Ухвала

від 02.02.2010 по справі 21/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 21/16 02.02.10

За заявою Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь»

про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Лисянське ремонтно-транспортне підприємство»

до Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь»

про стягнення 11792,70 грн.

Суддя: Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача (стягувача): ОСОБА_1 голова правління.

від відповідача (заявника): не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - ВАТ «Лисянське ремонтно-транспортне підприємство»звернувся до Господарського суду м.Києва з позовом до ЗАТ «Виробничо-торгова фірма «Радосинь»про стягнення з Відповідача заборгованості у розмірі 10956,69 грн., 594,96 грн. - пені, 1098,57 грн. - 3% річних, 131,48 грн. - інфляційних витрат.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 16.12.04 (суддя Е.О.Шевченко) порушено провадження у справі №21/16 за даним позовом та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 01.02.05 у справі №21/16 позов задоволено повністю.

На виконання рішення суду 28.02.05, яке набрало законної сили 28.05.05 було видано наказ про примусове виконання рішення суду.

02.12.08 ЗАТ В«»ВТФ «Радосинь»звернулось до Господарського суду м.Києва із заявою про визнання наказу №21/16 від 28.02.05 таким, що не підлягає виконанню повністю.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 12.01.09 у справі №21/16 у задоволенні заяви ЗАТ «ВТФ «Радосинь» вирішено відмовити повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду у справі №21/16 від 13.05.09 апеляційну скаргу ЗАТ «ВТФ «Радосинь»вирішено залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду м.Києва - без змін.

Постановою Вищого господарського суду України у справі №21/16 від 29.07.09 касаційну скаргу ЗАТ «ВТФ «Радосинь»вирішено задовольнити частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.05.09 та ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.01.09 у справі №21/16 - скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Відповідно до резолюції керівництва Господарського суду міста Києва справу передано на новий розгляд судді Пукшин Л.Г.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.08.09 суддя Пукшин Л.Г. прийняла справу №21/16 до свого провадження та розгляд справи призначила на 17.09.09.

17.09.09 розгляд справи не відбувся з причин оскарження постанови Вищого господарського суду України від 29.07.09 до Верховного Суду України та зупинення провадження справі №21/16 до усунення обставин, що зумовили її зупинення та повернення матеріалів справи до Господарського суду м.Києва.

Ухвалою Верхового Суду України від 24.09.09 у порушенні провадження з перегляду у касаційному порядку постанови ВГСУ від 29.07.09 у справі №21/16 вирішено відмовити, а матеріали справи - повернуто до Господарського суду м. Києва. Зазначене стало підставою для поновлення провадження у справі на підставі ч.3 ст. 79 ГПК України.

Ухвалою суду від 23.10.09 поновлено провадження за скаргою Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь»про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі № 21/16 та призначено до розгляду на 17.12.09.

Ухвалою суду від 17.12.09 розгляд заяви відкладався на 21.01.10.

У судовому засіданні 21.01.10 оголошувалась перерва до 02.02.10.

Дослідивши матеріали справи заслухавши пояснення надані сторонами, суд вважає подану заявником заяву такою що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, підставою для звернення до суду із відповідною заявою ЗАТ «ВТФ «Радосинь»вважає наявність обставин, що на думку заявника дають підставу вважати наказ таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування заявник наводить обставини справи № 43/75. Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.01.2008р. Порушено провадження у справі про банкрутство заявника та введено процедуру розпорядження майном боржника. Посилаючись на ч. 4 ст. 12 та ст. 53 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» стверджує про наявність підстав для задоволення заяви, оскільки стягувач за наказом не звернувся у строк визначений ч. 1,2 ст. 14 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Стягувач заперечує проти задоволення заявлених вимог та вважає їх таким, що не дають підстав у розумінні приписів ст. 117 ГПК України вважати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Стягувач вважає що особливості процедури банкрутства в контексті норм ст. 53 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме введенням процедури санації тобто відновлення платоспроможності боржника.

Наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа встановленим ЗУ «Про виконавче провадження»

Беручи до уваги приписи ст. 117 ГПК України, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Зважаючи на підстави звернення наведені заявником суд звертає увагу на наступне.

Санація - система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів, термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань (ст. 1 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

Як можливий наслідок та фактично причину звернення до суду заявник наводив можливе застосування щодо нього засобів примусу (арешт коштів, звернення стягнення тощо). В обґрунтування заявник посилається на Постанову про прийняття до виконання провадження № 5636392 з примусового виконання наказу господарського суду м. Києва № 21/16 від 28.02.2005р.

Наведені вище визначення та норми ст.ст. 7, 12 Закону в контексті особливостей встановлених ст. 53 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»не дають підстав для задоволення заяви.

Суд звертає увагу, що особливості провадження санації боржника встановлені ст. 53 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»не передбачають визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню. Водночас з огляду на наявність мораторію, звернення стягнення чи будь-які інші дії щодо виконання рішення суду призупиняються.

Згідно ст.53 наведеного Закону, після розгляду заяви боржника у разі, якщо заява і додані до неї документи відповідають вимогам закону суд виносить ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство боржника і відкриття процедури санації, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів та призначає розпорядника майна та керуючого санацією - керівника боржника.

Водночас дія мораторію поширюється до закриття провадження у справі та відповідно вводиться заборона на стягнення за виконавчими документами (ч.ч.4,7 ст. 12 Закону).

За підсумком наведеного необхідно звернути увагу на норму ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження», який серед інших підстав для зупинення містить порушення провадження у справі про банкрутство боржника, якщо на вимогу стягувача поширюється дія мораторію введеного судом. При цьому усі перелічені обставини є такими що мають наслідком обов'язкове зупинення виконавчого провадження.

Беручи до уваги наведене та норму ст. 36 ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з зазначених підстав не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини та направляє копію постанови сторонам та суду у триденний строк.

При цьому, за наведеної підстави виконавче провадження зупиняється до вирішення питання по суті, тобто припинення провадження у справі тощо.

Відповідно до ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження»виконавче провадження підлягає закінченню у випадку передачі виконавчого документа арбітражному керуючому у разі визнання боржника банкрутом.

Тобто як ст. 117 так і законодавством в галузі банкрутства та виконання судових рішень не встановлено наведену заявником підставу для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Водночас встановлено чіткий порядок дії у таких випадках. При цьому,суть ст. 53 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»не передбачає визнання боржника банкрутом, по своїй суті вона встановлює особливий порядок та шляхи оздоровлення.

Згідно статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зважаючи на норму ст.ст. 117 ГПК України ст.ст.7,12,53 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 34,36,37 ЗУ «Про виконавче провадження»в контексті норми ст. 4 ГПК України Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь»про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню відмовити.

2. Ухвалу направити сторонам

Суддя Пукшин Л.Г.