Ухвала

від 27.07.2015 по справі 5/36-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

27.07.2015 Справа № 5/36-09

Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А., при секретарі судового засідання Вдовенко Д.В., розглянувши заяву Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області № 4/15 від 09.07.2015року про надання відстрочки виконання судового рішення у справі № 5/36-09

за позовом: військового прокурора Рівненського гарнізону в інтересах держави Міністерства оборони України його органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах в особі Військової частини НОМЕР_1 , м. Славута Хмельницької області,

до відповідача: Казенного підприємства Шосткинський казенний завод Зірка,

м. Шостка Сумської області,

про стягнення 7544 грн. 56 коп.

за участю представників сторін:

Від позивача не з`явився;

Від відповідача не з`явився;

Від ДВС не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Сумської області від 26.02.2009 року у справі № 5/36-09 позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 7544 грн. 56 коп. заборгованості за надані послуги, стягнуто з Казенного підприємства "Шосткинський казенний завод "Зірка" в доход державного бюджету України державне мито в сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

13.03.2009 року на примусове виконання судового рішення видано відповідні накази.

15.07.2015року до суду надійшла заява № 4/15 від 09.07.2015року Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Сумської області у справі № 5/36-09 до 01.01.2017 року, враховуючи тяжкий фінансовий стан боржника.

Представники учасників судового процесу у судове засідання не з`явилися.

В обґрунтування поданої заяви Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області посилається на те, що відповідач є підприємством обороно-промислового комплексу. На даний час підприємство веде роботу по отриманню державного замовлення на виготовлення товарів військового призначення для Збройних сил України. З метою подолання збитковості підприємства ДК «Укроборонпром» розробляє державну програму реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу на період до 2020 року яким передбачається модернізація, реконструкція та завантаження підприємства замовленнями. Реалізація проекту дасть можливість повною мірою забезпечити потреби оборони та безпеки держави зарядами до різних систем озброєнь та подолати збитковість КП ШКЗ «Зірка».

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно зі ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження".

Пленум Верховного Суду України постановою від 26.12.2003 року № 14 «Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» постановив: «При вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо)».

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Підставою для проведення розрахунків між сторонами у справі № 5/36-09 є договір № 37/4 від 26.08.2008року про надання послуг по навантаженню небезпечного вантажу, а відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Рішення господарського суду Сумської області від 26.02.2009 року у справі № 5/36-09 набрало законної сили 13 березня 2009 року.

При цьому, доказів виконання судового рішення, сплати хоча б частково заборгованості, присудженої до стягнення, протягом 6 років, ні заявником, ні відповідачем не подано; позивачем у справі є Військова частина НОМЕР_1 , що являється структурним підрозділом Міністерства оборони України та бюджетною установою.

Судом встановлено, що викладені у заяві про відстрочку обставини, посилання заявника на тяжкий фінансовий стан боржника, не є винятковими та такими, що роблять неможливим виконання рішення суду, оскільки заявником та відповідачем не надано належних та допустимих доказів неможливості виконання рішення суду, не враховані матеріальні інтереси позивача, його фінансовий стан, наявність інфляційних процесів у економіці держави.

Разом з цим, стаття 42 Господарського кодексу України визначає підприємництво як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

При цьому здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов`язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Пункт 1 ст. 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при їх наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі оправданої затримки виконання рішення суду залежить зокрема від складності виконавчого провадження, суми та характеру що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

На підставі вищевикладеного, суд не приймає до уваги обставини, на які посилається заявник в якості виняткових та таких, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, тому у задоволенні заяви Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області № 4/15 від 09.07.2015року про надання відстрочки виконання судового рішення у справі № 5/36-09 суд відмовляє за необґрунтованістю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.У задоволенні заяви Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області № 4/15 від 09.07.2015року про надання відстрочки виконання судового рішення у справі № 5/36-09 - відмовити.

Суддя Є.А. Жерьобкіна