Дата документу 15.06.2015
Справа № 334/8124/14-ц
Провадження № 2/334/112/15
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
заочне
15 червня 2015 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі Нестеренко Ю.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк «Аваль» до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватне підприємство «Юридична фірма «Вікторія Кейф», ОСОБА_4, ліквідатор ФОП ОСОБА_4 арбітражний керуючий ОСОБА_5, про звернення стягнення на предмет іпотеки,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2014 року ПАТ «Райффайзен Банк «Аваль» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватного підприємства «Юридична фірма «Вікторія Кейф» про звернення стягнення на предмет іпотеки, замінивши в ході судового розгляду відповідачів у справі на належного відповідача ОСОБА_1 та уточнивши у зв'язку з цим вимоги позову.
В обґрунтування своїх позовних вимог ПАТ «Райффайзен Банк «Аваль» вказує, що 30 травня 2008 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» правонаступником всіх прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_6 Аваль» (п.1.3. Статут), та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №014/17-16/1878-11, згідно з яким ОСОБА_2 надано кредит у сумі 34940,0 доларів США із сплатою 12,0% відсотків річних, строком на 120 місяців, тобто по 29.05.2016р.
Банк умови та зобов'язання, обумовлені п.1.1, п. 3.2, п.4.1 кредитного договору виконав, після укладення кредитного договору ОСОБА_2 через касу банку видано кредитні кошти в сумі 34940,00 доларів США.
Позичальник відповідно до п. 5.1 кредитного договору зобов'язалася здійснювати безготівковим платежем або готівкою, в касу банку: щомісячно, до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, часткове погашення кредиту згідно п. 1.3. цього договору та остаточне погашення отриманого кредиту до 29.05.2016р. на рахунок, зазначений в п. 4.1. цього договору, щомісячно, до 15 чиста кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, та при остаточному погашенні кредиту сплату відсотків за фактичне використання кредитних коштів на рахунок №221881186961 в ЗОД АППБ «Аваль», МФО 313827.
Впродовж дії кредитного договору ОСОБА_2 неодноразово порушуватись умови кредитного договору щодо своєчасності сплати відсотків за користування кредитом та сплати основної суми заборгованості, тому 21 травня 2008 року на адресу ОСОБА_2 було направлено вимогу про повернення заборгованості по кредиту, у якій зазначено зміст порушених зобов'язань та вимога про виконання порушеного зобов'язання у 30-ти денний строк з моменту отримання цього повідомлення. ОСОБА_7 повідомлення про вручення поштового відправлення № 3145088, дана вимога отримана ОСОБА_2 особисто 06 червня 2008 року. Але до теперішнього часу вимога про погашення заборгованості по кредиту так і незадоволена, сума боргу несплачена.
За порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, передбачених положеннями Кредитного договору, Позичальнику нараховано пеню, яку він зобов'язаний сплатити на користь Банку, в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення, починаючи з першого дня закінчення строку виконання зобов'язань, зазначеного в Кредитному договорі (п.9.1 кредитного договору).
Станом на 04 червня 2014 року заборгованість ОСОБА_2 перед Банком по Кредитному договору згідно розрахунку складає 214142,20 доларів США, що в еквівалентному співвідношенні з урахуванням курсу НБУ складає 2541890,39 грн., в тому числі: 27661,15 доларів СІІІА (328340,75 грн.) - заборгованість по кредиту; 20 180,34 доларів СІІІА (239542,75 грн.) - нараховані та несплачені відсотки за користування кредитом; 1974006,89 грн. - пеня на заборгованість за кредитом та на заборгованість за відсотками.
Також 08 червня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» правонаступником всіх прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_6 Аваль» (п.1.3. Статут), та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №014/17-16/1952-11, згідно з яким останньому надано кредит у сумі 116408 доларів СІІІА із сплатою 12,0% відсотків річних, строком на 120 місяців, тобто по 07.06.2016р.
Банк умови та зобов'язання, обумовлені п.1.1, п. 3.2, п.4.1 кредитного договору виконав, після укладення кредитного договору ОСОБА_3 через касу банку видано кредитні кошти в сумі 116408,00 доларів США.
Уклавши Кредитний договір №014/17-16/1952-11 від 08.06.2006р. ОСОБА_3 відповідно до п. 5.1. Кредитного договору зобов'язалась здійснювати безготівковим платежем або готівкою, в касу Банку: щомісячно, до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, часткове погашення кредиту згідно п. 1.3. цього договору та остаточне погашення отриманого кредиту до 07.06.2016р. на рахунок, зазначений в п. 4.1. цього договору; щомісячно, до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, та при остаточному погашенні кредиту сплату відсотків за фактичне використання кредитних коштів на рахунок №220861187431, в ЗОД АППБ «Аваль» МФО 313827.
Впродовж дії кредитного договору ОСОБА_3 неодноразово порушувались вимоги кредитного договору щодо своєчасності сплати відсотків за користування кредитом та сплати основної суми заборгованості, тому 21 травня 2008 року на адресу ОСОБА_3 направлено вимогу про повернення заборгованості по кредиту, у якій зазначено зміст порушених зобов'язань та вимога про виконання порушеного зобов'язання у 30-ти денний строк з моменту отримання цього повідомлення. ОСОБА_7 повідомлення про вручення поштового відправлення № 3145070, дана вимога отримана ОСОБА_3 особисто 31 травня 2008 року. Але до теперішнього часу вимога про погашення заборгованості по кредиту так і незадоволена, сума боргу - несплачена.
За порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, передбачених положеннями Кредитного договору Позичальнику нараховано пеню, яку він зобов'язаний сплатити на користь Банку, в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення, починаючи з першого дня закінчення строку виконання зобов'язань, зазначеного в Кредитному договорі (п.9.1 Кредитного договору).
Станом на 16 червня 2014 року заборгованість ОСОБА_3 перед банком по кредитному договору згідно розрахунку складає 160821,10 доларів США, що в еквівалентному співвідношенні з урахуванням курсу НБУ складає 1886244,47грн., в тому числі: 93126,07 доларів США (1092260,50 грн.) - заборгованість по кредиту; 67695,03 доларів США (793983,97 гри.) - нараховані та несплачені відсотки за користування кредитом; 6551692,93 грн. - пеня на заборгованість за кредитом та на заборгованість за відсотками.
Пунктом 3.6. обох Кредитних договорів обумовлено, що кредит наданий Банком, забезпечується також всім належним позичальнику майном, коштами та активами, що належать йому на праві власності, незважаючи на термін, коли і як вони були придбані, і на які може бути звернено стягнення, в порядку, встановленому законодавством України.
В забезпечення виконання умов Кредитного договору № 014/17-16/1952-11 від 08.06.2006р. та кредитного договору № 014/17-16/1878-11 від 30.05.2008р. між Банком та Приватним підприємством «Юридична фірма «Вікторія Кейф» укладено договір іпотеки, предметом іпотеки є: цілісний майновий комплекс «Парк Енергетиків», що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Штурмова, буд 10/ вул. Телеграфна, буд. 2, що належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя по справі № 2-2718/2006 року від 10.07.2006 року, зареєстрованого Орендним підприємством Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації 27 липня 2006 року в книзі 13 за номером запису 2117. Реєстраційний номер предмету іпотеки в реєстрі прав власності на нерухоме майно 15540904. Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці площею 11,07 га. Заставна вартість предмету іпотеки визначена сторонами в сумі 955391,00 грн.
Пунктом 1.1 ОСОБА_8 іпотеки обумовлено, що цей договір забезпечує вимоги Банку, що витікають із: умов кредитного договору №014/17-16/1952-11 укладеного 08 червня 2006 року між Банком та ОСОБА_3, а також додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому; умов Кредитного договору №014/17-16/1878-11 укладеного 30 травня 2006 року між Банком та ОСОБА_2, а також додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому.
У відповідності до цього ОСОБА_8 має право у випадку невиконання Боржниками своїх зобов'язань за Кредитними договорами отримати задоволення за рахунок заставленого майна.
Зазначений Договір іпотеки посвідчено 21 лютого 2007 року ОСОБА_9, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 1069.
Загальна заборгованість по Кредитному договору №014/17-16/14952-11 від 08.06.2006р. та по Кредитному договору № 014/17-16/1878-11 від 30.05.2006р. станом на 16 червня 2014 року складає 10979827,79 гри.
ОСОБА_7 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
ОСОБА_7 з реєстру прав власності на нерухоме майно під час судового розгляду справи стало відомо, що відповідно до рішення Третейського суду від 05.10.2007 року по справі № 160-1/02.00, новим власником цілісного майнового комплексу «Парк Енергетиків», що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Штурмова, буд 10/ вул. Телеграфна, буд. 2 став ОСОБА_1.
Відповідно до ОСОБА_8 іпотеки, Іпотекодавець не має права без письмової згоди Іпотекодержателя відчужувати предмет іпотеки.
ОСОБА_7 ч.1 ст. 23 Закону України «Про іпотеку», у разі переходу права власності на предмет іпотеки від Іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відомо не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права та несе всі його обов'язки за іпотечним договором, у тому числі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Ураховуючи викладене, позивач вважає, що до нового власника майна, яке є предметом іпотеки, перейшли усі права та обов'язки за іпотечним договором, тому для нового набувача нерухомого майна цілісного майнового комплексу «Парк Енергетиків», що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Штурмова, буд 10/ вул. Телеграфна, буд. 2 ОСОБА_1 іпотека є дійсною, а отже ПАТ «ОСОБА_6 Аваль» має право звернути стягнення на предмет іпотеки для задоволення своїх вимог відповідно до укладеного договору іпотеки від 21 лютого 2007 року, незалежно від того, хто є власником предмета іпотеки на поточний момент.
З наведених підстав просить звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на нерухоме майно: цілісний майновий комплекс «Парк Енергетиків», що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Штурмова, буд 10/ вул. Телеграфна, буд. 2 на земельній ділянці площею 11,07 га, що належить ОСОБА_1 на підставі рішення Третейського суду від 05.10.2007 року по справі № 160-1/02.00.
За рахунок коштів отриманих від реалізації майна шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною визначеною незалежним експертом в ході проведення виконавчих дій, задовольнити вимогу ПАТ «ОСОБА_6 Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції (р/р № 290921627 в ЗОД «ОСОБА_6 Аваль», код ЄРДПОУ 23794014, МФО 313827) в розмірі 10979827,79 грн. Також просить стягнути з ОСОБА_1 суму витрат по сплаті судового збору в розмірі 3654,00 грн.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі з наведених вище підстав, надав заяву про згоду на винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання неодноразово не з'явився, судом належним чином повідомлений про розгляд справи, причину неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надав.
Третя особа ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про застосування позовної давності до позову в частині стягнення заборгованості зі сплати відсотків з 15.07.2008р. по 15.06.2011р. в сумі 34139,02 доларів США та в частині стягнення заборгованості зі сплати пені з 15.07.2011р. по 15.06.2013р. в сумі 383868,98 доларів США, у зв'язку з чим в цій частині позову просить відмовити.
Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, пояснень, заперечень проти позову не надала.
Треті особи ОСОБА_10, ліквідатор ФОП ОСОБА_4 арбітражний керуючий ОСОБА_5 пояснили, що ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21.10.2008р. з метою забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_10 до Приватного підприємства «Юридична фірма «Вікторія Кейф» про стягнення грошових коштів накладено арешт на майно, що належить ПП «Юридична фірма «Вікторія-Кейф», заборонено відчуження цілісного майнового комплексу «Парк Енергетиків», що знаходиться за адресою м. Запоріжжя, вул. Штурмова, 10.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26 квітня 2011 року задоволено позов ОСОБА_10 до Приватного підприємства «Юридична фірма «Вікторія Кейф» про стягнення грошових коштів у розмірі 1027133,20 грн., яке на теперішній час не виконане.
Постановою Господарського суду Запорізької області від 24.05.2012р. визнано ФОП ОСОБА_10 банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, відповідно до ухвали господарського суду Запорізької області від 14.08.2014 призначено нового ліквідатора ФОП ОСОБА_10 по справі №5009/1549/12 про банкрутство ОСОБА_5
Оскільки боржник має право вимоги, за рахунок стягнення за якою можливо задовольнити вимоги кредиторів, вирішення справи за позовом ПАТ «ОСОБА_6 Аваль» про звернення стягнення на предмет іпотеки прямо вплине на права та обов'язки ОСОБА_10, а тому просили врахувати вказані обставини при ухваленні рішення.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши та оцінивши надані докази, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 24 травня 2006 року ОСОБА_2 звернулась до базового відділення Запорізької ОД Акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль» з письмовою заявою про отримання кредиту в сумі 34 940,00 доларів США.
30 травня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_6 Аваль» (п.1.3. Статуту) та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №014/17-16/1878-11, згідно з яким позичальнику надано кредит у сумі 34940,00 доларів США із сплатою 12,0% відсотків річних, строком на 120 місяців, тобто до 29.05.2016р.
Відповідно до умов викладених у п.4.1. Кредитного договору, ОСОБА_6 зобов'язаний на умовах Кредитного договору відкрити Позичальнику позичковий рахунок №221331186961 та надати Позичальнику кредитні кошти, за умови надання Позичальником забезпечення повернення кредиту, зазначеного в п. 3.5. Кредитного договору. Пунктом 3.1. Кредитного договору обумовлено, що ОСОБА_6 надає Позичальнику кредит на умовах його забезпечення, строковості, повернення та плати за користування.
Банк у повному обсязі виконав умови та зобов'язання, обумовлені п.1.1, п. 3.2, п.4.1 Кредитного договору, після укладення Кредитного договору ОСОБА_2 через касу Банку видано кредитні кошти в сумі 34940,00 доларів США, що підтверджується заявою про видачу готівки № К22/4 від 30 травня 2006 року та не заперечується ОСОБА_2
Позичальник відповідно до п. 5.1. Кредитного договору зобов'язався здійснювати безготівковим платежем або готівкою в касу Банку: щомісячно, до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, часткове погашення кредиту згідно п. 1.3 цього договору та остаточне погашення отриманого кредиту до 29.05.2016р. на рахунок, зазначений в п. 4.1 цього договору, щомісячно, до 15 чиста кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, та при остаточному погашенні кредиту сплату відсотків за фактичне використання кредитних коштів на рахунок №221881186961, в ЗОД АППБ «Аваль» МФО 313827.
Впродовж дії Кредитного договору ОСОБА_2 порушувались вимоги, передбачені статтею 5 Кредитного договору, щодо своєчасності сплати відсотків за користування кредитом та сплати основної суми заборгованості, тому 21 травня 2008 року на адресу ОСОБА_2 було направлено вимогу про повернення заборгованості по кредиту, у якій зазначено зміст порушених зобов'язань та вимога про виконання порушеного зобов'язання у 30-ти денний строк з моменту отримання цього повідомлення. ОСОБА_7 повідомлення про вручення поштового відправлення №3145088, дана вимога отримана ОСОБА_2 особисто 06 червня 2008 року, але до теперішнього часу вимога про погашення заборгованості по кредиту не задоволена, сума боргу несплачена.
За порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, передбачених положеннями Кредитного договору, позичальнику нараховано пеню, яку він зобов'язаний сплатити на користь банку, в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення, починаючи з першого дня закінчення строку виконання зобов'язань, зазначеного в Кредитному договорі - п.9.1 Кредитного договору.
Заочним рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18.12.2012р. задоволено позов ПАТ «ОСОБА_6 Аваль» та стягнуто з ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за зазначеним кредитним договором у сумі 75396,30 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ 602001,75 грн. (27661,15 доларів США - заборгованість по тілу кредиту, 11559,15 доларів США - заборгованість по нарахованих відсотках, 36176,00 доларів США - пеня), яка утворилася станом на 18.11.2011р. Рішення суду не виконане до теперішнього часу.
Зобов'язання припиняються з підстав передбачених договором або законом (частина 1 ст. 598 ЦК України). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599-601, 604-609 ЦК України.
Наявність судового рішення за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє права кредитора на отримання процентів за користування кредитом, передбачених договором за несвоєчасну сплату кредиту, пені.
У зв'язку з тим, що зобов'язання не припинилося, рішення не виконане, банк здійснив нарахування процентів на залишок заборгованості за наступний період, а також пені за порушення строків повернення кредиту, за порушення строків сплати процентів за користування кредитними коштами.
Після ухвалення заочного рішення позичальником платежі також не здійснювалися.
ОСОБА_7 розрахунку, станом на 04 червня 2014 року заборгованість ОСОБА_2 перед банком по кредитному договору складає 214142,20 доларів США, що в еквівалентному співвідношенні з урахуванням курсу НБУ складає 2541890,39 грн., в тому числі: 27661,15 доларів СІІІА (328340,75 грн.) - заборгованість по кредиту; 20180,34 доларів СІІІА (239542,75 грн.) - нараховані та несплачені відсотки за користування кредитом; 1974006,89 грн. - пеня на заборгованість за кредитом та на заборгованість за відсотками. Розмір заборгованості підтверджується розрахунком, правильність якого перевірена судом та не спростовується учасниками процесу.
07 червня 2006 року до базового відділення Запорізької ОД Акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль» звернулася ОСОБА_3 з письмовою заявою про отримання кредиту в сумі 116408,0 доларів США.
08 червня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_6 Аваль» (п.1.3. Статут), та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №014/17-16/1952-11, згідно з яким надано кредит у сумі 116 408 доларів США із сплатою 12,0% відсотків річних, строком на 120 місяців, тобто по 07.06.2016р. Кредитний договір підписаний обома сторонами та скріплений печаткою Банку.
Відповідно до умов викладених у п.4.1. Кредитного договору, ОСОБА_6 зобов'язаний на умовах Кредитного договору відкрити позичальнику позичковий рахунок №220311187431 та надати позичальнику кредитні кошти, за умови надання позичальником забезпечення повернення кредиту, зазначеного в п. 3.5. Кредитного договору. Пунктом 3.1 Кредитного договору обумовлено, що ОСОБА_6 надає позичальнику кредит на умовах його забезпечення, строковості, повернення та плати за користування.
Банк у повному обсязі виконав умови та зобов'язання, обумовлені п.1.1, п. 3.2, п.4.1 Кредитного договору, після укладення Кредитного договору ОСОБА_3 через касу Банку видано кредитні кошти в сумі 116408,0 доларів США, що підтверджується заявою на видачу готівки № К23/4 від 08 червня 2006 року.
Уклавши Кредитний договір № 014/17-16/1952-11 від 08.06.2006р. ОСОБА_3, відповідно до п. 5.1. Кредитного договору зобов'язалась здійснювати безготівковим платежем або готівкою, в касу Банку: щомісячно, до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, часткове погашення кредиту згідно п. 1.3. цього договору та остаточне погашення отриманого кредиту до 07.06.2016р. на рахунок, зазначений в п. 4.1. цього договору; щомісячно, до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, та при остаточному погашенні кредиту сплату відсотків за фактичне використання кредитних коштів на рахунок №220861187431, в ЗОД АППБ «Аваль» МФО 313827.
В продовж дії Кредитного договору ОСОБА_3 порушувались вимоги, передбачені статтею 5 Кредитного договору, щодо своєчасності сплати відсотків за користування кредитом та сплати основної суми заборгованості, тому 21 травня 2008 року на адресу ОСОБА_3 направлено вимогу про повернення заборгованості по кредиту, у якій зазначено зміст порушених зобов'язань та вимога про виконання порушеного зобов'язання у 30-ти денний строк з моменту отримання цього повідомлення. ОСОБА_7 повідомлення про вручення поштового відправлення № 3145070, дана вимога отримана ОСОБА_3 особисто 31 травня 2008 року, але до теперішнього часу вимога про погашення заборгованості по кредиту так і незадоволена, сума боргу не сплачена.
За порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, передбачених положеннями Кредитного договору позичальнику нараховано пеню, яку він зобов'язаний сплатити на користь Банку, в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення, починаючи з першого дня закінчення строку виконання зобов'язань, зазначеного в Кредитному договорі - п.9.1 Кредитного договору.
Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16.11.2012р. задоволено позов ПАТ «ОСОБА_6 Аваль» та стягнуто з ОСОБА_3 на користь банку заборгованість у сумі 120455,06 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ 916663,03 грн. (93126,07 доларів США - заборгованість по тілу кредиту, 11696,91 доларів США - заборгованість по нарахованих відсотках, 5737,78 доларів США - пеня), за зазначеним кредитним договором, яка утворилася станом на 11.06.2009р. Рішення суду не виконане до теперішнього часу.
Зобов'язання припиняються з підстав передбачених договором або законом (частина 1 ст. 598 ЦК України). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599-601, 604-609 ЦК України.
Наявність судового рішення за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє права кредитора на отримання процентів за користування кредитом, передбачених договором за несвоєчасну сплату кредиту, пені.
У зв'язку з тим, що зобов'язання не припинилося, рішення не виконано, банк здійснив нарахування процентів на залишок заборгованості за наступний період, а також пені за порушення строків повернення кредиту, за порушення строків сплати процентів за користування кредитними коштами.
Після ухвалення заочного рішення позичальником платежі також не здійснювалися.
ОСОБА_7 розрахунку, станом на 16 червня 2014 року заборгованість ОСОБА_3 перед Банком по Кредитному договору складає 160821,10 доларів США, що в еквівалентному співвідношенні з урахуванням курсу НБУ складає 1886244,47 грн., в тому числі: 93126,07 доларів США (1092260,50 грн.) - заборгованість по кредиту; 67695,03 доларів США (793983,97 грн.) - нараховані та несплачені відсотки за користування кредитом; 6551692,93 грн. - пеня на заборгованість за кредитом та на заборгованість за відсотками. Розмір заборгованості підтверджується розрахунком, правильність якого перевірена судом та не спростовується учасниками процесу.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором ОСОБА_6 зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Приписами ст. 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Пунктом 3.6 обох кредитних договорів обумовлено, що кредит наданий Банком, забезпечується також всім належним позичальнику майном, коштами та активами, що належать йому на праві власності, незважаючи на термін, коли і як вони були придбані, і на які може бути звернено стягнення, в порядку, встановленому законодавством України.
В забезпечення виконання умов Кредитного договору №014/17-16/1952-11 від 08.06.2006р. та кредитного договору №014/17-16/1878-11 від 30.05.2006р. між Банком та Приватним підприємством «Юридична фірма «Вікторія Кейф» (ЄДРПОУ 33961407) були укладені відповідні договори іпотеки від 08.06.2006р. та 30.05.2006р.
ВАТ «ОСОБА_6 Аваль» як іпотекодержатель надав 21.07.2007р. лист-згоду на наступну іпотеку №17-46/07-049 предмету іпотеки за вказаними вище іпотечними договорами.
21 лютого 2007 року між ВАТ «ОСОБА_6 Аваль» і Приватним підприємством «Юридична фірма «Вікторія Кейф» було укладено договір іпотеки, посвідчений 21 лютого 2007 року ОСОБА_9, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 1069.
Предметом іпотеки є: цілісний майновий комплекс «Парк Енергетиків», що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Штурмова, буд 10/ вул. Телеграфна, буд. 2, що належить Іпотекодавцю на праві приватної власності, на підставі рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя по справі № 2-2718/2006 року від 10.07.2006 року, зареєстрованого Орендним підприємством Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації 27 липня 2006 року в книзі 13 за номером запису 2117. Реєстраційний номер предмету іпотеки в реєстрі прав власності на нерухоме майно 15540904. Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці площею 11,07 га, яка не приватизована та питання про її приватизацію не вирішувалося.
Проведення реконструкції чи ремонту предмету іпотеки не змінює правовідносин сторін за цим договором. Предмет іпотеки передається в іпотеку разом з усіма його від'ємними і невід'ємними приналежностями, поліпшеннями, складовими частинами та внутрішніми системами, що існують на момент укладення цього договору та виникнуть у майбутньому. Заставна вартість предмету іпотеки визначена сторонами в сумі 955391,00 грн.
Пунктом 1.1. ОСОБА_8 іпотеки обумовлено, що цей договір забезпечує вимоги Банку, що витікають з:
умов Кредитного договору №014/17-16/1952-11 укладеного 08 червня 2006 року між Банком та ОСОБА_3, а також додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому, за умови якого Боржник зобов'язується перед Банком повернути кредит в розмірі 116408,00 доларів США до 07 червня 2016 року сплатити відсотки за його користування в розмірі 12% річних, комісійну винагороду, неустойку у випадках передбачених Кредитним договором, а також виконати інші умови Кредитного договору та відшкодувати банку всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов Кредитного договору;
умов Кредитного договору №014/17-16/1878-11 укладеного 30 травня 2006 року між Банком та ОСОБА_2, а також додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому, за умови якого Боржник зобов'язується перед Банком повернути кредит в розмірі 34940,00 доларів США до 29 травня 2016 року сплатити відсотки за його користування в розмірі 12% річних, комісійну винагороду, неустойку у випадках передбачених Кредитним договором, а також виконати інші умови Кредитного договору та відшкодувати банку всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов Кредитного договору.
У відповідності до цього ОСОБА_8 має право у випадку невиконання боржниками своїх зобов'язань за Кредитними договорами отримати задоволення за рахунок заставленого майна.
ОСОБА_7 наданих позивачем розрахунків заборгованості, загальна заборгованість за кредитними договорами №014/17-16/1952-11 від 08.06.2006р. та №014/17-16/1878-11 від 30.05.2006р. складає 10979827,79 грн.
Судом встановлено, що згідно ОСОБА_7 з реєстру прав власності на нерухоме майно, відповідно до рішення Третейського суду від 05.10.2007 року по справі №160-1/02.00, новим власником цілісного майнового комплексу «Парк Енергетиків», що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Штурмова, буд.10 / вул. Телеграфна, буд.2 став ОСОБА_1
Відповідно до ОСОБА_8 іпотеки, Іпотекодавець не має права без письмової згоди Іпотекодержателя відчужувати предмет іпотеки. Пунктом 6.3 ОСОБА_8 іпотеки обумовлено, що у разі порушення Іпотекодавцем обов'язків, встановлених цим ОСОБА_8 та/або у разі порушення Боржниками обов'язків, встановлених Кредитними договорами ОСОБА_8 має право вимагати дострокового виконання зобов'язань за Кредитними договорами, забезпеченою цією іпотекою, а якщо його вимога не буде задоволена - звернути стягнення на предмет іпотеки. Також, пунктом 6.5. Кредитних договорів обумовлено, що ОСОБА_8 має право достроково стягнути заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, у випадках невиконання Позичальником умов цього договору та/або договорів застави, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки Іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором.
ОСОБА_7 ст. 33 Закону України «Про іпотеки» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Статтею 35 Закону України «Про іпотеку» передбачено, Іпотекодержатель має право звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
ОСОБА_7 ч.1 ст. 23 Закону України «Про іпотеку», у разі переходу права власності на предмет іпотеки від Іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відомо не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права та несе всі його обов'язки за іпотечним договором, у тому числі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
ОСОБА_7 із частиною першою статті 4 Закону України «Про іпотеку» обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. Як встановлено судом з витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень, з часу укладення договору іпотеки, в тому числі на момент переходу права власності на предмет іпотеки, була наявна державна реєстрація обтяження нерухомого майна іпотекою.
Ураховуючи викладене, до нового власника майна, яке є предметом іпотеки, переходять усі права та обов'язки за іпотечним договором.
Чинне законодавство не встановлює залежність збереження права іпотеки від добросовісності чи недобросовісності нового власника предмету іпотеки, а також від його обізнаності про обтяження придбаного нерухомого майна чи оспорювання в судовому порядку права іпотекодержателя на це майно на момент придбання.
Таким чином, перехід права власності на предмет іпотеки до ОСОБА_1 не припинило того обтяження, яке було встановлене на користь банку у відповідності до умов іпотечного договору. Отже, іпотека нерухомого майна цілісного майнового комплексу «Парк Енергетиків», що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Штурмова, буд.10 / вул. Телеграфна, буд.2 для нового набувача ОСОБА_1 є дійсною, а отже ПАТ «ОСОБА_6 Аваль» має право звернути стягнення на предмет іпотеки для задоволення своїх вимог відповідно до укладеного договору іпотеки від 21 лютого 2007 року.
Відповідач у цій справі не є боржником за кредитним договором і не є особою, з якою укладався договір іпотеки, про те, що право власності на іпотечне майно перейшло до відповідача, позивач дізнався в листопаді 2014 року під час судового розгляду даної справи, у зв'язку з чим в грудні 2014 року, замінивши відповідачів на належного відповідача, звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
ОСОБА_7 пояснень третіх осіб - ОСОБА_4І та ліквідатора ФОП ОСОБА_4 арбітражного керуючого ОСОБА_5, ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21.10.2008р. з метою забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_10 до Приватного підприємства «Юридична фірма «Вікторія Кейф» про стягнення грошових коштів накладено арешт на майно, що належить ПП «Юридична фірма «Вікторія-Кейф», заборонено відчуження цілісного майнового комплексу «Парк Енергетиків», що знаходиться за адресою м. Запоріжжя, вул. Штурмова, 10.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26 квітня 2011 року задоволено позов ОСОБА_10 до Приватного підприємства «Юридична фірма «Вікторія Кейф» про стягнення грошових коштів у розмірі 1027133,20 грн.
Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна місить відомості про реєстрацію 26.12.2008р. зазначеного обтяження цілісного майнового комплексу «Парк Енергетиків», що належить ПП «Юридична фірма «Вікторія Кейф», на підставі постанови державного виконавця.
Статтею 3 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
Таким чином, накладення арешту на зазначене майно та оголошення заборони його відчуження з метою забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_10 до Приватного підприємства «Юридична фірма «Вікторія Кейф» про стягнення грошових коштів не позбавляє можливості ПАТ «ОСОБА_6 Аваль» скористатись правом звернення стягнення на предмет іпотеки, передбаченим Законом України «Про іпотеку», яке виникло на підставі договору іпотеки від 21.02.2007р.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Статтею 41 вказаного вищого Закону передбачено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.
Відповідно до п.9 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (застави), одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки , належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві, (частина перша статті 20 ЦК України, статті 3 і 4 ЦПК України).
Пунктом 1 частини першої статті 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні зазначаються, зокрема, загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки.
При визначенні загального розміру вимог та всіх його складових, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки, з урахуванням заяви третьої особи - ОСОБА_3 про застосування позовної давності, суд виходить з наступного.
ОСОБА_7 правовій позиції постанови Верховного Суду України від 04.09.2013р. у справі №6-73цс13, яка згідно ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для усіх судів України, наявність рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором, яке не виконане, не може бути перешкодою для звернення стягнення на майно, передане в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором.
У п. 17 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику розгляду судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам роз?яснено, що зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України). Такі підстави, зокрема, зазначені у ст. ст. 599-601, 604-609 ЦК України. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України.
Як встановлено судом, заочні рішення про стягнення з позичальників ОСОБА_2 і ОСОБА_3 заборгованості за укладеними з ними кредитними договорами не виконані.
При цьому, кредитний договір з ОСОБА_2 укладений строком на 120 днів, тобто до 29.05.2016р., кредитний договір з ОСОБА_3 укладений строком на 120 днів, тобто до 07.06.2016р., таким чином, у зв'язку з тим, що зобов'язання не припинилося, рішення не виконано, банк правомірно здійснив нарахування процентів на залишок заборгованості за наступний період, та пені за порушення строків повернення кредиту, за порушення строків сплати процентів за користування кредитними коштами.
ОСОБА_7 наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитними договорами, правильність якого не спростована, заборгованість ОСОБА_2 перед банком по кредитному договору становить: 27661,15 доларів СІІІА (328340,75 грн.) - заборгованість по кредиту, 20180,34 доларів СІІІА (239542,75 грн.) - нараховані та несплачені відсотки за користування кредитом. Заборгованість ОСОБА_3 перед банком по кредитному договору складає: 93126,07 доларів США (1092260,50 грн.) - заборгованість по кредиту, 67695,03 доларів США (793983,97 грн.) - нараховані та несплачені відсотки за користування кредитом.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом , зокрема сплата неустойки.
За правилами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України ). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України ).
Відповідно до частини першої статті 550 ЦК України право на неустойку (штраф, пеню) виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Таким чином, пеня - це санкція, яка нараховується від першого дня прострочення виконання зобов'язання й до того дня, доки зобов'язання не буде виконане.
За вказаними кредитними договорами банком нарахована пеня на заборгованість за кредитом та на заборгованість за відсотками, яка є складовою загального розміру вимог, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки.
Зокрема, за кредитним договором №014/17-16/1878-11 від 30 травня 2006 року нарахована пеня на заборгованість за кредитом та на заборгованість за відсотками у сумі 1974006,89 грн., за кредитним договором №014/17-16/1952-11 від 08 червня 2006 року нарахована пеня на заборгованість за кредитом та на заборгованість за відсотками у сумі 6551692,93 грн.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права або інтересу. Тобто протягом часу дії позовної давності особа може розраховувати на примусовий захист свого цивільного права чи інтересу судом.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Чинне цивільне законодавство передбачає два види позовної давності - загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Спеціальна позовна давність встановлена законом для окремих видів вимог. Так, спеціальна позовна давність тривалістю в один рік передбачена, зокрема, для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) - пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України.
Нормою частини третьої статті 267 ЦК України встановлено, що суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.
Таким чином, позовна давність, як загальна, так і спеціальна є диспозитивною, а не імперативною в застосуванні. Без заяви сторони у спорі ні загальна, ні спеціальна позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов'язана лише з наявністю про це заяви сторони.
Сторонами у спорі, що розглядається, є позивач як іпотекодержатель і відповідач ОСОБА_1, який набув статус іпотекодавця як особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки. Відповідач ОСОБА_1 із заявою про сплив позовної давності і застосування наслідків її спливу не звертався.
ОСОБА_3 у даній справі є третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, а не стороною у справі, а тому суд не може застосовувати позовну давність до вимог про стягнення пені та процентів за її заявою.
ОСОБА_7 ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Частина 3 ст. 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини 4 ст. 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.
Вказана правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 03.09.2014 року по справі №6-100цс14 і відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.
Зважаючи, що розмір неустойки, яку просить стягнути позивач за кредитним договором №014/17-16/1878-11 від 30 травня 2006 року, укладеним між банком і ОСОБА_2, становить 1974006,89 грн. і він значно більший від розміру боргового зобов'язання - заборгованість за кредитом у гривневому еквіваленті становить 328340,75 грн., суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин ч.3 ст. 551 ЦК України, позовні вимоги про стягнення пені задовольнити частково і визначити розмір неустойки, що підлягає стягненню, у сумі 328340,75 грн., що співмірно основному розміру заборгованості за кредитом.
Зважаючи, що розмір неустойки, яку просить стягнути позивач за кредитним договором №014/17-16/1952-11 від 08 червня 2006 року, укладеним між Банком та ОСОБА_3 становить 6551692,93 грн. і він значно більший від розміру боргового зобов'язання - заборгованість за кредитом у гривневому еквіваленті становить 1092260,50 грн., суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин ч.3 ст. 551 ЦК України, позовні вимоги щодо стягнення пені задовольнити частково і визначити розмір неустойки, що підлягає стягненню, у сумі 1092260,50 грн., що співмірно розміру основної заборгованості за кредитом.
З урахуванням викладеного, позов підлягає задоволенню частково, кошти отримані від реалізації майна шляхом продажу предмету іпотеки, мають бути зараховані на погашення заборгованості:
за кредитним договором №014/17-16/1878-11, яка виникла станом на станом на 04 червня 2014 року і складається з заборгованості по кредиту у сумі 27661,15 доларів СІІІА, що за офіційним курсом гривні до валюти кредиту становить 328340,75 грн., заборгованості за відсотками у сумі 20180,34 доларів СІІІА, що за офіційним курсом гривні до валюти кредиту становить 239542,75 грн., заборгованості по пені у сумі 328340,75 грн., а всього у сумі 896224,25 грн. (при розрахунку суд виходить з офіційного курсу НБУ валюти кредиту на момент розрахунку - 11,870105);
за кредитним договором №014/17-16/1952-11, яка виникла станом на станом на 16 червня 2014 року і складається із заборгованості по кредиту у сумі 93126,07 доларів США, що за офіційним курсом гривні до валюти кредиту становить 1092260,50 грн., заборгованості за відсотками у сумі 67695,03 доларів США, що за офіційним курсом гривні до валюти кредиту становить 793983,97 грн., заборгованості по пені у сумі 1092260,50 грн., а всього у сумі 2978504,97 грн. (при розрахунку суд виходить з офіційного курсу НБУ валюти кредиту на момент розрахунку - 11,728837).
Заходи для збереження предмета іпотеки або передачі його в управління не заявлені. ПАТ «Райффайзен Банк «Аваль» має пріоритетне право на задоволення своїх вимог за рахунок вартості предмета іпотеки перед вимогами іншого кредитора.
Позивач просить визначити спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом продажу на прилюдних торгах, що відповідає вимогам закону і умовам договору іпотеки. При цьому посилання позивача на визначення початкової ціни предмету іпотеки під час здійснення виконавчого провадження суперечить вимогам ст. ст. 39 та 43 Закону України «Про іпотеку», оскільки початкова ціна предмету іпотеки для його подальшої реалізації підлягає визначенню у грошовому вираженні відповідно до ч. 6 ст. 38 Закону «Про іпотеку». Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 27 травня 2015 року у справі № 6-61цс15, яка згідно ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для усіх судів України.
З урахуванням того, що відповідно до умов договору іпотеки узгоджена вартість предмету іпотеки визначена сторонами в сумі 955391,00 грн. і сторонами не заявлено про іншу оцінку майна, початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації слід встановити у розмірі 955391,00 грн.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати по оплаті судового збору в сумі 3654,00 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-214, 218, 224 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позов ПАТ «Райффайзен Банк «Аваль» задовольнити частково.
На підставі договору іпотеки від 21 лютого 2007 року в рахунок погашення заборгованості:
за кредитним договором №014/17-16/1878-11 від 30 травня 2006 року, укладеним між Акціонерним поштово-пенсійним Банком «Аваль», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_6 Аваль», та ОСОБА_2, що виникла станом на станом на 04 червня 2014 року, у загальній сумі 896224,25 грн. (вісімсот дев'яносто шість тисяч двісті двадцять чотири грн. 25 коп.) , в тому числі заборгованості по кредиту у сумі 27661,15 доларів СІІІА, що за офіційним курсом гривні до валюти кредиту становить 328340,75 грн., заборгованості за відсотками у сумі 20180,34 доларів СІІІА, що за офіційним курсом гривні до валюти кредиту становить 239542,75 грн., заборгованості по пені у сумі 328340,75 грн.;
за кредитним договором №014/17-16/1952-11 від 08 червня 2006 року, укладеним між Акціонерним поштово-пенсійним Банком «Аваль», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_6 Аваль», та ОСОБА_3, що виникла станом на станом на 16 червня 2014 року, у загальній сумі 2978504,97 грн. (два мільйони дев'ятсот сімдесят вісім тисяч п'ятсот чотири грн. 97 коп.) , в тому числі заборгованості по кредиту у сумі 93126,07 доларів США, що за офіційним курсом гривні до валюти кредиту становить 1092260,50 грн., заборгованості за відсотками у сумі 67695,03 доларів США, що за офіційним курсом гривні до валюти кредиту становить 793983,97 грн., заборгованості по пені у сумі 1092260,50 грн.,
звернути стягнення на предмет іпотеки: цілісний майновий комплекс «Парк Енергетиків», що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Штурмова, буд.10 / вул. Телеграфна, буд.2 на земельній ділянці площею 11,07 га, який належить ОСОБА_1 на підставі рішення Третейського суду від 05.10.2007 року по справі № 160-1/02.00, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах за початковою ціною для його подальшої реалізації у розмірі 955391,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_6 Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції ПАТ «ОСОБА_6 Аваль 37399565030021 в ЗОД «ОСОБА_6 Аваль», МФО 313827, ЄДРПОУ 23794014 суму витрат по оплаті судового збору в розмірі 3654,00 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири грн. 00 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. Позивач може оскаржити рішення в загальному порядку шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів після проголошення рішення суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Турбіна Т. Ф.
Суд | Ленінський районний суд м. Запоріжжя |
Дата ухвалення рішення | 15.06.2015 |
Оприлюднено | 30.07.2015 |
Номер документу | 47331371 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Умнова Олена Володимирівна
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Умнова Олена Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні