Постанова

від 17.09.2009 по справі 14/133-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/133-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2009 року                                    Справа №  14/133-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                    Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів:             Джихур О.В., Лисенко О.М. (зміни у складі колегії суддів на підставі розпорядження від 16.09.2009р. № 672)

при секретарі: Ковзикові В.Ю.

за участю представників сторін:  

позивача –Зайцев Микола Павлович, дов. № 225 від 15.09.2009р.;

відповідача –Селяков Олег Валентинович, дов. № 386 від 01.01.2009р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні          апеляційну скаргу сільськогосподарського кооперативу імені Леніна, с.Громівка Новотроїцького району Херсонської області

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2009 року                                    

у справі № 14/133-09                             

за позовом  сільськогосподарського кооперативу імені Леніна, Херсонська область, Новотроїцький район, с.Громівка

до державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ

про  стягнення 33 879,00 грн.

          За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).                             

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2009р. (суддя Панна С.П.) по справі № 14/133-09 за позовом сільськогосподарського кооперативу імені Леніна, Херсонська область, Новотроїцький район, с.Громівка до державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ (далі –ДП “Придніпровська залізниця”) про стягнення 33 879,00 грн. в задоволенні позову було відмовлено.

          Рішення господарського суду мотивовано відсутністю правових підстав для стягнення збитків, оскільки позивачем були порушені правила приймання продукції при виявленні нестачі; в якості норм матеріального права господарський суд послався на п.п.11, 12 Правил видачі вантажів, п.п.16, 20, 21, 25, 27 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Держарбітражу СРСР від 15.06.1965р. № П-6, ст.ст.52, 110, 129 Статуту залізниць України.

          Не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, його оскаржує в апеляційному порядку позивач по справі –сільськогосподарський кооператив імені Леніна, с.Громівка Херсонської області, посилається на порушення господарським судом при його прийнятті норм матеріального та процесуального права, на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення, зокрема:

          - господарським судом не взяті до уваги доводи позивача про те, що при виявленні нестачі начальник станції залізниці відмовився скласти комерційний акт про даний факт, але після виклику транспортної міліції був зафіксований факт крадіжки вантажу; на наданий доказ –копію постанови про порушення кримінальної справи господарський суд уваги також не звернув і не надав йому правової оцінки;

          - господарським судом в порушення ст.43 ГПК України акт, складений позивачем про засвідчення нестачі, став єдиним доказом на якому побудоване оскаржуване рішення, а не одним із доказів по справі, які суд розглядає в сукупності.

          Відповідач по справі –ДП “Придніпровська залізниця” –відзив на апеляційну скаргу не надав, правом, передбаченим ст.96 ГПК України не скористався, але в судовому засіданні представник проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилався на відповідність оскаржуваного судового рішення вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи.

          Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, заслухавши представників сторін,  перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

16.12.2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Херсонагрохім” м.Херсон (продавець” за договором купівлі-продажу) та сільськогосподарським кооперативом імені Леніна, с.Громівка Херсонської області (“покупець” за договором купівлі-продажу, позивач по справі, скаржник) було укладено договір № 08-65, відповідно до предмету якого “продавець” зобов'язався поставити товар –селітру аміачну у мішках, а “покупець” прийняти та оплатити його вартість, з урахуванням доставки залізничним транспортом до ст.Новоолексіївка на умовах даного договору –620 тон за ціною 1150 грн. за тону; загальна сума договору –855 600,00 грн. (п.п.1.1, 1.2, 2.2 договору (а.с.6-7)).

Пунктом 2.1 сторони визначили, що “продавець” передає товар у власність “покупця” в строк до 20.01.2009р. при наявності 100% передплати за товар.

Пунктом 6.6 р.6 договору сторони визначили, що при надходженні одного або декількох вагонів на адресу “покупця-вантажоодержувача” приймання товару, зокрема, при порушенні запірно-пломбувальних пристроїв (ЗПП), відчинених верхніх та бокових люках оформлюється комерційним актом встановленого зразка; в разі виявлення недостачі у вагонних партіях виклик представника “продавця” є обов'язковим.

