ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД
Кіровоградської
області
ІМЕНЕМ
УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"14" квітня 2009 р.
Справа № 15/37
Господарський суд Кіровоградської області в
складі судді Мохонько К.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Фізичної особи
підприємця ОСОБА_1м. Жмеринка, Вінницької області
до відповідача: Приватного
підприємства „Добробут-Інвест” м. Кіровоград
про стягнення 44371 грн. 60 коп.
Представники сторін:
від позивача - ОСОБА_2 довіреність
№ 659 від 26.02.09р.
від відповідача - не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом про
стягнення з відповідача 37186 грн. 90 коп. боргу, 385 грн. 11 коп. 3 % річних,
3718 грн. 69 коп. штрафу, 3080 грн. 90 коп. пені. В судовому засіданні
представник позивача позов підтримав. Відповідач до суду не з'явився, про
причини неявки не повідомив, ніяких клопотань не подавав, хоча належним чином
сповіщений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням
про вручення поштового відправлення. Відзив не надав, позовні вимоги не
заперечив.
На підставі ст. 75 ГПК України
справа розглядається за наявними в ній документами та при даній явці сторін.
Дослідивши матеріали справи,
заслухавши пояснення представника позивача господарський суд з'ясував наступні факти та відповідні їм
правовідносини.
Між сторонами укладений договір
поставки товару № 92/10-08 від 30.10.08р. За умовами договору постачальник
/позивач/ зобов'язується поставити та передати у власність покупцю
/відповідачу/ чорнослив з кісточкою. Оплата за товар здійснюється покупцем
впродовж одного банківського дня з моменту прийняття товару. Договір підписаний
позивачем та представником відповідача і посвідчений печаткою відповідача.
Відповідно до ст. ст. 193, 265 ГК
України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні
виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших
правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання
зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських
договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з
урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За договором поставки одна сторона
- постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк)
другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти
вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До відносин поставки, не
врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного
кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до ст. ст. 655, 692 ЦК
України за договором купівлі-продажу одна сторона /продавець/ передає або
зобов'язується передати майно /товар/ у власність другій стороні /покупцеві/, а
покупець приймає або зобов'язується прийняти майно /товар/ і сплатити за нього
певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити
товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього,
якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк
оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого
товару.
На виконання умов договору по
накладній від 30 жовтня 2008 року на підставі довіреності № 22 від 30.10.08р.
позивач поставив відповідачу чорнослив крупний та середній на загальну суму
37186 грн. 90 коп. Факт поставки також підтверджується актом приймання-передачі
товару від 30.10.08р.
В порушення пункту 6.2 договору,
відповідач ні на протязі одного банківського дня з моменту отримання
чорносливу, ні на день розгляду справи в суді не оплатив отриманий товар.
Сума боргу становить 37186 грн. 90
коп. доказів сплати якого сторони, в тому числі і відповідач, суду не подали.
Згідно зі ст. 625 ЦК України
боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним
грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання
грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з
урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також
три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не
встановлений договором або законом.
Сума 3 % річних за період
зазначений в позовній заяві з 1 листопада 2008 року по 7 березня 2009 року
становить 383 грн. 04 коп. (( 3 грн. 04 коп. (3 % річних за один день) х 126
днів = 383 грн. 04 коп.)).
Позовні вимоги в частині стягнення
3080 грн. 90 коп. пені та 3718 грн. 69 коп. штрафу задоволенню не підлягають з
наступних підстав.
Згідно зі ст. 547 ЦК України
правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.
Правочин щодо забезпечення
виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
В тексті договору поставки товару №
92/10-08 від 30.10.08р. відсутній пункт договору який би передбачав можливість
стягнення з покупця /відповідача/ на користь постачальника /позивача/ пені.
Пункт 9.2 договору передбачає, що в
разі неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за договором або
односторонньої відмови від їх виконання, винна сторона виплачує штраф у розмірі
10 % від суми договору.
Пункт 5.2 договору визначає, що
загальна сума договору - рахунку-фактури, що є невід'ємною частиною договору.
Таким чином, для застосування до
відповідача такого виду відповідальності як штраф в розмірі 10 % від суми
договору потрібно встановити суму договору.
Представник позивача в судовому
засіданні в усній формі повідомив про відсутність рахунку-фактури визначеного
пунктом 5.2 договору. Тому, суд позбавлений можливості самостійно визначити
суму договору і відповідно 10 % штрафу від цієї суми. Тим більше, що згідно
комерційного замовлення відповідача від 30.10.08р. мова йшла про 10 тон
чорносливу (угорка) з кісткою щомісячно, а фактично було поставлено 2940
кг.
Позовні вимоги про стягнення 900
грн. за надання юридичних послуг задоволенню не підлягають, так як ст. 44 ГПК
України передбачає можливість стягнення судових витрат пов'язаних з оплатою
послуг адвоката. Матеріалами справи доведено, що адвокат не приймав участь у
справі.
Не підлягають стягненню з
відповідача ці кошти і у вигляді збитків за надані юридичні послуги, тому що
Верховний Суд України неодноразово в своїх постановах зазначав, що даний вид
витрат не має для сторони обов'язкового характеру.
Позов підлягає частковому
задоволенню.
Як вбачається з довідки головного
управління статистики у Кіровоградській області від 25.03.09р. правильна назва
відповідача - приватне підприємство „Добробуд - Інвест”, що також
підтверджується зазначенням найменування відповідача в тексті договору від
30.10.08р. та відбитком його печатки.
На підставі ст. ст. 47-1, 49 ГПК
України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним
позовним вимогам.
Враховуючи викладене та керуючись
ст. ст. 193, 265 ГК України, ст. ст. 526, 547, 625, 655, 692 ЦК України, ст.
ст. 32 - 34, 43, 44, 47-1, 49, 75, 82 -
85, 116, 117 ГПК України господарський суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити
частково.
Стягнути з приватного підприємства
„Добробуд-Інвест” м. Кіровоград пр. Правди 8 корпус 1 р/р 2600504681169 МФО
321983 в АКБ „Правекс Банк” код ЄДРПОУ 35720573 на користь фізичної особи
підприємця ОСОБА_1АДРЕСА_1АДРЕСА_1ідентифікаційний номер НОМЕР_1- 37186 грн. 90
коп. боргу, 383 грн. 04 коп. 3 % річних, 375 грн. 69 коп. сплаченого державного
мита, 99 грн. 91 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу.
Наказ видати.
В задоволенні решти позову -
відмовити.
Рішення може бути оскаржено до
Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку визначеному ГПК
України.
Суддя
К.М. Мохонько
Суд | Господарський суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 14.04.2009 |
Оприлюднено | 29.09.2009 |
Номер документу | 4752368 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні