30.06.2011
Справа № 1-48
2011 рік
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2011 року Новоселицький районний суд Чернівецької області
в складі: головуючого судді Павлінчука С.С.
при секретарі Козаку О.М.
з участю прокурора Сімків Є.В.
захисника ОСОБА_1
перекладача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканець с.Костичани Новоселицького району Чернівецької області, громадянина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше судимого 25 червня 2008 року Шевченківським районним судом м.Чернівці за ст.186 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України до трьох років та шести місяців позбавлення волі та звільненого від відбування покарання із випробуванням на підставі ст.75 КК України з іспитовим терміном два роки,
у вчиненні злочину передбаченого ст.185 ч.2 КК України,
ВСТАНОВИВ:
19 лютого 2010 року біля 24 години ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння в барі В«ФізуліВ»в с. Драниця Новоселицького району Чернівецької області з метою особистого збагачення шляхом вільного доступу таємно викрав зі столу мобільний телефон марки В«Соні-Еріксон S500іВ»фіолетового кольору номер імей 353447025466729 вартістю 800 гривень із сім-картою мобільного оператора В«ЛайфВ»вартістю 30 гривень, який належав ОСОБА_5, чим заподіяв потерпілій шкоду на загальну суму 830 гривень.
Підсудний ОСОБА_6 свою вину в скоєному не визнав та пояснив, що він попередньо випивши біля 700 грам горілки та коньяку дійсно приїхав разом із друзями 19.02.2010 року біля 22 години у бар В«ФізуліВ»в с. Драниця Новоселицького району Чернівецької області та перебував біля барної стойки. Через певний час він зайшов у танцювальний зал, де сів за столик, за яким сиділи потерпіла із подружкою. Поспілкувавшись із ними він через п’ять хвилин вийшов із залу та пішов на вулицю. Після цього виключили світло і через кілька хвилин включили та на двір вийшла ОСОБА_5 та почала вимагати від нього віддати її мобільний телефон, однак він вивернув кишені та вона пішла назад в бар. Через 15 хвилин він сказав ОСОБА_7 ОСОБА_8, що знайшов мобільний телефон і взявши його зайшов в бар, однак там почалася бійка та він вирішив поїхати додому. На наступний день він подзвонив потерпілій та сказав, що якщо в неї пропав телефон, то вона може по імей номеру повідомити в міліцію. Телефон він залишив в будинку ОСОБА_8.
Незважаючи на невизнання вини підсудним його вина в скоєнні злочину доведена показами потерпілої свідків, протоколами слідчих дій.
Так, із показів потерпілої ОСОБА_5, які вона дала під час судового слідства було встановлено, що вона 19.02.2010 року прийшла із ОСОБА_9 в бар В«ФізуліВ»в с. Драниця Новоселицького району Чернівецької області, де сиділи за столиком та танцювали. У неї в той вечір було два телефони, які вона положила на столі. Світло в барі часто вимикали і вмикали. До них підійшов та сів за столик підсудний та біля 10 хвилин розмовляв. Коли вони пішли танцювати, то він залишився сидіти за столом. Потім вимкнули світло і вони сіли за стіл, та вона виявила, що її мобільний телефон марки В«Соні-Еріксон S500іВ»фіолетового кольору пропав. Тоді, після того як знову включили світло, вона пішла на вулицю, де спитала ОСОБА_6 чи він не брав телефон, однак він сказав, що не брав. В той вечір бійок в барі не було. 20.02.2010 року її подзвонив підсудний та пропонував зустрітися, але він не прийшов, а вона йому сказала, що якщо він брав телефон, то нехай віддасть. 21.02.2010 року їй подзвонив ОСОБА_10 та спитав, який телефон пропав, однак в цей час вона вже подала заяву в міліцію. До підсудного претензій немає, телефон їй повернуто.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що вона є власником бару В«ФізуліВ»в с. Драниця Новоселицького району Чернівецької області, то в той день, коли у ОСОБА_5 пропав мобільний телефон вона пам’ятає, що часто вимикали світло та вона поставила на столиках свічки. Підсудний тривалий час сидів за барною стойкою а потім був у танцювальному залі із потерпілою. Ніякої бійки в барі в той вечір не було.
З показів свідка ОСОБА_12, які вона дала під час судового слідства, було встановлено, що вона із потерпілою прийшли в бар В«ФізуліВ»в с. Драниця Новоселицького району Чернівецької області та сиділи разом за одним столиком. Потім до них присів підсудний, якого вона знала раніше, та кілька хвилин розмовляв. Коли вони встали танцювати, то обидва телефони ОСОБА_5 лежали на столі, а ОСОБА_6 залишився сидіти. Потім вони помітили, що він встав та пішов із залу. Через кілька хвилин вимкнули світло, та вони сівши за стіл помітили, що один телефон пропав. Не знайшовши його в залі, потерпіла пішла на вулицю, де спитала ОСОБА_6, чи він не взяв його, однак той відповів, що не брав. На наступний день їй подзвонив ОСОБА_10 та сказав, що хоче поговорити із ОСОБА_5, та вона пояснила йому, де її можна знайти. Потім ОСОБА_5 говорила, що вона зустрічалася із ним, та він віддав їй її мобільний телефон, який знайшов в себе вдома.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що він разом із підсудним та ОСОБА_8 приїхали в бар В«ФізуліВ»в с. Драниця Новоселицького району Чернівецької області, де він сидів за барною стойкою, а потім вийшов на двір та сидів у машині. До них підходила потерпіла та сказала, що в неї пропав мобільний телефон і чи нічого не передавав їм підсудний. Потім до них підійшов ОСОБА_6, та сказав, що знайшов телефон і спитав, чи вони не знають чий він. Пізніше вони сіли в автомобіль та поїхали додому.
З показів свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 було встановлено, що вони разом із друзями, в тому числі підсудним приїхали в бар В«ФізуліВ»в с. Драниця Новоселицького району Чернівецької області, де вони та підсудний сиділи за барною стойкою та пили горілку. Часто вимикали світло. Потім вони бачили, як на вулиці потерпіла розмовляла із ОСОБА_6 з приводу мобільного телефону.
Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що він разом із потерпілою та ОСОБА_12 в той вечір відпочивав в барі в с. Драниця Новоселицького району, та сиділи за столом. До них за стіл на кілька хвилин сідав підсудний. Коли вони танцювали він встав із-за столу та вийшов із залу. Вони повернувшись помітили, що пропав один із двох телефонів ОСОБА_5. Вона не знайшовши його в залі вийшла на вулицю та спитала у підсудного, але він відповів, що не брав.
З показів свідка ОСОБА_16 було встановлено, що він в той вечір перебував в барі В«ФізуліВ»в с. Драниця Новоселицького району Чернівецької області та бачив підсудного із друзями та потерпілу із подружкою. Часто вимикали світло. Коли він був надворі, то бачив як до ОСОБА_6 підійшла ОСОБА_1 та питала про телефон.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що він разом із підсудним та іншими друзями 19.02.2010 року приїхали на автомобілі в бар В«ФізуліВ»в с. Драниця Новоселицького району Чернівецької області, де ОСОБА_6 сидів за барною стойкою. Евген йому повідомив, що знайшов телефон в піску біля бару та положив його в нього вдома і попросив передати потерпілій. 22.02.2010 року він зустрівся із потерпілою та передав їй телефон.
З показів свідка ОСОБА_17 було встановлено, що він приїхавши в бар В«ФізуліВ»в с. Драниця Новоселицького району Чернівецької області бачив як потерпіла шукала мобільний телефон питаючи присутніх там, чи вони його не знаходили в і підсудний також був на вулиці.
З показів свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_19, які вони дали на досудовому слідстві, було встановлено, що вони 22.02.2010 року біля 13 години 30 хвилин підвозили ОСОБА_8 до нього додому, де він взяв якийсь телефон, а потім до бабусі ОСОБА_5, де він зустрівся із потерпілою та кілька хвилин з нею розмовляв.
З показів свідка ОСОБА_20, які він дав на досудовому слідстві, було встановлено, що він разом із друзями 19.02.2010 року біля 23 години 30 хвилин приїхав до бару В«ФізуліВ»в с. Драниця Новоселицького району Чернівецької області, де на вулиці бачив як потерпіла сперечалася із підсудним, щоб той віддав її мобільний телефон, однак він говорив, що не брав а потім сів у машину та поїхав із друзями.
З протоколу добровільної видачі від 22.02.2010 року було встановлено, що цього числа потерпіла видала мобільний телефон марки В«Соні-ЕріксонВ»фіолетового кольору номер імей 353447025466729, який з її слів їй передав ОСОБА_10, який в свою чергу їй повідомив, що його вкрав його друг ОСОБА_6.
Із довідки приватного підприємця ОСОБА_21 було встановлено, що вартість мобільного телефону марки В«Соні-Еріксон S500іВ» , який був у використанні становить 800 гривень.
З протоколу відтворення обстановки та обставин події від 26.02.2010 року із свідком ОСОБА_10 було встановлено, що він взяв мобільний телефон марки В«Соні-Еріксон S500іВ»в себе вдома та місце, де він передав його потерпілій.
З протоколу відтворення обстановки та обставин події від 03.03.2010 року із свідком ОСОБА_12 було встановлено місце, де вона із потерпілою в барі В«ФізуліВ»в с. Драниця Новоселицького району Чернівецької області сиділи за столиком і де був викрадений телефон ОСОБА_5.
З протоколу відтворення обстановки та обставин події від 05.03.2010 року із потерпілою ОСОБА_5 було встановлено місце, де вона із подружкою сиділа та танцювала в барі В«ФізуліВ»в с. Драниця Новоселицького району Чернівецької області та де лежав її мобільний телефон, який був викрадений.
Суд, оцінюючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, вважає, що вина підсудного у вчиненні злочину повністю доведена і його дії правильно кваліфіковані за ст.185 ч.2 КК України, як таємне, повторне викрадення чужого майна, оскільки він 19 лютого 2010 року біля 24 години викрав майно потерпілої на загальну суму 830 гривень маючи непогашену судимість за грабіж.
Невизнання вини з боку підсудного суд розцінює як вибраний ним спосіб захисту з метою ухилення від відповідальності, оскільки дані ним під час судового слідства покази спростовуються показами як самої потерпілої, так і свідків ОСОБА_12, ОСОБА_15, які підтвердили той факт, що коли вони троє встали із-за столу та пішли танцювати, то мобільні телефони залишилися на столі та ОСОБА_3 продовжував сидіти, а коли він вийшов та вони назад сіли, то помітили, що телефон пропав. Оскільки вони танцювали на відстані біля одного метра від столу, то добре бачили, що ніхто інший до нього не підходив. Крім того, свідок ОСОБА_10 підтвердив той факт, що йому про місцезнаходження телефону повідомив саме підсудний. Покази підсудного про те, що він знайшов телефон біля бару в піску після розмови із ОСОБА_5 та бажав в той вечір повернути його підсудній, однак цьому перешкодила бійка в барі, спростовуються показами свідків ОСОБА_11, про те, що бійки не було та показами свідка ОСОБА_20 про те, що після розмови ОСОБА_6 із потерпілою він одразу сів в автомобіль та поїхав додому.
При вирішенні питання про призначення покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, думку потерпілої.
Обставиною, що обтяжує покарання суд визнає скоєння злочину в стані алкогольного сп’яніння.
Обставинами, що пом’якшують покарання суд визнає добровільне відшкодування завданого збитку, те, що підсудний посередньо характеризується по місцю проживання, потерпіла до нього претензій немає.
Враховуючи дані про особу підсудного, тяжкість злочину, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд приходить до висновку, що підсудному має бути призначене покарання у виді позбавлення волі, яке є необхідним та буде достатнім для його виправлення та перевиховання.
Враховуючи те, що підсудний скоїв злочин в період іспитового строку, то відповідно на підставі ч.3 ст.78 КК України покарання слід призначити згідно правил ст.71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за попереднім вироком.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на один рік.
На підставі ст.71 КК України невідбуту міру покарання згідно вироку Шевченківського районного суду м.Чернівці від 25 червня 2008 року у виді трьох років та шести місяців позбавлення волі частково приєднати до покарання за новим вироком та остаточну міру покарання ОСОБА_22 призначити у виді позбавлення волі терміном на три роки та вісім місяців.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 22 лютого 2010 року.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 залишити тримання під вартою до вступу вироку в законну силу.
Речовий доказ по справі: мобільний телефон марки В«Соні-Еріксон S500іВ»фіолетового кольору номер імей 353447025466729 із сім-картою мобільного оператора В«ЛайфВ» , який переданий на зберігання ОСОБА_5, після вступу вироку в законну силу вважати їй повернутим.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернівецької області через районний суд протягом 15 днів з моменту його проголошення а засудженим в цей же термін з дня отримання копії вироку.
Суддя: підпис
Суд | Новоселицький районний суд Чернівецької області |
Дата ухвалення рішення | 30.06.2011 |
Оприлюднено | 30.07.2015 |
Номер документу | 47326004 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Новоселицький районний суд Чернівецької області
Павлінчук С. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні