Ухвала

від 21.07.2015 по справі 817/656/15

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Нор У.М.

Суддя-доповідач:Шевчук С.М.

УХВАЛА

іменем України

"21" липня 2015 р. Справа № 817/656/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів: Майора Г.І.

Одемчука Є.В.,

при секретарі Витрикузі В.П. ,

за участю сторін:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "12" травня 2015 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЯК-3" до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 12.05..2015року визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у Рівненському районі ГУ ДФС у Рівненській області від 20.11.2014 року №0000602251 форми "В4" про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 15667,00 грн.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позову.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема вказує, на обставини щодо фіктивності господарських операцій позивача з ТОВ «Спецхімагро» та ТОВ "Агрокапітал України" здійсненні без мети реального настання правових наслідків, лише з ціллю заниження об'єкта оподаткування та несплати податків.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ДПІ у Рівненському районі Рівненської області ДПС (правонаступником якої є ДПІ у Рівноському районі Головного управління ДФС у Рівненській області) прийнято податкове повідомлення - рішення від 20.11.2014 року №0000602251 форми "В4" про зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 15667,00 грн. (а.с.28).

Підставою для винесення такого рішення стали висновки акту документальної перевірки від 06.11.2014 року №73/22-141/33521351, яким встановлено порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого позивачем завищене від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за серпень 2013 року в сумі 5583,00 грн., за березень 2014 року в сумі 10084,00 грн. (а.с.7-27). Зокрема підставою для такого рішення стали висновки про те, що операції позивача та ТОВ «Спецхімагро» та ТОВ "Агрокапітал України" здійсненні без мети реального настання правових наслідків, лише з ціллю заниження об'єкта оподаткування та несплати податків.

За господарськими операціями з ТОВ "Спецхімагро" Товариством з обмеженою відповідальністю "Маяк-3" сформовано податковий кредит на суму 5583,00 грн.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні у справі докази колегією суддів встановлено, що позивачем на підтвердження обставин щодо фактичного здійснення господарської операції з ТОВ "Спецхімагро" (продавець) надано: договір поставки від 01.08.2013 року №13-13 (а.с.78-81); видаткову накладну №0000089 від 02.08.2013 року; податкова накладна №2 від 02.08.2013 року; журнал реєстрації довіреностей за 2013 рік; рахунок на оплату товару №СФ-0000095 від 2 серпня 2013 року; картки рахунків 631, 201, 23; платіжні доручення №546 від 03.09.2013 року, №558 від 04.09.2013 року; договір на переробку давальницької сировини №ВЗ-ДС-№41 від 24 квітня 2012 року, укладений між ТОВ "Маяк-3" (замовник) та ТОВ "Агротехніка" (виконавець); накладну на внутрішнє переміщення товару від 02 серпня 2013 року № ПМ-00124 (а.с.82-119); банківські виписки - платіжні доручення ПАТ "Райфайзен Банк Аваль" про безготівкові розрахунки за товар.

Окрім того, на підтвердження обставин щодо транспортування ТМЦ, за обумовленою видатковою накладною, позивачем надано товарно-транспортну від 02.08.2013 року №БЗС 09751 (а.с. 113 т.1), з якої вбачається, що товар отримано перевізником від ТОВ "Спецхімагро" для позивача та доставлено за адресою: смт. Турійськ, Волинська область. Обумовлене транспортне переміщення товару відповідає положенням договору на переробку давальницької сировини №ВЗ-ДС-№41 від 24 квітня 2012 року, укладеному позивачем з ТОВ "Агротехніка" (виконавець) та накладній на переміщення товару від 02 серпня 2013 року № ПМ-00124, відповідно до яких позивач придбану сировину у ТОВ "Спецхімагро" повинен доставити на переробку ТОВ "Агротехніка" (виконавець) у смт. Турійськ, Волинська область.

Водночас, з наданих суду доказів вбачається, що в бухгалтерському обліку дана операція також найшла своє відображення, що підтверджується картами рахунків (а.с. 90-94 т. 1). Використання отриманих позивачем товарно-матеріальних цінностей у господарській діяльності, спрямованій на отримання прибутку, у фінансово-господарських операціях, що оподатковуються податком на додану вартість, підтверджується актами прийому передачі готової продукції та послуг по переробці та звітом про витрачену сировину від 10-17.08.2013року (а.с. 95-109 т. 1), актом списання від 03.09.2013року (а.с. 110 т.1).

За операціями з ТОВ "Агрокапітал України" Товариством з обмеженою відповідальністю "Маяк-3" сформовано податковий кредит на суму 10083,33 грн.

На підтвердження обставин щодо фактичного здійснення господарської операції з ТОВ "Агрокапітал України" (продавець) надано: договір поставки №151113/148-ШС від 15.11.2013 року (а.с.120-121); видаткову накладну №315 від 21.03.3014 року; податкову накладну №134 від 21.03.2014 року; платіжні доручення №307 від 16.04.2014 року, №404 від 13.05.2014 року; картки рахунків №201, 23; журнал реєстрації довіреностей за 2013 рік; договір на переробку давальницької сировини №ВЗ-ДС-№41 від 24 квітня 2012 року, укладений позивачем з ТОВ "Агротехніка" (виконавець); накладну на внутрішнє переміщення товару від 22 березня 2014 року № ПМ-000052; рахунок на оплату №316 від 21 березня 2014 року; посвідчення про якість №653 від 21 березня 2014 року; ветеринарне свідоцтво №172222 від 21 березня 2014 року; посвідчення якості №49 від 21 березня 2014 року (а.с.120-160).

Окрім того, на підтвердження обставин щодо транспортування ТМЦ, за обумовленою видатковою накладною, позивачем надано товарно-транспортну накладну від 21.03.2014 року №Р315 (а.с. 126 т.1), з якої вбачається, що товар отримано перевізником від ТОВ "Спецхімагро" для позивача та доставлено за адресою: смт. Турійськ, Волинська область. Обумовлене транспортне переміщення товару відповідає положенням договору на переробку давальницької сировини №ВЗ-ДС-№41 від 24 квітня 2012 року, укладеному позивачем з ТОВ "Агротехніка" (виконавець) та накладній на переміщення товару від 22 березня 2014 року № ПМ-000052, відповідно до яких позивач придбану сировину у ТОВ "Спецхімагро" повинен доставити на переробку ТОВ "Агротехніка" (виконавець) у смт. Турійськ, Волинська область.

Водночас, з наданих суду доказів вбачається, що в бухгалтерському обліку дана операція також найшла своє відображення, що підтверджується картами рахунків (а.с. 127-133т. 1). Використання отриманих позивачем товарно-матеріальних цінностей у господарській діяльності, спрямованій на отримання прибутку, у фінансово-господарських операціях, що оподатковуються податком на додану вартість, підтверджується актами прийому передачі готової продукції та послуг по переробці та звітом про витрачену сировину від 25 травня -06.06.2014року (а.с. 134-150 т. 1).

Перелічені документи містять всі необхідні реквізити та є первинними в розумінні Закону № 996-XIV та відповідають всім необхідним вимогам, передбаченим цим Законом.

Податкові накладні, за якою сформовано спірні суми податкового кредиту , відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України, претензії щодо її форми та змісту у відповідача відсутні.

Обставини встановлені судом першої інстанції з приводу того, що обумовлений контрагент позивача, на момент складання зазначених документів був зареєстрований у встановленому порядку у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та був зареєстрований як платник податку на додану вартість, про що мав відповідне Свідоцтво відповідачем не заперечувались.

За таких обставин, наявними у справі доказами підтверджуються обставини щодо фактичного переміщення, отримання товарів позивачем від обумовлених контрагентів та використання їх у господарській діяльності позивача.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дослідженими в судовому засіданні первинними документами підтверджується фактичне здійснення позивачем господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Спецхімагро» та ТОВ "Агрокапітал України", що є відповідно до положень п.198.1.- 191.3 ст. 198 Податкового кодексу України підставою для формування позивачем сум податкового кредиту.

Поряд із зазначеним, колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача з приводу неможливості підтвердження обставин щодо фактичного здійснення названими контрагентами операцій по ланцюгу постачання який передував поставці продукції позивачу, то такі обставини не можуть бути правовою підставою для відмови добросовісному платнику податків в праві на формування валових витрат та податкового кредиту по фінансово-господарських операціях, по яких він поніс фактичні витрати, пов'язані із здійсненням господарської діяльності та фактично сплатив податок на додану вартість в складі ціни придбаних ним товарів, робіт, послуг.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Всупереч зазначеному, відповідач не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, проте позивач на підставі належних та допустимих доказів повністю довів обґрунтованість заявлених позовних вимог.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскарженої постанови, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "12" травня 2015 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М. Шевчук

судді: Г.І. Майор

Є.В.Одемчук

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "МАЯК-3" вул.П.Могили,9,м.Рівне,33000

3- відповідачу/відповідачам: Державна податкова інспекція у Рівненському районі Головного управління ДФС у Рівненській області вул.Відінська,8,м.Рівне,33023

4-третій особі: - ,