Постанова

від 26.03.2009 по справі 28/57/09

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У к р а ї н а

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем

України

26.03.09                                                                                      

Справа №28/57/09

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського

суду у складі:

Головуючий суддя Коробка Н.Д. судді  Коробка Н.Д.    , Колодій Н.А.  , Шевченко Т. М.

при секретарі: 

Савченко Ю.В.

за участю представників:

позивача: Капітанова О.М., дов. № 382 від 15.12.2008

р.    

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну

скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя 

на рішення господарського суду Запорізької області від

11.02.2009 р.

у справі № 28/57/09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

“Донметвугілля”, м. Донецьк

83047, м. Донецьк, вул. Клайпеди, буд. 31

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

про стягнення 57.681,36 

грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Донметвугілля”,

м. Донецьк, (далі - позивач) звернулося в господарський суд Запорізької області

з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя, (далі -

відповідач) про стягнення 57.681,36 грн., які складаються з 53.340,44 грн.

основного боргу за договором поставки вугільної продукції №-67/2008 від

31.10.2008 р., 2.580,97 грн. пені за неналежне виконання умов договору,

1.437,33 грн. втрат від інфляції,  322,62

грн. - 3% річних (з урахуванням уточнень позовних вимог, прийнятих судом першої

інстанції до розгляду).

Розглянувши справу по суті, господарський суд

Запорізької області своїм рішенням від 11.02.2009 р. у справі № 28/57/09 (суддя

Яцун О.В.) позовні вимоги задовольнив, з відповідача на користь позивача

стягнуто 53.340,44 грн. основного боргу, 2.580,97 грн. пені, 1.437,33 грн.

втрат від інфляції,  322,62 грн. - 3%

річних, 576,81 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.      

Рішення господарського суду мотивоване наступним.

Правовідносини між сторонами врегульовані договором поставки вугільної

продукції №-67/2008 від 31.10.2008 р., відповідно до умов якого позивач

зобов'язався поставити відповідачу вугільну продукцію, а відповідач - прийняти

й оплатити її. З матеріалів справи слідує, що позивач виконав взяті на себе

договірні зобов'язання. Проте відповідач свої зобов'язання щодо оплати

отриманої продукції виконав частково, внаслідок чого у нього перед позивачем

виникла заборгованість в сумі 53.340,44 грн. Керуючись ст. ст. 526, 611, 625 ЦК

України, ст. ст. 175, 193 ГК України суд першої інстанції визнав позовні вимоги

законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.     

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням, відповідач

звернувся до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною

скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від

11.02.2009 р. у справі                 №

28/57/09 скасувати, справу направити на новий розгляд. Порушення норм

процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, на думку відповідача,

полягає в тому, що він був відсутній в судовому засіданні, в якому було

прийнято рішення. Також відповідач вважає, що в порушення умов договору

позивачем нараховано штрафні санкції з 08.11.2008 р. Відповідач зазначає, що

поставлений позивачем за договором товар є неналежної якості. 

Позивач в своєму відзиві на апеляційну скаргу просить

оскаржуване рішення залишити без змін, апеляційну скаргу відповідача - без

задоволення. Позивач вказує, що судом належним чином повідомлено сторони про

час і місце проведення судового засідання, тому порушення прав відповідача не

було. Також позивач зазначає, що нарахування штрафних санкцій ним виконано

згідно з умовами договору і чинного законодавства, оскільки заборгованість за

поставлену продукцію складається з вартості відвантаженого вугілля та залізничного

тарифу. Позивач вважає, що відповідачем не надано жодного належного доказу на

підтвердження поставки йому товару неналежної якості.  

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного

господарського суду № 563 від 26.03.2009 р. справа № 28/57/09 передана для

розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя: Коробка Н.Д., судді:

Колодій Н.А., Шевченко Т.М.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надіслав

Запорізькому апеляційному господарському суду клопотання від 26.03.2009 р. про

відкладення розгляду справи через хворобу.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за

відсутності відповідача, за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав

доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

За клопотанням представника позивача судовий процес

вівся без застосування засобів технічної фіксації та за його згодою в судовому

засіданні 26.03.2009 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови

Запорізького апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних

обставин справи застосування норм чинного законодавства при прийнятті рішення

суду, встановила наступне.

Правовідносини між позивачем та відповідачем врегульовані договором

поставки вугільної продукції №-67/2008 від 31.10.2008 р. (далі - Договір) (а.с.

6 - 9), згідно з умовами якого позивач зобов'язався поставити відповідачу

вугільну продукцію (далі - Продукція) в асортименті і обсязі, які узгоджуються

сторонами у відповідних Специфікаціях, а відповідач - належним чином прийняти

Продукцію й своєчасно провести її оплату на умовах, передбачених Договором.

Специфікації, підписані уповноваженими представниками сторін, є невід'ємною

частиною Договору.

За згодою сторін позивач може забезпечити укладення

договору з перевізником і за рахунок власних коштів провести розрахунки по

доставці Продукції в пункт призначення. В цьому випадку відповідач додатково

відшкодовує позивачу вартість залізничного тарифу в порядку, встановленому

Договором (п. 3.2 Договору).

Строки поставки визначаються сторонами в Специфікаціях.

… . Датою поставки вважається дата передачі вантажу органу транспорту (дата

штемпеля станції відправлення на залізничній накладній (залізничній квитанції)

(п. 3.3. Договору).

Відповідно до п. 6.1 Договору відповідач оплачує

Продукцію, а також вартість залізничного тарифу (за п. 3.2 Договору) згідно з

наданими позивачем рахунками в наступному порядку:

-         

вартість залізничного тарифу відшкодовується відповідачем за фактом

відвантаження партії Продукції, за умови отримання факсимільної копії

залізничної квитанції, зі штемпелем станції відправлення (п. 6.1.1)

-         

вартість партії Продукції оплачується відповідачем протягом 5 (п'яти)

банківських днів з моменту надходження залізничних вагонів на станцію

призначення (п. 6.1.2).

Форма оплати безготівкова, шляхом перерахування грошових

коштів відповідачем на поточний рахунок позивача (п. 6.2 Договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання

сторонами і діє до      31.12.2009 р. (п.

10.1 Договору).

31.10.2008 р. сторонами узгоджено Специфікацію до

Договору, згідно з якою найменування Продукції - вугілля марки АО 25 - 50 в

кількості 210,00 тонн, за ціною 608,30 грн. (без ПДВ). 

Позивач на виконання умов Договору в листопаді 2008 р.

поставив відповідачу Продукцію на загальну суму 50.367,24 грн., вартість

залізничного тарифу склала  3.973,20

грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000230 від     07.11.2008 р., квитанцією про приймання

вантажу № 50090812 від 07.11.2008 р. (копії містяться в матеріалах справи). На

сплату позивачем виставлено рахунок-фактуру № СФ-0000272 від 07.11.2008 р. на

суму 54.340,44 грн. (а.с. 11).        

Відповідач свої зобов'язання за Договором щодо оплати

отриманої Продукції виконав частково, сплативши 1.000,00 грн., що

підтверджується копією банківської виписки від 30.12.2008 р. (а.с. 55),

внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість у сумі 53.340,44

грн.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 365

від  03.12.2008 р. (а.с. 14) з вимогою погасити

заборгованість в сумі 53.340,44 грн. Відповідач залишив її без відповіді і

задоволення.

Стягнення з відповідача на користь позивача 53.340,44

грн. основного боргу за Договором, 2.580,97 грн. пені, 1.437,33 грн. втрат від

інфляції,  322,62 грн. - 3% річних, стало

предметом спору у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального

кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в

апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу

України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у

справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд

не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та

обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних

обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при

винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не

підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як зазначалось вище, правовідносини сторін врегульовані

Договором, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України

зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору 

та  вимог  цього 

Кодексу,  інших актів цивільного

законодавства,  а за відсутності таких

умов та вимог -  відповідно до   звичаїв  

ділового  обороту  або 

інших  вимог,  що 

звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в ст. 193 Господарського

кодексу України.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за   договором 

поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює 

підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати 

у встановлений   строк   (строки) 

товар  у  власність 

покупця  для використання його у

підприємницькій діяльності або в інших 

цілях, не пов'язаних з особистим, 

сімейним,  домашнім або іншим

подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за

нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні

положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або

не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у

зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає

виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець  зобов'язаний оплатити товар після його

прийняття або  прийняття  товаророзпорядчих  документів  

на   нього,   якщо договором  або 

актами  цивільного  законодавства 

не встановлений інший строк оплати товару. Покупець  зобов'язаний 

сплатити  продавцеві  повну  

ціну переданого товару.

Доказів повної оплати отриманої Продукції відповідач

суду не надав. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги

про стягнення основного боргу за Договором в сумі 53.340,44 грн. є

обґрунтованими такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з п. 7.3 Договору у випадку прострочки оплати за

поставлену Продукцію і/або залізничний тариф відповідач додатково сплачує

позивачу, за вимогою останнього, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ

від вартості неоплаченої Продукції за кожний день прострочки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України

штрафними санкціями у   цьому   Кодексі  

визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми 

(неустойка,  штраф, пеня), яку

учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил 

здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного

виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України “Про

відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники

грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку

платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені,

передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого

платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку

України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції

стосовно того, що позовні вимоги про стягнення пені в сумі 2.580,97 грн. за

заявлений позивачем період (див. розрахунок, а.с. 53 - 54) підлягають

задоволенню. Заперечення відповідача стосовно періоду нарахування штрафних

санкцій до уваги не приймаються, оскільки сума заборгованості складається з

залізничного тарифу (прострочка оплати починається згідно з умовами п. 6.1

Договору з 08.11.2008 р.) і боргу за Продукцію (прострочка оплати починається

згідно з умовами п. 6.1 Договору з 21.11.2008 р.).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив

виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити

суму боргу з урахуванням встановленого 

індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від 

простроченої  суми,  якщо 

інший  розмір процентів не

встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення

втрат від інфляції в сумі 1.437,33 грн. та 3% річних в сумі 322,62 грн.

обґрунтовані і підлягають задоволенню за заявлений позивачем період.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним

та наступним.

Процесуальних порушень при прийнятті оскаржуваного

рішення колегією суддів не вбачається. Матеріали справи свідчать про те, що

судом першої інстанції належним чином повідомлено сторони про час і місце

проведення судового засідання. Перебування відповідача під час проведення

судового засідання у відрядженні не є поважною причиною для відсутності в

судовому засіданні. До того ж надана Запорізькому апеляційному господарському

суду копія посвідчення про відрядження не була представлена суду першої

інстанції. Згідно з ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи

апеляційний господарський  суд  за наявними у справі і додатково поданими

доказами повторно розглядає справу. 

Додаткові  докази   приймаються  

судом,   якщо   заявник обґрунтував  неможливість 

їх  подання  суду 

першої  інстанції  з причин, що не залежали від нього.  Відповідного обґрунтування неможливості надання

зазначеного доказу суду першої інстанції відповідачем не надано.

Твердження скаржника з приводу неякісності поставленої

позивачем Продукції не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки

відповідачем не надано жодних належних доказів в обґрунтування вказаного

твердження. Порядок приймання продукції за якістю, закріплений в Інструкції про

порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів

народного споживання за якістю від 25.04.1966 р.        № П-7, відповідачем не дотриманий.

Наданий Запорізькому апеляційному господарському суду акт № 1 від 15.11.2008 р.

(копія міститься в матеріалах справи) не приймається колегією суддів до уваги

через відсутність обґрунтування неможливості надання зазначеного доказу суду

першої інстанції.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна

довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і

заперечень.

За викладених обставин апеляційна скарга Фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя, задоволенню не підлягає, підстави для

зміни або скасування рішення господарського суду Запорізької області від

11.02.2009 р. у справі   № 28/57/09

відсутні.

Судові витрати, у томі числі і по апеляційній скарзі,

відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід

віднести на відповідача.

                На підставі викладеного, керуючись ст.

ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України , Запорізький

апеляційний господарський суд         

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця

ОСОБА_1,             м. Запоріжжя, залишити

без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 11.02.2009

р. у справі   № 28/57/09 - без змін.

Головуючий суддя Коробка Н.Д.

 судді  Коробка Н.Д. 

 Колодій Н.А.  Шевченко Т. М.