Постанова

від 10.10.2013 по справі 811/2747/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія:

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2013 року Справа № 811/2747/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого -судді - Чубари Н.В.

секретар судового засідання - Черна О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом ПП «Компанія Оптіма» до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Кіровоградській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Кіровоградській області, Олександрійського управління Державної казначейської служби України Кіровоградської області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість та пені, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Оптіма» ( далі - позивач, ПП «Оптіма») звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Кіровоградській області (далі - відповідач -1, Олександрійська ОДПІ), Головного управління Державної казначейської служби України в Кіровоградській області (далі - відповідач - 2, ГУ ДКСУ в Кіровоградській області) та Олександрійського управління Державної казначейської служби України Кіровоградської області (далі - відповідач -3, Олександрійське УДКСУ Кіровоградської області) з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, з наступними позовними вимогами: визнати протиправною бездіяльність Олександрійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області, яка полягає в неподанні до органу Державної казначейської служби України висновків про відшкодування ПП «Компанія Оптіма» з державного бюджету ПДВ за березень 2011 року; стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 302201,00 грн. бюджетної заборгованості з ПДВ; стягнути з Державного бюджету України на користь ПП «Компанія Оптіма» пеню в розмірі 30158,83 грн.; зобов'язати Головне управління ДКС України в Кіровоградській області перерахувати 302201,00 грн. бюджетної заборгованості з ПДВ на банківський рахунок ПП «Компанія Оптіма» та зобов'язати Головне управління ДКС України у Кіровоградській області перерахувати пеню в розмірі 30158,83 грн. на банківський рахунок ПП «Компанія Оптіма».

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі з підстав та мотивів викладених у позовній заяві.

Представник відповідача -1 проти позову заперечував та просив відмовити у повному обсязі з підстав та мотивів викладених в запереченнях на адміністративний позов, долучених до матеріалів справи (а.с.67-68).

Представник відповідача -2 проти позову заперечував та просив відмовити у повному обсязі з підстав та мотивів викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов, долучених до матеріалів справи (а.с.62-64).

Представник відповідача -3 в судове засідання не прибув, про причину неявки суд не повідомив, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 10.10.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено до 17.10.2013 р., про що сторонам оголошено в судовому засіданні після проголошення вступної та резолютивної частини постанови.

Заслухавши представників позивача та відповідачів, дослідивши у судовому засіданні надані сторонами докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності на підставі зібраних доказів, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено наступні обставини.

13.04.2011 року позивачем до Олександрійської ОДПІ було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2011 року, в якій було визначено суму бюджетного відшкодування по ПДВ в розмірі 302 201,00 грн. Разом з декларацією позивачем подано розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення бюджетного відшкодування (а. с. 10 - 13).

У зв'язку з наявністю підстав для проведення документальної позапланової перевірки, визначених п. 78.1.8 ст. 78 ПК України, податковим органом проведено перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2011 року, за результатами якої складено акт та винесено податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 06.07.2011 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявлену до відшкодування з державного бюджету на 302 201,00 грн. та застосовано штрафну санкцію 1грн. (а. с. 14 - 29).

У зв'язку з викладеним вище позивач звернувся до суду з позовом про скасування даного податкового повідомлення-рішення та зобов'язання Олександрійську ОДПІ прийняти від ПП «Компанія Оптіма» суму ПДВ до відшкодування з державного бюджету у розмірі 302201,00 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.09.2011 року по справі № 1170/2а-2951/11 позов ПП «Компанія Оптіма» до Олександрійської ОДПІ про скасування податкового повідомлення - рішення та зобов'язання прийняти від ПП «Компанія Оптіма» суму ПДВ до відшкодування з державного бюджету у розмірі 302201,00 грн. було задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення - рішення №0000142330 від 06.07.2011 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПП «Компанія Оптіма» з ПДВ в розмірі 302201,00 грн. за штрафними санкціями - 1,00 грн. В задоволенні позову в частині вимог зобов'язати податковий орган прийняти суму ПДВ до відшкодування з державного бюджету відмовлено через неправильне обрання позивачем способу захисту права платника ПДВ (а. с. 30 - 32).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012 року Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.09.2011 р. по справі №1170/2а-2951/11 залишено без змін, отже постанова суду першої інстанції набрала законної сили 21.06.12 р. (а. с. 33 - 34).

Листом за вих. №447/1520 10 від 27.06.2013 р., Олександрійською ОДПІ повідомлено позивача про те, що підстави для надання висновку до органів Державного казначейства про відшкодування суми ПДВ в розмірі 302201,00 грн. відсутні, у зв'язку з тим, що згідно рішень судів лише скасовано податкове повідомлення - рішення та відмовлено в частині відшкодування їх з Державного бюджету України (а. с. 35).

Суд не погоджується з позицією податкового органу з огляду на наступне.

За приписами ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини. Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України (ч. 1 ст. 255 КАСУ), а невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ч. 3 ст. 14 КАСУ).

У відповідності до ч. 2 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Так, постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду 30.09.2011 року, залишеною в силі ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 21.06.2012 року у справі за позовом ПП «Компанія Оптіма» до Олександрійської ОДПІ про скасування податкового повідомлення - рішення та зобов'язання прийняти від ПП «Компанія Оптіма» суму ПДВ до відшкодування з державного бюджету у розмірі 302201,00 грн., позовні вимоги задоволено частково. Податкове повідомлення - рішення, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2011 року на 302 201,00 грн. та застосовано штрафну санкцію 1 грн. - скасовано. В задоволенні позову в частині вимог зобов'язати податковий орган прийняти суму ПДВ до відшкодування з державного бюджету відмовлено через неправильне обрання позивачем способу захисту права платника ПДВ.

Вказаним рішенням суду встановлено, що Олександрійською ОДПІ було безпідставно зменшено бюджетне відшкодування, визначене позивачем в податковій декларації з ПДВ за березень 2011 року. Також даним рішенням встановлено відсутність порушення вимог податкового законодавства, які б позбавляли позивача права на формування податкового кредиту та права на відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість. Отже, позивач належним чином підтвердив своє право на бюджетне відшкодування і вказана сума підлягає поверненню з державного бюджету.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено ст. 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з п. 200.11 ст. 200 ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Пунктом 200.12 ст. 200 ПК України закріплено, що орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п. 200.13 ст. 200 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Згідно з п. 200.15 ст. 200 ПК України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

В даному конкретному випадку, процедура судового оскарження завершилася 21.06.2012 року з прийняттям Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом ухвали про залишення постанови суду першої інстанції без змін.

Зі змісту статті 25 Бюджетного кодексу України вбачається, що Державне казначейство здійснює безспірне списання з рахунків, на яких обліковуються гроші Державного бюджету та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийнято державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

Відтак, у разі якщо податковий орган в установлений законом строк не надає відповідного висновку органу державного казначейства, платник податку має право скористатися своїм правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення відповідної суми коштів з державного бюджету.

В судовому засіданні встановлено, що податковим органом, в порушення вимог податкового законодавства (п. 200.15 ст. 200 ПК України) не подано до органу державної казначейської служби висновку із зазначенням суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню відповідно до рішення суду, яке набрало законної сили.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правомірність заявленої платником податків до відшкодування суми податку на додану вартість підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, а відтак, вказана обставина не потребує додаткового доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Питання про отримання позивачем спірної суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість податковою інспекцією фактично не розглядалось, після набрання законної сили судовим рішенням, яким підтверджено право позивача на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податковою інспекцією висновків із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету до органу Державного казначейства України не подавалось. Таким чином, у спірних правовідносинах суб'єктом владних повноважень допущена бездіяльність, адже не було вчинено належних дій.

Відповідно до п. 200.23 ст. 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Позивачем правомірно заявлено позовні вимоги щодо стягнення пені по заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість, оскільки відповідачами порушено строк бюджетного відшкодування позивачу підтвердженої суми податку на додану вартість за березень 2011 року.

Поряд з цим суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачами у справах розглядуваної категорії виступають податковий орган та орган державного казначейства. При цьому позивач не зобов'язаний зазначати зміст позовних вимог окремо щодо кожного з них, оскільки з урахуванням положень ст. 200 Податкового Кодексу України та Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011р. № 39, податковий орган та орган державного казначейства діють як органи державної влади, як представники одного відповідача - держави, через які держава набуває і здійснює свої права та обов'язки. При цьому попереднє адміністративне або судове оскарження дій або бездіяльності органів державної податкової служби щодо надання висновку про суми ПДВ, належні до відшкодування, не є необхідною передумовою для безпосереднього звернення платника податку з позовом про стягнення відповідної суми з Державного бюджету України.

Разом із тим, враховуючи, що висновок податкового органу із зазначенням суми бюджетного відшкодування є підставою для проведення відшкодування сум податку на додану вартість з державного бюджету, ненадання такого висновку саме по собі також є порушенням права платника податку на бюджетне відшкодування.

Отже, учасниками адміністративного процесу у справах про стягнення бюджетної заборгованості є суб'єкти господарювання, органи державної податкової служби та територіальні органи державного казначейства. Способом захисту порушеного права у випадку невідшкодування платнику податку бюджетної заборгованості з податку на додану вартість є стягнення бюджетної заборгованості з цього податку.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність Олександрійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області, яка полягає в неподанні до органу Державної казначейської служби України висновків про відшкодування ПП «Компанія Оптіма» з державного бюджету ПДВ за березень 2011 року; стягнення з Державного бюджету України на користь позивача 302201,00 грн. бюджетної заборгованості з ПДВ та стягнення з Державного бюджету України на користь ПП «Компанія Оптіма» пеню в розмірі 30158,83 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки матеріалами справи підтверджується дотримання позивачем порядку, встановленого діючим законодавством та вчинено передбачені законом дії щодо отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість березень 2011 року.

При цьому, позовні вимоги щодо зобов'язання Головного управління Державного казначейства України в Кіровоградській області перерахувати бюджетну заборгованість з ПДВ в розмірі 302201,00 грн. та пеню в розмірі 30158,83 грн. задоволенню не підлягають, оскільки необхідність вчинення цих дій та їх правові наслідки є завершальною стадією виконання рішення суду про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача бюджетної заборгованості з податку на додану вартість та пені у вищенаведених сумах, які не потребують ухвалення додаткового судового рішення для їх виконання.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень частини 3 статті 94 КАС України, якою передбачено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Кіровоградській області, яка полягає в неподанні до органу Державної казначейської служби України висновків про відшкодування приватному підприємству «Компанія Оптіма» з державного бюджету податку на додану вартість за березень 2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Компанія Оптіма» (код ЄДРПОУ 36360494) 302 201,00 грн. (триста дві тисячі двісті одну грн.. 00 коп.) бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Стягнути з з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Компанія Оптіма» (код ЄДРПОУ 36360494) пеню в розмірі 30 158,83 грн. (тридцять тисяч сто п'ятдесят вісім гривень вісімдесят три коп.).

В решті позовних вимог відмовити

Присудити Приватному підприємству «Компанія Оптіма» (код ЄДРПОУ 36360494) судові витрати з Державного бюджету в розмірі 2225,18 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) Н.В. Чубара

З оригіналом згідно:

Суддя: Н.В.Чубара