Ухвала

від 19.02.2013 по справі 19/56

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

14000, м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел-факс 67-28-47

У Х В А Л А

« 19» лютого 2013р. справа № 5028/19/56/2012

Позивач: Публічне акціонерне товариство "БАНК Форум", код 21574573, б-р Верховної Ради, 7, м. Київ, 02100

Відповідач 1: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Вена", код 14245188, вул. Князя Чорного, 4, м. Чернігів, 14000

Відповідач 2: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Експерт Ессет Менеджмент", код 34338907, вул. Войкова, 3, м.Чернігів, 14005

Предмет спору: про стягнення заборгованості 19 793 601,29 грн.

Суддя Моцьор В.В.

Представники сторін:

позивача: Завалко С.І. - уповноважений представник (довіреність № 10/00-24 від 4 лютого 2013 року)

відповідача 1: не з'явився

відповідача 2: Шестак О.В. - директор

Публічним акціонерним товариством «Банк «Форум» (надалі - позивач) подано позов про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вена» (надалі -відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Експерт Ессет Менеджмент» (надалі - відповідач 2) 340 775,96 грн. простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів; 18 351 741,10 грн. поточної заборгованості по поверненню кредитних коштів; 796 730,24 грн. простроченої заборгованості за нарахованими процентами; 286 005,73 грн. поточної заборгованості за нарахованими процентами та 18 348,26 грн. пені за простроченим кредитом та процентами, відповідно до кредитного договору № 0008/08/27-KLMVI від 26 травня 2008 року, додаткових договорів до нього та договору поруки від 2 березня 2011року.

Ухвалою суду від 7 лютого 2013 року судом було прийнято до розгляду заяву позивача № 163/2.10.1 від 10 січня 2013 року про збільшення розміру позовних вимог у зв'язку зі здійсненням розрахунку позовних вимог станом на 22 грудня 2012 року з урахуванням зупинення нарахування процентів та строків позовної давності щодо пені. Внаслідок цього ціна позову збільшилася з 19 793 601,29 грн. до 20 546 389,52 грн. та включає в себе: 690 775,96 грн. простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів; 18 001 741,10 грн. поточної заборгованості по поверненню кредитних коштів; 1 113 379,44 грн. простроченої заборгованості за нарахованими процентами; 265 576,75 грн. поточної заборгованості за нарахованими процентами та 474 916,27 грн. пені за простроченим кредитом та процентами, оскільки вона не протирічить діючому законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси, а також є процесуальним правом сторони, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 7 лютого 2013 року суд перейшов до розгляду справи по суті.

Відповідач 1 в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, причини неявки не повідомив.

Ухвала суду від 7 лютого 2013 року, направлена на адресу відповідача-1 (вул. Князя Чорного, 4 м. Чернігів, 14000) повернулась до суду з відміткою поштового відділення зв'язку «за закінченням терміну зберігання» (том.2 а.с. 25-27).

Представник позивача виклав свої позовні вимоги. В поданих письмових запереченнях щодо відзиву відповідача-2 на позовну заяву, позивач не погоджується, що зобов'язання відповідача-2 за договором поруки припинилось на підставі ч.1 ст. 559 Цивільного кодексу України. При цьому позивач посилається на п. 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" та зазначає, що відповідно до п. 3.4. договору поруки від 02.03.2011 року, при внесенні змін у кредитний договір і його пролонгації, обставини, що з нього випливають розповсюджуються на поручителя. Тобто, п. 3.4. договору поруки передбачено можливість зміни умов кредитного договору, зобов'язання за яким забезпечені порукою відповідача-2, без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди. А отже укладенням основного договору поруки поручитель надав згоду на зміну основного зобов'язання і тому положення ч.1 ст. 559 Цивільного кодексу України не можуть застосовуватись до правовідносин позивача та відповідача-2 за вказаним договором поруки, оскільки згода на зміну основного зобов'язання (в тому числі і на його збільшення) була надана поручителем в п. 3.4. основного договору поруки.

Представник відповідача-2 в поданому відзиві на позовну заяву вих. № 23/02-13 від 23 січня 2013 р. проти заявлених позовних вимог в частині солідарного стягнення заборгованості заперечував посилаючись на те, що: відповідно до п.1.1. договору поруки укладеного між ТОВ "КУА Експерт Ессет Менеджмент" та ПАТ "Банк Форум", ТОВ "КУА Експерт Ессет Менеджмент" поручається перед ПАТ "Банк Форум" (кредитор) за виконання ТОВ "Фірма "Вена" (боржник) зобов'язань за кредитним договором № 0008/08/27-KLMVI, у повному обсязі, за умовами якого боржник зобов'язаний повернути кредиторові кредитні кошти в розмірі 16 549 270,50 грн., еквівалент заборгованості по курсу НБУ 2 085 000,00 дол. США, з кінцевим терміном повернення 30 вересня 2012 року, сплачувати нараховані проценти за користування кредитними коштами з розрахунку 12 % річних в доларах США та 25 % річних в гривні. Відповідач-2 зазначає, що після підписання договору поруки, сторонами цього договору жодного разу не вносились до нього будь-які зміни. Разом з тим, 9 серпня 2012 року між ПАТ "Банк Форум" та ТОВ "Фірма "Вена" було укладено додатковий договір № 12 до кредитного договору, відповідно до умов зазначеного додаткового договору були внесені зміни до п.1.1. кредитного договору та збільшено суму основного кредитного зобов'язання до суми еквівалентної 2 306 010,00 дол. США з кінцевим терміном повернення 30 грудня 2013 року. Про збільшення основного зобов'язання за кредитним договором ТОВ "КУА Експерт Ессет Менеджмент" повідомлено не було та відповідні зміни до договору поруки не вносились. Таким чином, відповідач-2, керуючись ч.1. ст. 559 Цивільного кодексу України, вважає, що порука ТОВ "КУА Експерт Ессет Менеджмент" перед ПАТ "Банк Форум" за договором від 2 березня 2011 року була припинена з моменту зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності, тобто 9 серпня 2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні 19 лютого 2013 року заявив усне клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом. В додаткових поясненнях щодо нарахування пені за кредитним договором зазначив, що договір про внесення змін до кредитного договору укладено 9 серпня 2012 року і в ньому прямо вказано дату, з якої зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту та процентів вважається строковим, тому відповідно до ст. 653 Цивільного кодексу України, строк виконання цього зобов'язання змінився з моменту досягнення домовленості про таку зміну - з 9 серпня 2012 року. До 9 серпня 2012 року зобов'язання сторін за кредитним договором (в тому числі щодо строків їх виконання) регламентувалися безпосередньо умовами кредитного договору (з урахуванням відповідних змін та доповнень), які діяли до 9 серпня 2012 року. Зобов'язання відповідача-1 щодо повернення основної заборгованості за кредитним договором та сплати процентів, які виникли до 9 серпня 2012 року та не були виконані належним чином до 9 серпня 2012 року, були простроченими, починаючи з дати, наступної після встановленого строку їх виконання, і належним чином виконані 9 серпня 2012 року. Отже за період, починаючи з дати, наступної після встановленого строку виконання відповідних зобов'язань по 9 серпня 2012 року у позивача існувало право на нарахування та стягнення пені, тому позивач вважає правомірним нарахування та стягнення пені за простроченими платежами, які виникали як до так і після внесення змін до кредитного договору. Також позивач зазначає, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, тобто встановлення максимального розміру пені пов'язано з розміром облікової ставки Національного банку України, а чинним законодавством України Національному банку України не надано повноважень на встановлення облікової ставки для іноземної валюти, тому пеня має стягуватися лише у національній валюті України - гривні.

Відповідач-2 в письмових поясненнях відносно заявлених вимог щодо стягнення пені посилається на ст. 553 Цивільного кодексу України та вказує на те, що в період дії договору поруки (строк дії договору) поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Строк дії договору поруки від 2 березня 2011 року закінчився 9 серпня 2012 року з укладенням між позивачем та відповідачем-1 додаткового договору №16 до кредитного договору. З цього часу відсутні зобов'язання відповідача-2 як поручителя ТОВ "Фірма "Вена" за кредитним договором, оскільки зобов'язання між позивачем та відповідачем-2 за договором поруки припинилися. Стягнення за договором поруки після його припинення за порушення зобов'язань ТОВ "Фірма "Вена", в тому числі і за період до 9 серпня 2012 року, є безпідставними.

Розглянувши подані документи, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача-2, суд доходить висновку, що всебічний та об'єктивний розгляд справи неможливий без надання сторонами витребуваних судом додаткових документів та явки в судове засідання спеціаліста банку для надання пояснень по справі щодо здійснення погашення заборгованості, яка виникла станом на 9 серпня 2012 року, та відповідне відображення цієї операції по рахунках .

Відповідно до ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає розгляд справи в межах строків розгляду справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, зокрема, в зв'язку з нез'явленням в засідання представників сторін, неподанням витребуваних доказів, в зв'язку з необхідністю витребування нових доказів тощо.

Як вбачається із матеріалів справи, позовні матеріали надійшли до суду 20 грудня 2012 року, відповідно двохмісячний строк розгляду справи, встановлений ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, спливає 20 лютого 2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні 7 лютого 2013 року надав погоджене з відповідачем-2 письмове клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів, розгляд якого відкладено судом до 19 лютого 2013 року.

Відповідно до частини 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Враховуючи, що позивачем заявлені позовні вимоги солідарно до позичальника та поручителя і позичальник (відповідач-1) в судові засідання не з'являється, суд дійшов висновку, що розгляд даної справи є неможливим без надання сторонами додаткових документів та пояснень, а тому письмове клопотання позивача про продовження строку розгляду справи, яке погоджене з відповідачем-2, підлягає задоволенню, і строк розгляду справи підлягає продовженню відповідно до 7 березня 2013 року включно.

За таких обставин термін розгляду справи має бути продовжено, а розгляд справи підлягає відкладено.

Керуючись ст.ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1 . Продовжити термін розгляду справи до 7 березня 2013 року включно.

2. Розгляд справи відкласти, призначивши судове засідання на 26 лютого 2013 року о 14:00 год. в приміщенні господарського суду Чернігівської області у м. Чернігові, проспект Миру, 20, каб. № 29.

3. Зобов'язати позивача: направити в судове засідання спеціаліста для дачі пояснень по справі щодо здійснення погашення заборгованості, яка виникла станом на 9 серпня 2012 року, та відповідне відображення цієї операції по рахунках.

4. Зобов'язати відповідача-1: надати відзив на позов та документи, які підтверджують зазначені у відзиві обставини; докази погашення боргу.

5. Повноваження представників сторін, в тому числі і спеціаліста , викликаного судом в судове засідання, мають бути підтверджені довіреністю, оформленою в установленому порядку (засвідченою нотаріально або, якщо довіреність видає юридична особа - підписом її керівника та завірена печаткою цієї організації); у разі представництва інтересів сторони безпосередньо її керівництвом - відповідним документом, що підтверджує його призначення або обрання (або засвідчені належним чином витяги з них).

6. Попередити сторони, що нез'явлення в судове засідання повноважних представників не є перешкодою для розгляду спору по суті.

Суддя В.В.Моцьор