Рішення

від 29.09.2009 по справі 9/105-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/105-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

29.09.2009                                                                Справа №  9/105-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ребристої С. В. при секретарі Нікітенко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг", м. Київ

до Фермерського господарства "Зодіак", с. Петропавлівка Нововоронцовського району Херсонської області  

про стягнення 26940,87 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - Громадський Т.В., представник, довіреність  від 20.07.2009 р.;

від відповідача - Халімон О.Є., керівник СФГ "Зодіак".

          Відповідно до розпорядження в.о. голови господарського суду від 26.08.2009р. № 521 справу № 9/105-09 передано на розгляд судді Ребристій С.В.

                  Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з фермерського господарства "Зодіак" (відповідач) 26940,87 грн. боргу по грошових зобов'язаннях за договором поставки № Ап-11-006 від 07.02.2008р., з яких: 16504,65 грн. - сума основного боргу, 3961,12 грн. - пеня, 2034,82 - 15% річних, 1964,70 грн.  встановлений індекс інфляції, 2475,58 грн. - штраф. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 269,41 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

          Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору поставки № Ап-11-006 від 07.02.2008р. та положення ст. 625 ЦК України, ст.ст 230-232 ГК України.

          18.08.2009 р. позивач надіслав до суду уточнення до позовної заяви, в якій просить суд стягнути з відповідача 209,55 грн. - основного боргу, 3961,12 грн. - пені, 2034,82 грн. - 15% річних, 1964,70 грн. -  встановленого індексу інфляції, 7916,28 грн. - штраф та судові витрати та вказує нову адресу відповідача - 74800, Херсонська область, Каховський район, с. Петропавлівка.

          Представник позивача  у судовому засіданні 29.09.2009р. подав уточнену позовну заяву, яка за своєю правовою природою є заявою про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог. В даній заяві позивач повідомляє, що відповідач частково виконав свої зобов'язання щодо погашення суми основного боргу, а тому просить стягнути з відповідача 209,55 грн. - основного боргу, 2930,14 грн. - пені, 1831,34 грн. - 15% річних, 1964,70 грн. -  встановленого індексу інфляції, 7916,28 грн. - штрафу та судові витрати на загальну суму 266,52. Крім того, у судовому засіданні представник позивача подав клопотання, в якому просить суд визначити ціну позову в сумі 14852,01 грн. Дані документи суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи, оскільки вони не виходять за межі ст. 22 ГПК України.

           Відповідач у судовому засіданні 29.09.2009р. подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги позивача визнає у повному обсязі. Наявність заборгованості пояснює тяжким фінансовим станом підприємства.          

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

                                             В С Т А Н О В И В:

          Матеріали справи свідчать, що 07 лютого 2008 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) було укладено договір поставки № Ап-11-0006. Відповідно до умов даного договору позивач зобов'язався поставити відповідачу засоби захисту рослин, а відповідач прийняти товар та провести остаточний розрахунок, в строк до 01 листопада 2008 року.

          29 лютого 2008 року та 13 травня 2008 року між позивачем та відповідачем були укладені додаткові угоди до зазначеного договору поставки, якими сторони дійшли згоди збільшити кількість та асортимент товару.

          На виконання умов договору, позивачем було здійснено ряд поставок товару:

          24 березня 2008 року позивачем було здійснено поставку товару на суму 13354,20 грн. Факт поставки  товару  підтверджується видатковою накладною № Ап-11-0222 від 24 березня 2008 року та довіреністю на отримання ТМЦ від 24 березня 2008 року серії ЯОР № 315309;

          23 квітня 2008 року позивачем було здійснено поставку товару на суму 33871,00   грн. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною № Ап-11-0101 від   23 квітня 2008 року та довіреністю на отримання ТМЦ від 23 квітня 2008 року серії ЯОР № 315328;

          14 травня 2008 року позивачем було здійснено поставку товару на суму 5550,00   грн. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною № Ап-11-0137 від 14 травня 2008 року та довіреністю на отримання ТМЦ від 14 травня 2008 року серії ЯОР № 315327.

          Усього позивачем було поставлено відповідачу товару на суму 52775,20 грн.

          Відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за договором, здійснив часткову оплату за отриманий товар на загальну суму 36270,55 грн.

          Станом на 28 липня 2009 року заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар складає 16504,65 грн.

         Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Частина 1 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

               Нормами ст. 509 ЦК України  визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

               Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

                Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

       Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

                 Відповідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

          Положенями ст. 655 ЦК України закріплено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити  за нього певну грошову суму.

          29.09.2009р. представник позивача подав заяву про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог. В даній заяві позивач повідомляє, що відповідач частково виконав свої зобов'язання щодо погашення суми основного боргу, а тому просить стягнути з відповідача 209,55 грн. - основного боргу, 2930,14 грн. - пені, 1831,34 грн. - 15% річних, 1964,70 грн. -  встановленого індексу інфляції, 7916,28 грн. - штрафу та судові витрати на загальну суму 266,52. Крім того, представник позивача подав клопотання, в якому просить суд визначити ціну позову в сумі 14852,01 грн.

          Відповідно до положень ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття  рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

          Оскільки клопотання позивача про зменшення ціни позову не суперечить законодавству, не зачіпає інтересів інших осіб і не порушує охоронювані законом їх права, суд задовольняє клопотання позивача і визначає ціну позову у розмірі 14852,01 грн.

          Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Доказів погашення заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 209,55 грн. відповідачем суду не надано.

          З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 209,55 грн., є доведеними і обґрунтованими.

          Щодо позовних вимог в частині стягнення пені, 15% річних, інфляційних, та штрафу, ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.          

          Пунктами 5.1. - 5.5. договору поставки № Ап-11-006 від 07.02.2008р. сторони обумовили відповідальність за неналежне виконання умов договору, якими передбачено, що у разі порушення покупцем строків оплати отриманого товару, покупець сплачує штраф у розмірі 15% від ціни договору та 15% річних з дня закінчення строків сплати.

          Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора. Індекс інфляції, застосований у розрахунку, відповідає таким даним.

          Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення суми пені у розмірі 2930,14 грн., 15% річних у розмірі 1831,34 грн., інфляційних у розмірі 1964,70 грн. та штрафу у розмірі 7916,28 грн., підлягають задоволенню, оскільки вони погоджені в установленому законом порядку.

          Доказів сплати штрафних санкцій відповідачем суду не надано.

          Згідно положень ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

          Стаття 129 Конституції України відносить також до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

               Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

          Відповідно до  положень ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Докази подаються сторонами та  іншими учасниками судового процесу.

                   Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

                 Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Оскільки спір доведений до суду з вини відповідача, з останнього на користь позивача стягуються витрати по сплаті держмита у сумі 148,52 грн. (1 % від ціни позову) та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          За згодою представників сторін у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, та повідомлено про дату та час виготовлення рішення у повному обсязі.

          На підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 549, 692 Цивільного кодексу України, та керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

          1. Визначити ціну позову у розмірі 14852,01 грн.

          2. Позовні вимоги задовольнити повністю.

                3. Стягнути з Фермерського господарства "Зодіак" (74223, Херсонська область, Нововоронцовський район, с. Петропавлівка, код ЄДРПОУ 19232291, р/р № 26008352 в "РайффайзенБанк Аваль", м. Херсон, МФО 352093) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (02160, м. Київ, пр-т Возз'єднання, 15, код ЄДРПОУ 30262667, р/р № 260081609301, СФ ВАТ "Банк Фінанси та Кредит", МФО 384812) суму основного боргу у розмірі 209,55 грн., 2930,14 грн. - пені, 1831,34 грн. - 15% річних, 1964,70 грн. -  встановленого індексу інфляції, 7916,28 грн. - штрафу, 148,52 грн. витрат по оплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          4. Копію рішення надіслати сторонам.

                    Наказ видати стягувачу після  набрання рішенням законної сили.

      Суддя                                                                                                     С.В. Ребриста

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до ст.84 ГПК України,

02 жовтня 2009 року.