Постанова

від 31.10.2011 по справі 2а-1870/6678/11

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2011 р. Справа № 2a-1870/6678/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.

за участю:

секретаря судового засідання - Вольської А.Г.,

представника позивача - ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3

представника відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глухівнафтопродукт" до ОСОБА_5 міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Глухівнафтопродукт» (далі позивач) звернувся до суду з позовом в якому просить визнати протиправним і скасувати в повному обсязі податкові повідомлення-рішення ОСОБА_5 МДПІ (далі відповідач):

- від 12.09.2011р. №0000222301 (по податку на прибуток) на суму 458161,25 грн.

- від 12.09.2011р. №0000252301 (по ПДВ) на суму 366528,75 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає, що під час проведення планової перевірки, ОСОБА_5 МДПІ було встановлено, що протягом 2008 - 2009 року між позивачем та ФОП ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу від 01.08.2008р. №ДГ-0000008. На виконання якого позивачем було отримано паливно-мастильні матеріали (далі ППМ, дизельне паливо) в листопаді 2008р., в грудні 2008р., в січні 2009р. ОСОБА_5 МДПІ дійшла висновків, що позивач не повинен був збільшувати валові витрати по податку на прибуток та податковий кредит по податку на додану вартість по операціям з придбання ПММ, оскільки ФОП ОСОБА_6 є посередником поставлених ПММ та попередньо отримала товар - ПММ на підставі нікчемного правочину з приватним підприємством «Одрі». Крім цього, перевіркою було встановлено, що між позивачем і TOB «Магеллангрупп» було укладено договір купівлі-продажу від 26.02.2009р. №04-26/02. На виконання даного договору TOB «Глухівнафтопродукт» отримано ППМ в вересні 2009р. На думку Відповідача, позивач не повинен був збільшувати валові витрати по податку на прибуток та податковий кредит по податку на додану вартість по операціям з даним контрагентом, оскільки підприємство - TOB «Магеллангрупп» є посередником поставлених ПММ та попередньо отримало ПММ на підставі нікчемного правочину з приватним підприємством «Крокметпром».

Однак, позивач стверджує, що операції з придбання ПММ для TOB «Глухівнафтопродукт» у контрагентів ФОП ОСОБА_6 та TOB «Магеллангрупп» є реальними господарськими операціями, які підтверджується первинними документами, складеними у відповідності до вимог чинного законодавства, даними бухгалтерського та податкового обліку. Між TOB «Глухівнафтопродукт» і TOB «Магеллангрупп» та ФОП ОСОБА_6 укладено цивільно-правові договори відповідної форми, за якими сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов, господарські операції з придбання ПММ фактично відбулися. Постачальники, які видали податкові накладні, є зареєстрованими платниками податку на додану вартість в періоді вчинення відповідних господарських операцій. Якщо контрагент в ланцюгу постачання товару не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне за собою відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення права на податковий кредит та валові витрати, оскільки TOB «Глухівнафтопродукт» має документальне підтвердження фактично здійснених господарських операцій. Також, позивач звертає увагу суду на те, що ОСОБА_4 перевірки, який було складено ОСОБА_5 МДПІ 29.08.2011р. не містить всіх суттєвих обставин фінансово-господарської діяльності TOB "Глухівнафтопродукт", які мають відношення до фактів придбання ПММ від ФОП ОСОБА_6 та TOB "Магеллангрупп" з їх подальшою реалізацією. При цьому, посадовими особами ОСОБА_5 МДПІ визначено відсутність товарно-транспортних накладних по операціям з придбання ПММ від ФОП ОСОБА_6 як підставу для визнання операцій з придбання ПММ як таких, що не спричиняють реального настання правових наслідків. Однак, таке твердження відповідача, позивач вважає необґрунтованим, оскільки питання податкового обліку, до якого відноситься визначення валових витрат і податкового кредиту, має бути обґрунтованим лише спеціальними нормами податкового законодавства (насамперед Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про податок на додану вартість»), а не правилами перевезення вантажів. При цьому, позивачем було надано до суду Товарно-транспортні накладні, як доказ здійснення поставок товару на виконання вищезазначених угод, а також інші докази на підтвердження реальності господарських операцій по контрагентам: ФОП ОСОБА_6 та TOB «Магеллангрупп».

В судовому засіданні представники позивача просили суд в повному обсязі задовольнити позовні вимоги з урахуванням наданих до суду доказів та зважаючи на обставини викладені у позовній заяві та у додаткових письмових поясненнях (а.с.195-201, І том, а.с.29-30, ІІ том).

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що вимоги позивача не визнає в повному обсязі, повністю підтримує позицію ОСОБА_5 МДПІ яку викладено у письмових запереченнях (а.с. 185-187, І том, а.с.22-23, І том). Так, в обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що в ході проведення перевірки встановлено факт придбання нафтопродуктів, а саме:

1. ФОП ОСОБА_6 код НОМЕР_1 поставлено дизельного пального на загальну суму 865043,15 грн. (в т.ч. ПДВ в сумі 144173,85грн.);

2. TOB «Магелангруп», код 35902558 поставлено паливно-мастильні матеріали (бензин А-92 та А-95) на загальну суму 95894294,20.грн. (в т.ч. ПДВ в сумі 149049,03 грн.).

Відповідач вважає, що правочини, вчинені TOB «Глухівнафтопрдукт» по взаємовідносинам з TOB «Магелангрупп» та ФОП ОСОБА_6 не спричиняють реального настання правових наслідків, тому є нікчемними. Перерахування коштів підприємством TOB «Глухівнафтопродукт» на розрахункові рахунки підприємства TOB «Магелангрупп» та ФОП ОСОБА_6 також не надає підприємству TOB Глухівнафтопродукт» права на формування валових витрат та податкового кредиту, оскільки дані кошти :були перераховані за фактично не поставлені товари, при цьому посадові особи TOB «Глухівнафтопродукт» повинні були усвідомлювати, що дані товари не будуть фактично поставлені та використані у власній господарській діяльності (що є обов'язковою умовою для правомірності формування як валових витрат так і податкового кредиту), а документи про їх поставку лише потрібні для незаконного формування валових витрат та податкового кредиту, з метою заниження сплати податків до бюджету. За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку від суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених недостовірних документів або сплати грошових коштів.

В зв'язку з викладеним, ОСОБА_5 МДПІ вважає податкові повідомлення-рішення від 12.09.2011р. №0000222301 (по податку на прибуток) на суму 458161,25 грн. та від 12.09.2011р. №0000252301 (по ПДВ) на суму 366528,75 грн. є законними та просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Заслухавши позицію представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи із наступного:

В періоді з 25.07.2011р. по 19.08.2011р. згідно до наказу про проведення перевірки від 13.07.2011р. №749 ОСОБА_5 міжрайонною державною податковою інспекцією проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008р. по 31.03.2011р., за результатами якої було складено акт від 29.08.2011р. № 1117/23/03482873 (а.с.12-50, І том). З урахуванням виявлених ОСОБА_5 МДПІ порушень, посадовими особами Відповідача були прийняті податкові повідомлення-рішення від 12.09.2011р. №0000222301 (а.с.51, І том), яким донараховано податкових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 366529 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 91632,25 грн., та від 12.09.2011р. №0000252301 (а.с.52, І том), яким донараховано податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 293223 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 73305,75 грн.

Під час планової перевірки було встановлено заниження визначення податку на прибуток за період з 01.10.2008р. по 31.03.2011р. всього у сумі 366529 грн., у тому числі:

- за 4 квартал 2008 року в сумі 143904 грн.,

- за 1 квартал 2009 року в сумі 36314 грн.,

- за 3 квартал 2009року в сумі 186311 грн.

Так, в ході перевірки перевіряючи ми встановлено факт придбання нафтопродуктів позивачем у двох контрагентів:

1. ФОП ОСОБА_6 - поставлено дизельного пального на загальну суму 865043,15 грн. (в т.ч. ПДВ в сумі 144173,85грн.).

2. TOB «Магелангруп», код 35902558 поставлено паливно-мастильні матеріали (бензин А-92 та А-) на загальну суму 95894294,20.грн. (в т.ч. ПДВ в сумі 149049,03 грн.).

Висновки перевіряючи базуються на результатах проведених перевірок щодо кожного з вищезазначених контрагентів.

Суд вважає за необхідне розглянути доводи та правову позицію позивача і відповідача та, відповідно висловити свою думку, по кожному контрагенту окремо.

1) Так, відносно контрагента позивача - ФОП ОСОБА_6 ОСОБА_5 МДПІ було встановлено, що протягом 2008 - 2009 року між TOB «Глухівнафтопродукт» та ФОП ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу від 01.08.2008р. №ДГ-0000008 (а.с.87, І том).

На виконання даного договору позивачем отримано товар - паливно-мастильні матеріали (дизельне паливо) в листопаді 2008р. на суму 534653,01 грн., в грудні 2008р. на суму 156084,50 грн., в січні 2009 на суму 174305,64 грн. Отримані ПММ оприбутковано згідно бухгалтерського обліку. Розрахунки за отриманні ПММ проведено в безготівковій формі.

При цьому, в ході перевірки ОСОБА_5 МДПІ було встановлено, що ФОП ОСОБА_6 не є виробником поставлених ПММ, а є посередником.

ФОП ОСОБА_6 отримувала паливно-мастильні матеріали від Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "ОДРІ" (код ЄДРПОУ 35629637, зареєстрованого в Ленінській МДПІ м. Луганська).

Як зазначено в ОСОБА_4 перевірки на аркуші ОСОБА_4 6 (а.с.14 на звороті, І том) для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах TOB «Глухівнафтопродукт» з ФОП ОСОБА_6 (м.Охтирка, і.к.2543810766) до Охтирської МДПІ було направлено запит з питань підтвердження взаємовідносин №1484/7/23-014 від 05.08.2011р.

У відповідь, від Охтирської МДШ було отримано інформацію по ФОП ОСОБА_6 в якій зазначено, що підприємцю надіслано поштою лист-запит від 16.08.11р. з проханням надати до перевірки інформацію стосовно підтвердження взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Глухівнафтопродукт». Листом ВПМ Охтирської МДШ №10825/10/26-004 від 26.08.2011р. повідомлено, що ОСОБА_6 відмовилась від будь-яких пояснень. Станом на 19.08.20011 р. по ФОП ОСОБА_6 прийнято самостійне рішення про припинення.

Слід зазначити, що на підтвердження вищезазначених обставин, які відображено в ОСОБА_4, копій будь-яких з вищезазначених листів-відповідей та запитів, до суду ОСОБА_5 МДПІ не додано. Однак, подано ОСОБА_4 від 27.09.2011р. Охтирської МДПІ (тоді як ОСОБА_7 МДПІ складено 29.08.2011р.) в якому зазначено про неможливість проведення зустрічної звірки СПД ОСОБА_6 щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Глухівнафтопродукт» (а.с.98-102, ІІ том). Зустрічну звірку неможливо провести, оскільки станом на 27.09.2011р. ОСОБА_6 має стан «3» - прийнято рішення про припинення, розпочато ліквідаційну процедуру (з 18.10.2010р.).

В ОСОБА_7 перевірки ОСОБА_7 МДПІ від 29.08.2011р. також йдеться про те, що за період: 01.01.2008 - 31.12.2008 р.р. Охтирською МДПІ було проведено планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_6, за наслідками якої складено ОСОБА_7 від 02.04.09 р. № 14/17-127/НОМЕР_1 (до суду не надано).

За актом перевірки Охтирської МДПІ від 02.04.2009р. встановлені порушення вимог п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008р. в сумі 940230,00 грн., за операціями, що проведені на підставі нікчемного правочину згідно податкових накладних, отриманих від Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "ОДРІ", код ЄДРПОУ 35629637, зареєстрованого в Ленінській МДПІ м. Луганська.

На аркуші 7 ОСОБА_7 перевірки ОСОБА_7 МДПІ (а.с.15, І том) йдеться про те, що ВПМ Шостинської МДПІ листом від 16.08.2011р. №11929/7/26-107 (копію якого до суду не надано) повідомив ОСОБА_7 МДПІ, що в ході відпрацювання контрагентів було встановлено, що контрагент TOB «Глухівнафтопродукт» - ФОП ОСОБА_6 сформував незаконний податковий кредит від СГД з ознаками фіктивності ПП «Багатопрофільна фірма «ОДРІ» (м.Луганськ). За даним фактом СВ ПМ ДПА в Сумській обл. було порушено кримінальну справу від 16.03.2011р. за ст.212 Кримінального кодексу України відносно ОСОБА_6 Копія постанови про порушення кримінальної справи подана відповідачем (а.с.192, І том). При цьому, відповідач стверджує, що в ході слідства було встановлено незаконність отримання паливно-мастильних матеріалів, які було в подальшому реалізовано ТОВ «Глухівнафтопродукт».

Далі відповідач зазначає про те, що за актом перевірки Охтирської МДПІ встановлено, що в податкових накладних, отриманих СПД-ФО ОСОБА_6 від ПП «БПФ «ОДРІ» підпис особи, яка виписала податкові накладні, не відповідає підпису директора ОСОБА_8

При цьому, на аркуші 7 (а.с.15, І том) ОСОБА_7 перевірки ОСОБА_7 МДПІ від 29.08.2011р. (а.с.12-50, І том) йдеться посилання відповідача на п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037, згідно якого, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

Так як на момент складання та отримання покупцем податкових накладних, посадові особи ПП "БПФ «ОДРІ» зазначені в реєстраційних документах, податкові накладні не складали та не підписували, також не надавали повноважень на вищевказані дії іншим особам, за відсутності документального підтвердження фактів транспортування, зберігання та отримання товарів, згідно отриманих податкових накладних, податковий кредит сформовано з порушенням п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97р №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями.

Отже, в акті перевірки від 29.08.2011р. йдеться посилання на те, що податкові та первинні бухгалтерські документи від імені ПП «БПФ «ОДРІ» підписувались невідомими особами, які діяли без довіреності на ведення таких операцій.

При цьому, відповідач звертає увагу на те, що викладені факти були досліджені та встановлені в постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2011р. по справі №2а-843/10/1870 за позовом Охтирської МДПІ Сумської області до СПД-ФО ОСОБА_6 про стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемним правочином. Зазначеною постановою позов було задоволено (а.с.247-248, І том).

Також, відповідачем додано до матеріалів справи протокол допиту ОСОБА_8, (а.с.25-26, ІІ том), яку було допитана як свідок у кримінальній справі як директора ПП « БПФ «ОДРІ», яка зазначила, що первинних документів бухгалтерського обліку та податкових накладних вона особисто не складала та не підписувала.

Отже, відповідач вважає, що у результаті порушення контрагентом ПП «Багатопрофільна фірма « ОДРІ» своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад) , правочини вчинені з СПД - ФО ОСОБА_6 на реалізацію товару на адресу останнього, та в свою чергу угоди, укладені СПД - ФО ОСОБА_6 на подальшу реалізацію даного товару мають протиправний характер. А такий правочин, внаслідок якого неправомірно віднесений ПДВ до складу податкового кредиту СПД -ФО ОСОБА_6 по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави, протирічить інтересам держави і суспільства, а отже згідно з частиною 2 статті 228 Цивільного Кодексу, є нікчемним.

Крім цього, відповідачем подано до суду копію протоколу допиту ОСОБА_9, який складено слідчим ОВС ПМ ДПА в Сумській обл. підполковником податкової міліції ОСОБА_10 ( протокол допиту від 10.05.11р. - а.с.193-194, І том), якій працював водієм у ФОП ОСОБА_11. При отриманні паливно-мастильних матеріалів йому видано довіреність на ім'я ОСОБА_6, але від ПП «БПФ «Одрі» паливно-мастильні матеріали він не отримував, що на думку відповідача також свідчить про безтоварність господарської операції між позивачем та ФОП ОСОБА_6.

Окрім вищезазначеного, ОСОБА_7 МДПІ зазначає про те, що товарно-транспортні накладні, які б підтверджували транспортування товару отриманого від ФОП ОСОБА_6 до TOB «Глухівнафтопродукт» для перевірки не надані.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_7 МДПІ дійшла висновку, що правочини, вчинені СПД ФО ОСОБА_6 та ТОВ «Глухівнафтопродукт» не спричиняють реального настання правових наслідків. А видаткові накладні та податкові накладні, які були видані від імені ФОП ОСОБА_6 не мають юридичної сили, оскільки не є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Перерахування коштів підприємство ТОВ «Нафтопродукт» на розрахункові рахунки підприємства ФОП ОСОБА_6 на думку відповідача, також не дають права позивачу на формування валових витрат та податкового кредиту, оскільки дані кошти були перераховані за непоставлені товари, які відповідно і не використовувались у господарській діяльності позивача.

Отже, відповідач вважає, що позивачем порушено вимоги ст.3, ст.17 Господарського Кодексу України, ст.203, п.1 та п.2 ст.215, ст.216, ст.528, ст.527, ст.626, ст.629 Цивільного кодексу України, п.1.32 ст.1, п.3.1. ст.З, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.16.4. ст.16 з урахуванням визначення терміну п.1.32 ст.1 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", п.1.3 ст.1, пп.7.2.4, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4, пп. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

Дослідивши докази, які були надані як позивачем так і відповідачем, відносно наявності та реальності господарських правовідносин між ТОВ «Глухівнафтопродукт» та ФОП ОСОБА_6, суд не може погодитись з позицією ОСОБА_7 МДПІ та вважає її недоведеною та безпідставною виходячи з наступного:

По-перше, як вже було зазначено вище, позиція ОСОБА_7 МДПІ ґрунтується лише на тому, що TOB «Глухівнафтопродукт» не повинно було збільшувати валові витрати по податку на прибуток та податковий кредит по податку на додану вартість по операціям з придбання ПММ, оскільки ФОП ОСОБА_6 є посередником поставлених ПММ та попередньо отримала ПММ на підставі нікчемного правочину з приватним підприємством «Одрі», угоди між ФОП ОСОБА_6 та ПП «Одрі» було визнано нікчемними на підставі рішення суду.

Однак, суд вважає, що відповідачем не доведено той факт, що дизельне паливо яке в подальшому було реалізовано ФОП ОСОБА_6 до ТОВ «Глухівнафтопродукт» було придбано ФОП ОСОБА_6 саме у ПП «Одрі».

Так, на вимогу суду, відповідачем було додано Додатки №5 до податкових декларацій ПП ОСОБА_6 за 2008 рік та І квартал 2009 року (а.с.90-95, ІІ том) де визначено перелік як «покупців» так і «постачальників товару». Детально дслідивши вищезазначені розшифровки в Додатках №5 суд дійшов висновку, що у вищезазначених періодах у ФОП ОСОБА_6 було декілька постачальників товару (окрім ПП «Одрі») так і декілька покупців товару (окрім ТОВ «Глухівнафтопродукт»).

Таким чином, факти відсутності господарських операцій між ПП ОСОБА_6 та ПП «Одрі», які встановлені судом (в постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2011р. по справі №2а-843/10/1870 за позовом Охтирської МДПІ Сумської області до СПД-ФО ОСОБА_6 про стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемним правочином), не можуть однозначно свідчити про те, що господарські операції між ПП ОСОБА_6 та позивачем є також такими, що не спричиняють реального настання правових наслідків.

Твердження відповідача про те, що в результаті порушення контрагентом ПП «Багатопрофільна фірма « ОДРІ» своїх податкових зобов'язань, правочини вчинені з СПД - ФО ОСОБА_6 на подальшу реалізацію товару одному з контрагентів - ТОВ «Гоухівнафтопродукт» мають протиправний характер, також не знайшли свого підтвердження в ході розгляду даної справи.

Посилання відповідача на наявність протоколу допиту ОСОБА_9, від 10.05.11р. (а.с.193-194, І том), суд не прийняв як доказ оскільки в протоколі зазначено, що ОСОБА_9 працював водієм у ФОП ОСОБА_11, тоді як контрагентом позивача є ФОП ОСОБА_12. За яких обставин було допитано вищезазначену особу суду невідомо. При цьому, ОСОБА_13 в поясненнях зазначає, що він працював водієм у ФОП ОСОБА_11 до середини вересня 2008 року, тоді як період який перевірявся ОСОБА_7 МДПІ починається з жовтня 2008 року - до березня 2011р.

Крім цього, відповідач стверджував, що в ході слідства (СВ ПМ ДПА в Сумській обл. було порушено кримінальну справу від 16.03.2011р. за ст.212 Кримінального кодексу України відносно ОСОБА_6 - а.с.192, І том) було встановлено незаконність отримання паливно-мастильних матеріалів, які було в подальшому реалізовано ТОВ «Глухівнафтопродукт». Однак, фактично, у вищезазначеній постанові від 16.03.2011р. немає жодних посилань на дослідження факту подальшої реалізації ППМ від ПП ОСОБА_6 саме до інших контрагентів, зокрема і до ТОВ «Глухівнафтопродукт».

При цьому, позивачем було надано до суду копію постанови слідчого ОВС СВ ПМ ДПА в Сумській області від 12.07.2011р. (а.с.242-244, І том) про закриття кримінальної справи відносно ПП ОСОБА_6 яку було порушено 16.03.2011р. , у зв'язку з відсутністю в її діях складу злочину передбаченого ст.366 ч.2, ст.212, ч. 3 КК України. Як вбачається з даної постанови, на протязі 2008 року основними постачальниками паливно-мастильних матеріалів ФОП ОСОБА_6 були TOB «Азовська нафтова компанія» (м.Маріуполь Донецької області), ПП"Батопрофільна фірма «Одрі» (м.Луганськ), TOB «Солінг-Плюс» (м.Світловодськ), TOB «Мартель ЛТД» (м.Дніпродзержинськ), TOB «РВ» (м.Охтирка Сумської області), та інші постачальники. Тобто припущення про рух ПММ до позивача через ПП ОСОБА_6 лише від ПП «Багатопрофільна фірма «Одрі» є не необґрунтованим.

По-друге, суд бере до уваги надані позивачем докази на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентом - ПП ОСОБА_6

Факт наявності господарських правовідносин між вищезазначеними особами повністю підтверджується матеріалами справи - первинними документами, складеними у відповідності до вимог чинного законодавства, даними бухгалтерського та податкового обліку, а саме:

Сертифікатом відповідності якості продукції (а.с.92, І том), рахунками-фактури, видатковими накладними, податковими накладними, приймальними актами за період з жовтня 2008 року - І квартал 2009 року, платіжними дорученнями, які підтверджують факт сплати коштів позивачем за відповідними рахунками (а.с.93-141, І том).

Крім цього, суд бере до уваги те, що у відповідності до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» (затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 20.10.1999р. №246) паливно-мастильні матеріали, отримані від ФОП ОСОБА_6, були зараховані на баланс підприємства за первісною вартістю. Дані паливно-мастильні матеріали були визнані активом, оскільки вони були отримані для подальшого продажу при веденні звичайної господарської діяльності з метою отримання в подальшому економічних вигод.

Оприбуткування паливно-мастильних матеріалів від ФОП ОСОБА_6 в бухгалтерському обліку було здійснено у відповідних первинних документах та облікових регістрах, (а.с.31-73, ІІ том), а саме: - «Журнал учета поступивших нефтепродуктов на базу ООО «Глуховнефтепродукт» за період .01.01.2008р. - 31.01.2009р. (який ведеться по базі підприємства матеріально відповідальною особою товарним оператором);

-«Авизо-ведомость поступления нефтепродуктов и тары за ЛИСТОПАД 2009р., ГРУДЕНЬ 2009р., СІЕНЬ 2009р.»;

-«Оборотная ведомость по счету 281 Товары на складе . 2008 год»;

-«Журнал движения нефтепродуктов по базе ООО «Глуховнефтепродукт» за 2009 год. Счет 281».

Одночасно, позивачем було доведено, що у відповідності до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. №318), витрати на придбання паливно-мастильних матеріалів були відображені одночасно зі збільшенням зобов'язання, а саме - в оборотній відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за відповідні періоди.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає, що твердження відповідача про те, що правочини, які вчинені між СПД ФО ОСОБА_6 та ТОВ «Глухівнафтопродукт» не спричиняють реального настання правових наслідків є недоведеним ОСОБА_7 МДПІ, а позиція відповідача про те, що видаткові накладні та податкові накладні, які були видані від імені ФОП ОСОБА_6 не мають юридичної сили, оскільки не є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку є безпідставною.

2. Щодо контрагента позивача TOB «Магеллангрупп», ОСОБА_7 МДПІ було встановлено в ході перевірки, що протягом 2009 року між TOB «Глухівнафтопродукт» і TOB «Магеллангрупп» було укладено договір купівлі-продажу від 26.02.2009р. №04-26/02 (а.с.142-143, І том). На виконання даного договору TOB «Глухівнафтопродукт» отримано паливно-мастильні матеріали (бензин А-92, А-95) в вересні 2009р. на суму 894294,20 грн. Отримані ПММ оприбутковано згідно бухгалтерського обліку. Розрахунки за отриманні ПММ проведено в безготівковій формі.

На думку Відповідача, TOB «Глухівнафтопродукт» не повинно було збільшувати валові витрати по податку на прибуток та податковий кредит по податку на додану вартість по операціям з придбання ПММ, оскільки TOB «Магеллангрупп» є посередником поставлених ПММ та попередньо отримала ПММ на підставі нікчемного правочину з приватним підприємством «Крокметпром», та відповідно порушило ст.З, ст.17 Господарського Кодексу України, ст.203, п.1 та п.2 ст.215, ст.216, ст.528, ст.527, ст.626, ст.629 Цивільного кодексу України, п.1.32 ст.1, п.3.1. ст.З, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.16.4. ст.16 з урахуванням визначення терміну п.1.32 ст.1 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", п.1.3 ст.1, пп.7.2.4, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4, пп. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

Так, на аркуші 15 ОСОБА_7 перевірки від 29.08.2011р. (а.с.19. І том) ОСОБА_7 МДПІ зазначено, що для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах TOB «Глухівнафтопродукт» з TOB «Магелангрупп», до ДПІ м.Дніпродзержинська було направлено запит з питань підтвердження взаємовідносин №1457/7/23-016 від 02.08.2011 р.

Однак, станом на 29.08.2011р. відповіді не отримано.

При цьому, ВПМ Шостинської МДПІ листом від 16.08.2011р. №11929/7/26-107 повідомив, що в ході відпрацювання контрагентів було встановлено, що 03.02.2011р. СВ ПМ ДПА у м.Дніпродзержинську порушено кримінальну справу №99114406 за ознакою злочину передбаченого ч.3 ст.212 КК України у відношенні директора TOB «Магелангрупп» - гр-на ОСОБА_14, який в порушення вимог ЗУ «Про податок на додану вартість» від 03.04.1197р. №168/97-ВР незаконно задекларував податковий кредит по безтоварній операції з ПП «Крокметпром» код 36363097, занизивши до сплати податок на додану вартість; у вересні 2009р. у сумі 16669994 грн. В даний час триває судовий розгляд справи.

Податкові та первинні бухгалтерські документи від імені ПП «Крокметпром» підписані невідомими особами, які діяли без довіреності на ведення таких операцій.

Рішенням Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 11.06.2010р. постановлено припинити юридичну особу ПП «Крокметпром».

З урахуванням викладеного, ОСОБА_7 МДПІ вважає, що в результаті порушення контрагентом ПП "Крокметпром" своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства, правочини, вчинені з СГД - ТОВ «Магелангрупп» на реалізацію товару на адресу останнього, та в свою чергу угоди, укладені СПД - ТОВ «Магелангрупп» на подальшу реалізацію даного товару мають протиправний характер. А такий правочин, внаслідок якого неправомірно віднесений ПДВ до складу податкового кредиту ТОВ «Магелангрупп» по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави, протирічить інтересам держави і суспільства, вважається таким , що порушує публічний порядок , а отже, згідно з частині 2 статті 228 ЦК України є нікчемним.

При цьому, відповідачем подано до матеріалів справи письмові пояснення директора TOB «Магелангрупп» ОСОБА_15 (а.с.190-191, І том) в яких йдеться про те, що документи на відвантаж паливно-мастильних матеріалів він передає поштою або автомобілем, який перевозить паливно-мастильні матеріали. Договори з перевізниками не надано і надати пояснення з якими саме співпрацюють вказати ОСОБА_16 не може.

Враховуючи те, що у TOB «Магелангрупп» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, склад приміщення, транспортні засоби (пояснення директора TOB «Магелангрупп» ОСОБА_16 А Михайловича від 01.06.2011р.), діяльність TOB «Магелангрупп», згідно позиції ОСОБА_7 МДПІ, не є господарською діяльністю розумінні п.1.32 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - господарська діяльність будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною постійною та суттєвою.

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що правочин, вчинений TOB «Глухівнафтопрдукт» по взаємовідносинам з TOB «Магелангрупп» не спричиняє реального настання правових наслідків: тому є нікчемними.

Дослідивши докази, які були надані як позивачем так і відповідачем, відносно наявності та реальності господарських правовідносин між ТОВ «Глухівнафтопродукт» та TOB «Магеллангрупп», суд не може погодитись з позицією ОСОБА_7 МДПІ та вважає її недоведеною та безпідставною виходячи з наступного:

По-перше, позиція ОСОБА_7 МДПІ ґрунтується лише на тому, що TOB «Глухівнафтопродукт» не повинно було збільшувати валові витрати по податку на прибуток та податковий кредит по податку на додану вартість по операціям з придбання ПММ, оскільки TOB «Магеллангрупп» є посередником поставлених ПММ і який незаконно задекларував податковий кредит по безтоварній операції з ПП «Крокметпром».

Однак, суд вважає, що відповідачем не доведено той факт, що дизельне паливо яке в подальшому було реалізовано контрагентом ТОВ «Магеллангруп» до ТОВ «Глухівнафтопродукт» було придбано TOB «Магеллангрупп» саме у ПП «Крокметпром».

Так, на вимогу суду, відповідачем було додано Додатки №5 до податкових декларацій TOB «Магеллангрупп» за 2009р. (а.с.96-97, ІІ том) де визначено перелік як «покупців» так і «постачальників товару». Детально дослідивши вищезазначені розшифровки в Додатках №5 суд дійшов висновку, що у вищезазначених періодах у TOB «Магеллангрупп» було декілька постачальників товару (окрім ПП «Крокметпром») так і декілька покупців товару (окрім ТОВ «Глухівнафтопродукт»). Ця ж обставина підтверджується і листом TOB «Магеллангрупп» (а.с.74, ІІ том) в якому зазначено, що визначити у якого саме підприємства було придбано продукцію, що постачалась до ТОВ «Глухінафтопродукт» не має можливості, оскільки відвантаження товару здійснювалось в залежності від наявних в сукупності товарних запасів у товариства.

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, з 21.09.2011 р. по 27.09.2011 р. ДПА в Сумській області було проведено документальну позапланову перевірку TOB «Глухівнафтопродукт» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з TOB «Магеллангрупп» за період з 01.10.2008р. по 31.03.2011р.,за результатами якої складено довідку від 04.10.2011р. №50/232/03482873 (а.с.203-227, І том).

І актом, і довідкою зафіксовано наявність сталих правових відносин (регулярних поставок ПММ та проведення розрахунків) позивача з TOB «Магеллангрупп» за період лютий 2009 року - березень 2011р. (перелік первинних документів наведено додатком до довідки «Реєстр отриманих TOB «Глухівнафтопродукт» від TOB «Магеллангрупп» видаткових, податкових накладних, товарно-транспортних накладних за період з 01.10.2008р. по 31.03.2011р.», обсяг наведено в додатку до акту «Реєстр суб'єктів господарювання, з якими ТОВ «Глухівнафтопродукт» перебував у господарських відносинах») (а.с.228-241, І том). Також для проведення і планової виїзних перевірок надавалися в повному обсязі документи, які підтверджують подальшу реалізацію придбаних ПММ, що є підтвердженням реальності операцій з придбання ПММ. Крім цього, в Довідці ДПА в Сумській області від 04.10.2011р. йдеться про те, що Приватне підприємство «Крокметпром» було о д н и м з постачальників TOB «Магеллангрупп» в червні-серпні 2009р.

Враховуючи вищевикладене, є недоведеним визначення нікчемності операцій між TOB «Магеллангрупп» та ПП «Крокметпром», оскільки перевірка TOB «Магеллангрупп» за місцем його перебування на податковому обліку не проведена, як не спростовано і фактичне здійснення господарської операції між TOB «Магеллангрупп» та ПП «Крокметпром».

Враховуючи наявну судову практику (інформаційний лист ВАСУ від 20.07.2010р. №1112/11/13-10), а саме - принцип персональної податкової відповідальності, визнання недійсними установчих документів юридичної особи (рішення від 11.06.2010р. Заводського районного суду м. Дніпродзержинськ про припинення юридичної особи ПП «Крокметпром») саме по собі не призводить до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру та не позбавляють правового значення видані за цими господарськими операціями накладні та податкові накладні,Відповідальною за сплату податків до бюджету є особа, яка формує дані податкового обліку платника податку,контрагент.

Крім цього, суд бере до уваги наданий позивачем доказ - довідку від 23.06.2011р. №858/2301/03482873 «Про результати зустрічної звірки TOB «Глухівнафтопродукт» з питань правових відносин з платником податків TOB «Магеллангрупп» за січень-лютий 2011р. (а.с.2-4, ІІ том), за висновками якої:

«Не встановлено розбіжності з відомостями, отриманими від TOB «Магеллангрупп», який мав правові відносини з платником податків. Перевіркою TOB «Глухівнафтопродукт» встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей,отриманих від TOB «Магеллангрупп», який мав правові відносини з платником податків.».

Також ОСОБА_7 МДПІ направлявся запит «Про надання пояснення» від 26.03.2009р. №3131/10/15-078 по встановлених розбіжностях по контрагентам (тобто податкове зобов'язання менше, ніж податковий кредит у контрагента,або податковий кредит завищено) за період з березня 2008 року по лютий 2009 року, який фіксує відсутність у TOB «Глухівнафтопродукт» розбіжностей по податковому кредиту взагалі (і по ФО ОСОБА_6, зокрема).

По-друге, суд бере до уваги надані позивачем докази на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентом - TOB «Магеллангрупп»

Факт наявності господарських правовідносин між вищезазначеними особами повністю підтверджується матеріалами справи - первинними документами, складеними у відповідності до вимог чинного законодавства, даними бухгалтерського та податкового обліку, а саме: Паспорти якості на бензин автомобільний (а.с.150-153, І том), сертифікати відповідності (а.с.154-155, І том), видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні рахунки-фактури та платіжні доручення (а.с.156-180, І том).

Крім цього, матеріалами справи підтверджується і факт оприбуткування паливно-мастильних матеріалів отриманих позивачем від TOB «Магеллангрупп», яке в бухгалтерському обліку здійснено у відповідних первинних документах та облікових регістрах. Так, позивачем було надано до суду копії наступних документів:

-«Книга учета светлых нефтепродуктов» за період 01.02.2009р. - 31.12.2009р. (який ведеться по базі підприємства матеріально відповідальною особою - товарним оператором)

- «Авизо-ведомость поступления нефтепродуктов и тары за ВЕРЕСЕНЬ 2009р.»

- «Журнал движения нефтепродуктов по базе ООО «Глуховнефтепродукт» за 2009 год. Счет 281».

- Книги обліку розрахункових операцій №180400100016 (період 23.06.2009р. - 15.10.2009р.), №18040007747115 (період 29.05.2009р. - 22.09.2009р.), №1804000773115 (період 20.06.2009р.-10.2009р.), №1804000772114 (період 09.07.2009р.-01.11.2009р.), зареєстрованими в ОСОБА_7 МДПІ;

- Фіскальні звітні чеки (в денних Z-звітах по РРО фіксується кількість паливно-мастильних матеріалів, прийнятих операторами АЗС як матеріально-відповідальними особами для подальшої реалізації)

- Змінні звіти по АЗС за відповідні дати (фіксується надходження нафтопродуктів за їх видами за цінами реалізації).

Одночасно, позивачем було доведено, що у відповідності до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. №318), витрати на придбання паливно-мастильних матеріалів були відображені одночасно зі збільшенням зобов'язання, а саме - в оборотній відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за відповідні періоди.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає, що твердження відповідача про те, що правочини, які вчинені між TOB «Магеллангрупп» та ТОВ «Глухівнафтопродукт» не спричиняють реального настання правових наслідків є недоведеним ОСОБА_7 МДПІ, а позиція відповідача про те, що видаткові накладні та податкові накладні, які були видані від імені TOB «Магеллангрупп» не мають юридичної сили, оскільки не є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку є безпідставною.

Згідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно п.п. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до абз. 1 п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вищенаведеного Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Враховуючи вищенаведені правові норми суд приходить до висновку, що нарахування податкового кредиту здійснюється лише на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства.

Всі суми податку на додану вартість, сплаченого і віднесеного позивачем до податкового кредиту, підтверджуються первинними документами, які було надано на перевірку. Кожна податкова накладна відповідає вимога підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» та відображає зміст господарських операцій,

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що чинне законодавство не ставить право на отримання податкового кредиту та валові витрати в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальниками в ланцюгу постачання своїх податкових зобов'язань зі сплати ними сум податків.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належним чином правомірність прийнятих ним рішень.

Таким чином, суд вважає за доведені ті обставини на які посилається позивач, відповідно, вимоги позивача щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.09.2011р. №0000222301 (по податку на прибуток) на суму 458161,25 грн. та від 12.09.2011р. №0000252301 (по ПДВ) на суму 366528,75 грн., є правомірними, обґрунтованими і, відповідно, підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Глухівнафтопродукт" до ОСОБА_7 міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ОСОБА_7 міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області від 12.09.2011 р. №0000222301.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ОСОБА_7 міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області від 12.09.2011 р. №0000252301. < Сума стягнення (цифрами) > < Текст >

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 07.11.2011 року.

Суддя (підпис) О.М. Кунець

З оригіналом згідно

Суддя О.М. Кунець