Пунктами 6.3, 6.4 договору сторони визначили: умови транспортування товару –самовивіз з місця передачі; місце передачі товару –ст.Новоолексіївка.

12.01.2009р. за накладною № 51340927 на адресу позивача в напіввагоні № 24432627 надійшла селітра аміачна фасована (а.с.17, 62), що підтверджується залізничною накладною та календарним штемпелем про дату оформлення видачі вантажу 12.01.2009р.

Як зазначає позивач, при прийманні продукції з напіввагону № 24432627 було виявлено пошкодження запірно-пломбувального пристрою, які мали прихований характер, а також недостачу вантажу в кількості 24 500 кг на суму 33 789,00 грн.

Комерційний акт у відповідності до Статуту залізниць України та Правил перевезень вантажів складено не було.

З наданої до матеріалів справи пам'ятки про користування вагонами № 3 (а.с.79) вбачається, що напіввагон № 24432627 був поданий під розвантаження 12.01.2009р. о 12.40 годині; закінчено розвантаження напіввагону 12.01.2009р. о 16.00 годині. Як свідчать пояснення представників обох сторін, вантаж було видано позивачеві в порядку ст.52 Статуту залізниць без перевірки.

13.01.2009р. о 18.10 годині, як зазначає позивач, останній звернувся до начальника Дирекції залізничних перевезень Придніпровської залізниці зі скаргою на відмову начальника станції Новоолексіївка Придніпровської залізниці в складенні комерційного акту в зв'язку з виявленням нестачі вантажу в н/вагоні № 24432627 (а.с.63).  

Докази отримання зазначеної скарги начальником Дирекції залізничних перевезень Придніпровської залізниці відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України відсутні в матеріалах справи, не надавались судам обох інстанцій.

Актом від 13.01.2009р., складеним за участю комісії у складі працівників позивача13.01.2009р. о 18.20 годині позивач обґрунтовує факт відмови Дирекції залізничних перевезень Придніпровської залізниці у прийнятті вищевказаної скарги (а.с.64).

Будь-які інші докази в розумінні ст.ст.32, 33, 36 ГПК України, підтверджуючі факт оскарження відмови “залізниці” в складенні комерційного акту протягом 12-13.01.2009р. відсутні в матеріалах справи, не надавались судам обох інстанцій при розгляді справи.

Постановою слідчого лінейного відділу на тс.Мелітополь від 02.02.2009р. було порушено кримінальну справу по факту недостачі 24 550 кг селітри аміачної в н/вагоні № 24432627 по накладній № 51340927 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.185 Кримінального кодексу України (а.с.66).

Докази, підтверджуючи результати розслідування по вищезазначеній кримінальній справі відсутні в матеріалах справи, не надавались жодною із сторін відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України. Вирок суду загальною юрисдикції, яким були б встановлені факти преюдиційного характеру (ст.35 ГПК України) відсутні, що підтверджується представниками обох сторін.    

Відповідно до статей 909 ЦК України та 307 ГК України, статті 110 Статуту за договором перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його одержувачу і несе відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його для перевезення і до моменту видачі одержувачу, поки не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталося внаслідок обставин, яким залізниця не могла запобігти та усунення яких від неї не залежало.

У статті 111 Статуту наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу. Відповідно до статті 110 Статуту залізниця може бути звільнена від відповідальності, якщо вона доведе й інші обставини, що свідчать про відсутність її вини.

Статтею 34 ГПК передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стосовно спорів, пов'язаних з перевезенням вантажів залізницею, перелік таких доказів установлено статтями 130 і 133 Статуту. При цьому накладна, вантажна (квитанція про приймання вантажу до перевезення), багажна, вантажобагажна квитанції та комерційний акт подаються лише в оригіналі.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника та вантажоодержувача при перевезенні вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць у випадках, передбачених статтею 129 Статуту.

За цих обставин не можуть бути прийняті в якості доказів, підтверджуючих факт недостачі надані до справи акти, складені безпосередньо позивачем, зокрема, акт загальної форми (як зазначено), складений не “залізницею”, а позивачем (а.с.15-16, 60-61).

Стаття 129 Статуту та пункт 2 Правил складання актів містять перелік обставин, за наявності яких залізниця повинна скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені обставини, або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач чи відправник вантажу.

Обов'язок скласти комерційний акт виникає у залізниці лише у випадках, коли вона згідно зі статтею 52 Статуту зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу і при цьому виявлено псування, пошкодження чи недостачу вантажу, що перевищує встановлені норми.

Відповідно до пунктів 18, 23 та 24 Правил видачі вантажів одержувач не може вимагати від залізниці проведення перевірки та складання комерційного акта, зокрема, після початку вивантаження.

Якщо начальник залізничної станції необґрунтовано відмовився скласти комерційний акт або акт загальної форми, вантажоодержувач має право оскаржити таку відмову в порядку, передбаченому пунктом 16 Правил складання актів, і здійснити приймання вантажу відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65 N П-6, Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.66 N П-7, Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої спільним наказом Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту України, Державного комітету по стандартизації, метрології та сертифікації України, Державного комітету статистики України від 02.04.98 N 81/38/101/235/122.

Згідно з п.16 Правил складання актів (ст.129 Статуту), затверджених наказом Мінтрансу України 28.05.2002р. № 334, зареєстрованих Міністерством юстиції України 08.07.2002р. за № 567/6855, вантажоодержувач може оскаржити відмову в складенні комерційного акту протягом доби, натомість як свідчать докази по справі, оскарження відмови в складенні комерційного акту відбулось  о 18.10 годині 13.01.2009р., після вивантаження вантажу із н/вагону 12.01.2009р. о 16.00 годині.

У відповідності до п.5 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості, затверджену постановою Держарбітражу СРСР від 15.06.1965р. № П-6 у всіх випадках, коли при прийманні вантажу від органів транспорту встановлюються пошкодження або псування вантажу, невідповідність найменування та ваги вантажу або кількості місць даним, зазначеним в транспортному документі, а також в усіх інших випадках, коли це передбачено правилами, які діють на транспорті, отримувач зобов'язаний витребувати від органу транспорту складення комерційного акту (відмітки на товарно-транспортній накладній або складення акту –при доставці вантажу автомобільним транспортом). При неправильній відмові органу транспорту від складення комерційного акту отримувач зобов'язаний у відповідності з діючими на транспорті правилами оскаржити цю відмову й провести приймання продукції в порядку, передбаченому цією Інструкцією.   

Крім цього, даючи правову оцінку складеному позивачем акту № 3а від 13.01.2009р., колегія суддів погоджується з висновками, викладеними в оскаржуваному судовому рішенні стосовно порушення позивачем вимог вищевказаної Інструкції № П06 при складенні акту № 3а, зокрема, п.п.20, 21, 25 цієї Інструкції щодо не виклику представника відправника для участі в прийманні (докази протилежного відсутні), не надавались судам обох інстанцій позивачем згідно зі ст.33 ГПК України, складення акту № 3а без участі представника громадськості.

Враховуючи викладене, правові підстави щодо зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення відсутні, висновок господарського суду, викладений в резолютивній частині рішення від 24.06.2009р. по цій справі відповідає вимогам закону, матеріалам, обставинам справи.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2009р. по справі № 14/133-09 –залишити без змін; апеляційну скаргу сільськогосподарського кооперативу імені Леніна, с.Громівка Новотроїцького району Херсонської області –залишити без задоволення.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд в місячний строк.

Головуючий                                                                                                    О.М. Виноградник

Судді                                                                                                               О.В. Джихур

                                                                                                    О.М.Лисенко

Дата виготовлення в повному обсязі 23.09.2009р.