справі №18/71-1382 залишено без змін. Стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 на користь суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 230 грн. державного мита за апеляційне провадження.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.01.2011 р. за результатами розгляду касаційної скарги, поданої суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.11.2010 р., касаційну скаргу задоволено частково. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.11.2010 р. у справі №18/71-1382 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 28 000 грн. збитків у вигляді неодержаної орендної плати. Прийнято нове рішення про задоволення позову в цій частині. Стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на користь суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 28 000 грн. збитків у вигляді неодержаної орендної плати. В решті постанову залишено без змін. Витрати суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 по сплаті держмита в сумі 140 грн. за подання касаційної скарги покладено на суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1.

25.01.2011 р. господарським судом Тернопільської області видано наказ про примусове виконання рішення господарського суду у даній справі та постанови Вищого господарського суду України від 25.01.2011 р.

13.04.2011 р. суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Тернопільської області із заявою від 07.04.2011 р. про відстрочку виконання рішення господарського суду (наказу №18/71-1382 від 25.01.2011 р.), в якій просить суд надати відстрочку виконання постанови Вищого господарського суду України від 25.01.2011 р. по справі №18/71-1382 до погашення ОСОБА_1 кредитних зобов'язань за договором №11173913000 від 25.06.2007 р. та поліпшення її фінансового становища.

Ухвалою суду від 13.04.2011 р. для розгляду даної заяви призначено судове засідання на 20.04.2011 р. за участі повноважних представників сторін.

Відповідач присутній у судовому засіданні 20.04.2011 р. підтримав заяву про відстрочку виконання рішення, просить суд її задоволити. В обґрунтування заяви боржник посилається на погіршення свого фінансового становища, на яке вплинула нестабільна економічна ситуація в державі, що унеможливила отримувати доходи від підприємницької діяльності -торгівлі промисловими товарами. Обсяг виручки від реалізації товару за останні півроку становить 5 200 грн. Також, відповідач зазначає, що на його утриманні знаходиться неповнолітня дитина та чоловік, який на даний час не отримує ніяких доходів та існують труднощі з оплатою комунальних послуг.

Крім того, заявник інформує суд, що ним сплачується кредит за договором №11173913000 від 25.06.2007 р., укладеним між громадянкою ОСОБА_1 та акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" про надання банком кредитних коштів в сумі 10 000 доларів США зі сплатою 12,5 відсотків річних та терміном повернення до 25.06.2014 р. Також у відповідача відсутні збереження грошових коштів у гривнях та іноземній валюті на рахунках (депозитах) у банках та інших установах.

В підтвердження викладеного відповідачем долучено копію договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11173913000 від 25.06.2007 р. та графік погашення кредиту, копію звіту з обсягом виручки від реалізації товарів за четвертий квартал 2010 р., копію довідки ПАТ КБ "ПриватБанк" Тернопільської філії від 18.04.2011 р. про залишок коштів на рахунку, копію виписки про заборгованість по кредитній лінії у ПАТ КБ "ПриватБанк", копію останніх платежів за комунальні послуги (електропостачання, газ).

Стягувач у письмових запереченнях на заяву про відстрочку виконання рішення суду та його представник у судовому засіданні проти задоволення заяви заперечив, зокрема вважає, що відповідачем не доведено існування виняткових обставин, які ускладнюють виконання рішення чи роблять його неможливим. Складнощі, на які посилається суб`єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, виникли з її вини. Звернув увагу суду на те, що відповідач на сьогоднішній день не звільнив спірного приміщення та продовжує його незаконно утримувати.

Розглянувши заяву та додані до неї матеріали, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до вимог ст. 124 Конституції України, ст. 115 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набули законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються у порядку встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Виходячи зі змісту зазначеної статті обов'язково умовою надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення є наявність конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, обов'язок доказування обставин щодо ускладнення чи неможливості виконання рішення покладається на особу, яка звертається із заявою про надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Разом з тим, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати інтереси як відповідача так і позивача, матеріальний та фінансовий стан сторін, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Аналогічна правова позиція викладена в Роз'ясненні Вищого арбітражного суду України N 02-5/333 від 12.09.1996р. "Про деякі питання практики застосування ст. 121 Господарського процесуального Кодексу України" (із змінами, внесеними згідно з Роз'ясненнями Вищого Арбітражного Суду N 02-5/445 від 18.11.1997р., N 02-5/467 від 18.04.2001р., Роз'ясненням Вищого господарського суду N 3370563-02 від 31.05.2002, Рекомендаціями Президії Вищого господарського суду N 25/2-09-17/1607-ЕП від 10.02.2004), суд на підставі ст. 121 ГПК України має право відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. При цьому суд досліджує фінансове становище обох сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, боржник звернувся до господарського суду Тернопільської області із заявою, в якій просить суд відстрочити виконання постанови Вищого господарського суду України від 25.01.2011 р. по справі №18/71-1382 до погашення ОСОБА_1 кредитних зобов'язань за договором №11173913000 від 25.06.2007 р., тобто, до передбаченого договором №11173913000 від 25.06.2007 р. терміну повернення кредиту - 25.06.2014 р., та поліпшення його фінансового становища.

Між тим, господарський суд лише на підставі наявних доказів може зробити висновок про обґрунтованість заяви про відстрочку чи розстрочку виконання рішення чи ухвали суду, оскільки припущення про ускладнення або неможливість їх виконання має бути достатньо обґрунтованим і ця обставина повинна доводитись заявником за загальними правилами статті 33 ГПК України, як і припущення про ймовірність його виконання при наданні відстрочки.

Однак, на думку суду, документи, які долучені суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 до заяви про надання відстрочки сплати боргу, не підтверджують наявності виняткових обставин, які б ускладнювали виконання рішення суду або робили б його виконання неможливим. Договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11173913000 від 25.06.2007 р. укладений із громадянкою ОСОБА_1 не був предметом розгляду у справі №18/71-1382 та ніяким чином не пов'язаний із даною справою, а настання моменту поліпшення фінансового становища суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 є поняттям умовним, не визначеним строком чи подією, яка повинна неминуче настати, після чого фінансове становище СПД ОСОБА_1 покращиться і рішення суду буде виконано.

При цьому, вирішуючи клопотання про надання відстрочки, суд зобов'язаний враховувати інтереси обох сторін, як стягувача, так і боржника, у зв'язку з чим слід зазначити, що світова фінансова криза вплинула на діяльність всіх суб'єктів господарювання, а не лише заявника. Принцип презумпції комерційних ризиків під час провадження підприємницької діяльності та саме визначення підприємництва як діяльності, здійснюваної на власний ризик (ст.42 ГК України), виключає залежність обов'язку боржника сплатити борг (майнову шкоду) через винне та свідоме порушення ним власних зобов'язань, у зв'язку із виконанням чи невиконанням обов'язків його контрагентами (неплатоспроможність покупців) чи відсутність у боржника необхідних коштів.

Окрім того, суд вважає, що негативні для відповідача наслідки виконання рішення; його заборгованість перед іншими особами, тяжкий фінансовий стан товариства, за змістом ст. 121 ГПК України, не є підставою для надання відстрочки виконання судового рішення. Важкий фінансовий стан боржника (відповідача) є результатом його власної господарської діяльності, і не може бути прийнятий судом як об'єктивна обставина, що унеможливлює виконання договірних зобов'язань та рішень суду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що боржник не довів належними та допустимими доказами наявність виключно виняткових обставин , що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, що надання відстрочки по сплаті боргу може завдати істотної шкоди правам та охоронюваним законом інтересам стягувача, як і не довів існування обставин, при наявності яких суд вправі відстрочити виконання рішення суду, а тому у задоволенні заяви про відстрочку виконання постанови Вищого господарського суду України від 25.01.2011 р. по справі №18/71-1382, як необґрунтованій, слід відмовити.

У відповідності до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 86, 121 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 у задоволенні заяви від 07.04.2011 р. про відстрочку виконання постанови Вищого господарського суду України від 25.01.2011 р. по справі №18/71-1382.

2. Ухвалу направити сторонам у справі.

Суддя Н.В. Охотницька