КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
КИЇВСЬКИЙ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8
т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.04.2009
№ 16/366
Київський апеляційний господарський суд у
складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів: Іваненко Я.Л.
Пантелієнка
В.О.
при секретарі: Семеник Т.В.
За участю представників:
від позивача
- ОСОБА_2. -
дов. б/н від 08.01.2009р.,
від відповідача - Мельохін М.Ю. - дов. б/н від
07.04.2009р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу ТОВ "Господарчий ринок"
на рішення Господарського суду м.Києва від
22.01.2009
у справі № 16/366 (суддя Ярмак О.М.)
за позовом Суб"єкт
підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1
до ТОВ
"Господарчий ринок"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення
14000,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста
Києва від 10.02.2009р.у справі №3/199 позов ТОВ “Юрімекс” задоволено частково,
стягнуто ДПДЗІЗА “Укрдорзв'язок”
(03179, м.Київ, вул.Чалого, 3 код ЄДРПОУ 05422987) на користь ТОВ
“Юрімекс” (01024, м.Київ, вул.Круглоуніверситетська, 2/1, к.18, код ЄДРПОУ
32706514) 31500 грн. боргу, 7700 грн.
штрафу, 368,79 грн. - 3% річних, 402,68 грн. державного мита, 118 грн. витрат
за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з винесеним
рішенням, ДПДЗІЗА “Укрдорзв'язок”
подало апеляційну скаргу, в якій
просить рішення суду скасувати на підставі ст.ст.510, 611, 627, 901 ЦК України.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ “Юрімекс” просить відмовити у задоволенні
апеляційної скарги, а рішення господарського суду м.Києва залишити без змін.
Розглянувши доводи апеляційної
скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників
сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних
обставин справи правильність застосування судом
першої інстанції норм
законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
01.03.2006р. між ДПДЗІЗА
“Укрдорзв'язок” (замовник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3(виконавець)
було укладено Договір № 1/06 (далі - Договір, а.с.14-16) відповідно до умов
якого виконавець взяв на себе зобов'язання надавати замовнику юридичну допомогу
в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Відповідно до п.3.1 Договору
замовник зобов'язався своєчасно і в повному обсязі оплачувати вартість послуг
виконавця (абонентську плату за обслуговування), згідно з умовами даного
договору.
Згідно п.4.1 Договору встановлено,
що вартість послуг, що надаються виконавцем замовнику за цим договором
(абонентська плата за юридичне обслуговування) становить 3500 грн. щомісячно,
та сплачується замовником до 10 числа кожного поточного місяця без виставлення
рахунків.
У відповідності до п.4.2 Договору
сторонами було погоджено, що абонентська плата за юридичне обслуговування
замовника, зазначена в п.4.1 цього договору сплачується замовником незалежно
від об'єму наданих послуг.
Відповідно до п.5.1 Договору №1/06
сторонами було встановлено строк дії даного договору до 31.12.2007р., який
набирає чинності з моменту його підписання.
На виконання умов Договору №1/06
від 01.03.2006р. відповідачем було сплачено ФО - ОСОБА_3абонентську плату за
квітень, травень, червень на суму 10500
грн. (а.с.12).
Як вбачається з матеріалів справи,
22.01.2007р. між ОСОБА_3(кредитор) та ТОВ “Юрімекс” (набувач вимоги) було
укладено Договір про відступлення права вимоги (далі - Договір від
22.01.2007р., а.с.11), відповідно до умов якого кредитор передає, а набувач
вимоги приймає право вимоги за Договором №1/06 від 01.03.2006р. між кредитором
та ДПДЗІЗА “Укрдорзв'язок” (боржник).
Відповідно до п.2 Договору від
22.01.2007р., набувач вимоги (позивач) одержує право вимагати від боржника
(відповідача) належного виконання таких зобов'язань: сплати суми боргу, штрафу,
інфляційних нарахувань, 3 % річних, неустойки, відшкодування завданих збитків у
разі припинення договору з ініціативи боржника, а також інших зобов'язань
відповідно до чинного законодавства.
У відповідності до п.5 Договору від
22.01.2007р. встановлено, що цей договір набуває чинності з моменту підписання
його сторонами і діє до повного виконання боржником своїх зобов'язань
відповідно до Договору №1/06 від 01.03.2006р.
З матеріалів справи вбачається, що
борг відповідача перед позивачем становить 31500 грн.
Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного
кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець)
зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка
споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а
замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не
встановлено договором.
Таким чином, договір про надання
послуг за своєю правовою природою є двостороннім договором, обидві сторони
якого мають як права, так і певні обов'язки (зобов'язання) по відношенню одна
до одної.
Згідно ч.1 ст.903 ЦК України якщо
договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити
надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК
України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник)
зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати
майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від
певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його
обов'язку.
У відповідності до ч.3 ст.510 ЦК
України встановлено, що якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і
права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана
вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має
право вимагати від неї.
Таким чином, з наведеного вище
вбачається, що оскільки у договорі про надання послуг обидві сторони
(виконавець і замовник) мають одночасно і права, і обов'язки, то обидві сторони
Договору № 1/06 від 01.03.06. (позивач та відповідач) є як боржниками по
відношенню одна до одної в частині зобов'язання виконати на користь одна одної
певні дії (для позивача - надання послуг; для відповідача - оплата таких
послуг), так і кредиторами в частині вимоги виконання таких зобов'язань одна
від одної.
Згідно зі ст.629
ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Абзацом 1 ч.1 ст.193 ГК України
передбачено що, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин
повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до
закону, інших правових актів,
договору, а за
відсутності конкретних
вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до
вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як визначено ч.2 ст.193 ГК України,
кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання
нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення
загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для
застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами
або договором.
Відповідно до ст.525 ЦК України,
одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не
допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України передбачено,
що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та
вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за
відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або
інших вимог, що звичайно ставляться.
Тому суд першої інстанції законно і
обґрунтовано стягнув з відповідача борг в розмірі 31500 грн.
Відповідно до п.4.6 Договору № 1/06
від 01.03.2006р., сторонами було встановлено, що у випадку прострочення
платежів по цьому договору замовник (відповідач) зобов'язаний сплатити виконавцю
(позивачу) штраф в розмірі 20 % від суми простроченого платежу.
Судом першої інстанції вірно
встановлено, що відповідачем було прострочено здійснення платежів за 11
місяців, а саме: березень 2006р., квітень 2006 p., травень 2006р., липень
2006р., серпень 2006р., вересень 2006 p., жовтень 2006р., листопад 2006р.,
грудень 2006р., січень 2007р., лютий 2007р., а лише за червень 2006р. була
здійснена вчасно проплата.
Тому господарський суд міста Києва
законно стягнув з відповідача штраф в сумі
7700 грн.
Відповідно до ст.625 ЦК України,
боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора
зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції
за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Тому господарський суд міста Києва
правильно стягнув з ДПДЗІЗА “Укрдорзв'язок”
3% річних в сумі 368,79 грн.
За таких обставин, Київський
апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної
скарги, скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105
ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ДПДЗІЗА “Укрдорзв'язок” залишити без
задоволення, а рішення господарського
суду м.Києва від 10.02.2009р. у справі
№3/199 - без змін.
Справу №3/199 повернути до господарського суду м.Києва.
Постанова може бути оскаржена в
касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного
місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Гарник Л.Л.
Судді
Іваненко Я.Л.
Пантелієнко В.О.
16.04.09 (відправлено)
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 08.04.2009 |
Оприлюднено | 29.09.2009 |
Номер документу | 4752311 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Пантелієнко В.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні