Рішення

від 02.09.2009 по справі 39/219

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

39/219

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

02.09.09 р.                                                                                     Справа № 39/219                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Морщагіной Н.С.

при секретарі Бахрамовой А.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства матеріально-технічного забезпечення “Інженерний Центр Реагент” м. Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс” м. Донецьк

про  стягнення 12756,44грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю підприємства матеріально-технічного забезпечення “Інженерний Центр Реагент” м. Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс” м. Донецьк,  про стягнення заборгованості в сумі 12756,44грн., яка складається з основного боргу в сумі 110600,00грн., 3% річних в сумі 238,17грн., інфляції в сумі 1458,27грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 02/04/1пкс від 02.04.2008 р., видаткові накладні, довіреності, претензії № 2-22471 від 16.12.2008 р., № 2-653 від 30.04.2009 р.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, заявлені вимоги не оспорив, витребуваних документів та доказів не надав.

Направлені на адресу відповідача поштові конверти з повідомленням повернуті адресатові з позначкою підприємства поштового зв'язку “організація не значиться”.

Згідно отриманої довідки Головного управління статистики у Донецькій області № 14/4-20/3948 від 07.08.2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс” зареєстроване за адресою 83028, м. Донецьк, Будьонівський район, вул. Травнева, 66.

Відповідно до положень Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” № 755-IV  від 15.03.2003 р. обов'язок щодо повідомлення органів державної реєстрації про зміну відомостей про юридичну особу покладено на господарюючого суб'єкта.

Станом на час розгляду справи, внесення будь-яких змін стосовно юридичної адреси Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс” державним реєстратором не здійснювалося.

Таким чином, з огляду на приписи ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки наявні матеріали справи надають можливість належним чином провести спірну кваліфікацію юридичних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.

02.04.2008 р., між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю підприємства матеріально-технічного забезпечення “Інженерний Центр Реагент” м. Дніпропетровськ (Постачальник), та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс” м. Донецьк (Покупець), укладено договір № 02/04/1пкс, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Згідно даного Договору Постачальник зобов'язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити у відповідності з умовами договору Продукцію. Найменування, кількість, ціна, строки оплати та умови поставки продукції зазначені в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору.

У відповідності з укладеними між сторонами специфікаціями поставка продукції – цинку хлористого, здійснюється на умовах поставки СРТ Інкотермс 2000 р.

На виконання умов Договору позивач згідно долучених до матеріалів справи видаткових накладних №№ 8 456 від 11.09.2008 р., 4 744 від 29.04.2008 р., № 5 197 від 22.05.2008 р., № 5 099 від 15.05.2008 р., № 4 746 від 14.05.2008 р., № 7 154 від 07.08.2008 р., № 5 822 від 07.07.2008 р.,  поставив відповідачеві Продукцію на загальну суму 246447,60грн.

Поставлену згідно означених видаткових накладних Продукцію на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯПВ № 621229/189 від 03.07.2008 р., № 621481/441 від 06.08.2008 р., серії ЯОШ № 096123 від 14.05.2008 р., № 096122 від 14.05.2008 р., № 096001 від 29.04.2008 р., № 619271/731 від 09.09.2008 р., прийнято уповноваженими особами відповідача, що підтверджується підписом останніх на вказаних видаткових накладних.

Представлені в обґрунтування заявлених позовних вимог накладні № 4 744 від 29.04.2008 р., № 5 197 від 22.05.2008 р., № 5 099 від 15.05.2008 р., № 4 746 від 14.05.2008 р. відбулася в межах договору № 02/04/1пкс від 02.04.2008 р. безпосередньо не містять посилань на договір № 02/04/1пкс від 02.04.2008 р., визначеного позивачем в якості правової підстави поставки продукції, проте приймаючи до уваги фактичну можливість ідентифікації продукції поставленої згідно визначених видаткових накладних та товару, обумовленого сторонами в специфікаціях до Договору, а також беручи до уваги довідку позивача № 767/1 від 27.07.2009 р., у відповідності з якою останній підтверджував факт відвантаження продукції по спірним накладним за договором № 02/04/1пкс від 02.04.2008 р., відсутність доказів наявності між сторонами інших (договірних/позадоговірних) правовідносин, окрім тих, що виникли на підставі договору № 02/04/1пкс від 02.04.2008 р., суд дійшов висновку, що поставка продукції – цинку хлористого на суму 246447,60грн. відбулася в межах договору № 02/04/1пкс від 02.04.2008 р.

На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт передачі відповідачеві товару на суму 246447,60грн., тобто обов'язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов Договору.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України,   якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).   

У відповідності з положеннями п. 3.3 Договору Розрахунки за продукцію здійснюються грошовими коштами на поточний рахунок постачальника у строк, встановлений Специфікаціями до цього Договору.

Згідно укладених між сторонами специфікацій до договору № 02/04/1пкс від 02.04.2008 р., оплата за продукцію здійснюється протягом 30 днів з дати поставки продукції.  

Прийняті на себе згідно договору зобов'язання відповідач належним чином не виконував,  внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 11060,00грн.

Відповідно до  ст. 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів оплати заборгованості на суму 11060,00грн. не надав, заявлені позовні вимоги в цій частині не спростував.

Наразі на момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем на суму 11060,00грн. залишилось не виконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За таких обставин, враховуючи те, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи та відповідачем не спростована, позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши представлений позивачем розрахунок суми 3% в розмірі 238,17грн., нарахованих за період з моменту виникнення права вимоги по 01.07.2009 р., та суми інфляції в розмірі 1458,27. - за період з жовтня 2008 р. по червень 2009 р., з огляду на наявність заборгованості, вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню

-          3% річних частково в сумі 237,97грн. (11060,00грн * 3% / 100% * 80днів / 366днів) + (11060,00грн * 3% / 100% * 182дні / 365днів), з огляду на арифметичну необґрунтованість представленого позивачем розрахунку;

-          інфляційні в сумі 1458,27грн. – в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 520, 523, 525, 526, 614, 625 та 655-697, 712 ЦК України, ст. ст. 173,193, 264-271 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 47, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства матеріально-технічного забезпечення “Інженерний Центр Реагент” м. Дніпропетровськ –  задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс” м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства матеріально-технічного забезпечення “Інженерний Центр Реагент” м. Дніпропетровськ основний борг в сумі 11060,00грн., 3% річних в сумі 237,97грн., індекс інфляції в сумі 1458,27грн., витрати за державним митом в сумі 147,57грн., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 315,50грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя