Вирок

від 13.07.2010 по справі 1-66-10

НЕТІШИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-66-10

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2010 року Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

головуючого- судді Савіцького Л.П.,

при секретарях - Нещадименко В.Л., Василюк Л.С.,

за участю прокурора - Косіка О.В.,

адвоката - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нетішині кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, народженого 10 грудня 1977 року в с. Головлі Славутського району Хмельницької області, українця, з освітою вищою, не одруженого, не працюючого, прож. ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимого, громадянина України,

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 128 КК України,

ВСТАНОВИВ:

що ОСОБА_3 05 жовтня 2009 року близько 17 години, перебуваючи на майданчику для паркування легкових автомобілів неподалік гуртожитку № 18 по вул. Незал ежності в м. Нетішині, на грунті виниклих особистих неприязних відносин, у зв'язку звиконанням маневру автомобілем заднім ходом і зробленим зауваженням потерпілим ОСОБА_4, шляхом стукання долонею руки по багажнику цього ж автомобіля, щоб останній на нього не наїхав, затіяв сварку з вказаним потерпілим, під час якої наніс останньому удар кулаком в обличчя, від якої той упав лівою частиною свого тіла на виступаючу частину бордюру проїжджої частини вул. Незалежності та отримав тупу травму живота, у зв'язку з чим його було госпіталізовано в СМСЧ-4 м. Нетішина.

Внаслідок злочинної недбалості ОСОБА_3, який міг та повинен був усвідомлювати та передбачити наслідки своїх протиправних дій , потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої травми живота з розривом селезінки та внутрішньо-черевною кровотечею, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень тяжкого ступеня тяжкості за кваліфікуючим критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння.

Підсудний ОСОБА_3 вину у пред`явленому йому обвинуваченні визнав частково і пояснив, що 5 жовтня 2009 року біля 17 години виїжджав заднім ходом автомобілем від гуртожитку № 18 в м. Нетішині і почув стук по багажнику автомобіля. Коли вийшов з автомобіля, побачив чоловіка, котрим виявився Спас, який його обізвав. Від останнього було чути спиртне і він його ударив правою рукою по обличчю, від чого останній упав на сідницю, потім на спину. ОСОБА_3 пояснив, що не визнає падіння Спаса на бордюр і не визнає заявлені до нього позови, оскільки неправомірні дії потерпілого викликані неправомірними образливими діями самого ОСОБА_4 і тому відшкодовувати збитки йому нема чого.

Однак винність ОСОБА_3 в повному об'ємі пред'явленого обвинувачення підтверджується показами потерпілого, свідків та іншими зібраними по справі доказами.

Так потерпілий ОСОБА_4 вказав на те, що 5 жовтня 2009 року біля 17 години він перебував біля гуртожитку № 18 по вул Незалежності в м. Нетішині. Коли підійшов до припаркованих автомобілів, один з них почав рухатись заднім ходом і трохи його не зачепив. Він постукав долонею по багажнику авто, даючи зрозуміти водію, щоб той був уважнішим, показавши пальцями на очі і пішов далі. Водію він нічого не казав, а коли відійшов далі, незнайомий йому водій потужно його ударив кулаком в праву сторону обличчя. Від отриманого удару він упав лівим боком на бордюр. Дома йому стало зле і швидка його завезла в лікарню. Він не думав, що будуть такі наслідки і тому відмовлявся від операції. Однак внаслідок таких дій підсудного йому видалили селезінку і він не може працювати як раніш. Оскільки ОСОБА_3 не зрозумів, що він зробив, просить суд осудити останнього на 2 роки та задовільнити заявлені ним позови.

Об`єктивно пояснення потерпілого ОСОБА_4 підтвердила свідок ОСОБА_5, яка вказала на нанесення ОСОБА_4 удару рукою в обличчя, від якого останній упав.

Аналогічне пояснив свідок ОСОБА_6, вказавши, що бачив як чоловік з автомобіля «Ауді » підійшов до ОСОБА_4 і ударив рукою в обличчя від чого той упав.

Про видалення селезінки ОСОБА_4 06.10.2009 року розповів свідок ОСОБА_7, зазначивши, що спочатку останній відмовлявся від операції, однак його було прооперовано і під час операції був виявлений розрив селезінки і не встановлено було будь-яких інших тілесних ушкоджень.

На звернення до міліції ОСОБА_4 з приводу заподіяння тілесних ушкоджень вказав свідок ОСОБА_8, який пояснив, що ОСОБА_4 скаржився на те, що його ударив по обличчю невідомий йому водій «Ауді». ОСОБА_4 повідомив йому номер авто і останній був розшуканий. З обома він проводив бесіди і згодом він дізнався, що ОСОБА_4 видалили селезінку.

На вказане також вказав допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_9, який не виключав отримання ОСОБА_4 такого роду тілесних ушкоджень від падіння на поверхню бордюра лівою боковою поверхнею тулуба.

Згідно даних протоколу відтворення обстановки та обставин події (а.с. 40-44), ОСОБА_4 на місці події показав і розповів, як і при яких обставинах йому було нанесено травму.

Пояснення потерпілого та свідків, сукупність інших доказів по справі, дають підстави суду зробити висновок про те, що ОСОБА_3 05.10.2009 року було нанесено ОСОБА_4 потужного удару рукою в обличчя, від якого останній упав лівою частиною тулуба на бордюр. Останнє не викликає у суду сумніву, оскільки факт нанесення удару та наступного падіння від цього не заперечував і сам підсудний ОСОБА_3 Останній лише заперечував падіння на бордюр, що суд не приймає до уваги, оскільки це суперечить поясненням потерпілого ОСОБА_4, пояснення якого у суду не викликають сумніву. Вказане узгоджується також з даними висновку судово-медичної експертизи від 19.11.2009 року (а.с. 21-22), якою не виключається можливість виникнення травми селезінки в результаті падіння на поверхню бордюра з прикладенням лівою боковою поверхнею тулуба.

Як вбачається з даних висновку судово-медичної експертизи від 19.11. 2009 року № 311 (а.с.21-22), за кваліфікуючим критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння ОСОБА_4 спричинена тупа травма живота з розривом селезінки та внутрішньою крововтратою, яка відноситься до категорії тілесних ушкоджень тяжкого ступеня. При цьому за умов відсутності зовнішніх ушкоджень на поверхні тіла, переломів, деталізація властивостей травмуючої поверхні тупих твердих предметів не можлива. Локалізація розриву селезінки в ОСОБА_4 не відповідає механізму виникнення в результаті падіння з прискоренням на задню поверхню з висоти власного зросту на асфальт. Не виключається можливість виникнення травми селезінки в результаті падіння на поверхню бордюру лівою із прикладенням лівою боковою поверхнею тулуба.

Вказаний медичний висновок не викликає у суду сумніву, оскільки він повністю узгоджується із встановленими в судовому засіданні обставинами справи.

При цьому, суд вважає, що логічним і об'єктивним є висновок експерта про те. що за умов відсутності зовнішніх ушкоджень на поверхні тіла, переломів, саме деталізація властивостей травмуючої поверхні тупих твердих предметів не можлива. Однак експерт за вказаних обставин не виключає, що вказана травма могла б виникнути і від падіння на бордюр лівою боковою поверхнею туба, що узгоджується з поясненнями самого потерпілого і подальшим висновком експерта про те, що локалізація розриву селезінки в ОСОБА_4 не відповідає механізму виникнення в результаті падіння з прискоренням на задню поверхню тіла з висоти власного зросту на асфальт.

Останнє на думку суду повністю спростовує твердження підсудного про те, що ОСОБА_4 упав сідницею на асфальт, а на бордюр він не падав.

Тому вважаючи доведеним вину ОСОБА_3 в заподіянні потерпілому ОСОБА_4 тяжкого тілесного ушкодження не безпосередньо від нанесення удару в обличчя, а в результаті падіння потерпілого від цього удару і падіння на поверхню бордюра, що підсудний не передбачав , але повинен був і міг передбачити, суд погоджується з кваліфікацією дій останнього досудовим слідством за ст. 128 КК України, як заподіяння потерпілому необережного тяжкого тілесного ушкодження.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_3 і не вбачаючи обставин, які б обтяжували його відповідальність, суд враховує, що як особа по місцю проживання він характеризується позитивно, раніш не судимий, злочин вчинив з необережності, що є обставинами, які пом'якшують його відповідальність.

Поряд з цим, суд приймає до уваги, що вину він визнав частково, виявив нещирість, заявив відмову про відшкодування заподіяних збитків, що внаслідок його необережних дій наступили тяжкі наслідки, і приходить до висновку про необхідність застосування до нього покарання у вигляді тримання в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за ним нагляду з обов'язковим залученням до праці, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Оскільки винність ОСОБА_3 в заподіянні потерпілому ОСОБА_4 необережного тяжкого тілесного ушкодження знайшла своє підтвердження в судовому слідстві, незважаючи на спротив ОСОБА_3, суд вважає необхідним позовні вимоги прокурора м. Нетішин в інтересах держави в особі Державного закладу «СМСЧ-4» м. Нетішин до ОСОБА_3 в розмірі 5732 грн. 69 коп. задовольнити повністю, а позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_3 в розмірі 3018 грн. 48 коп. матеріальних збитків та 100000 грн. моральних збитків - частково.

Як вбачається з наявної у справі довідки від 01.02.2010 року за № 258-4, виданої ДЗ СМСЧ-4, медичної картки №5965, ОСОБА_4 в період з 06.10. по 29.10.2009 року стаціонарно в реанімаційному та хірургічному відділеннях було проведено лікування з причин травматичного розриву селезінки та внутрішньо-черевної кровотечі. На вказане лікування було витрачено 5732 грн. 69 коп., що у суду не викликає сумніву, чого фактично також не оспорював сам підсудний. Тому суд вважає необхідним вказану суму матеріального збитку стягнути з ОСОБА_3 на користь медичної установи в силу ст. 1166 Цивільного Кодексу України.

На підставі цього ж Закону та за наявності товарних чеків на суму 3018 грн. 48 коп. на придбання ліків саме в період перебування потерпілого на лікуванні, суд знаходить необхідним стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 вказану суму, як збитки заподіяні останньому.

Поряд з цим, із-за відсутності будь-якого обґрунтування та ненадання доказів, суд не приймає до уваги посилання ДЗ СМСЧ -4 в довідці № 258-4 на те, що ОСОБА_4 придбав медикаментів за власний рахунок лише на 1294 грн. 19 коп.

Безспірним є факт спричинення потерпілому ОСОБА_4 заподіяною ОСОБА_3 травмою живота фізичного болю та душевних страждань, які підлягають відшкодуванню як моральні збитки в грошовому виразі у відповідності до ст. ст. 23, 1167 Цивільного Кодексу України.

Вказані страждання суд визнає глибокими та такими, що потягли за собою не тільки втрату органу людського організму, що впливає на стан здоров`я і в даний час, а й спонукає потерпілого у повсякденному житті враховувати свій теперішній стан здоров`я внаслідок виниклих незручностей.

Разом з тим, при визначенні розміру морального відшкодування, суд враховує вимоги розумності, справедливості і приходить до висновку про можливість зменшення розміру цього відшкодування і знаходить можливим стягнути з ОСОБА_3 20000 грн.

Підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 і його витрати на оплату праці адвоката в сумі 1300 грн., оскільки останнім здійснювався захист інтересів потерпілого, що підтверджено відповідним приходним касовим ордером № 22/2010.

Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 128 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

Запобіжний захід залишити попередній - підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь:

- Державного закладу « Спеціалізованої медико-санітарної частини № 4» - 5732 (п'ять тисяч сімсот тридцять дві) грн.. 69 коп;

- ОСОБА_4 3018 грн. 48 коп. матеріальних збитків, 20000 грн. моральних збитків та 1300 грн. оплати праці адвоката, а всього 24318 (двадцять чотири тисячі триста вісімнадцять) 48 коп.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Хмельницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Нетішинський міський суд.

Головуючий