Рішення

від 22.02.2007 по справі 2/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "22" лютого 2007 р.Справа №  2/17

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді ДеревінськоїЛ.В., розглянувши справу № 2/17

за позовом: Дочірного підриємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії", м. Кіровоград  

до відповідача: комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства № 7, м.Кіровоград     

про стягнення 9819,08 грн.  

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - участі не брав, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином;

від відповідача - участі не брав, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином;

Дочірнім підприємством "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" подано позов до комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства №7 про стягнення 9819,08 грн., з яких 6125,85 грн. боргу, 587,26 грн. пені, 2527,25 грн. інфляційних збитків та 578,72 грн. - 3% річних.

Відповідач позов не заперечив, витребувані судом матеріали не подав.

Розглянувши наявні матеріали справи, господарський суд, -

                                                 ВСТАНОВИВ:

Між ДКП теплових мереж “Кіровоградтеплоенерго” та комунальним ремонтно-експлуатаційним підприємством № 7 укладено договір № 35-7 від 16.10.2000р.

Відповідно до його умов виробник бере на себе обов'язки постачання тепловою енергією на цілі опалення гарячого водопостачання будівель на споруд споживача, які мають наступні характеристики і знаходяться за адресою: вул. 50 років Жовтня 23А.

В пункті 7 договору сторонами погоджено строк оплати за спожиту теплову енергію виробнику згідно з діючими тарифами і розцінками протягом поточного місяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця.

01.11.2004р. між ДП “Кіровоградтепло” ТОВ “ЦНТІ УНГА” та ДКПТМ “Кіровоградтеплоенерго” укладено договір про відступлення права вимоги № 230/20-04 на підставі умов якого позивач одержав право вимагати від відповідача сплати грошових коштів за надані послуги з теплопостачання за договором № 35-7 від 16.10.2000р.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованості за поставлену теплову енергію за період з жовтня 2001 року  по березень 2004 року включно в сумі 6125,85 грн.

При розгляді спору господарський суд керується п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який передбачає, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Відповідно до п.10 Прикінцевих та перехідних положень правила ЦК України про відповідальність за порушення договору застосовуються в тих випадках, коли відповідні порушення були допущені після набрання чинності ЦК України, крім випадків, коли в договорах, укладених до 01.01.04, була встановлена інша відповідальність за такі порушення.

Відповідно до статті 71 Цивільного кодексу УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Статтею 80 Цивільного кодексу УРСР закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.

Разом з тим, суд застосовує ч. 2 ст. 5 Цивільного кодексу України де зазначено, що акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність.

Враховуючи вище викладене, строк оплати за надані послуги погоджений в договорі – до 10 числа наступного місяця, пред'явлення позивачем позову 25.01.2007р  про стягнення  боргу в сумі 6125,85 грн., в т.ч. який виник за період з жовтня 2001 року по грудень 2003 року на суму 3017,86 грн., тобто після спливу три річного строку позовної давності, суд застосовує наслідки спливу строку позовної давності.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення боргу про в розмірі 3017,86 грн.  задоволенню не підлягають в зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

В статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

У відповідності до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторонам (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Доказів сплати боргу за період за період з січня 2004р. по березень 2004р. в розмірі 3107,99 грн. відповідачем до суду не подано.

За вказаних обставин, господарський суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за надані послуги частково на суму 3107,99 грн.

Сторони в п. 10 договору передбачили за несвоєчасну сплату за послуги теплопостачання до 10 числа наступного за звітним місяцем нарахування пені в розмірі 0,5 % за кожен прострочений день.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочку сплати боргу за період з 01.07.2006р. по 01.01.2007р. на суму 587,26 грн.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 ЦК України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України п озовна давність в один рік  застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

В частині 1 статті 230  Господарського кодексу України зазначено, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми ( неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання  мало бути виконано.

Позов про стягнення пені пред'явлено 25.01.2007р. тобто після спливу річного строку позовної давності з дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, позовні вимоги про стягнення 587,26 грн. пені задоволенню не підлягають в зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 2527,25 грн.  інфляційних витрат за період з січня 2002 року по вересень 2006 року включно та 578,72 грн. - 3% річних за період з 01.01.2002р. по 01.10.2006р.

Враховуючи застосування наслідків спливу строку позовної давності на частину суми основного боргу позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат та 3% річних підлягають задоволенню частково, виходячи з задоволеної суми основного боргу – 3107,99 грн. Отже, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат підлягають задоволенню за період з січня 2004 року по вересень 2006 року включно суму на 742,38 грн. та 3% річних підлягають задоволенню за період з 11.11.2004р. по 30.09.2006р. на суму 237,25 грн.

В задоволенні позовних вимог про стягнення 1784,87 грн. інфляційних витрат та 341,47 грн. - 3% річних необхідно відмовити, у зв'язку з безпідставністю їх заявлення.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита покладаються на відповідача повністю,  так як сплачені позивачем в мінімальному розмірі, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 258,  525, 526, 546, 549, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 78, 80 Цивільного кодексу УРСР, ст.ст. 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                       ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства № 7, вул. 50 років Жовтня, 23а, м. Кіровоград ( п/р 260071009 в АППБ «Аваль», МФО 323538, код 24716074)  на користь дочірнього підприємства «Кіровоградтепло» товариства з обмеженою відповідальністю «Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії» м. Кіровоград вул. Кутузова, 23/16 ( код 33142568, п/р 26002052903161 в КФ КБ «ПриватБанк» м. Кіровограда, МФО 323583) боргу в сумі 3107,99 грн., інфляційних збитків в сумі 742,38 грн., 3% річних в сумі 237,25 грн.,  а також судові витрати на державне мито в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 49,12 грн.

Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позовних вимог про стягнення боргу в сумі 3017,86 грн., пені в сумі 587,86 грн., інфляційних збитків в сумі 1784,87 грн. та 3% річних в сумі 341,47 грн., відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в установленому законом порядку.

Суддя   Л. В. Деревінська