Постанова

від 23.09.2009 по справі 9/105-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/105-09

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2009 року                                                                Справа №9/105-09

Судова колегія у складі:

головуючого судді Карбань І.С.,

судді-доповідача Бабакової Л.М., судді Гончар Т.В.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю представників сторін:

позивача –Тумка В.А. –дов. б/н від 03.04.2009р.         

відповідача –Рябченко Ю.І. –дов. № 208 від 02.07.2009р.     

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, ВАТ «Сумська кондитерська фабрика», м. Суми, (вх. № 2395С/2-4) на рішення господарського суду Сумської області від 20.07.2009р. по справі № 9/105-09

за позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства «Укртехноекспорт», м. Суми   

до Відкритого акціонерного товариства «Сумська кондитерська фабрика», м. Суми

про стягнення 246212,80 грн., -

встановила:

Рішенням господарського суду Сумської області від 20.07.2009 р. (суддя Лущик М.С.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства “Сумська кондитерська фабрика” на користь Приватного виробничо –комерційного підприємства “Укртехноекспорт” 134 710грн. 00 коп.  основного боргу,  10 660 грн. 05 коп. –3 %річних, 61 735 грн. 79 коп. –інфляційних нарахувань, 36 390 грн. 79 коп. пені, 2 434  грн. 96 коп. –державного мита та 112 грн. 95 коп. –витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу, 5000 грн. 00 коп. витрати понесені на послуги адвоката. В іншій частині позову –відмовлено.

Відповідач, ВАТ «Сумська кондитерська фабрика», з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 20.07.2009р. скасувати в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 36390,79 грн., інфляційних збитків у розмірі 61735,79 грн., 3% річних у розмірі 10660,05 грн. та прийняти нове, яким стягнути з відповідача 16120,91 грн. пені, 3624,85 грн. 3% річних, 29409,42 грн. інфляційних збитків, в іншій частині рішення відповідач просить залишити без змін, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Позивач, ПВКП «Укртехноекспорт», у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення. Вважає, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийнято у чіткій відповідності з нормами чинного законодавства, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи, надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, розглянувши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2005р. між  сторонами був укладений договір поставки, згідно якого позивач в період з 20 жовтня 2006р. по 29 вересня 2008р. передав, а відповідач прийняв товар (жир і маргарин) на загальну суму 1409911,40 грн.

Факт отримання відповідачем товару за договором підтверджується актом звірки взаємних роз рахунків станом на 28.02.2009р. (арк. справи 19 –22 том І), підписаним обома сторонами, та накладними (арк. справи 75 – 108 том І).

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до п.4.2 договору відповідач повинен був здійснити оплату товару про тягом 7 банківських днів з моменту його отримання.

З матеріалів справи, а саме, з вищевказаних накладних вбачається, що оплата здійснювалась відповідачем з порушенням перед бачених договором строків.

Сума заборгованості за переданий товар склала 134710грн., що підтве рджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 28.02.2009р.

Відповідно ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства в установлений законом або договором строк.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушення зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно пункту 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються  господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення   господарської   діяльності,   невиконання   або   неналежного   виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України та ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України штрафом є  неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ст. 546, 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2. ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Пунктом 5.1 договору передбачено стягнення неустойки за прострочку платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості.

Згідно висновку Сумського відділення при Харківському науково-дослідному інститут судових експертиз ім. М.С.Бокаріуса № 3732 від 22.06.2009р. розмір пені за прострочку платежу становить 36 390 грн. 79 коп., розмір 3% річних - 10 660 грн. 05 коп.,  інфляційних нарахувань –61 735 грн. 79 коп.

Відповідач в апеляційній скарзі помилково посилається на те, що пеня, 3% річних та інфляційні повинні нараховуватись тільки на нині існуючу суму заборгованості у розмірі 134710грн. за товар, отриманий по накладних №37 від 12.08.2008р. і №56 від 29.09.2008р., так як товар, який передавався йому по інших накладних, був оплачений ним з порушенням встановленого дого вором строку, а тому, відповідач, який прострочив ви конання грошового зобов'язання, повинен сплатити позивачу пеню за простро чення кожного платежу, 3% річних від прострочених сум та інфляційні нара хування за весь час прострочення кожного платежу.

Крім того, твердження відповідача про порушення судом положень ч. 6 ст.232 ГК України також є помилковим, оскільки неустойка обчислена з дотриманням ви мог ч. 6 ст. 232 ГК України. Пеня нарахована за прострочку оплати товару по

кожній із накладних в межах шестимісячного строку від дня коли зобов'язання по оплаті мало бути виконане.

Судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок, що відповідач не надав суду доказів сплати вищевказаних сум, у зв'язку з чим, вимоги позивача в даній частині є правомірними, обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Судова колегія вважає, що за таких обставин, оскаржуване рішення суду першої інстанції прийняте при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в рішенні суду висновки відповідають обставинам справи, а тому рішення господарського суду Сумської області від 20.07.2009р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга –без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101,102, п. 1 ст.103, ст. 105 ГПК України, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу відповідача, ВАТ «Сумська кондитерська фабрика», залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 20.07.2009р. у справі № 9/105-09 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом місяця до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.  

Повний текст постанови підписаний 23.09.2009р.

       Головуючий суддя                                                           Карбань І.С.

                               Судді                                                          Бабакова Л.М.

                                                                                                                Гончар Т.В.