Постанова

від 15.09.2009 по справі 14/245-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/245-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2009 року                                    Справа №  14/245-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороз В.Ф.  (доповідач),    

суддів: Стрелець Т.Г., Логвиненко А.О.

при секретарі: Ревковій Г.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Ігнатов В.В., дов. № 16/03-001 від 16.03.09 р.,

від відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну  скаргу Приватного підприємства "Реарді", м. Дніпропетровськ на рішення  господарського суду Дніпропетровської  області  від  06.07.2009 р.  у справі   № 14/245-09

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія Плюс", м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "Реарді", м. Дніпропетровськ

про стягнення 205223,26 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області  від 06.07.09 р.  (суддя Панна С.П.) задоволено позов про  стягнення з Приватного підприємства "Реарді" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія Плюс"  205 223, 26 грн. заборгованості за поставлену  продукцію. Рішення  суду  першої інстанції мотивовано невиконанням відповідачем  зобов'язань  щодо сплати  поставленої продукції на підставі договору  поставки №1417 від 18.07.2007 р.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області, посилаючись на порушення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність викладених висновків обставинам справи.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, однак в судовому засіданні  послався  на обґрунтованість та законність   винесеного судом першої інстанції рішення.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Про час та місце його проведення  повідомлявся згідно визначеного ним місцезнаходження.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія вважає, що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 18 липня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сінергія Плюс" та Приватним підприємством "Реарді" було укладено договір поставки № 1417 (далі - Договір) згідно якого та з урахуванням  додаткових  угод  №  1 від 118.07.07 р. та №2 від 01.01.08 р. до нього позивач зобов'язався поставити на адресу  відповідача товар.

Пунктом 1.1. договору встановлено, що постачальник (позивач) зобов'язується  передати товар  у власність покупця (відповідача), а останній прийняти та  оплатити його на умовах, визначених даним Договором.

Згідно п. 3.1 статті 3 додаткової угоди  №2 від 01.01.08 р. “Умови оплати товару”, змінилися і викладені в такій редакції: покупець зобов'язаний провести оплату за отриманий товар в термін 60 календарних днів з моменту отримання товару покупцем.

Позивачем за видатковими накладними № Дн-14633, № Дн-14850, №Дн-14871, № Дн-14929, № Дн-14899, №Дн-14920, №Дн-14956, №Дн-14975, №Дн-14976, № Дн-14972, № Дн-15002, №Дн-15017, №Дн-15020, №Дн-15027, №Дн-15083, №Дн-15137, № Дн-15218, №Дн-15221, №Дн-15232, №Дн-15216, № Дн-15230, №Дн-17176, №Дн-17670 №Дн-17724, №ДН-17729, №Дн-17730, №Дн-17773, №Дн-17774, №Дн-17777 №Дн-17787, №Дн-17844, №Дн-17837, №Дн-17871, №Дн-17872, №Дн-17873, №Дн-17884, №Дн-18380, №Дн-18381, №Дн-18384, №Дн-18427, №Дн-18431, №Дн-18433, №Дн-18434, №Дн-18436, №Дн-18438, №Дн-18680, №Дн-18406, №Дн-18469, №Дн-18586, №Дн-18598, №Дн-18468, №Дн-18551, №Дн-18583, №Дн-18584, №Дн-18622, №Дн-19444, №Дн-19473, №Дн-19494, №Дн-19496, №Дн-19497, №Дн-19500, №Дн-19501,№Дн-19597, №Дн-19655, №Дн-19671, №Дн-19450, №Дн-19665, №Дн-19672, №Дн-19684, №Дн-19710, №Дн-19711, №Дн-19765, №Дн-20075, №Дн-20111, №Дн-20161, №Дн-20168, №Дн-20171, №Дн-20173, №Дн-20175, №Дн-20191, №Дн-20202, №Дн-20203, №Дн-20231, №Дн-20253, №Дн-20254, №Дн-20255, №Дн-20256, №Дн-20295, №Дн-20311, №Дн-20410, №Дн-20392, №Дн-20431, №Дн-20481, №Дн-20482, №Дн-20564, №Дн-20610, №Дн-20635, №Дн-20636, №Дн-20641, №Дн-20664, №Дн-20682, №Дн-20684, №Дн-20715, №Дн-20717, №Дн-20718  в період  з 16.10.08 р. по 25.03.09 р. (копії накладних знаходяться в матеріалах справи), поставлено відповідачу товар на загальну суму  205 223,26 грн.

Поставлений товар відповідачем був прийнятий, про що свідчать підпис та печатка  на видаткових накладних Приватного підприємства "Реарді".

Відповідачем не надано доказів оплати  поставленого за договором товару, у зв'язку з чим позивачем заявлено вимогу  про стягнення 205 223, 26 грн. боргу.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 205 223,26 грн.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницький діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься в ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Щодо посилань відповідача  на недослідження судом першої інстанції дотримання сторонами порядку складання бухгалтерських документів, то матеріали справи в достатній мірі підтверджують поставку позивачем відповідного товару та прийняття його відповідачем без зауважень, а відтак ці доводи не можуть бути підставою для звільнення відповідача від виконання зобов'язань щодо оплати. Крім того в матеріалах справи містяться копії видаткових та податкових накладних  по договору N 1417 р.(а.с. 16-150 т.I та а.с.1-75 т.II), підписаних сторонами та скріпленого печатками позивача та відповідача, дійсність даного договору в судовому порядку не оспорювалась. Також відповідачем не надано  жодних доказів щодо поставки товару за вищепереліченим видатковими накладним за іншим договором поставки, укладеним між сторонами, а також доказів щодо здійснення його оплати.

За викладеного судова колегія вважає, що судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок  щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог. Доводи  апеляційної скарги не спростовують  висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції та не можуть бути підставою  для його скасування.

Керуючись ст. ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

         Апеляційну скаргу приватного підприємства "Реарді" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області  від 06.07.09 р.  у справі №14/245-09 залишити без змін.

Постанова набирає законної  сили з моменту проголошення і може бути оскаржена  в касаційному порядку  протягом місяця до Вищого господарського суду України.

.

Головуючий суддя                                                                     В.Ф. Мороз

Судді                                                                                 Т.Г. Стрелець

                                                                                    А.О. Логвиненко